Рішення

від 29.07.2022 по справі 134/1602/20

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/1602/20

2/134/6/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 липня 2022 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Кантонистої О.О.

за участю: секретаря судового засідання Отіча В.В.

представника позивачки адвоката Варцаби С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Довжок» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом повернення земельної ділянки з чужого незаконного користування з одночасним припиненням іншого речового права щодо оренди земельної ділянки,

встановив:

У жовтні 2020 року представник позивачки за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариствазобмеженоювідповідальністю «Довжок»(даліСТОВ«Довжок»),уякому просить витребувати з чужого незаконного володіння земельну ділянку, загальною площею 0,8002 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0400, яка знаходиться на території Соколівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області, а також скасувати запис про державну реєстрацію пролонгації права оренди за № 7646978 від 11 листопада 2014 року, що здійснено на підставі Додаткової угоди № б/н від 02 квітня 2018 року до Договору оренди землі № б/н від 21 вересня 2013 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається те, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,8002 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0400, яка знаходиться на території Соколівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області.

21 вересня 2013 року сторони уклали договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала СТОВ «Довжок» належну їй земельну ділянку в оренду строком на 5 років. Право оренди вказаної земельної ділянки за відповідачем було зареєстроване за № 7646978 від 11 листопада 2014 року.

Однак позивачка дізналась, що строк оренди належної їй земельної ділянки продовжено ще на 10 років на підставі Додаткової угоди б/н від 02 квітня 2018 року, про існування якої їй не було відомо і яку вона із відповідачем не укладала.

Оскільки Додаткова угода до договору оренди землі від 02 квітня 2018 року позивачкою не укладалася та не підписувалася, тому просить захистити її порушене право у обраний нею спосіб.

При цьому зазначає, що для захисту свого порушеного права позивачка у серпні 2018 року звернулася до Крижопільського районного суду Вінницької області з позовною заявою до СТОВ «Довжок» про визнання додаткової угоди недійсною.

29 січня 2019 року рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області (справа № 134/1548/18) позовні вимоги було задоволено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 травня 2019 року апеляційну скаргу СТОВ «Довжок» було задоволено частково. Рішення Крижопільського районного суду від 29.01.2019 року було скасовано, в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Відповідно до вищевказаної постанови підставою для відмови у задоволенні позовних вимог була відсутність оригіналів додаткових угод до договору оренди землі (яким продовжений строк дії договору оренди) і суд прийшов до висновку, що за обставин відсутності оригіналів оспорюваних додаткових угод, якими продовжувалось речове право оренди, у позивача, відповідача та державного реєстратора неможливо стверджувати, що вказані договори були взагалі укладені.

Зазначена справа перебувала в провадженні судді Швець Л.В.

Ухвалою судді від 21 жовтня 2020 року було відкрито провадження та призначено підготовче засідання по даній справі.

На підставі розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи від 04 березня 2021 № 11, протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Кантонистій О.О. у зв`язку із відпусткою судді Швець Л.В.

Ухвалою судді від 09 березня 2021 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «Довжок» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права оренди, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою суду від 11 листопада 2021 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 26 листопада 2021 року поновлено провадження у справі в зв`язку з неявкою позивачки до суду для надання експериментальних зразків підпису.

Ухвалою суду від 05 січня 2022 року постановлено направити матеріали справи разом із наданими позивачкою експериментальними зразкамипідписуекспертам Вінницького відділення Київськогонауково-дослідногоінституту судовихекспертиз для проведення судово-почеркознавчої експертизи згідно ухвали суду від 11 листопада 2021 року.

14 лютого 2022 року судом поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням від експерта клопотання про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою суду від 13 травня 2022 року зобов`язано відповідача СТОВ «Довжок» надати суду оригінал Додаткової угоди від 02 квітня 2018 року до Договору оренди земельної ділянки від 21 вересня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «Довжок» щодо оренди земельної ділянки площею 0,8002 га з кадастровим номером 0521986200:04:001:0400.

23 травня 2022 року до суду надійшло повідомлення від Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про залишення ухвали Крижопільського районного суду від 11 листопада 2021 року про призначення судової почеркознавчої експертизи без виконання.

02 червня 2022 року до суду надійшла заява представника позивачки адвоката Варцаби С.А. про зміну предмета позову, в якій він просить позовними вимогами вважати: «Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належним їй майном, шляхом повернення земельної ділянки площею 0,8002 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0400, з чужого незаконного користування від СТОВ «Довжок» з одночасним припиненням іншого речового права № 7646978 щодо оренди земельної ділянки площею 0,8002 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0400, вчинене державним реєстратором реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Фаренюком Сергієм Анатолійовичем». Вказує, що у зв`язку із відповідними правовими висновками Верховного Суду у даній категорії справ (постанови від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц) виникла необхідність змінити предмет позову, при цьому підстави позову залишаються без змін.

Ухвалою суду від 06 червня 2022 року прийнято заяву представника позивачки про зміну предмету позову.

24 червня 2022 року на електронну адресу суду від відповідача надійшла «відповідь на заяву про зміну предмету позову», у якій він просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

При цьому вказує, що СТОВ «Довжок» являється законним користувачем земельної ділянки, яка належить позивачці ОСОБА_1 . Так, 21.09.2013 року між СТОВ «Довжок» та ОСОБА_1 було складено та підписано Договір оренди землі б/н від 21.09.2013 року щодо оренди земельної ділянки площею 0,8002 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0400. Договір був укладений строком на п`ять років з правом пролонгації. 02.04.2018 року було підписано додаткову угоду до Договору оренди землі від 21.09.2013 року. Згідно даної угоди, строк оренди земельної ділянки за СТОВ «Довжок» було продовжено на 10 років.

Право оренди за СТОВ «Довжок» було зареєстровано відповідно до чинного в момент реєстрації законодавства, а сам договір відповідає вимогам щодо договорів такого типу. Даний договір в судовому порядку не був визнаний недійсним.

Також вказує, що оригінал додаткової угоди від 02 квітня 2018 року був наданий суду відповідачем 20 травня 2021 року.

У відповідності до вимог законодавства, даний доказ було подано разом із заявою про долучення до матеріалів справи. Згідно заяви про долучення доказів до матеріалів справи від 20.05.2021 року вбачається, що відповідачем, в особі директора СТОВ «Довжок» - Булавко В.В., було подано до суду оригінал Додаткової угоди саме від 02.04.2018 року. Вказане підтверджується також твердженням, викладеним в даній заяві: «Державним реєстратором Реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області було повернуто Відповідачеві оригінал додаткової угоди від 02.04.2018 року до договору оренди землі від 21.09.2013 року, укладеної між СТОВ «Довжок» та ОСОБА_1 ».

Дану заяву було прийнято в канцелярії працівником суду та на іншому ідентичному екземплярі заяви поставлено відмітку про дату та місце отримання, а також особистий підпис працівника, котрий здійснював прийом документів. При прийнятті документів, працівник канцелярії перевіряє їх на відповідність, перерахованій в супровідному листі, за необхідності в іншому документі, та у разі виявлення невідповідності поданих документів до переліку таких додатків повідомляє про це особі, яка такі документи подає. На момент прийняття заяви та додатку до неї у вигляді додаткової угоди, в працівника, який здійснював прийом документів, зауважень не виникло. Тому СТОВ «Довжок» має намір стверджувати, що ним було подано саме витребовувану судом додаткову угоду.

Стосовно наявного в матеріалах справи оригіналу Додаткової угоди від 01.02.2018 року відповідач не може пояснити, що це за угода та чи відповідає її зміст обставинам справи, оскільки єдиний примірник - оригінал Додаткової угоди повернутий відповідачу державним реєстратором та був поданий до суду. Іншими додатковими угодами, укладеними між СТОВ «Довжок» та ОСОБА_1 , відповідач не володіє.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на помилки, допущені державним реєстратором реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Фаренюком Сергієм Анатолійовичем, а саме: як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, було допущено помилку у зазначенні по батькові власника земельної ділянки та вказано « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 ».

Враховуючи, що право оренди земельної ділянки у СТОВ «Довжок» виникло правомірно, на підставі Договору оренди землі та додаткової угоди, право оренди було зареєстровано у відповідності до чинного на момент реєстрації законодавства, в законному порядку дані угоди не були визнані недійсними, чинність свою не втратили, тому СТОВ «Довжок» залишається законним орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 0521986200:04:001:0400.

Ухвалою суду від 04 липня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачки адвокат Варцаба С.А. позовні вимоги, з урахуванням зміни предмету позову, підтримав та просив задовольнити, посилаючись на те, що ОСОБА_1 . Додаткову угоду від 02 квітня 2018 року до Договору оренди земельної ділянки від 21 вересня 2013 року не підписувала, а тому вказана угода є такою, що неукладена. Оскільки відповідач використовує земельну ділянку без будь-яких правових підстав, тому просить захистити порушене право позивачки у обраний нею спосіб. Окрім того, відповідач не надав суду оригінал Додаткової угоди від 02 квітня 2018 року, яку ніби то підписала ОСОБА_1 , при цьому безпідставно стверджуючи у відповіді на заяву про зміну предмету позову, що ним така угода була подана. Разом з тим, на виконання ухвали суду Крижопільською селищною радою було надано копію Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки саме від 02 квітня 2018 року, а в матеріалах справи знаходиться надана відповідачем Додаткова угода від 01 лютого 2018 року. В минулих судових засіданнях представник відповідача адвокат Чоловський О.М. нічого не казав про те, що Додаткова угода від 02 квітня 2018 року вже була надана суду, така версія з`явилася у сторони відповідача пізніше. Таким чином відповідач ухилився від подання експерту необхідного документу, без якого проведення експертизи неможливе, а саме оригіналу Додаткової угоди від 02 квітня 2018 року. До закінчення судових дебатів представник позивачки зробив заяву про те, що ним буде подано докази понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу відповідно до вимог ч. 8ст. 141 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки представника відповідача в судове засідання суду невідомі, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8002 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0400, яка розташована на території Соколівської сільської ради Крижопільського (на даний час Тульчинського) району Вінницької області.

На підставі договору оренди земельної ділянки від 21 вересня 2013 року ОСОБА_1 передала СТОВ «Довжок» в строкове платне користування на 5 років належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8002 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0400, яка розташована на території Соколівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області. Право оренди за даним договором зареєстровано 11 листопада 2014 року, номер запису про інше речове право: 7646978.

Вказані обставини підтверджуються: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 29318608 від 11 листопада 2014 року, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 169314252 від 05 червня 2019 року.

Зазначені вищеобставини булитакож встановленіВінницьким апеляційнимсудом у постанові від27 травня 2019року,винесеній усправі №134/1548/18за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до СТОВ «Довжок» про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними.

Відповідно до ч. ч. 4, 5ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішеннямсуду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншоїсправи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Постановою Вінницькогоапеляційного судувід 27 травня 2019року апеляційну скаргу СТОВ «Довжок»задоволено частково, рішення Крижопільськогорайонного судуВінницької областівід 29 січня 2019 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до СТОВ «Довжок» про визнання додаткових угод недійсними - відмовлено.

Підставою для відмови у задоволенні позову стало, зокрема, те, що в матеріалах справи відсутній оригінал Додаткової угоди № б/н від 02 квітня 2018 року до договору оренди земельної ділянки від 21 вересня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ «Довжок».

Судом також встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, індексний номер 169314252 від 05 червня 2019 року, державним реєстратором Кирнасівської селищної ради Тульчинського району Вінницької області Кучерявою Катериною Олександрівною 31 травня 2018 року було зареєстровано пролонгацію іншого речового права - оренди за СТОВ «Довжок» по укладеному між ним та ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки від 21 вересня 2013 року, строком на десять років, на підставі додаткової угоди б/н від 02 квітня 2018 року.

За змістом статті 11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Стаття 207ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини другоїстатті 205 ЦК Україниправочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

Згідно ч. 5ст. 126 ЗК Україниправо оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованої відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

Відповідно до статті 13Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до вимогст. 30 Закону України «Про оренду землі»зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У відповідності дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно змісту позовної заяви позивачка, обґрунтовуючи заявлені в цій справі вимоги, посилається на те, що додаткову угоду від 02 квітня 2018 року до договору оренди землі від 21 вересня 2013 року із відповідачем СТОВ «Довжок», згідно якої строк оренди належної їй земельної ділянки продовжено ще на 10 років, вона не підписувала, у неї відсутній примірник даного правочину, на підтвердження своїх доводів стороною позивачки заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Оригінал вказаної додаткової угоди відповідачем не наданий та у матеріалах справи відсутній.

Ухвалами суду від 19 листопада 2020 року та 30 вересня 2021 року за клопотанням сторони позивачки у відповідача СТОВ «Довжок» витребовувався оригінал додаткової угоди від 02 квітня 2018 року.

Ухвалою суду від 09 вересня 2021 року було постановлено витребувати у центрі надання адміністративних послуг Крижопільської селищної ради Вінницької області матеріали реєстраційної справи, яка сформована в електронному вигляді щодо земельної ділянки площею 0,8002 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0400.

На виконання вказаної ухвали 23 вересня 2021 року до суду від Крижопільської селищної ради Вінницької області надійшла копія додаткової угоди від 02 квітня 2018 року до договору оренди землі від 21 вересня 2013 року, укладеного між СТОВ «Довжок» та ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 21 жовтня 2021 року застосовано відносно керівника СТОВ «Довжок»- ОСОБА_6 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за невиконання вимоги ухвали суду від 30 вересня 2021 року про витребування доказів та не повідомлення про причини неможливості виконання ухвали у встановлений судом строк.

Дану ухвалу відповідач не оскаржував та сплатив штраф, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 09 грудня 2021 року, винесеною старшим державним виконавцем Тростянецького відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Савченко С.О., яку було отримано судом 10 січня 2022 року.

Ухвалою суду від 11 листопада 2021 року за клопотанням представника позивачки призначено у даній справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Вінниця, вул. Батозька, 1).

У зв`язку з надходженням 14 лютого 2022 року клопотання експерта про надання додаткових матеріалів судом зобов`язано відповідача надати оригінал додаткової угоди від 02 квітня 2018 року.

Однак, на виконання вищевказаних ухвал суду оригінал оспорюваної додаткової угоди суду не було надано.

23 травня 2022 року до суду надійшло повідомлення від Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про залишення ухвали Крижопільського районного суду від 11 листопада 2021 року про призначення судової почеркознавчої експертизи без виконання, зокрема, у зв`язку з ненаданням оригіналу додаткової угоди від 02 квітня 2018 року до договору оренди земельної ділянки від 21 вересня 2013 року.

Жодні поважні та об`єктивні причини, що перешкоджали відповідачу СТОВ «Довжок» надати суду оригінал додаткової угоди від 02 квітня 2018 року для проведення почеркознавчої експертизи, суду не повідомлені.

Твердження відповідача про те, що ним 20 травня 2021 року було надано суду оригінал додаткової угоди саме від 02 квітня 2018 року, а відносно наявної в матеріалах справи додаткової угоди від 01 лютого 2018 року йому нічого не відомо, суд вважає непереконливими з огляду на наступне.

20 травня 2021 року від відповідача до суду надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, в якій він просив долучити до матеріалів справи оригінал додаткової угоди від 02 квітня 2018 року по договору оренди землі, укладеного 21 вересня 2013 року між СТОВ «Довжок» та ОСОБА_1 , як доказ пролонгації іншого речового права оренди за СТОВ «Довжок» на 10 років. Разом з тим долучена до заяви Додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки від 21 вересня 2013 року датована 01 лютого 2018 року.

Посилання відповідача на те, що працівником суду не було зроблено зауважень стосовно поданих ним 20 травня 2021 року документів і у заяві про долучення доказів до матеріалів справи від 20 травня 2021 року зазначено, що «Державним реєстратором Реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області було повернуто Відповідачеві оригінал додаткової угоди від 02.04.2018 року до договору оренди землі від 21.09.2013 року, укладеної між СТОВ «Довжок» та ОСОБА_1 » не спростовує вказаної вище обставини.

В судових засіданнях, на яких був присутній представник відповідача - адвокат Чоловський О.М., судом неодноразово зверталася увага останнього на те, що відповідачем було надано додаткову угоду від 01 лютого 2018 року, а необхідно надати від 02 квітня 2018 року, однак в подальшому відповідач почав стверджувати, що він 20 травня 2021 року надав суду оригінал додаткової угоди саме від 02 квітня 2018 року.

Відповідно до ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Статтею 109 ЦПК Українипередбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Також, ч. 10ст. 84 ЦПК Українипередбачено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем,також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи наведені обставини, беручи до уваги факт ухилення відповідача СТОВ «Довжок» від надання на вимогу суду оригіналу додаткової угоди, що унеможливлює проведення судової почеркознавчої експертизи, в зв`язку з чим ухвала про призначення експертизи була залишена експертом без виконання, суд приходить до висновку, що у даній справі відповідач не спростував доводів позивачки про те, що оспорювана додаткова угода від 02 квітня 2018 року до договору оренди землі від 21 вересня 2013 року не була підписана нею, відповідно і відсутність її волевиявлення на укладання оспорюваної додаткової угоди до договору оренди землі.

На підставіст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

В оцінці застосування положень статей203,205,215,229233,627,638 ЦК Українита статей14,15,18 Закону України «Про оренду землі»за подібних правовідносин Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, згідно з яким правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (пункт 7.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі№ 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Так, Велика Палата Верховного Суду у даній постанові констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

Відповідно до ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2 ст. 16ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків тощо.

Згідно зі ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном. Таке право є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Закон визначає право власника майна вимагати усунення будь-яких порушень свого права від інших осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним. Одним із таких способів захисту порушеного права є вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування майном. Таке право власника забезпечується за допомогою негаторного позову.

У відповідності до ч. 2 ст.152ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Враховуючивищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до переконання, що використання земельної ділянки ОСОБА_1 відповідачем здійснюється без належної правової підстави, порушення прав ОСОБА_1 як власника позбавляє її можливості вільно розпоряджатися та користуватися земельною ділянкою, тому в порядку усунення перешкод позивачці у здійсненні права власності на належну їй земельну ділянку СТОВ «Довжок» має повернути позивачці належну їй земельну ділянку.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3ст. 26 цього Законувідомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З огляду на викладене, суд також дійшов висновку про припинення іншого речового права - права оренди (номер запису про інше речове право: 7646978)СТОВ «Довжок» щодо належної позивачці земельної ділянки площею 0,8002 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0400, що зареєстроване державнимреєстратором реєстраційної служби Чечельницькогорайонного управлінняюстиції Вінницькоїобласті Фаренюком С.А., оскільки термін дії договору оренди землі від 21 вересня 2013 року закінчився 11 листопада 2019 року. Отже, на даний час СТОВ «Довжок» утримує та користується належною позивачці земельною ділянкою без жодних правових підстав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо зауваження відповідача стосовно помилки, допущеної державним реєстратором реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області у зазначенні по батькові власника земельної ділянки, то суд вважає необхідним вказати, що з наявної у справі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 169314252 від 05 червня 2019 року вбачається, що власником та орендодавцем земельної ділянки площею 0,8002 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0400, зазначена ОСОБА_1 .

При розподілі судових витрат суд відповідно до положеньст. 141 ЦПК Українивраховує пропорційність задоволених вимог.

Встановлено, що ОСОБА_1 в зв`язку із розглядом даної справи понесла витрати по сплаті судового збору в сумі 840 грн. 80 коп.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому зі СТОВ «Довжок» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 840 грн. 80 коп. судового збору, сплаченого останньою при подачі позову.

Керуючись ст. ст.12,13,81,141,263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належним їй майном, шляхом повернення земельної ділянки площею 0,8002 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0400, з чужого незаконного користування від Сільськогосподарського товаристваз обмеженою відповідальністю «Довжок»з одночаснимприпиненням іншогоречового права№ 7646978щодо орендиземельної ділянкиплощею 0,8002 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0400,вчинене державнимреєстратором реєстраційноїслужби Чечельницького районного управлінняюстиції Вінницькоїобласті ФаренюкомСергієм Анатолійовичем.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Довжок» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 28 липня 2022 року о 15 год. 00 хв. в приміщенні Крижопільського районного суду Вінницької області (Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Героїв України, 23).

Надати представнику позивачки строк п`ять днів з дня ухвалення рішення суду для подання доказів щодо розміру понесених позивачкою судових витрат на професійну правничу допомогу. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку заява щодо вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу залишається без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: с. Левків Тульчинського району Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Довжок», місце знаходження: с. Савинці, вул. Молодіжна, 23, Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 32148490.

Повний текст рішення складено 29 липня 2022 року.

Суддя