Ухвала

від 08.08.2022 по справі 759/20825/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-ві/759/6/22

ун. № 759/20825/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2022 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувшизаяву третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Журибеді О.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства "Вінтерм", третя особа без самостійних вимог ОСОБА_1 про повернення сплачених коштів за непоставлений товар та сплату неустойки,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває вищевказана цивільна справа під головуванням судді Журибеди О.М., яка визначена протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

05.08.2022 року третя особа ОСОБА_1 , через електрону адресу суду, направила заяву про відвід судді Журибеді О.М.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 05.08.2022 року заяву про відвід визнано необгрунтованою.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями вирішення питання про відвід головуючого судді Журибеді О.М. визначено суддю Твердохліб Ю.О. Справу передано судді 09.08.2022 року.

Третя особа ОСОБА_1 , у своїй заяві про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Журибеді О.М. від 05.08.2022 року зазначає підставами для відводу те, що головуючий у справі не зможе винести об`єктивне, неупереджене та справедливе рішення в справі. Вказує, що залучаючи ОСОБА_1 , в якості третьої особи, головуючий у справі не зазначив на які саме права чи обов`язки третьої особи та яким чином може вплинути рішення суду. Вважає, що про упередженість судді Журибеди О.М. свідчить той факт, що не зважаючи на елементарність даної справи (законадавцем таку категорію справ віднесено до малозначних), яка була порушена 11.11.2019 року, станом на день подання заяви про відвід серпень 2022 року, тобто за більше ніж два з половиною роки не проведено підготовчого засідання - вважає такі дії не випадковими. Також вказує, що суддя Журибеда О.М. не може бути об`єктивним при розгляді даної справи, через те що головуючий у справі виступав в якості слідчого судді в кримінальному провадженні № 12019100080006624. Крім того зазначає, що головуючий у справі не розглянув клопотання третьої особи від 25.10.2021 року. Таким чином, вважає, що суддя Журибеда О.М. може бути заінтересований у результаті розгляду справи, а також існують обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді відносно третьої особи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про відвід головуючого судді, суддя дійшов таких висновків.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.

Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Частиною 8 статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Виходячи з положень частини другої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме: суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Разом з тим, стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про судоустрій України» судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об`єднання, а також юридичні особи зобов`язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.

Перевіривши наведені ОСОБА_1 підстави для відводу головуючого судді у справі, суддя приходить до висновку, що заява третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді не підлягає задоволенню за відсутності доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді цієї цивільної справи, інших підстав для відводу судді, передбачених статями 36, 37 ЦПК України, не встановлено.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Журибеді О.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства "Вінтерм", третя особа без самостійних вимог ОСОБА_1 про повернення сплачених коштів за непоставлений товар та сплату неустойкивідмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Ю.О. Твердохліб