Постанова

від 20.07.2022 по справі 908/1392/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2022 року м.Дніпро Справа № 908/1392/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Чус О.В., Іванова О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи апеляційну скаргу Виконавчого комітету Бердянської міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 (повне рішення складено 20.12.2021, суддя Федорова О.В.) у справі №908/1392/21

за позовом Фізичної особи-підприємця Пітченко Тетяни Степанівни, м. Бердянськ, Запорізька область

до відповідача-1: Виконавчого комітету Бердянської міської ради, м. Бердянськ, Запорізька область

до відповідача-2: Управління економічного розвитку Виконавчого комітету Бердянської міської ради, м. Бердянськ, Запорізька область

про стягнення 61 638,43 грн

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Пітченко Тетяна Степанівна звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Виконавчого комітету Бердянської міської ради та з Управління економічного розвитку Виконавчого комітету Бердянської міської ради за рахунок місцевого бюджету на свою користь 47 952,00 грн збитків, 9 382,57 грн інфляційних втрат та 4 303,86 грн 3% річних (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.06.2021).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не змогла реалізувати своє законне право на здійснення підприємницької діяльності за паспортом прив`язки 164-05/13 внаслідок проведення ярмарку та організації аукціону з продажу ярмаркового об`єкту «СИ-2єл» (площею 4м на 4м), переможцем якого став ФОП Манько Є.В.; внаслідок укладеного між Управлінням економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради та ФОП Манько Є.В. договору на здійснення діяльності у ярмарковому об`єкті «СИ-2єл» від 14.05.2018 до спеціального фонду бюджету було сплачено 47 952,00 грн. Позивач вважає кошти в сумі 47 952,00 грн своєю упущеною вигодою в зв`язку з порушенням відповідачами її прав через неправомірність дій, що було встановлено в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/4598/18 від 15.03.2019.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 у справі №908/1392/21 позов задоволено частково; стягнуто з Виконавчого комітету Бердянської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Пітченко Тетяни Степанівни 47 952,00 грн збитків, 1 765,96 грн судового збору; в іншій частині позову, а також в задоволенні позовних вимог до Управління економічного розвитку Виконавчого комітету Бердянської міської ради відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що неправомірність дій відповідача-1, що перебувають у прямому причинно наслідковому зв`язку з понесеними позивачем збитками у вигляді упущеної вигоди в сумі 47 952,00 грн, встановлена судовим рішенням у справі №280/4598/18, тому позовна вимога про стягнення з відповідача-1 на користь позивача збитків у сумі 47 952,00 грн є обґрунтованою; стягнення збитків з винної сторони не є грошовим зобов`язанням в розумінні Цивільного кодексу України, що виключає відшкодування інфляційних втрат та 3% річних; протиправної поведінки Управління економічного розвитку Виконавчого комітету Бердянської міської ради, внаслідок чого позивачу завдані збитки, доведено не було, у зв`язку з чим у задоволенні позову до відповідача-2 відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Виконавчий комітет Бердянської міської ради звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 у справі №908/1392/21 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-одержувачем та розпорядником коштів, які надходили до цільового фонду Бердянської міської ради у 2018 році була Бердянська міська рада;

-відповідачі не отримували будь-які кошти за право укладення договорів на здійснення діяльності у ярмарковому об`єкті в 2018 році.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2022 для розгляду справи № 908/1392/21 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Орєшкіна Е.В., судді Кощеєв І.М., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2022 зазначено колегією суддів після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Бердянської міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 у справі №908/1392/21; визначено здійснювати розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; позивачу та відповідачу-2 встановлений строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 15.03.2022.

Позивач та відповідач-2 ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2022 у справі №908/1392/21 отримали, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4900095531461, 4900095531453, процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №908/1392/21 від 20.07.2022 у зв`язку з відпусткою судді Кощеєва І.М. для вирішення питання відкриття апеляційного провадження справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Іванова О.Г., Чус О.В.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 01.03.2012 відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців серії ААВ №141033 від 01.03.2012 зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Відповідно до паспорту прив`язки (реєстраційний номер 164-05/13) Фізичній особі підприємцю Пітченко Тетяні Степанівні надано право розміщення пересувної тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності на території міста Бердянськ за адресою: м. Бердянськ, пр. Леніна, в районі житлового будинку №22/22. Строк дії паспорту прив`язки було продовжено до 01 жовтня 2018 року.

28.04.2016 Бердянська міська рада прийняла рішення №34 Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території міста Бердянська, згідно пункту 5 якого вирішено, що паспорти прив`язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, що оформлено до набрання чинності Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Бердянська, затвердженого цим рішенням, втрачають чинність.

На підставі зазначеного рішення міським головою та заступником голови було надано відповіді позивачу про заборону здійснювати підприємницьку діяльність на підставі паспорту прив`язки, який оформлено до набрання чинності Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території міста Бердянська.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 у справі №310/6300/16-а, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.05.2020 у цій справі, визнано незаконним та нечинним рішення Бердянської міської ради від 28 квітня 2016 №34 Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території міста Бердянська.

Таким чином, на думку позивача, в період з 28 квітня 2016 по 18 вересня 2017 вона була незаконно позбавлена права здійснювати підприємницьку діяльність згідно паспортів прив`язок ТС, зокрема, реєстраційний номер 164-05/13.

Як свідчать матеріали справи, 04.04.2018 рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 104 Про проведення ярмарків та сприяння розвитку всіх форм торгівлі у м. Бердянськ затверджено Порядок проведення ярмарків на території м. Бердянськ.

23.04.2018 виконавчий комітет Бердянської міської ради прийняв рішення №150 Про проведення ярмарку Курортний сезон - 2018. Пунктом 1 даного рішення затверджено схему проведення ярмарку та розміщення (дислокації) ярмаркових об`єктів на ярмарку Курортний сезон - 2018. Пунктом 2 даного рішення організатору ярмарку Курортний сезон - 2018 (далі за текстом - ярмарок) - Управлінню економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради (Орлова Ю.В.) доручалось організувати та провести аукціони та за результатами проведених аукціонів укласти з переможцями договори на здійснення діяльності у ярмарковому об`єкті під час проведення ярмарку. Пунктом 4 рішення накладався обов`язок для осіб, з якими укладено договори на здійснення діяльності у ярмарковому об`єкті під час проведення ярмарку, розміщувати ярмаркові об`єкти на території ярмарку з врахуванням обмежень відповідно до Схеми проведення ярмарку та розміщення (дислокації) ярмаркових об`єктів. Пункт 5 рішення визначав стартову ціну об`єкта аукціону (право укладення договору на здійснення діяльності у ярмарковому об`єкті під час проведення ярмарку) у розмірі 2 997,00 грн за 1 кв.м.

29.04.2018 Управлінням економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради проведено аукціонні торги № 22, на яких приймало участь два суб`єкти господарювання: ФОП Манько Є.В. та ТОВ ДОК. Переможцем в торгах за лот № 24 стало ТОВ ДОК у зв`язку з заявленням найвищої ціни за ярмарковий об`єкт № СИ-2єл в сумі 52 747,20 грн, про що було складено протокол проведення аукціонних торгів №22.

04.05.2018 було складено додаток №1 до протоколу проведення аукціонних торгів №22 від 29.04.2018, яким визнано переможцем аукціону по лоту №24 (ярмарковий об`єкт № СИ-2єл) ФОП Манько Є.В. у зв`язку з неоплатою ТОВ «ДОК» платежів у строк до 03.05.2018 включно.

Відповідно до матеріалів справи ФОП Манько Є.В. 26.04.2018 сплатила гарантійний внесок для участі в аукціоні 4 795,20 грн, що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1023206840.1, а 05.05.2018 нею було здійснено остаточний розрахунок за придбання на аукціоні від 29.04.2018 лоту №24, ярмарковий об`єкт № СИ-2єл у розмірі 43 156,80 грн, що підтверджується дублікатом квитанції №0.0. 1028618260.1.

14.05.2018 між Управлінням економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради (організатор) та ФОП Манько Є.В. (учасник) укладений договір на здійснення діяльності у ярмарковому об`єкті, відповідно до п. 1 якого учаснику надано право на розміщення ярмаркового об`єкту, розмір 4х4, загальна площа 16 кв.м (згідно зі Схемою проведення ярмарку та розміщення (дислокації) ярмаркових об`єктів) на території ярмарку «Курортний сезон 2018» для здійснення наступної діяльності: сувеніри/інформація (ярмарковий об`єкт №СИ-2єл) у період з 14.05.2018 по 30.09.2018.

У зв`язку з продажем на аукціоні ярмаркового об`єкту СИ-2єл, укладанням договору на здійснення діяльності на ярмарковому об`єкті СИ-2єл від 14.05.2018, розміщення якого співпадає з паспортом прив`язки ТС за адресою пр. Леніна (Азовський) в районі житлового будинку №22/22, та фактичною діяльністю ФОП Манько Є.В., позивач вважає, що їй завдані збитки у виді упущеної вигоди через неможливість здійснення підприємницької діяльності у період з 14.05.2018 по 30.09.2018 в розмірі 47 952,00 грн.

