Рішення

від 25.07.2022 по справі 914/3791/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2022 справа № 914/3791/21

Суддя Юркевич М.В., при секретарі судового засідання Кравчук І.В., розглянувши матеріали справи

За первісною позовною заявою: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Самбірський керамзитовий завод», с. Викоти, Львівська область,

про: стягнення 352 027,03 грн заборгованості

та зустрічної позовної заяви: Приватного акціонерного товариства «Самбірський керамзитовий завод», с. Викоти, Львівська область

до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів

про: стягнення 225 997,80 грн.

За участю представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Бандирський А.С. - адвокат

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Заремба В.В. адвокат

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Самбірський керамзитовий завод» про стягнення 352 027,03 грн заборгованості.

Ухвалою від 14.12.2021 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та надано строк для подання відзиву та відповіді на відзив.

02 лютого 2022 року від Приватного акціонерного товариства «Самбірський керамзитовий завод» до суду надійшов відзив на позовну заяву зі зустрічною позовною заявою до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про стягнення 225 997,80 грн у справі первісним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Приватного акціонерного товариства «Самбірський керамзитовий завод» про стягнення 352 027,03 грн. заборгованості.

Ухвалою від 08.02.2022р. судом було прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

В межах підготовчого провадження розгляд справи відкладався з підстав викладених в ухвалах суду від 08.02.2022р., 01.03.2022р., 29.03.2022р., 19.04.2022р., 03.05.2022р.

19.04.2022р. від позивача за первісним позовом поступила заява про збільшення позовних вимог та клопотання про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи.

28.04.2022р. від відповідача за первісним позовом поступили письмові міркування із запереченнями проти прийняття заяви про збільшення позовних вимог та додаткових доказів.

Чергове судове засідання було призначено на 24.05.2022р.

Ухвалою суду від 24.05.2022р. в прийнятті заяви АТ «Львівгаз» про збільшення позовних вимог від 19.04.2022р. відмовлено. Клопотання АТ «Львівгаз» про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи від 19.04.2022р. задоволено.

Ухвалою від 24.05.2022р. було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.06.2022р.

В судовому засіданні 14.06.2022р. сторони виступили зі вступними словами та на стадії дослідження обставин справи та поданих доказів по первісному позову. Судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 28.06.2022р.

В черговому судовому засіданні 28.06.2022р. суд перейшов до розгляду справи по суті за зустрічними позовними вимогами, де сторони виступили зі вступними словами та на стадії дослідження обставин справи та поданих доказів.

Ухвалою суду від 28.06.2022р. розгляд справи по суті відкладено на 26.07.2022р.

В судовому засіданні 26.07.2022р. представники сторін виступили в судових дебатах.

За наслідками розгляду справи по суті, судом було з`ясовано наступне:

Між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (оператором) та Приватним акціонерним товариством «Самбірський керамзитовий завод» (споживачем) було укладено договір розподілу природного газу №42ЕР790-28564-19 від 22.11.2019р. шляхом підписання заяви-приєднання, відповідно до умов якого оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послуги з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Відповідач приєднався до типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015.

Відповідно до п. 6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Як зазначав позивач, свої зобов`язання згідно умов договору виконав, що підтверджується Актом №ЛВЯ81107247 надання послуг на суму 342 245,74 грн. за вересень 2021 року, Актом приймання-передачі природного газу №ЛВ00254983 від 30.09.2021р.

Дані акти підписано лише позивачем, оскільки, відповідач відмовився від їх підписання.

01.09.20221р. позивачем, у зв`язку з несвоєчасною оплатою послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу було припинено газопостачання на об`єкт відповідача, що знаходиться в с. Витоки Самбірського району Львівської області шляхом закриття та опломбування пломбою №R32695078 крана (засувки) Ду150 на вводі, що підтверджується актом №3 на припинення газопостачання та пломбування запірних пристроїв від 01.09.2021.

26.10.2021р. позивачем за допомогою поштового зв`язку АТ Укрпошта скеровано на адресу відповідача повідомлення з проханням підписати та повернути акт наданих послуг №ЛВЯ81107247 та акт приймання передачі природного газу № ЛВ00254983. Дане повідомлення відповідач отримав 28.10.2021р., що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту АТ Укрпошта про отримання.

Водночас, як стверджувалося відповідачем за первісним позовом, між сторонами станом на 30.09.2021р. було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого у Приватного акціонерного товариства «Самбірський керамзитовий завод» за фактично спожитий газ у 2021 році (за період січень-вересень 2021 року) в розмірі 215 810,37 грн. Акт підписаний начальником Самбірського відділення АТ Львівгаз Онищенком О.О.

Враховуючи вищенаведене, за первісним позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» просить суд стягнути з ПрАТ «Самбірський керамзитовий завод» 352 027,03 грн. заборгованості, з яких: 338 411,74 грн. заборгованість за розподіл природнього газу, 3 045,71 грн. інфляційних втрат, 1 585,44 грн. 3% річних та 8 984,14 грн. пені. А за зустрічним позовом ПрАТ «Самбірський керамзитовий завод» просить суд стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 225 977,80 грн., з яких: 215 810,37 грн. основного боргу, 5 356,83 грн. відсотків за безпідставне користування чужими коштами, 1 809,26 грн. 3% річних та 3 021,34 грн. інфляційних втрат.

Позиція позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним).

Позивач зазначив, що вимоги за первісним позовом обґрунтовуються тим, що Приватне акціонерне товариство «Самбірський керамзитовий завод» не оплатило Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» послуги з розподілу природного газу за вересень 2021 року в повному обсязі, у зв`язку з чим у відповідача за первісним позовом виникла заборгованість перед позивачем згідно умов договору розподілу природного газу.

Враховуючи вищенаведене, позивач зазначив, що припинення газопостачання відповідачу яке було здійснено позивачем 01.09.2021, не звільняє відповідача від зобов`язання оплатити вартість послуг за договором розподілу природного газу.

Стосовно наведеного, позивач за первісним позовом зауважував на тому, що з припиненням газопостачання між сторонами не було розірвано договору про розподіл природного газу.

Станом на 30.09.2021р. відповідач за первісним позовом не звертався до позивача із заявою про розірвання договору розподілу природного газу, а тому, виконання сторонами вказаного договору, в частині сплати щомісячних фіксованих платежів, розмір яких визначений у договорі, є обов`язковим.

Таким чином, позивач просив господарський суд первісні позовні вимоги задовольнити повністю.

Щодо зустрічних позовних вимог, позивач зазначив, що акт звірки розрахунків за період з січня по вересень 2021 року, на який посилається відповідач як на підставу заявлених позовних вимог, не є належним доказом факту здійснення господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, який підтверджує наявність заборгованості. Крім того, позивач повідомив, що зазначений вище акт звірки підписаний начальником Самбірського відділення АТ Львівгаз Онищенком О.О. помилково.

В обгрунтування заперечення зустрічного позову, АТ «Львівгаз» також покликався на практику Верховного суду у справі №916/499/20, де було зроблено правовий висновок про те, що акт звірки розрахунків є лише технічним фіксуючим документом інформаційного характеру та не може вважати правочином на підставі якого в однієї сторони виникає заборгованість перед іншою. Натомість, такий акт може вважатися доказом у справі, однак за умови, що інформація яка в ньому відображається підтверджена первинними бухгалтерськими документами (договір, тощо).

Позиція відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

Щодо первісних позовних вимог, ПрАТ «Самбірський керамзитовий завод» заперечив в повному обсязі, зазначив, що з 02.09.2021р. відповідача відключено від газорозподільної системи, позивач не здійснював розподіл (переміщення) природнього газу своєю газорозподільною системою до межі балансової належності об`єкта відповідача, а отже послуга з розподілу природнього газу позивачем відповідачу не надавалась.

Водночас, позивач за зустрічним позовом вважає, що припинення щодо нього постачання та розподілу природнього газу з 02.09.2021р. відбулося зі сторони оператора безпідставно.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач покликається на те, що відповідачем за зустрічним позовом не повернуто кошти в сумі 215 810,37 грн. авансової переплати вартості фактично наданих послуг з розподілу природного газу у 2021 році, враховуючи при цьому акт звірки взаєморозрахунків від 30.09.2021р. Враховуючи наведене позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом безпідставно набуті грошові кошти з врахуванням процентів за користування цими коштами, 3% річних та інфляційних втрат.

При прийнятті рішення, суд виходить з наступного.

