Постанова

від 07.07.2022 по справі 302/799/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 302/799/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 липня 2022 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Бисаги Т.Ю. і Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря Волощук В.І.. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Радь Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Міжгірського районного суду від 25 квітня 2022 року (у складі судді Кривки В.П.) про призначення судової земельно-технічної експертизи, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 у березні 2022 р. подала клопотання про призначення експертизи (а.с.138-140).

Просила призначити в цій справі земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступне запитання: «Чи накладається земельна ділянка ОСОБА_3 , яка належить їй на праві приватної власності згідно з державним актом серії ІІ-ЗК № 031271 для ведення особистого селянського господарства від 18.06.2003 р. на земельні ділянки за кадастровими номерами: 2122486400:02:002:0001, 2122486400:02:002:0022, 2122486400:01:010:0010, 2122486400:02:002:0116 або на будь-які інші земельні ділянки?». «Якщо так на які саме та якою є площа накладання». Доручити проведення експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На обґрунтування клопотання указала, що з метою з`ясування обставин про накладення на земельну ділянку позивача інших земельних ділянок є усі законні підстави для призначення у цій справі земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Міжгірськогорайонного судувід 25квітня 2022р. клопотання сторони позивача задоволено частково. Призначено в справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання:

-Чи накладається земельна ділянка ОСОБА_3 , яка належить їй на праві власності згідно з державним актом серія ІІ-ЗК № 031271 для ведення особистого селянського господарства, виданого Річківською сільською радою 18.06.2003 на підставі рішення цієї ж ради від 11.09.2000, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності №124, на земельну ділянку кадастровий номер 2122486400:02:002:0022, яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності серія, номер НОМЕР_1 , виданого 24.12.2014 державним реєстратором реєстраційної служби Міжгірського РУЮ Закарпатської області Кужель Л.Ф., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 537950121224?;

-Якщо так, то яка площа накладання?

Проведення експертизи доручено експерту (ам) Львівського НДІ СЕ, м. Львів. Попереджено експерта (ів) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок згідно з КК України, а також про адміністративну відповідальність за неналежне виконання обов`язків експерта згідно з КУпАП. Роз`яснено експерту (ам) права та обов`язки, які передбачені статтями 72, 104 ЦПК України. Для проведення експертизи надати експерту докази у вигляді письмових документів, які долучені до матеріалів цивільної справи. Судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покладено на сторону позивача. На час проведення судової експертизи зупинено провадження у справі.

Адвокат Радь І.І. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводить про порушення норм процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

-суд не надав оцінку причинам неподання позивачем клопотання про призначення експертизи на стадії підготовчого провадження, чим допустив порушення норм процесуального права.

Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Суд виходив із того, що на обґрунтування клопотання про призначення у цій справі земельно-технічної експертизи предметом доказування за змістом позовних вимог є обставини накладання земельної ділянки, яку позивач бажає оформити за правом спадкування на земельну ділянку, що зареєстрована на праві власності за відповідачкою ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін, із таких мотивів.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції по суті спірних правовідносин через його відповідність правильно встановленим обставинам, які мають значення для справи (є предметом доказування), належно оціненим доказам і нормам процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування судового рішення як необґрунтовані.

Так, згідно з ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Частиною 1 ст. 105 ЦПК України встановлено вичерпний перелік обов`язкового призначення експертизи судом за клопотанням хоча б однієї із сторін, а саме - якщо у справі необхідно встановити характер і ступінь ушкодження здоров`я, психічний стан особи, вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

У решті випадків призначення експертизи є не обов`язком, а правом суду.

Предметом позовних вимог ОСОБА_2 є скасування свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 24.12.2014 р. на земельну ділянку кадастровий номер 2122486400:02:002:0022, площею 0,157 га, яка розташована в с. Річка, ур. Поляна, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та зареєстрована за ОСОБА_1 .

Підставою позову є те, що мама позивача на підставі державного акту на право власності на землю серії ІІ-ЗК № 031271 від 18.06.2003 р. була власником земельної ділянки площею 0,4468 га для ведення особистого селянського господарства в ур. Поляна Річківської сільської ради.

Мама позивача заповіла вказану земельну ділянку своїм доньці та сину.

ІНФОРМАЦІЯ_1 мама позивачки померла, після її смерті відкрилася спадщина, але позивач із братом не може оформити спадщину після смерті матері через те, що на успадковану земельну ділянку накладається земельна ділянка відповідача за кадастровим номером 2122486400:02:002:0022.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції у силу вимог ст. 222 ЦПК України не мав процесуальних підстав призначати в цій справі експертизу, оскільки така не була заявлена в підготовчому провадженні.

Однак, такі доводи не заслуговують на увагу в зв`язку з наступним.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Відповідно до пунктів 5, 7, 8 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

За змістом положень статей 102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

Колегія суддів вважає, що особа, яка подає позовну заяву, вправі очікувати від суду застосування вказаних норм процесуального законодавства, які надають їй право звернення з позовом із можливістю подальшого вирішення процесуальних питань щодо визначення предмета доказування, надання та витребування доказів в установленому порядку.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення процесуального закону, яке б гарантувало особі право на судовий захист, зокрема звернення з позовною заявою до суду відповідно до приписів частини першої статті 4 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи, не маючи на меті захист суспільних інтересів.

Цивільно-процесуальний закон детально регламентує строки подання доказів, що, об`єктивно, мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування. Зокрема, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України), а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Тобто закріплення нормами ЦПК України строку на подання доказів дозволяє вже на початку судового провадження визначитися із тактикою та стратегією ведення процесу, спрогнозувати поведінку свого процесуального опонента, визначитися із фактами, які не потребують доказування тощо.

У справі, що переглядається, позиція відповідача зводиться до того, що клопотання про призначення експертизи було заявлено не на стадії підготовчого провадження, а вже після його закриття та призначення справи до розгляду по суті.

Колегія суддів констатує, що такого роду клопотання як призначення експертизи у справі, за правилами статті 189 ЦПК України, повинні бути заявлені на стадії підготовчого провадження.

Разом із тим, із огляду на конкретні обставини цієї справи, колегія суддів, дійшла переконання, що відмова у цій справі у призначенні судом земельно-технічної експертизи для визначення, чи накладається земельна ділянка відповідача на земельну ділянку, яку позивач успадкувала за заповітом після смерті своєї мами, не дозволило б установити дійсні обставини, відповідно виконати завдання правосуддя щодо справедливого розгляду справи, що відповідно є проявом надмірного формалізму.

Встановлення, обставин того, чи є накладення земельних ділянок, мають істотне значення для вирішення цієї справи з урахуванням заперечень сторони відповідача.

Із урахуванням наведеного, призначення земельно-технічної експертизи в цій справі, із урахуванням суті заперечень сторони відповідача, було необхідним із метою справедливого розгляду справи, оскільки позивач не може реалізувати своє право на спадкування після смерті своєї матері, а отже, суд, керуючись положеннями цивільно-процесуального законодавства, для встановлення істинності у справі та з метою виконання завдань правосуддя, міг призначити земельно-технічну експертизу навіть на стадії розгляду справи по суті, оскільки згідно з аксіомою цивільного судочинства «Aucupia verborum sunt judice indigna Буквоїдство нижче гідності судді».

Дії суду, що сприяють встановленню істини у справі, в жодному разі не повинні сприйматися як дії щодо захисту однієї із сторін процесу. Цивільний процес є формою реалізації правосуддя, яка забезпечує і гарантії здійснення правосуддя, і гарантії права громадян на судовий захист. Такий зв`язок правосуддя і цивільного судочинства пояснює їх принципову єдність як змісту і форми.

Правосуддя через процес необхідно розглядати як доступність, що полягає у певному стандарті, який відбиває вимоги справедливого та ефективного судового захисту, що конкретизується в належних судових процедурах, розумних строках, і безперешкодного звернення усякої заінтересованої особи до суду.

Суд має сприяти у вирішенні спору, а тому призначення у справі земельно-технічної експертизи на стадії розгляду справи по суті, не становить порушення таким судом норм процесуального права.

Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 376 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, не встановлено.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 133, 137, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу адвоката Радь Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Міжгірського районного суду від 25 квітня 2022 року залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

4.Повне судове рішення складено 18 липня 2022 року.

Судді: