Ухвала

від 01.08.2022 по справі 914/1311/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 914/1311/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Торговий центр «А»

на рішення Господарського суду Львівської області

(суддя - Манюк П.Т.)

від 22.11.2021,

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Галушко Н.А., судді - Желік М.Б., Орищин Г.В.)

від 17.05.2022,

за позовом керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

до Приватного акціонерного товариства «Торговий центр «А»

про стягнення пайового внеску в розмірі 4 202 147, 99 грн

ВСТАНОВИВ:

16.06.2022 ПрАТ «Торговий центр «А» звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 22.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі №914/1311/21 до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2022 касаційну скаргу ПрАТ «Торговий центр «А» на рішення Господарського суду Львівської області від 22.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі №914/1311/21 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з несплатою судового збору та подання касаційної скарги без додержання відповідних вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 та частиною 2 статті 287 цього Кодексу.

11.07.2022 до Верховного Суду від ПрАТ «Торговий центр «А» надійшло клопотання про усунення недоліків. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22.06.2022 до вказаного клопотання було додано платіжне доручення №441, що підтверджувало сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Проте, в клопотанні про усунення недоліків не було зазначено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга на рішення Господарського суду Львівської області від 22.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі №914/1311/21 з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2022 касаційну скаргу ПрАТ «Торговий центр «А» на рішення Господарського суду Львівської області від 22.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі №914/1311/21 повернуто без розгляду на підставі частини 4 статті 174 та частини 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неусуненням недоліків в повному обсязі.

23.07.2022 ПрАТ «Торговий центр «А» повторно звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 22.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі №914/1311/21.

Також заявник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголо-шення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Оскаржувана ПрАТ «Торговий центр «А» постанова Західного апеляційного господарського суду ухвалена 17.05.2022, повний текст складено 30.05.2022, а отже останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови було 20.06.2022. Водночас, вдруге касаційна скарга була подана скаржником 23.07.2022, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, не залежали від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

ПрАТ «Торговий центр «А» просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторно звернутися до суду касаційної інстанції з відповідною скаргою.

Колегія суддів зауважує, що зазначена причина не визнається судом поважною та не може вважатися такою, що дійсно перешкоджала зверненню з касаційною скаргою у передбачений законом строк, оскільки скаржнику вже надавався строк для усунення недоліків, він був обізнаний щодо необхідності їх усунення, при цьому своїм правом на усунення недоліків скористався лише частково. Вказані обставини свідчать про невжиття скаржником всіх необхідних заходів для дотримання вимог процесуального законодавства, встановлених для звернення з касаційною скаргою в межах передбаченого законом строку.

При цьому, при повторному зверненні скаржник знову подав касаційну скаргу без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неповажність підстав, наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 22.11.2021 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі №914/1311/21 та про залишення касаційної скарги ПрАТ «Торговий центр «А» без руху з наданням заявнику строку для наведення, за наявності, інших підстав поважності пропуску, встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Скаржник зазначає що судами було порушено норми процесуального права (статті 2, 53, 173, 227, 229, 232-234, 254, 255 Господарського процесуального кодексу України), статтю 23 Закону України «Про прокуратуру» та неправильно застосовано норми матеріального права.

Проте, у касаційній скарзі не зазначено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга на рішення Господарського суду Львівської області від 22.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі №914/1311/21 з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу, а тому підлягає зали-шенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Торговий центр «А» на рішення Господарського суду Львівської області від 22.11.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі №914/1311/21 залишити без руху.

2. Надати Приватному акціонерному товариству «Торговий центр «А» строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству «Торговий центр «А», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко