Постанова

від 28.07.2022 по справі 335/5373/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року

м. Київ

справа № 335/5373/21, адміністративне провадження № К/990/14831/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2022 (судді: Чередниченко В.Є. (головуючий), Іванов С.М., Панченко О.М.) у справі №335/5373/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби (правонаступником якої є Запорізька митниця, як відокремлений підрозділ Держмитслужби), (ділі - відповідач, митний орган, скаржник) про визнання протиправними і скасування постанови Дніпровської митниці Держмитслужби від 21.04.2021 в справі про порушення митних правил №0448/11000/20 та від 22.04.2021 в справі про порушення митних правил №0449/11000/20.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2021 позов ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення задоволено частково.

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Запорізька митниця, як правонаступник Дніпровської митниці Держмитслужби у спірних відносинах, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2022 подану Запорізькою митницею, як відокремленим підрозділом Держмитслужби апеляційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2021 повернуто скаржнику з підстав неусуненням ним недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для залишення такої без руху.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2022 у справі №335/5373/21, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вказує на безпідставність прийняття Третім апеляційним адміністративним судом ухвали від 26.05.2022, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі зважаючи на відсутність законних підстав для повернення апеляційної скарги заявнику. При цьому, відповідач наголошує на протиправності прийняття Третім апеляційним адміністративним судом ухвали від 26.05.2022 про повернення апеляційної скарги заявнику, вказує, що ним своєчасно та у повному обсязі було усунуто недоліки, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху. Зокрема, вказує, що ним на виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022 про залишення апеляційної скарги без руху, до суду апеляційної інстанції було надіслано заяву про усунення недоліків. До заяви, окрім документу, який підтверджує факт сплати судового збору та доказів надсилання іншим учасникам справи копії поданої апеляційної скарги, було також додано апеляційну скаргу в якій скаржник зазначає про те, що копію рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2021 у справі №335/5373/21 (2-а/335/119/2021) Запорізькою митницею отримано від Дніпровської митниці Держмитслужби 01.02.2022.

5. Позивачем відзиву на касаційну скаргу митного органу надіслано не було.

6. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судом встановлено, що не погодившись з рішенням суду першої інстанції митний орган оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022 апеляційна скарга відповідача була залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі; докази надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої Запорізькою митницею апеляційної скарги з доданими до неї документами; апеляційну скаргу із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022 скаржник отримав 21.02.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.05.2022 подану митним органом апеляційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.12.2021 у справі №335/5373/21 повернув скаржнику з підстав неусуненням ним недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для залишення такої без руху.

Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги, Третій апеляційний адміністративний суд виходив з наступного.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022 скаржнику було роз`яснено, що встановлення судом дати отримання скаржником копії оскаржуваного рішення необхідно задля дотримання принципу гласності судового рішення та застосування положень частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України згідно з якою учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується у цій категорії справ, зважаючи на те, що апеляційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.12.2021 подано 01.02.2022, тобто більш як через десять днів з дня його проголошення. При цьому, суд апеляційної інстанції роз`яснив скаржнику про те, що зазначення Запорізькою митницею про отримання 01.02.2022 нею як правонаступником відповідача у цій справі копії оскаржуваного рішення суду від відповідача не свідчить про виконанням Запорізькою митницею вимог пункту 8 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки зазначена дата є датою передачі Дніпровською митницею Держмитслужби копії оскаржуваного рішення правонаступнику - Запорізькій митниці, проте не є днем вручення копії судового рішення відповідачу в розумінні положень частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість, Запорізька митниця після отримання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022 та будучи обізнаною про те, що дата передачі Дніпровською митницею Держмитслужби копії оскаржуваного рішення правонаступнику - Запорізькій митниці, не є днем вручення копії судового рішення відповідачу в розумінні положень частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, не надала суду апеляційної скарги із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується саме відповідачем, який брав участь у розгляді цієї справи та правонаступником якого у спірних відносинах, як зазначає скаржник є Запорізька митниця.

Враховуючи, що апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

8. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку дотриманню норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Частиною другою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

При цьому частиною четвертною статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею (особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності) можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно вимог пункту 8 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначається, зокрема дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. А згідно вимог пункту четвертого частини п`ятої вказаної статті до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, у тому числі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги надану митним органом інформацію відносно дати отримання копії рішення суду першої інстанції, яке оскаржується, а саме отримання Запорізькою митницею такого рішення як правонаступником - 01.02.2022. При цьому скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 8 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та безпідставно ототожнив поняття «дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується» (пункт 8 частини другої статті 296) з поняттям «дня вручення судового рішення» (частина шоста статті 251).

Як вбачається з матеріалів справи при поданні апеляційної скарги митний орган вказував про ухвалене у справі № 335/5373/21 рішення, йому як правонаступнику Дніпровської митниці, стало відомо 01.02.2022, коли було отримано від Дніпровської митниці лист Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя та постанову у справі № 335/5373/21. У зв`язку з зазначеним митний орган з посиланням на частину третю статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу) просив визнати поважною причину пропуску строку та поновити строк на оскарження рішення суду першої інстанції.

На виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 15.02.2022 про залишення апеляційної скарги без руху, відповідач разом з заявою про усунення недоліків подав апеляційну скаргу в якій зазначив про аналогічні обставини щодо отримання ним рішення суду першої інстанції 01.02.2022 та те, що вказане підтверджується трекінгом поштового відправлення за №4903316847405, копією поштового конверту з трекінгом поштового відправлення за №4903316847405, копією листа Дніпровської митниці від 28.01.2022, які долучені були долучені до апеляційної скарги.

У зв`язку з наведеним відповідач просив визнати поважною причину пропуску строку та поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги, оскільки будучи обізнаним про те, що дата передачі Дніпровською митницею Держмитслужби копії оскаржуваного рішення правонаступнику - Запорізькій митниці, не є днем вручення копії судового рішення відповідачу в розумінні положень частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав суду апеляційної скарги із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується саме відповідачем.

Проте колегія суддів з зазначеним висновком суду апеляційної інстанції не погоджується.

Як вбачається з матеріалів справи рішення Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя від 03.12.2021 було прийнято у відкритому судовому засіданні без участі сторін.

Копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення (частина перша статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина шоста статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, враховуючи, що рішення від 03.12.2021 Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя було прийнято без участі сторін, таке має бути направлено сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Проте з матеріалів справи неможливо встановити дату направлення та отримання Дніпровською митницею Держмитслужби вказаного вище судового рішення, жодного доказу про направлення такого рекомендованим листом з повідомленням про вручення матеріали справи не містять, як не містять і доказів отримання відповідачем такого рішення суду (рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, тощо). Відсутні докази і отримання відповідачем судового рішення шляхом електронних засобів зв`язку (відсутня довідка про доставку електронного листа) чи отримання такого нарочно представником відповідача (відсутня розписка про отримання).

З урахуванням обставин, які склались у цій справі, зокрема матеріали справи не містять доказів направлення рішення суду відповідачу та доказів отримання такого рішення суду відповідачем, враховуючи, що пункт 8 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає зазначення скаржником в апеляційній скарзі дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, а вимоги пункту четвертого частини п`ятої вказаної статті передбачають надати докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, лише за їх наявності, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Враховуючи, що в цій справі відбулось правонаступництво, документи у справі №335/5373/21 були передані від Дніпровської митниці Держмитслужби до Запорізької митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, остання при поданні апеляційної скарги зазначила дату отримання судового рішення у справі №335/5373/21 від Дніпровської митниці Держмитслужби, надала відповідні докази та просила визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції при вирішенні питання щодо прийняття апеляційної скарги до провадження враховуючи матеріали справи, які були в нього в наявності (справа №335/5373/21 була витребувана у суду першої інстанції та надійшла до суду апеляційної інстанції 26.05.2022) мав врахувати вказані обставини щодо відсутності доказів щодо отримання відповідачем судового рішення, а відповідно і доказів щодо дати такого отримання, та розглянути клопотання відповідача щодо визнання поважною причину пропуску строку та поновлення строку на оскарження рішення суду першої інстанції на підставі частини третьої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу).

При цьому слід було також звернути увагу на те, що в Єдиному реєстрі судових рішень рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.12.2021 фактично було надіслано судом 30.12.2021, а оприлюднено 31.12.2021. Крім того представник позивача отримав копію рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03.12.2021 нарочно також лише 31.12.2021 (т.1 а.с. 219).

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції формально підійшов до питання прийняття апеляційної скарги до розгляду при цьому не врахувавши обставин, які склались та не оцінивши доводи викладені відповідачем в апеляційній скарзі та заяві про усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» від 1 березня 2002 ).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).

Так, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню, оскільки апеляційним судом порушено норми процесуального права, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на апеляційний перегляд судового рішення.

Відтак доводи касаційної скарги Верховний Суд вважає обґрунтованими, що є підставою для скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9. Відповідно до частини першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

10. За обставин, що склались у цій справі та з огляду на завдання адміністративного судочинства, у тому числі і щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи, визначені статтями 2, 13 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд дійшов висновку, що Третій апеляційний адміністративний суд, постановивши ухвалу від 26.05.2022 про повернення апеляційної скарги заявнику, порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим його рішення підлягає скасуванню із передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

11. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Запорізької митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.05.2022 у справі №335/5373/21 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова С.С. Пасічник