Ухвала

від 19.09.2022 по справі 460/4837/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами

20 вересня 2022 року м. Рівне№460/4837/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання І.С. Ляшук; представника позивача адвоката В.А.Ільїна; представника відповідача не прибув; розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву Рівненського державного аграрного коледжу про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 у справі №460/4837/20 за позовом Рівненського державного аграрного коледжу до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною і скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Рівненського державного аграрного коледжу (далі позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-4283-17 від 14.04.2020.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 адміністративний позов Рівненського державного аграрного коледжу до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги залишено без задоволення (а.с. 113 том 1).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 апеляційну скаргу Рівненського державного аграрного коледжу залишено без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року у справі №460/4837/20 без змін (а.с. 176 том 1).

Постановою Верховного Суду від 29.06.2022 касаційну скаргу Рівненського державного аграрного коледжу задоволено частково; постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №460/4837/20 скасовано, а справу направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд (а.с. 221 том 1).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2022 апеляційну скаргу Рівненського державного аграрного коледжу залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 року у справі №460/4837/20 без змін (а.с. 234 том 1).

13 жовтня 2021 року позивач подав до суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

18 серпня 2022 року адміністративна справа надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 23.08.2022 відкрито провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №460/4837/20 за позовом Рівненського державного аграрного коледжу до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною і скасування вимоги; розгляд справи постановлено провадити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи; судове засідання у справі призначене на 20.09.2022.

У судове засідання 20.09.2022 прибув представник позивача та просив суд задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув та не повідомив суд про причини неявки.

Ухвалою суду від 20.09.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, постановлено продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача у порядку частини другої статті 368 КАС України.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 20.09.2022.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначає таке.

Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, що відмовляючи у задоволенні позову суд зазначив: «Рішення №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.09.2015 оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, проте, Рішенням Державної фіскальної служби від 26.11.2015 скарга платника податків залишена без задоволення, а Рішення №0026541706 без змін»; вказане твердження суду слугувало підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною та скасування оскаржуваної Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-4283-17 від 14.04.2020; з метою встановлення відомостей щодо отримання позивачем Рішення Державної фіскальної служби від 26.11.2015, заявник звернувся до ДПС України із запитом; листом від 13.09.2021 ДПС України зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази вручення відправлення позивачу рішення; позивач вказує, що Рішення Державної фіскальної служби від 26.11.2015 не надсилалося у порядку Податкового кодексу України, а тому скарга платника податків на Рішення №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.09.2015 вважається такою, що задоволена у повному обсязі. Саме така обставина є нововиявленою.

Відповідно до частини першої статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

За правилами частини другої статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Зі змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вбачається, що визначеною позивачем підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є «істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи».

Відповідно до частини четвертої статті 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Так, Головним управлінням ДПС у Рівненській області сформована Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.04.2020 №Ю-4283-17 (далі Вимога №Ю-4283-17), відповідно до якої Рівненському державному аграрному коледжу визначено зобов`язання зі сплати боргу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 82249,35, у тому числі: штрафи 74110,84 грн., пеня 8138,51 грн. (а. с. 8 том 1).

Під час розгляду справи судом встановлено, що така сума недоїмки визначена на підставі Рішення №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.09.2015 (далі Рішення №0026541706) (а.с. 63 том 1).

Даним Рішенням №0026541706 визначено суму штрафу у розмірі 74110,84 грн. та пеню 8138,51 грн. Саме такі суми відображені в оскаржуваній Вимозі №Ю-4283-17.

Також судом встановлено, що Рішення №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску не оскаржувалося позивачем у судовому порядку, тобто таке рішення є чинним, а суми недоїмки є узгодженими.

Рішення №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.09.2015 оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, проте, Рішенням Державної фіскальної служби України від 26.11.2015 №25189/6/99-99-10-01-07-25 скарга платника податків залишена без задоволення, а Рішення №0026541706 без змін (а.с. 82 том 1).

Позивач у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вказує, що Рішення Державної фіскальної служби України від 26.11.2015 №25189/6/99-99-10-01-07-25 не надсилалося у порядку Податкового кодексу України, а тому скарга платника податків на Рішення №0026541706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску вважається такою, що задоволена у повному обсязі.

Вказує, що про таку обставину позивач дізнався лише після отримання листа ДПС України від 13.09.2021 (а.с. 6 том 2).

Даним листом ДПС України також надала позивачу копію Рішення Державної фіскальної служби України від 26.11.2015 №25189/6/99-99-10-01-07-25.

Відповідно до пункту 56.16 статті 56 ПК України, днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

З матеріалів справи слідує, що скарга платника податків на Рішення №0026541706 датована - 30.10.2015, отримана ДФС України 05.11.2015.

Відповідно до пункту 56.8 статті 56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Так, рішення Державної фіскальної служби №25189/6/99-99-10-01-07-25 прийняте 26.11.2015 та отримане позивачем 30.11.2015, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції (а.с. 82 том 1).

Тобто, обставина, яку позивач визначає, як нововиявлена, не являється та не може являтися такою.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані.

Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Аналіз наведених норм процесуального права свідчить, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуте на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази. Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.

Водночас, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Не можуть визнаватися нововиявленими обставинами і обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону. Надання правової оцінки аналогічним правовідносинам в іншому судовому рішенні також не може вважатися нововиявленими обставинами.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Суд констатує, що позивач достеменно був обізнаний про прийняття ДФС України рішення від 26.11.2015 №25189/6/99-99-10-01-07-25, яке він отримав 30.11.2015; таке рішення позивач самостійно надав суду як додаток до відповіді на відзив 11.08.2020 (а.с. 76 том 1), тобто такі обставини могли бути відомі заявнику; вказані позивачем у заяві обставини не мали б наслідком прийняття іншого судового рішення; вказана позивачем обставина не є нововиявленою.

За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до рішень Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі Правєдная проти Росії (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та від 06 грудня 2005 року у справі Попов проти Молдови № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі Христов проти України (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі Желтяков проти України, заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі Желтяков проти України, заява №4994/04, пункт 43).

Наведене у підсумку свідчить, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності, проте перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою й саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду, при цьому особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що у неї не було можливості представити цей доказ під час судового розгляду справи до винесення судового рішення, а також те, що цей доказ має суттєве значення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №802/2196/17-а, а також у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі №826/15038/17, від 22 лютого 2021 року у справі №420/3785/19 та від 10 березня 2021 року у справі №826/15267/17.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Наведені позивачем у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами висновки не є обставинами, які не були раніше йому відомі, однак могли привести до іншого результату судового розгляду, що виключає їх віднесення до підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини першої статті 369 КАС України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначенихчастиною другою,пунктами 1,2 частини п`ятоїстатті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала. Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеноїпунктом 3частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, приймає постанову.

Оскільки заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містить за змістом опису нововиявлених обставин, визначених частиною другою статті 361 КАС України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 241, 248, 294, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Рівненського державного аграрного коледжу про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 у справі №460/4837/20 за позовом Рівненського державного аграрного коледжу (вулиця Коперніка, 44, місто Рівне, 33001; код ЄДРПОУ 22556962) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ ВП 44070166) про визнання протиправною і скасування вимоги залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 21 вересня 2022 року

Суддя К.М. Недашківська