Постанова

від 18.10.2022 по справі 335/5373/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 335/5373/21(2-а/335/119/2021)(суддя Стеценко А.В., м. Запоріжжя)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Панченко О.М., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізької митниці на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 грудня 2021 року у справі № 335/5373/21(2-а/335/119/2021) за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 20 травня 2021 року звернувся до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, згідно з яким просить суд визнати протиправними і скасувати постанови Дніпровської митниці Держмитслужби від 21.04.2021 року по справі про порушення митних правил №0448/11000/20 та від 22.04.2021 року по справі про порушення митних правил №0449/11000/20 та закрити справу за відсутністю в діях позивача складу та події адміністративного правопорушення.

Позов обґрунтовано тим, що в діях позивача відсутній склад правопорушення за яке його притягнуто до відповідальності, оскільки відсутній умисел на ухилення від сплати митних зборів.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 грудня 2021 року позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що висновки акта перевірки, покладені уповноваженою особою відповідача у основу оскаржуваних постанов, спростовані рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі № 280/8985/20, яке набрало законної сили, при цьому відповідачем не надано суду інших належних, допустимих та достовірних доказів того, що відбулась подія інкримінованого позивачеві правопорушення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов залишити без розгляду.Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позовна заява ОСОБА_1 подана до суду з порушенням правил об`єднання позовних вимог, оскільки позивачем в одному провадженні заявлено вимоги щодо скасування двох різних постанов Дніпровської митниці Держмитслужби, які є окремими рішеннями та встановлення обставин вчинення порушення митних правил у кожній адміністративній справі, засвідчується доказами, які не пов`язані між собою.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що у період з 09.10.2020 по 16.10.2020 Дніпровською митницею Держмитслужби проведена документальна невиїзна перевірка, за результатами якої складено акт від 28.10.2020 № 041/20/7.5-19/ НОМЕР_1 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ДЕЛЬТА-ІМПЕКС» (код ЄДРПОУ 25488528) вимог законодавства України з питань митної справи в частині правомірності застосування преференційного режиму за митними деклараціями від 23.05.2019 №UA112080/2019/015250, від 27.05.2019 №UA112080/2019/015494» (т.1 а.с.42-59).

Згідно з висновками акта перевірки від 28.10.2020 № 041/20/7.5-19/ НОМЕР_1 , документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ДЕЛЬТА-ІМПЕКС» за МД типу ЕК 10 АА від 23.05.2019 № UA112080/2019/015250, від 27.05.2019 № UA112080/2019/015494 вимог статті 15, статті 27 Доповнення 1 до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, ратифікованої Законом України від 08 листопада 2017 №2187-VIII, пунктів 1, 4 частини 1 статті 266, частини 1, пункту 6 частини 8 статті 257, пункту 1 частини 1 статті 276, пункту 1 частини 1 статті 277, частини 1 статті 278, частини 7 статті 280, пункту 3 частини 1 статті 289, частини 4 статті 297 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 106825,66 грн.

За наслідками проведеної перевірки Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2020 №00000511903, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «ДЕЛЬТА-ІМПЕКС» за платежем: мито на товари, що вивозяться суб`єктами господарювання (040) 15020100 в сумі 106825,66 грн. за основним платежем та 26706,42 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

02.12.2020 відносно позивача, як директора ТОВ «ДЕЛЬТА-ІМПЕКС», на підставі акта перевірки від 28.10.2020 № 041/20/7.5-19/25488528 Дніпровською митницею Держмитслужби складено протокол про порушення митних правил №0448/11000/20 за ст. 485 Митного кодексу України, в якому зазначено про порушення ТОВ «ДЕЛЬТА-ІМПЕКС», директором якого є позивач, митних правил, а саме, про неправомірне отримання підприємством сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 23.05.2019 №А112.009128, та заявлення до митного оформлення товару із застосуванням преференційного режиму без законних на те підстав, що, за висновком митного органу, викладеному в акті перевірки від 28.10.2020 №041/20/7.5-19/25488528, призвело до заниження податкових зобов`язань зі сплати митних платежів на загальну суму 53240,71 грн. При отриманні копії протоколу позивач надав пояснення про те, що з протоколом не згодний, порушення митних правил не вчиняв (т.1 а.с.20-21).

21 квітня 2021 року в.о. заступника начальника начальником управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Дніпровської митниці Держмитслужби Кононовим Д.В. розглянуто матеріали справи про порушення митних правил за протоколом про порушення митних правил №0448/11000/20 від 02.12.2020 та винесено постанову у справі про порушення митних правил від 21.04.2021 № 0448/11000/20, якою позивача, як посадову особу - директора ТОВ «ДЕЛЬТА-ІМПЕКС», визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 159722,13 грн (т.1 а.с.16-17).

Згідно із зазначеною постановою позивача, як директора ТОВ «ДЕЛЬТА-ІМПЕКС», притягнуто до відповідальності за порушення митних правил, а саме заявлення неправдивих відомостей у гр. 34 ЕМД №UA112080/2019/015250 щодо країни походження відходів нержавіючої, легованої, корозійностійкої сталі шляхом подання сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 23.05.2019 № А112.009128, що стало підставою для несплати митних платежів у сумі 53240,71 грн.

Також, 02.12.2020 року відносно позивача, як директора ТОВ «ДЕЛЬТА-ІМПЕКС», на підставі акта перевірки від 28.10.2020 № 041/20/7.5-19/25488528 Дніпровською митницею Держмитслужби складено протокол про порушення митних правил №0449/11000/20 за ст. 485 Митного кодексу України, в якому зазначено про порушення ТОВ «ДЕЛЬТА-ІМПЕКС» митних правил, а саме, про неправомірне отримання підприємством сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 27.05.2019 №А112.009148, та заявлення до митного оформлення товару із застосуванням преференційного режиму без законних на те підстав, що, за висновком митного органу, викладеному в акті перевірки від 28.10.2020 № 041/20/7.5-19/25488528, призвело до заниження податкових зобов`язань зі сплати митних платежів на загальну суму 53584,95 грн (т.1 а.с.29-30).

22.04.2021 в.о. заступника начальника начальником управління протидії митним правопорушенням та контрабанді Дніпровської митниці Держмитслужби Кононовим Д.В. розглянуто матеріали справи про порушення митних правил за протоколом про порушення митних правил №0449/11000/20 від 02.12.2020 та винесено постанову у справі про порушення митних правил від 22.04.2021 № 0449/11000/20, якою позивача, як посадову особу - директора ТОВ «ДЕЛЬТА-ІМПЕКС», визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьохсот відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 160754,85 грн (т.1 а.с.25-26).

Згідно із зазначеною постановою позивача, як директора ТОВ «ДЕЛЬТА-ІМПЕКС», притягнуто до відповідальності за порушення митних правил, а саме заявлення неправдивих відомостей у гр. 34 ЕМД №UA112080/2019/015494 щодо країни походження відходів нержавіючої, легованої, корозійностійкої сталі шляхом подання сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 27.05.2019 № А112.009148, що стало підставою для несплати митних платежів у сумі 53584,95 грн.

Законність та обґрунтованість вищезазначених постанов є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина 5 статті 255 МК України).

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (частина 8 статті 264 МК України).

Стаття 458 МК України передбачає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Згідно зі статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Отже згідно диспозиції зазначеної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Стаття 489 МК України визначає обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про порушення митних правил. За вимогами цієї статті посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В той же час за змістом статті 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до відповідальності відповідач зазначає заявлення ОСОБА_1 у митних деклараціях неправдивих відомостей щодо країни походження товару.

Такий висновок митний орган зробив виходячи з того, що позивачем не підтверджено те, що товар за сертифікатами з перевезення товару EUR.1 є українського походження.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року у справі №280/8985/20, яке набрало законної сили 20.09.2021 року встановлено, що Запорізькою митницею ДФС 27.05.2019 року та 23.05.2019 року видано позивачу сертифікати з перевезення (походження) товару EUR.1 А112.009148 та №А112.009128 відповідно, які фактично є документами, що підтверджують статус преференційного походження товару з України. Сертифікати про походження EUR.1 від 27.05.2019 та 23.05.2019 не скасовані, недійсними не визнані, тобто є чинними, а відтак є єдиними документами, що підтверджують походження товару з країн Європейського Союзу, та надають пільги зі сплати митних платежів.

Статтею 46 МК України встановлено, що у разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару з України в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку, видається органом або організацією, уповноваженими на це відповідно до закону.

Враховуючи те, що Сертифікати про походження EUR.1 позивачу було видано Запорізькою митницею ДФС, що підтверджує українське походження товару, суд апеляційної інстанції зробив висновок про безпідставність доводів відповідача щодо наявності в діях позивача мети на неправомірне зменшення розміру митних платежів, як наслідок оскаржувані постанови №0448/11000/20 та №0449/11000/20 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв`язку з відкриттям провадження у справі в якій заявлено вимоги щодо скасування двох різних постанов відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частинами 1 та 4 статті 21 КАС України встановлено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, процесуальним законодавством визначення не допуск об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.

Враховуючи те, що вимоги позивача щодо оскарження постанов №0448/11000/20 та №0449/11000/20 стосувалися одного відповідача, належать розгляду в порядку одного - адміністративного судочинства та підсудні одному місцевому суду як адміністративному, суд апеляційної інстанції зробив висновок про безпідставність таких доводів скаржника.

Інших доводів апеляційна скарга Запорізької митниці не містить.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці залишити без задоволення, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 грудня 2021 року у справі № 335/5373/21(2-а/335/119/2021) без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 18 жовтня 2022 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяО.М. Панченко

суддяС.М. Іванов