Як зазначає позивач, наявність необхідної підстави для застосування положень ч. 3 ст. 22, ст. 1173 Цивільного кодексу України слідує із встановлених в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду фактів у справі 280/4598/18 від 25.03.2019 за позовом фізичної особи-підприємця Пітченко Т.С. до виконавчого комітету Бердянської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ФОП Харченко О.О. та ФОП Білого О.В. про визнання незаконним та нечинним рішення відповідача №150 від 23.04.2018 Про проведення ярмарку Курортний сезон-2018.

З урахуванням наведених вище обставин, позивач, з посиланням на ст. ст. 22, 1166, 1173 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути збитки у розмірі 47 952,00 грн, а також нараховані інфляційні втрати та 3% річних за неналежне виконання грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 3 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також моральної (немайнової) шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункти 8, 9 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (частина 3 статті 22 Цивільного кодексу України).

Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до частини 1 статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Неодержаний дохід (упущена вигода) це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення (постанова Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі № 923/2075/15).

Таким чином, позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 56 Конституції України гарантує кожному право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відшкодування шкоди, завданої органом державної влади та посадовою або службовою особою органу державної влади, передбачені статтями 1173, 1174 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 Цивільного кодексу України).

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, зазначеними правовими нормами визначено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Водночас не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України.

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №920/715/17 та від 14 квітня 2020 року у справі №925/1196/18.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі №280/4598/18, яке набрало чинності, встановлені наступні обставини, які в силу ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доведенню у справі №908/1392/21:

- згідно паспортів прив`язки 164-05/13, 163-05/13 та 162-05/13, які були чинні до 01.10.2018, позивачу було дозволено розміщення на території міста Бердянськ тимчасових споруд по пр. Леніна в районі житлового будинку №22/22, по пр. Леніна в районі скверу ім. Пушкіна та по вул. Горького в районі кафе Океан; місце розміщення зазначених тимчасових споруд позивача частково співпадає із місцем розташування ярмаркових об`єктів (різні площі), зазначених на Схемі проведення ярмарку та розміщення (дислокації) ярмаркових об`єктів на ярмарку Курортний сезон 2018, затвердженій оскаржуваним рішенням;

- оскаржуване рішення відповідача-1 від 23.04.2018 №150 в частині Схеми проведення ярмарку та розміщення (дислокації) ярмаркових об`єктів на ярмарку Курортний сезон 2018 розраховане на широке коло осіб та застосовується протягом періоду його дії, тобто не вичерпує свою дію в момент його прийняття; саме Схема проведення ярмарку та розміщення (дислокації) ярмаркових об`єктів на ярмарку Курортний сезон 2018 зачіпає права позивача, оскільки дислокація певних ярмаркових об`єктів співпадає (частково співпадає) із місцями, на які позивачу були видані паспорти прив`язки для розміщення тимчасових споруд.

Запорізький окружний адміністративний суд у справі № 280/4598/18 звернув увагу, що позивач не змогла реалізувати своє законне право на здійснення підприємницької діяльності за паспортом прив`язки ТС. Ярмарковий об`єкт СИ-2єл було продано на аукціоні ФОП Манько Є.В., а дохід (кошти аукціону) перераховано до спеціального фонду місцевого бюджету.

Таким чином, судовим рішенням у справі № 280/4598/18 встановлено неправомірність дій відповідача-1, що перебувають у прямому причино-наслідковому зв`язку із понесенням позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 47 952,00 грн, які підлягають відшкодуванню відповідачем-1.

З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для покладення на виконавчий комітет Бердянської міської ради відповідальності у вигляді стягнення збитків, завданих органом місцевого самоврядування.

Судом було встановлено, що Управління економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради №104 від 04.04.2018 було визначено організатором ярмарку Курортний сезон 2018; Управління економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради не було розпорядником коштів цільового фонду міського бюджету.

Доказів на підтвердження протиправної поведінки Управління економічного розвитку Виконавчого комітету Бердянської міської ради, внаслідок чого позивачу завдані збитки, суду не надано; під час розгляду адміністративної справи № 280/4598/18 Запорізьким окружним адміністративним судом не встановлений факт порушення прав позивача діями відповідача-2, тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що збитки, спричинені позивачу, належить компенсувати саме за рахунок відповідача-1.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене, враховуючи доводи апеляційної скарги, колегією суддів не надається оцінка рішенню Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 у справі №908/1392/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 4 303,86 грн та інфляційних втрат у сумі 9 382,57 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції з огляду на те, що стягнення заявлених збитків пов`язано саме з неправомірними діями відповідача-1; надходження коштів до цільового фонду Бердянської міської ради не спростовує правомірності позовних вимог.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 у справі №908/1392/21 в оскарженій частині таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Бердянської міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 у справі №908/1392/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 у справі №908/1392/21 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта Виконавчий комітет Бердянської міської ради.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Чус