Постанова

від 01.08.2022 по справі 460/4837/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/4837/20 пров. № А/857/10424/22

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Кузьмича С.М., Хобор Р.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Рівненського державного аграрного коледжу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 року (рішення ухвалене у м. Рівне судом у складі головуючого судді Недашківської К.М.) у справі за позовом Рівненського державного аграрного коледжу до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі іменується відповідач, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-4283-17 від 14.04.2020.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області сформована Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.04.2020 №Ю-4283-17, відповідно до якої Рівненському державному аграрному коледжу визначено зобов`язання зі сплати боргу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 82249,35, у тому числі: штрафи 74110,84 грн., пеня 8138,51 грн. Позивач вказує, що така вимога є протиправною, оскільки станом на 04.02.2015 з 02.08.2013 Рівненський державний аграрний коледж перебував у процесі реорганізації, що унеможливило виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №87-р від 04.02.2015, в частині реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що блокувало проведення фінансових розрахунків; також на підставі розпорядження від 06.03.2015 були зупинені операції з бюджетними коштами, що унеможливило здійснення будь-яких фінансових операцій (відсутність коштів), тобто несвоєчасна сплата єдиного внеску відбулася не з вини позивача, а тому правових підстав для застосування штрафу не існувало. Також, позивач вказує, що контролюючим органом була проведена перевірка Рівненського державного аграрного коледжу, за результатами якої складений Акт від 03.05.2017 №215/17-00-14-01/22556952, яким не встановлено порушень щодо обліку, нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Просив позов задоволити.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив Рівненський державний аграрний коледж. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області сформована Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.04.2020 №Ю-4283-17 (далі Вимога №Ю-4283-17), відповідно до якої Рівненському державному аграрному коледжу визначено зобов`язання зі сплати боргу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 82249,35, у тому числі: штрафи 74110,84 грн., пеня 8138,51 грн. (а. с. 8).

Нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (далі Закон №2464-VI).

Частиною 2 статті 2 Закону України №2464-VI передбачено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно пункту 2 частини першої статті 1 Закону України №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За правилами пункту 1 частини першої статті 6 Закону України №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини десятої статті 9 Закону України №2464-VI, днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно частини другої статті 25 Закону України №2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною третя статті 25 Закону України №2464-VI врегульовано, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (частина четверта статті 25 Закону України №2464-VI).

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною одинадцятою статті 25 Закону України №2464-VI визначено, що податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;

3) за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, податковим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Пунктом 1 Розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №449 від 20.04.2015 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953) (далі Інструкція), за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Згідно пункту 2 Розділу VII Інструкції, згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах:

1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Складається рішення про застосування штрафних санкцій за ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», за формою згідно з додатком 11 до цієї Інструкції.

Підставою для прийняття цього рішення є акт про зазначене порушення, що складається в довільній формі;

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

Згідно абзацу 1 пункту 4 Розділу VI Інструкції, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Загальна сума недоїмки станом на 31.03.2020 становить 82249,35 грн.

Під час розгляду справи судом встановлено, що така сума недоїмки визначена на підставі Рішення №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.09.2015.

Вказаним рішенням визначено суму штрафу у розмірі 74110,84 грн. та пеню 8138,51 грн. Саме такі суми відображені в оскаржуваній Вимозі №Ю-4283-17.

Саме Рішення №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.09.2015 не оскаржувалося позивачем у судовому порядку, тобто таке рішення є чинним, а суми недоїмки є узгодженими.

Рішення №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.09.2015 оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, проте, Рішенням Державної фіскальної служби від 26.11.2015 скарга платника податків залишена без задоволення, а Рішення №0026541706 без змін (а.с. 82).

Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана Вимога №Ю-4283-17 є протиправною, оскільки станом на 04.02.2015 з 02.08.2013 Рівненський державний аграрний коледж перебував у процесі реорганізації, що унеможливило виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №87-р від 04.02.2015, в частині реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що блокувало проведення фінансових розрахунків; також на підставі розпорядження від 06.03.2015 були зупинені операції з бюджетними коштами, що унеможливило здійснення будь-яких фінансових операцій. Тобто несвоєчасна сплата єдиного внеску відбулася не з вини позивача, а тому правових підстав для застосування штрафу не існувало.

Зазначені обґрунтування фактично стосуються питання незгоди позивача з прийнятим Рішенням №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.09.2015, та не впливають на суть Вимоги №Ю-4283-17, оскільки, як зазначалося вище, Рішення №0026541706 не оскаржувалося та є чинним.

Неможливість своєчасної сплати єдиного внеску з підстав проведення реорганізації юридичної особи, зупинення операцій з бюджетними коштами чи не проведення асигнувань (відсутність коштів), не звільняє платника податків від обов`язку своєчасної сплати таких внесків за загальнообов`язкове державне соціальне страхування. А за таку несвоєчасну сплату платники податків несуть відповідальність у вигляді штрафу та нарахування пені згідно Закону України №2464-VI.

Контролюючим органом була проведена перевірка Рівненського державного аграрного коледжу, за результатами якої складений Акт «Про результати позапланової виїзної перевірки Рівненського державного аграрного коледжу податковий номер 22556962 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 10.04.2017» від 03.05.2017 №215/17-00-14-01/22556952 (а.с. 32).

Даним актом не встановлено порушень щодо обліку, нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Колегія суддів звертає увагу, що станом на дату проведення перевірки (03.05.2017) Рішення №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.09.2015 вже існувало, а тому підстав для відображення порушення, що стосується Рішення №0026541706, в Акті перевірки не було.

Відтак, Актом перевірки зафіксовано лише факт відсутності порушень з боку позивача з питань обліку, нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які не охоплювалися Рішенням №0026541706.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Рівненського державного аграрного коледжу залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 року у справі №460/4837/20 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятоїстатті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. Б. Хобор