Рішення

від 19.07.2022 по справі 127/31157/19

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/31157/19

Провадження 2/127/4470/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2022 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Мельник В.В.

розглянувши в загальному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, треті особи без самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, скасування сертифіката відповідності, -

в с т а н о в и в:

18.11.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою (а.с. 2-6 т.1).

Мотивувала вимоги тим, що з 01.04.2016 року є власницею земельної ділянки кадастровий номер 0510136600:02:051:0036, площею 0,0678 га, що розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Власником сусіднього домоволодіння і земельної ділянки, кадастровий номер 0510136600:02:051:0103, площею 0,0875 га, що розташовані по АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 .

В 2018 році Подільським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру складено технічну документацію з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 в натурі і було виявлено, що фактичні межі земельної ділянки не відповідають тим, що зафіксовані в правовстановлюючих документах. Крім того, висновком спеціаліста № 071/18 ТОВ «Соломон» за результатами проведення комплексного земельно-технічного та будівельно-технічного дослідження, було встановлено, що найбільш виступаюча частина фундаменту під декоративною огорожею, фундаменту під житловим будинком з прибудовою, огорожа з білої цегли на фундаменті, стіна житлового будинку з прибудовою, балкон житлового будинку, ринва житлового будинку, що знаходяться по АДРЕСА_1 , частково розташовані в межах приватизованої земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:051:0036 і фактичною адресою АДРЕСА_1 , що відображено на план-схемі в додатках 3-6 до висновку. Таке «часткове розташування» на належній ділянці полягає у «заступі» від 36 см до понад 1 метру. При цьому не дотримані вимоги щодо відступу 1 метр від виступаючої частини будівлі.

Таким чином, об`єкти нерухомого майна, що входять до складу домоволодіння по АДРЕСА_2 , розташовані з порушенням норм п. 3.25 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», згідно якого для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1 метра. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. Це порушує право позивача на вільне володіння і користування своєю ділянкою.

Незважаючи на неодноразові вимоги відповідач не звільнила ділянку від свого нерухомого майна і не бажає привести будівлі у відповідність нормам ДБН.

Спір викликаний також наявністю сертифіката відповідності вказаних будівель державним будівельним нормам, стандартам і правилам від 29.03.2009 року № ВН 000397, який виданий з порушенням Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 09.09.2009 року № 1035.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач ОСОБА_1 просила усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510136600:02:051:0036, а саме знести за власний кошт відповідача ОСОБА_2 належні їй на праві власності об`єкти нерухомого майна в частині, в якій вони накладаються на земельну ділянку позивача; скасувати сертифікат відповідності від 29.03.2009 року № ВН 000397, виданий Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , а також представники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позов підтримали відповідно до обставин, викладених в позовних заявах. Представник ОСОБА_3 суду повідомив, що технічні паспорти БТІ на майно відповідача підроблені, оскільки вони не могли бути видані на будівлі, які побудовані самочинно і з порушенням будівельних норм. Сертифікат відповідності також незаконно виданий внаслідок протиправних дій посадових осіб, оскільки фактично будівля ОСОБА_2 не була реконструйована, а була збудована самочинно нова площею 314,3 м2. Вважає, що новостворена будівля не відповідає будівельним нормам і правилам, оскільки фактично розташована на земельній ділянці позивача, забудовником не дотримано відстані 1 м від межі для обслуговування будівлі, вся вода з даху стікає на ділянку позивача, чим заважає вільно користуватись ділянкою. Вважає, що жодних обстежень на предмет дотримання будівельних, санітарних і пожежних норм і правил не проводилось, в інвентаризаційних справах висновки відповідних органів відсутні. Крім того, ОСОБА_1 має намір забудовувати свою ділянку, але оскільки будівля відповідача розташована впритул до межі і частково заходить на ділянку позивача, вона не може розташувати свій будинок так, щоб дотримати відстані 8 метрів до будівлі ОСОБА_2 . Просив позов повністю задоволити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Слободян Г.В. позов не визнала, підтримала письмовий відзив на позов (а.с. 203-205 т. 2). Суду повідомила, що сертифікат № ВН 000397 від 29.03.2010 року був виданий уповноваженим органом про відповідність реконструйованих ОСОБА_5 будівель будівельним нормам і правилам, а 22.04.2010 року виконком Вінницької міської ради прийняв рішення про введення будівель в експлуатацію, на підставі якого 30.04.2010 року ОСОБА_5 було видане свідоцтво про право власності на будинок. Просила врахувати, що в 1999 році і в 2003 році ці приміщення вже були, ОСОБА_5 набув право власності на підставі договору купівлі-продажу, зовнішні межі будівель не змінились, тому права позивача відповідачем не порушені. При купівлі свого будинку і ділянки ОСОБА_1 бачила розташування будівель ОСОБА_2 , а те, що на сьогоднішній день змінились будівельні норми і правила і це впливає на проектування забудови позивача не є підставою для знесення будівель відповідача. Просила відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач не довела своїх позовних вимог і те, що її права були порушені відповідачем, крім того, вимоги позивача є неконкретизованими, оскільки вона не визначила, які будівлі підлягають знесенню і якої площі. В письмовому відзиві зазначила про застосування строку позовної давності.

Представник відповідача - Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради Харчук В.М. позов не визнав, підтримав письмові пояснення (а.с. 25-26 т. 4). Суду повідомив, що ДАБК Вінницької міської ради не є належним відповідачем у справі, оскільки сертифікат був виданий 29.03.2010 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, а рішення виконкому Вінницької міської ради від 22.04.2010 року про оформлення права власності ОСОБА_5 на будинок позивачем не оскаржується. З приводу вирішення решти вимог покладався на думку суду.

Представник третьої особи КП «ВМБТІ» Слишинський В.В. вважає, що позов не обґрунтований, оскільки позивач набула право власності на земельну ділянку 01.04.2016 року і на той час вже існували будівлі по АДРЕСА_2 , тому позивач знала про порушення свого права з моменту придбання ділянки і позов пред`явлений з порушенням строку позовної давності. Також вважає, що сертифікат не підлягає скасуванню, оскільки на час видачі сертифікату власником будівель була інша особа, яка подала необхідний перелік документів, а позивач не надала доказів, що сертифікат виданий з порушенням закону. Вимоги про знесення будівель не конкретизовані і позивач не довела, яка частина будівель підлягає знесенню, якої площі і розмірів. Крім того, обраний спосіб захисту не буде ефективним для позивача, оскільки відповідач так і залишатиметься власником свого нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів і державної реєстрації права власності.

Представники третьої особи без самостійних вимог - Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання повторно не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. 13.01.2020 року від представника ОСОБА_6 надійшов відзив на позов, згідно якого з приводу вирішення позовних вимог він покладався на думку суду (а.с. 152-153 т. 1), а також представник надав клопотання про розгляд справи у його відсутність (а.с. 156 т. 1).

Судом вчинені наступні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 09.12.2019 року (суддя Медяна Ю.В.) прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі № 127/31157/19 (т.1 а.с. 128).

03.08.2020 року витребувані докази у справі (а.с. 67 т. 2).

22.09.2020 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог та залучено до участі в справі в якості співвідповідача Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області і в якості третьої особи без самостійних вимог КП «ВМБТІ» (а.с. 1-2 т. 3).

11.09.2020 року закрите підготовче провадження у справі і призначена справа до судового розгляду по суті (а.с. 6 т. 3).

25.02.2021 року суддею Медяною Ю.В. постановлено ухвалу про відвід судді і справу передано для повторного автоматизованого розподілу (а.с. 122 т. 3).

09.03.2021 року справу прийнято до розгляду в загальному провадженні суддею Вохміновою О.С. (а.с. 124 т.3), призначене підготовче засідання.

02.08.2021 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради (а.с. 240, 241 т. 3).

12.11.2021 року закрите підготовче провадження у справі і призначена справа до судового розгляду по суті (а.с. 30-31 т. 4).

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та матеріали інвентаризаційних справ на будинковолодіння АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.04.2016 року позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,0678 га, кадастровий номер 0510136600:02:051:0036, що розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 17-18 т.1). Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 10-12 т.1).

Дана земельна ділянка належала продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ № 532866 від 22.07.2011 року, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 19-20 т. 1).

Попереднім власником ділянки був ОСОБА_7 , який набув право власності на підставі рішення Вінницької міської ради від 02.12.2005 року № 1631 (а.с. 39 т. 1), державний акт ЯБ 681420 був виданий 15.06.2006 року (а.с. 21 т.11).

В матеріалах технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 міститься протокол обстеження та погодження межі земельної ділянки від 02.12.2005 року згідно якого в натурі (на місцевості) проведено обстеження та погодження межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , із сусіднім землевласником ОСОБА_5 , яка проходить по сітці, воротах, металевій огорожі, по будівлі тощо. Суміжними землевласниками ніяких претензій при встановленні меж не заявлено. Спірні питання відсутні (а.с. 40 т. 1).

Також в судовому засіданні встановлено, що на підставі договору дарування ОСОБА_2 є суміжним землевласником земельної ділянки, площею 0,0875 га, кадастровий номер 0510136600:02:051:0103, яка розташована по АДРЕСА_2 (а.с. 208 209 т. 1). Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 207 т. 1).

Попереднім власником був ОСОБА_5 , який набув право власності на земельну ділянку на підставі рішення Вінницької міської ради від 19.09.2008 року № 2094, рішення Вінницької міської ради від 27.03.2009 року № 2327, державного акту на право власності ЯЕ № 167839 (а.с. 208-209 т. 1).

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 є власницею житлового будинку і господарських будівель, розташованих на земельній ділянці по АДРЕСА_2 на підставі договору дарування, посвідченого нотаріусом 03.04.2013 року за реєстровим номером 526.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_2 будинок «А» загальною площею 314,3 м2, житловою площею 109,8 м2, альтанка «М», погріб з шиєю «П», огорожа 1

Попередній власник будинку ОСОБА_8 набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами на підставі договору купівлі-продажу частини будинковолодіння від 06.05.2003 року. Згідно договору в постійне користування та власність ОСОБА_5 відійшло 11/20 часток будинковолодіння по АДРЕСА_2 , до складу яких увійшли приміщення: в житловому будинку з прибудовами «А»: коридор 1-1, житлові кімнати 1-2, 1-3 житловою площею 26,6 м2, сіни VI з ганком; в житловому будинку «З» коридори 4-1, 4-2, 4-7, санвузол 4-3, 4-12, житлові кімнати 4-4, 4-8, 4-9, 4-10, 4-11, 4-13, 4-14, житловою площею 120,3 м2, столова 4-5, кухня 4-6, гаражі І, ІІ, кладові ІІІ, VI, погріб з шиєю «П».

Схематичний план будівель відображений в технічному паспорті БТІ, виготовленому 28.04.1999 року (а.с. 228-236 т.3) та в технічному паспорті КП «ВООБТІ» від 20.03.2003 року (а.с. 221-227 т. 3).

27.03.2009 року Вінницька міська рада прийняла рішення № 2327 про виділення земельної ділянки ОСОБА_5 в окреме будинковолодіння з присвоєнням поштової адреси АДРЕСА_2 (а.с. 199 т. 3).

В подальшому ОСОБА_8 здійснив реконструкцію житлового будинку «А» (приміщення 1-5, 1-8, 1-9, 1-13, 1-14) з добудовою веранди «а» площею 2,9 кв.м., надбудовою мансарди «м/А» площею 75,3 кв.м. та господарської споруди згідно технічного паспорта КП «ВМБТІ» від 16.12.2009 року, альтанки «М» по АДРЕСА_2 . Дана реконструкція відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, про що 29.03.2010 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області був виданий сертифікат відповідності ВН 000397 (а.с. 223 т. 1).

Схематичний план будівель відображений в технічному паспорті КП «ВМБТІ», виготовленому 16.12.2009 року (а.с. 210-215 т. 3).

Відповідно до рішення виконкому Вінницької міської ради від 22.04.2010 року № 883 було оформлене право власності ОСОБА_5 на житловий будинок по АДРЕСА_2 в зв`язку з прийняттям в експлуатацію на підставі сертифіката відповідності державним будівельним нормам, стандартам і правилам за реєстраційним номером ВН 000397, виданого Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області 29.03.2010 року (а.с. 201 т. 3 зворот).

30.04.2010 року ОСОБА_5 було видане свідоцтво НОМЕР_1 про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 , який складається з житлового будинку «А» загальною площею 314,3 кв.м., в т.ч. житловою -109,8 кв.м., альтанки «М», погребу з шиєю «П», огорожі № 1 (а.с. 202 т.1). Право власності ОСОБА_5 зареєстроване КП «ВМБТІ» 25.05.2010 року (а.с. 202 зворот).

Обґрунтовуючи позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 зазначала, що будівлі, які належать відповідачу ОСОБА_2 , побудовані з порушенням п. 3.25 ДБН 360-92, розташовані на межі і мають заступ на її територію, вода з покрівель стікає на її ділянку, крім того, будівлі відповідача заважають вільно спроектувати будівництво будинку на ділянці позивача із врахуванням відступів, тому просила знести будівлі та скасувати сертифікат відповідності державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Частиною 3 ст. 375 ЦК України визначено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Також ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, крім інших, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до п. 3.25 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом від 17.04.1992 року № 44 (втратили чинність на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 100 від 23.04.2018 року) для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Станом на 29.03.2010 року прийняття будівель до експлуатації здійснювалось відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою КМУ від 08.10.2008 року № 923.

Відповідно до п. 2 Порядку ( в редакції станом на 29.03.2010 року) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами за формою згідно з додатком 1. Сертифікат відповідності документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до п. 3 Порядку для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає письмову заяву згідно з додатком 2 інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, або інспекції за місцем розташування закінченого будівництвом об`єкта.

Прийняття в експлуатацію приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, господарських споруд, прибудов, будівництво яких здійснено без залучення підрядних організацій, проводиться за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об`єктів.

Відповідно до п. 7 у разі коли подана замовником заява з документами, що додаються до неї, відповідає вимогам пунктів 3 і 4 цього Порядку, інспекція проводить підсумкову перевірку відповідності збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та готовності його до експлуатації.

Відповідно до п. 12 Порядку за результатами розгляду заяви з документами, що додаються до неї, та підсумкової перевірки інспекція протягом двох робочих днів приймає рішення про видачу сертифіката відповідності або відмову.

В судовому засіданні встановлено, що підстав для відмови у видачі сертифікату, визначених п. 14 Порядку, не було, тому Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю 29.03.2010 року був виданий ОСОБА_5 сертифікат ВН 000397 (а.с. 223 т. 3).

Заявляючи вимогу про скасування сертифіката відповідності, позивач обрала неналежний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Так, відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст. 16 ЦК України, який не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

У цій справі предметом розгляду є вимоги про скасування сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкта і знесення за рахунок відповідача об`єктів нерухомого майна в частині, якій вони накладаються на земельну ділянку позивача.

Отже, кінцевою метою звернення до суду є захист права позивача ОСОБА_1 шляхом знесення об`єктів нерухомого майна.

Зважаючи на зміст суб`єктивного права ОСОБА_1 як власника сусідньої земельної ділянки, за захистом якого вона звернулась, а також характер його порушення, суд вважає, що вимога про скасування сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта є неефективним способом захисту, оскільки не забезпечить реальне поновлення прав позивача ОСОБА_1 . Слід зазначити, що сертифікат вичерпав своюдію тавтратив юридичнезначення,оскількипопередній власник- ОСОБА_5 набув правовласності нанерухоме майновідповідно досвідоцтва проправо власностівід 30.04.2010року (а.с.220т.1),яке буловидане напідставі рішеннявиконкому Вінницькоїміської радивід 22.04.2010року №883взамін договорукупівлі-продажучастини будинковолодіннявід 06.05.2003року.Відповідач ОСОБА_2 є власникомбудинковолодіння іземельної ділянкивідповідно додоговорів даруваннявід 03.04.2013року,записи продержавну реєстраціюправ внесенідо реєстру.

Тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо вирішення вимог про знесення за рахунок відповідача належних їй на праві власності об`єктів нерухомого майна в частині, в якій вони накладаються на ділянку позивача, то у цьому конкретному спорі такі вимоги також не підлягають задоволенню з огляду на таке.

При обґрунтуванні позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилалась н висновок спеціаліста № 071/18 за результатами проведення комплексного земельно-технічного та будівельно-технічного дослідження від 19.02.2019 року (а.с. 49-68 т. 1).

На підставі вищепроведеного дослідження спеціалістом встановлено, що фактично розташовані: найбільш виступаюча частина фундаменту під декоративною огорожею, фундаменту під житловим будинком з прибудовою, огорожа з білої цегли на фундаменті, стіна житлового будинку з прибудовою, балкон житлового будинку, ринва житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2 частково розташовані в межах приватної земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:05:1:0036 і фактичною адресою АДРЕСА_1 , що графічно відображено на план-схемі в додатках 3-6 до висновку відповідно (див. дослідну частину висновку таблиці № 3-10).

На підставі вищепроведеного дослідження враховуючи наявність технічної документації та результати натурного обстеження встановлено, що розташування житлового будинку з прибудовою домоволодіння АДРЕСА_2 , відносно об`єктів нерухомого майна, які рахуються за домоволодінням АДРЕСА_1 порушують положення п. 6.1.41, п.15.2 (таблиця 15.2) ДБН Б.2.2. 12:2018 «Планування і забудова територій», п. 5.1, п. 5.2 ДБН В.1.1.-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва».

Разом з тим, даний висновок не є належним доказом, оскільки спеціалістом досліджувалось питання дотримання ДБН внаслідок розташування будівель і споруд по АДРЕСА_2 відносно сусідніх будівель по АДРЕСА_1 і надано висновок про невідповідність будівельним нормам 2016, 2018 років. Проте, спірне будівництво було завершене ще в 2010 році, про що був виданий інспекцією сертифікат відповідності.

Судом були оглянуті технічні паспорти, виготовлені БТІ в 1999 році, 2003 році, 2007 році, 2009 році (а.с. 210-236 т. 3) і встановлено, що частина будинку «А» (перед цим будинок «З») по АДРЕСА_2 , довжиною 8,88 м, проходить по межі з будинком АДРЕСА_1 . Дана частина будинку вже існувала станом на 1999 рік і в розмірах станом на 2009 рік не змінювалась. Між попередніми співвласниками будинку ОСОБА_5 і ОСОБА_7 погоджувалась межа земельної ділянки, яка частково проходить по будівлі, про що складений протокол обстеження та погодження меж 02.12.2005 року (а.с. 40 т. 1), тому твердження позивача що ці будівлі мають заступ на її ділянку або розташовані на її ділянці є безпідставним.

Також необґрунтованим і недоведеним є твердження представника позивача щодо підробки технічних паспортів і невідповідності їх матеріалам інвентаризаційної справи. В судовому засіданні були оглянуті матеріали інвентаризаційної справи по будинковолодінню АДРЕСА_3 ) і невідповідностей не встановлено.

Вимоги позивача щодо знесення будівель взагалі не конкретизовані, оскільки позивачем не вказано, які будівлі, якої площі і розмірів підлягають знесенню. Вирішення судом вимоги про знесення «об`єктів нерухомого майна в частині, якій вони накладаються на земельну ділянку позивача» буде припущенням, що унеможливить реальне виконання такого рішення. Також в матеріалах справи відсутні докази можливості відокремлення спірного об`єкту, який на думку позивача накладається на її ділянку, від інших споруд і чи не вплине часткове знесення будівель на конструкцію і міцність самого будинку відповідача.

Згідно ч. 1, 3ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зіст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, враховуючи наведені обставини і норми закону, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір залишити за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 375, 391 ЦК України, ст.. 152, 158 ЗК України, Законом України «Про планування і забудову територій», ст.ст. 2, 4, 5, 10, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, треті особи без самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, скасування сертифікату відповідності - відмовити.

Судовий збір залишити за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_2

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_3

відповідач - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 14, код ЄДРПОУ 35599917

відповідач - Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, 21100, м. Вінниця, вул. Театральна, 29, код ЄДРПОУ 41042555

третя особа без самостійних вимог - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, 21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 63, код ЄДРПОУ 39767547

третя особа без самостійних вимог - КП "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації", 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 64

Повне судове рішення складене 29.07.2022 року.

Суддя: