Ухвала

від 21.07.2022 по справі 591/1149/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

Іменем України

21 липня 2022 року

м. Київ

справа № 591/1149/22

провадження № 61-6549ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми

від 22 лютого 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 16 червня 2022 року в справі за позовом приватної фірми «Ордекс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Нагорна Наталія Василівна, акціонерне товариство «Мегабанк», про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року приватна фірма «Ордекс» (далі - ПП «Ордекс») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Нагорна Н. В., акціонерне товариство «Мегабанк» (далі - АТ «Мегабанк»), про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Крім того, заявник звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження нежитлового приміщення, магазин А-1, загальна площа 148,4 кв. м, складова частина об`єкта нерухомого майна: аптечний кіоск Б-1, загальною площею 26 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони відчуження нежитлового приміщення, магазин А-1, загальна площа 140,4 кв. м, складова частина об`єкта нерухомого майна: навсі, В, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони відчуження земельної ділянки, кадастровний номер: 5910136300:01:003:0070, площа: 0,0048 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за вказаною адресою; заборони відчуження земельної ділянки, кадастровий номер: 5910136300:01:003:0068, площа: 0,0092 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 22 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою Сумського апеляційного суду від 16 червня 2022 року, заяву ПП «Ордекс» задоволено.

У порядку забезпечення позову заборонено відчуження нежитлового приміщення, магазин А-1, загальна площа 148, 4 кв. м, складова частина об`єкта нерухомого майна: аптечний кіоск Б-1, загальною площею 26 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2570643859080, що належить ОСОБА_3 .

У порядку забезпечення позову заборонено відчуження нежитлового приміщення, магазин А-1, загальна площа 140,4 кв. м, складова частина об`єкта нерухомого майна: навіс В, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2570609359080, що належить ОСОБА_1 .

У порядку забезпечення позову заборонено відчуження земельної ділянки, кадастровий номер: 5910136300:01:003:0070, площа: 0,0048 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2585263259080, що належить ОСОБА_3 .

У порядку забезпечення позову заборонено відчуження земельної ділянки, кадастровий номер: 5910136300:01:003:0068, площа: 0,0092 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2585277859080, що належить ОСОБА_1

10 липня 2022 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми

від 22 лютого 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 16 червня

2022 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до положень статті 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі

№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що між сторонами справи виник спір про витребування майна з чужого незаконного володіння, дійшов правильного висновку про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження земельних ділянок та нежитлових приміщень, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдаванню значної шкоди позивачу.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК Україниу разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 22 лютого 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 16 червня 2022 року в справі за позовом приватної фірми «Ордекс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Нагорна Наталія Василівна, акціонерне товариство «Мегабанк», про витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська