Постанова

від 13.07.2022 по справі 759/20825/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/4940/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 759/20825/19

14 липня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Шпильовій Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою третьої особи ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року про відмову у роз`ясненні ухвали, постановлену під головуванням судді Журибеди О.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Вінтерм», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 про повернення сплачених коштів за непоставлений товар та сплату неустойки-,

в с т а н о в и в:

07 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Вінтерм» про повернення сплачених коштів за непоставлений товар та сплату неустойки.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Вінтерм» про повернення сплачених коштів за непоставлений товар та сплату неустойки, в якості третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_1 .

12 жовтня 2021 року третя особа ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про роз`яснення ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року.

В обґрунтування вимог заяви зазначала, що підставою для звернення позивача до суду стало невиконання Приватним підприємством «Вінтерм» своїх обов`язків з поставки товарів позивачу.

Звертала увагу, що нормами трудового та цивільного законодавства передбачено, що найманий працівник не відповідає за зобов`язання юридичної особи.

Зазначає, що в ухвалі Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року, в порушення вимог ч. 5 ст. 53 ЦПК України, не зазначено на які її права чи обов`язки може вплинути рішення суду у даній справі та які підстави залучення її до участі у справі.

З огляду на вище викладене, просила суд роз`яснити ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду від 09 жовтня 2021 року у цивільній справі № 759/20825/19 за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Вінтерм», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 про повернення сплачених коштів за непоставлений товар та сплату неустойки відмовлено.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року виправлено допущену в тексті ухвали суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/20825/19 за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Вінтерм», третя особа: ОСОБА_1 про повернення сплачених коштів за непоставлений товар та сплату неустойки описку, а саме у вступній, мотивувальній та резолютивній частині вважати правильною дату винесення ухвали суду про залучення третьої особи- 29 вересня 2021 року, замість помилково зазначеної - 09.10.2021 року.

Не погоджуючись з ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року, 05 січня 2022 року третя особа ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року та постановити нове судове рішення про задоволення її заяви про роз`яснення ухвали від 29 вересня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу, що 29 липня 2019 року між ПП «Вінтерм» та ОСОБА_2 було укладено усний договір купівлі-продажу «Пелети світлої в мішку» в кількості 9 т., загальною вартістю 28 800 грн. На підтвердження укладення зазначеного договору було складено рахунок-фактуру № Ш-00002836 від 29 липня 2019 року. Факт оплати ОСОБА_2 вказаного товару підтверджується відміткою про оплату, що зазначена на рахунку. Доставка товару мала б відбутись 11.09.2019 року по узгодженню із ОСОБА_2 , проте, з 19.08.2019 року вона вже не була співробітником ПП «Вінтерм», тобто, на момент настання строку виконання зобов`язань з поставки пелет, вона вже не працювала на зазначеному підприємстві.

Звертає увагу, що, постановляючи ухвалу від 30 листопада 2021 року, Святошинський районний суд м.Києва не надав належної оцінки тому, що в ухвалі Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року, в порушення вимог ч. 5 ст. 53 ЦПК України, не зазначено на які її права чи обов`язки може вплинути рішення суду у даній справі.

В судове засідання третя особа ОСОБА_1 , позивач ОСОБА_2 та представник відповідача Приватного підприємства " Вінтерм`не з`явились, про день та час слухання справи апеляційним судом повідомлялись, причин неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Вінтерм» про повернення сплачених коштів за непоставлений товар та сплату неустойки.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Вінтерм» про повернення сплачених коштів за непоставлений товар та сплату неустойки, в якості третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року, суд першої інстанції посилався на те, що вказана ухвала суду роз`яснення не потребує, оскільки є чіткою, зрозумілою і не вимагає додаткового тлумачення, не містить у собі положень, які б суперечили або виключали одне одного.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

У поданій до суду першої інстанції заяві третя особа ОСОБА_1 просила суд першої інстанції надати роз`яснення мотивувальної частини ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим й зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року є чіткою, зрозумілою, а її резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення, отже суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для роз`яснення ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що усний договір купівлі-продажу «Пелети світлої в мішку» в кількості 9 т. загальною вартістю 28 800 грн. був укладений між ПП «Вінтерм» та ОСОБА_2 29 липня 2019 року. На підтвердження укладення зазначеного договору було складено рахунок-фактуру № Ш-00002836 від 29 липня 2019 року. Факт оплати ОСОБА_2 вказаного товару підтверджується відміткою про оплату, що зазначена на рахунку. Доставка товару мала б відбутись 11.09.2019 року по узгодженню із ОСОБА_2 , проте з 19.08.2019 року вона вже не була співробітником ПП «Вінтерм», тобто на момент настання строку виконання зобов`язань з поставки пелет вона вже не працювала на зазначеному підприємстві, колегія суддів відхиляє, так як вказані доводи зводяться до незгоди ОСОБА_1 з ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року якою її було залучено до участі у даній справі в якості третьої особи. Предметом апеляційного перегляду у даному апеляційному провадженні є ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року про відмову у роз`ясненні ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року .

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року постановлена з порушенням норм процесуального права, так як, відмовляючи у роз`ясненні ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року, суд не звернув уваги на те, що в порушення вимог ч. 5 ст. 53 ЦПК України, суд не зазначив у вказаній ухвалі на які її права чи обов`язки може вплинути рішення суду у даній справі, а тому ухвала підлягала роз`ясненню, правильності висновків суду першої інстанції про відсутність, визначених ст. 271 ЦПК України підстав для роз`яснення ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року, не спростовують. Суд першої інстанції вірно послався в оскаржуваній ухвалі на те, що ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року є чіткою, зрозумілою, а її резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 25 липня 2022 року.

Головуючий: Судді: