Ухвала

від 20.07.2022 по справі 2-218/10

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 2-218/10

Провадження 4-с/711/44/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2022 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді: Казидуб О.Г.

при секретарі: Зайцевій О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються: Соснівський відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на дії (бездіяльність) державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Шарая Л.О., як представник ОСОБА_1 , звернулася до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) Соснівського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Скарга мотивована тим, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 20.07.2011 на все належне ОСОБА_1 майно зареєстровано обтяження арешт нерухомого майна. Підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 18.07.2011, Соснівський відділ ДВСЧеркаського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 11409000.

При зверненні до Соснівського ВДВС було встановлено, що арешт на все належне скаржнику майно був накладений під час здійснення виконавчого провадження № 19721755 з примусового виконання виконавчого листа № 2-218, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 22.02.2010 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Західінкомбанк» боргу в сумі 248819 грн.89коп.

15.03.2013 це виконавче провадження завершено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто, у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувану за його письмовою заявою.

08.02.2022 представник скаржника звернувся до Соснівського ВДВС у м. Черкаси із заявою про скасування накладеного арешту.

Листом № 6682-20.24-31 від 10.02.2022 (отримали 23.02.2022) Соснівський відділ ДВС у м. Черкаси повідомив, що виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, що перебували на виконанні у відділі знищено, відомості про сплату заборгованості відсутні, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження боржником не сплачено, відсутні правові підстави для зняття арешту.

Вважає відмову у знятті арешту із належного скаржнику на праві власності майна незаконною, виходячи із наступного.

Згідно Листа відділу ДВС від 10.02.2022 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-218, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси 22.02.2010 завершено 15.03.2013 на підставі п.1 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Стягувач не скористався своїм правом на повторне пред`явлення виконавчого листа для його примусового виконання.

На цей час матеріали виконавчого провадження знищені.

Будь-яке інше виконавче провадження відносно скаржника не здійснюється, у Єдиному реєстрі боржників інформація про скаржника відсутня.

Вказує на те, що приймаючи рішення про закінчення виконавчого провадження та його знищення, державний виконавець не виконав належним чином своїх зобов`язань, оскільки, не вирішив питання про зняття накладеного на майно боржника арешту. Наявність арешту на належне скаржнику майна незаконно обмежує його право на вільне розпорядження своїм майном.

Зазначає, що скаржник вживав заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідної заяви до відділу ЛВС, але у заяві про скасування арешту відмовлено.

Просить зобов`язати Соснівський відділ ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) провести виконавчі дії по зняттю арешта з майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 18.07.2011, реєстраційний номер обтяження: 11409000.

Адвокат Шарая Л.О., як представник ОСОБА_1 , надала суду заяву, в якій зазначила, що просить проводити судове засідання без її участі. Також зазначила, що скаргу підтримує та просить її задоволити.

Представник Соснівського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився. Через канцелярію суду надали відзив на скаргу, в якому просили відмовити в задоволенні скарги та розгляд скарги здійснювати без участі представника відділу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до частини 1 статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст.ст. 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 298377491 від 08.02.2022 на все майно, невизначене майно, власником якого є ОСОБА_1 накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 11409000). Підставою обтяження зазначено: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 18.07.2011, Соснівський відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції.

Як вбачається з Листа Соснівського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) № 6682 від 10.02.2022, згідно перевірки бази даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у відділі перебували:

Виконавче провадження № 17292110 з примусового виконання постанови ВДАІ м. Черкаси № 013077 від 10.09.2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 102,00 грн., яке 22.04.2010 завершено.

Виконавче провадження № 19721755 з примусового виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 2-218 від 22.02.2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Західінкомбанк» боргу в сумі 248819,89 грн.

15.03.2013 виконавче провадження виконавче провадження завершено на підставі п.1 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження № 23450641 з примусового виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 2-2097 від 13.12.2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Західінкомбанк» боргу в сумі 337693,99грн.

21.06.2013 виконавче провадження завершено на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження № 29501457 з примусового виконання постанови ВДАІ м. Черкаси № 105164 від 26.08.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 510,00 грн., яке завершено.

Виконавче провадження № 33757548 з примусового виконання постанови ВДАІ м. Черкаси № 167687 від 18.06.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 510,00грн., яке завершено.

Виконавче провадження № 33758650 з примусового виконання постанови ВДАІ м. Черкаси № 267077 від 07.07.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 510,00 грн., яке завершено.

Виконавче провадження № 349101021 з примусового виконання постанови ВДАІ м. Черкаси № 176480 від 05.08.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 510,00грн., яке завершено.

Виконавче провадження № 35466586 з примусового виконання постанови ВДАІ м. Черкаси № 047753 від 31.03.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 510,00 грн., яке завершено.

Виконавче провадження № 35466725 з примусового виконання постанови ВДАІ м. Черкаси № 338494 від 11.02.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 510,00грн., яке 26.12.2012 завершено на підставі п. 2 ч. 1ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження № 37062526 з примусового виконання постанови Соснівського ВДВС Черкаського міського управління юстиції № б/н від 15.02.2013про стягнення з ОСОБА_1 на користь Соснівського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції виконавчого збору в сумі 24881,99грн.

07.06.2013 виконавче провадження завершено на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження № 30010903 з примусового виконання постанови ВДАІ м. Черкаси № 087259 від 12.09.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 510,00грн., яке 22.05.2013 завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження № 6595196 з примусового виконання постанови адмінкомісії Соснівської райради № 407 від 22.11.2006 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави боргу у розмірі 51,00 грн., яке завершено.

Відповідно до Порядку роботи з документами в органах ДВС затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008, виконавчі провадження знищені, у зв`язку з чим надати копії матеріалів виконавчого провадження та відомості щодо накладення арешту на майно боржника не вбачається можливим.

Згідно ст.. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню

Витрати виконавчого провадження стягуються відповідно до ЗУ « Пров виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень та Наказу Міністерства юстиції України № 2830/5 від 29.06.2016.

Згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що відомості про сплату заборгованості згідно виконавчих документів, що перебували на виконанні у відділі відсутні, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження боржником не сплачено.

А тому, повідомляють про відсутність підстав для припинення чинності арешту.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» ,виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» .

Законом «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Згідно із ч. 5 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

За правилами ч. 5 вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

За приписами ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Суд наголошує на тому, що Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.

Так, положення ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом. (Аналогічна норма зазначена в абзаці 4 п. 8 розділу III Інструкції).

Натомість ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Але, при цьому п. 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону України «Про виконавче провадження», результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені ч. 1 ст.40 вказаного Закону.При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Аналізуючи зміст наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору.

Тобто законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.

Крім цього, пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

А тому, суд приходить до висновку, що при стягненні виконавчого збору відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція зазначена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року від 11 березня 2020 року.

В судовому засіданні встановлено, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-218 від 22.02.2010 15.03.2013 завершено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (повернення виконавчого документа стягувану за його письмовою заявою), державним виконавцем не проводилося виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом № 2-218 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Західінкомбанк» боргу в сумі 248819,89грн., а також державний виконавець не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у вказаному виконавчому листі. А тому, суд приходить до висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору були: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

Згідно з ст. 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт з майна (коштів) може бути знятий за рішенням суду.

Згідно зі ч. 1 ст. 447 ЦПК України рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців закріплено пункту 9 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст. 4, 13, 80, 81, 82, 89, 95, 447-451 ЦПК України, ст.ст. 328, 316, 317, 319, 387, 391, 392 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03.06.2016 року, суд

Керуючись ст.ст. 447 - 451 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються: Соснівський відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на дії (бездіяльність) державного виконавця- задовольнити.

Зобов`язати Соснівський відділ ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження: 11409000, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 18.07.2011, Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів. Апеляційна скарга подається безпосереднього до апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: О. Г. Казидуб