Рішення

від 26.07.2022 по справі 573/371/22

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/371/22

Номер провадження 2/573/178/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2022 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Терещенко О. І.,

з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Річківська сільська рада, ОСОБА_3 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_4 . Спадщину після її смерті фактично прийняв його батько ОСОБА_5 , але юридично оформив свідоцтво про право на спадщину лише на земельну ділянку, а на інше майно, що залишилося після баби, оформити не встиг. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після його смерті прийняли він та його брат ОСОБА_2 . На цей час позивач має намір оформити свої спадкові права на житловий будинок та земельні ділянки для його обслуговування, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом було відмовлено у зв`язку з тим, що правовстановлюючих документів на вказане майно за життя спадкодавець не отримав. Посилаючись на викладені обставини, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою від 05 травня 2022 року позовна заява залишена без руху.

Ухвалою від 26 травня 2022 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 26 травня 2022 року відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

21 червня 2022 року від третьої особи ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона проти задоволення позову не заперечує (а. с. 105).

22 червня 2022 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому він проти задоволення позову не заперечує (а. с. 107).

06 та 07 липня 2022 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких останній повідомив про укладення між ним та ОСОБА_2 договору про поділ спадкового майна (а. с. 118-128).

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 08 липня 2022 року закрито підготовче провадження в справі та призначено її до розгляду (а. с. 131).

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гриценко Б.М. у судове засідання не прибули, останній направив заяву про розгляд справи без їх з позивачем участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не прибула, направила заяву про проведення засідання без її участі, проти задоволення позову не заперечує.

Представник третьої особи - Річківської сільської ради Сумського району Сумської області у підготовче засідання також не прибув, сільський голова Солодовник М.І. направив листа про його проведення без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечують.

Дослідивши матеріали цивільної справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов такого висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на все належне їй майно (а. с. 9).

Як вбачається з виписок з погосподарських книг Річківської сільської ради, виданих Річківською сільською радою за №237 від 18 лютого 2021 року та за №226 від 17 лютого 2021 року, головою господарства АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (будинкова книга за 1991-1995 роки). Після смерті ОСОБА_4 прийняв спадщину та став головою вказаного господарства ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (будинкова книга за 2001-2005, 2006-2010, 2011-2015, 2016-2020 роки). Після смерті ОСОБА_5 головою господарства є дружина ОСОБА_3 . Будинок побудований в 1979 році (а. с. 12-13).

До теперішньогочасу право власності на вказане вище домоволодіння у встановленому законом порядку в державних органах ні за ким не зареєстровано.

Згідно з витягом із рішення №60 від 02 листопада 1993 року виконавчого комітету Річківської сільської ради народних депутатів "Про приватизацію земельних ділянок" ОСОБА_4 , що мешкає по АДРЕСА_1 , передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,13 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибні ділянки); 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства, що були раніше надані громадянам в межах норм, передбачених ст. ст. 56, 57, 59 Земельного Кодексу України. Право володіння землею наступає після встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), одержання свідоцтва на право на землю і його реєстрації (а. с. 15).

05березня 2004року за заявою ОСОБА_5 державним нотаріусом Білопільської державної нотаріальної контори Ковальовою Л.Б. заведена спадкова справа №83 та видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку розміром 2.71 га, належну померлій ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-СМ № 048600 від 31 травня 1991 року (а. с. 11, 109-112).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 10).

За життя ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Річківської сільської ради Білопільського району 26 березня 2001 року, зареєстрований в реєстрі за №253, яким все своє майно в рівних долях заповів своїм дітям ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а. с. 70).

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,18листопада 2020року внотаріальній конторіза заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була заведена спадкова справа після смерті батька ОСОБА_5 (а. с. 64-94).

Дружина спадкодавця ОСОБА_5 - ОСОБА_3 та його дочка - ОСОБА_7 від прийняття спадщини відмовилися (а. с. 65).

23 лютого 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про поділ спадкового майна (а. с. 88-89), згідно з яким останні, маючи намір врегулювати свої майнові відносини щодо спадкового майна, дійшли згоди про поділ такого майна в натурі.

У цьому договорі нотаріусом допущена технічна описка щодо дати його укладення і зазначено 23 лютого 2020 року, хоча фактично він укладений 23 лютого 2021 року.

Так, ОСОБА_2 переходить право у спадщині на: земельні ділянки площею 2,5255 га кадастровий номер 5920687000:01:001:0275, площею 0,1835 га кадастровий номер 5920687000:01:001:1215, площею 2,5264 га кадастровий номер 5920687000:01:001:0021, площею 0,1818 га кадастровий номер 5920687000:01:002:0025; грошові вклади, що знаходяться у філії Сумське ОУ АТ «Ощадбанк»; автомобіль Лауз; трактор (саморобний); шассі самохідне.

ОСОБА_1 переходить право у спадщині на: земельні ділянки площею 3,6240 га кадастровий номер 5920683000:01:001:0503, площею 0,5269 га кадастровий номер 5920683000:01:001:0820.

На вказане майно видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а. с. з. 89 - а. с. 94).

21 січня 2021 року ОСОБА_3 виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (а. с. 17-23).

На цей час ОСОБА_1 має намір оформити свої спадкові права на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями, що залишилися після смерті батька, а також земельні ділянки для його обслуговування, однак внаслідок того, що нерухоме майно не зареєстровано у відповідних державних органах, він позбавлений можливості оформити свої спадкові права у нотаріальній конторі, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій (а. с. 26-27).

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1296 ЦК України встановлено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

На час побудови спірного домоволодіння діяла Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка передбачала реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст та селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто фактично записи у погосподарських книгах визнавались як акти органів влади, що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до ст. 1267 ЦК України частки успадщині кожногоіз спадкоємцівза закономє рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Згідно з підпунктом 4.8. пункту 4. глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними. Спадкоємці можуть за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, або за нотаріально посвідченим договором, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними, крім того моменту, коли спадкоємці за письмовою угодою (договором), посвідченою нотаріусом, не змінили розмір часток у спадщині когось із них.

Суд звертає увагу, що питання поділуспірного житловогобудинку,а такожземельних ділянок,що єпредметом розглядув ційсправі, договором про поділ спадкового майна від 23 лютого 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не врегульовано.

Окрім того, відповідно до заповіту, складеного ОСОБА_5 , останній все своє майно заповів у рівних долях ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

Отже, суд враховує положення ст. 1267 ЦК України та вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та визнати за ним право власності на Ѕ житлового будинку з господарськими будівлями, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо визнання права власності на земельні ділянки, то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини (п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав (п. «а» ч. 3 ст. 152 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності таких юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст.1216ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений висновокміститься впостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від20березня 2019року усправі №14-652цс18, постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року в справі №128/1911/15-ц, від 17 квітня 2019 року в справі № 723/1061/17.

З урахуванням викладеного у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації.

Відповідно до чинного законодавства процедура приватизації земельної ділянки передбачає:

1) подання громадянином України до відповідної ради заяви про безоплатну передачу земельної ділянки в приватну власність за місцем розташування бажаної для отримання земельної ділянки;

2) розгляд у місячний термін заяви відповідним уповноваженим органом приватизації;

3) прийняття рішення або розпорядження на користь заявника, що є підставою для початку розробки документації проекту відведення земельної ділянки;

4) розробку проекту відведення земельної ділянки за рахунок завника;

5) погодження проекту відведення земельної ділянки з відповідними органами: земельних ресурсів, природоохоронними, санітарно-епідеміологічними, архітектурними, з охорони культурної спадщини;

6) державну експертизу погодженого проекту відведення земельної ділянки, яку виконує орган земельних ресурсів;

7) повернення до органу приватизації проекту відведення земельної ділянки, що пройшов експертизу в органах земельних ресурсів;

8) перенесення в натурі розмірів земельної ділянки, передбачених проектом відведення, з встановленням землевпорядною організацією межових знаків;

9) підготовку землевпорядною організацією технічної документації для видачі Державного акту на право власності на землю;

10) перевірку реєстратором наданої технічної документації щодо дотримання в ній встановлених вимог;

11) перевірку територіальним органом земельних ресурсів технічної документації й оформленого землевпорядною організацією бланку Державного акту щодо відповідності даних;

12) здійснення оператором необхідних записів про державну реєстрацію прав особи на землю.

Як вбачається з витягу з рішення виконавчого комітету Річківської сільської ради народних депутатів №60 від 02 листопада 1993 року, спадкодавець ОСОБА_4 за життя розпочала процес приватизації земельної ділянки, але його не завершила і документи про право власності не отримала.

Спадкоємці ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та ОСОБА_1 до органів місцевого самоврядування про завершення процедури приватизації, розпочатої спадкодавцем, не зверталися, бо протилежного позивач суду не довів.

Отже, у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 встигла реалізувати свій намір отримати майнові права щодо вказаної земельної ділянки, але не закінчила процедуру її приватизації у відповідному порядку та не встигла отримати державний акт на вказані вище земельні ділянки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлені можливості на цей час оформити свої спадкові права на неї у позасудовому порядку.

У цьому випадку спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та/або права одержання правовстановлюючого документу на землю на ім`я спадкоємця, але не права власності на земельну ділянку.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання права власності на земельні ділянки відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), треті особи: Річківська сільська рада (Сумська область, Сумський район, с. Річки, вул. Центральна, буд. 8 код ЄДРПОУ 04390239), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, спорудами і земельні ділянки задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 та складаються з житлового будинку загальною площею 74 кв.м літ. А-1, прибудови літ. а, а1, а2, літньої кухні літ. Б, гаражу літ. В, погребу літ. п/г, сараїв літ. Г, Д, Ж, вбиральні літ. З, навісів літ. К, Л, М, Н, О, огорожі № 1-5.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Суддя