Рішення

від 28.07.2022 по справі 134/1602/20

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/1602/20

2/134/6/2022

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю секретаря судового засідання Отіча В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль питання про судові витрати у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Довжок» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом повернення земельної ділянки з чужого незаконного користування з одночасним припиненням іншого речового права щодо оренди земельної ділянки,

встановив:

В провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Довжок» (далі СТОВ «Довжок») про усунення перешкод у користуванні майном шляхом повернення земельної ділянки з чужого незаконного користування з одночасним припиненням іншого речового права щодо оренди земельної ділянки.

Рішенням суду від 21 липня 2022 року даний позов задоволено та ухвалено усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належним їй майном, шляхом повернення земельної ділянки площею 0,8002 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0400, з чужого незаконного користування від СТОВ «Довжок»з одночасним припиненням іншогоречового права№ 7646978щодо оренди земельної ділянкиплощею 0,8002 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0400,вчинене державнимреєстратором реєстраційної служби Чечельницького районного управлінняюстиції Вінницькоїобласті ФаренюкомСергієм Анатолійовичем.

Під час ухвалення рішення у даній справі не було вирішено питання про розподіл судових витрат на правничу професійну допомогу.

Представником позивачки адвокатом Варцабою С.А. до закінчення судових дебатів було зроблено заяву про те, що ним буде подано докази понесених судових витрат відповідно до вимог ч. 8ст. 141 ЦПК України, тому у судовому рішенні вказано про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати на 28 липня 2022 року на 15 год. 00 хв.

27 липня 2022 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивачки адвоката Варцаби С.А. про надання доказів на підтвердження судових витрат, у якій він просить долучити до матеріалів справи докази витрат позивачки ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи, а саме: копію Договору про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року, копію Додаткової угоди від 01.07.2021 року до Договору про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року, копію Акту про прийняття-передачі наданих послуг від 25 липня 2022 року, копію рахунку від 25.07.2022 року.

Також 27 липня 2022 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивачки адвоката Варцаби С.А. про винесення додаткового рішення у даній справі, яким стягнути з відповідача СТОВ «Довжок»на користьпозивачки ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката, понесені в суді першої інстанції в сумі 5000 грн.

В обґрунтуваннязаяви вказує,що 27 липня 2022 року на адресу суду було направлено заяву про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат на правничу допомогу, до якої додано: копію Договору про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року; копію Додаткової угоди від 01.07.2021 року до Договору про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року; копію Акту про прийняття-передачі наданих послуг від 25.07.2022 року; копію рахунку від 25.07.2022 року.

Згідно із ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

До правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

Велика Палата Верховного Суду у своїй Додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала на недопустимість дій суду на користь будь-якої із сторін, зазначивши: «Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

У Постанові Верховного Суду від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18, зокрема, вказано: «...зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.».

Аналогічна позиція висловлена і в Додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 826/8/41/17: «Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою».

Отже, право на зменшення розміру заявлених судових витрат суд має виключно у випадку наявності відповідного клопотання учасника справи щодо заявленого розміру судових витрат. Самостійна зміна судом заявленого розміру судових витрат буде порушувати норми процесуального законодавства та правові позиції.

У Постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі 640/18402/19, суд зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Таким чином подання детального опису обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу в даному випаду не потрібно.

Водночас, представник позивачки зауважив, що на момент подання позовної заяви позивачкою не було укладено договору на правничу допомогу, а позовна заява була підписана представником за довіреністю, який не є адвокатом.

Відповідно до усталеної позиції Верховного Суду сторона має право обґрунтовувати стягнення судових витрат, які не було заявлено у попередньому розрахунку, якщо доведе що ці витрати виникли після подання позову.

Так як на момент подання позовної заяви позивачка не користувалась правничою допомогою, відповідно вона і не могла передбачити дані витрати у позовній заяві.

Представник позивачки адвокат Варцаба С.А. надіслав клопотання, в якому просив судове засідання провести у його відсутності та у відсутності позивачки.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно доч.4ст.270ЦПКу разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення, яким задовольнити заяву представника позивачки адвоката Варцаби С.А., з огляду на наступне.

На підтвердження заявлених вимог про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат представник позивачки адвокат Варцаба С.А. надав: копію Договору про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року; копію Додаткової угоди від 01.07.2021 року до Договору про надання правничої допомоги від 01.07.2021 року; копію Акту про прийняття-передачі наданих послуг від 25.07.2022 року; копію рахунку від 25.07.2022 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, враховуючи складність справи, обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, оцінивши надані докази щодо судових витрат на професійну правничу допомогу та те, що сторона відповідача не надала жодних заперечень, суд приходить до висновку про доведеність позивачкою витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити питання про судові витрати, та стягнути з відповідача СТОВ «Довжок» на користь позивачки ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивачки адвоката Варцаби Сергія Анатолійовича задовольнити.

Стягнути звідповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Довжок» накористь позивачки ОСОБА_1 витрати напрофесійну правничу допомогу всумі 5000(п`ять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: с. Левків Тульчинського району Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Довжок», місце знаходження: с. Савинці, вул. Молодіжна, 23, Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 32148490.

Суддя