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Підставою для звернення до суду з первісним позовом позивач зазначив невиконання відповідачем умов договору розподілу природного газу укладеного між сторонами шляхом підписання заявки-приєднання №42ЕР790-28564-19 від 22.11.2019 р. в частині оплати послуг з розподілу природного газу за вересень 2021 року в повному обсязі.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (Кодексу ГРС): - договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Відповідно до п. 6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

На підтвердження надання послуги з розподілу природного газу, позивач за первісним позовом покликається на акт наданих послуг та його направлення на адресу відповідача. Водночас, як встановлено судом за наслідками розгляду спору та підтверджено сторонами, відповідач за первісним позовом відмовився від підписання акту та його оплати. В ході розгляду справи відповідач наголошував на тому, що в зв`язку з припиненням йому газопостачання з 01.09.2021р. послуга з розподілу природного газу йому позивачем не надавалася.

Оцінюючи аргументи сторін по первісному позову, суд звертає увагу на наступному:

Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до пункту 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VI цього Кодексу.

Як встановлено судом, після припинення газопостачання відповідача за первісним позовом, договір про розподіл природного газу не розривався.

Крім того, у відповідності до положень абзацу 3 п. 10 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС, споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні документи та докази письмової мотивованої відмови відповідача підписувати акт наданих послуг №ЛВЯ 81167247.

Також суд, в частині юридичної кваліфікації дій сторін та спірних правовідносин звертає увагу також на судову практику Верховного суду (постанова у справі №922/1703/20 від 18.02.2021р.) в якій було зроблено наступні правові висновки:

«Щодо забезпечення цілодобового доступу об`єктів відповідача до газорозподільної системи, як складової послуги з розподілу, необхідно зазначити, що згідно п. 1 розділу ІІ Кодексу ГРС, газорозподільна система є технологічним комплексом, що складається з організаційно і технічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених до розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам.

Не можна розглядати поняття «розподілу газу» лише як доставку газу безпосередньо споживачу. Таким чином, послуга з розподілу не обмежується обов`язками оператора ГРМ щодо фізичної доставки обсягів газу до об`єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) газу, а включає в себе вцілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об`єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником споживачу».

З наведеного суд приходить до висновку, що припинення газопостачання відповідача, яке мало місце в даному випадку через неоплату послуг, не звільняє споживача приєднаного до системи газопостачання, від оплати послуг за забезпечення доступу до газорозподільної системи з можливістю споживання природного газу. Як було встановлено, відповідач за первісним позовом від послуг газопостачання не відмовлявся та про розірвання договору з розподілу природного газу до оператора ГРМ не звертався.

Щодо заперечення відповідача за первісним позовом в частині недоведеності розрахунку заборгованості за розподіл природного газу за вересень 2021р., то суд звертає увагу на те, що договором між сторонами та Кодексом ГРС передбачено визначення плати за розподіл природного газу виходячи з величини річної замовленої потужності об`єктів споживача та оплачується споживачем рівномірними частками протягом календарного року в розмірі 1/12 річної замовленої потужності. Тобто, в даному випадку виставлена сума до оплати за вересень 2021р. є ідентичною до виставлених раніше сум за попередні місяці, які передували спірному періоду. А тому, в даному випадку додаткового обгрунтування суми виставленого рахунку за вересень 2021р. не потребується.

Надаючи правову оцінку запереченням відповідача за первісним позовом стосовно того, що відключення його від газопостачання не відбулося у місці розташування балансової належності, а пломбування запірних пристроїв було на відстані близько 1,5 км від межі розташування на території АТ «Львівгаз», що на думку відповідача має наслідком недоведеність надання послуги розподілу природного газу, суд звертає увагу на наступному:

Так, відповідач за первісним позовом до матеріалів справи долучив акт встановлення пломби на ввідному газопроводі від 07.09.2021, складений працівниками відповідача. У вказаному акті зазначено, на відстані близько 1,5 км від границі розподілу на засувці АТ «Львівгаз» встановлено бленду, припинено подачу газу шляхом перекриття засувки і встановлено пломбу №R34672137 Lv METR 02.09.2021. За твердженням відповідача, дана пломба належить позивачу та була встановлена його працівниками.

Однак, як досліджено судом, вказаний акт є одностороннім документом відповідача та не підписаний представниками позивача.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з абз.1, 2 пункту 2 глави 5 розділу X Кодексу ГРС Оператор ГРМ під час введення комерційного ВОГ в експлуатацію або під час його експлуатації має право встановлювати власні охоронні пломби на елементах та складових комерційного ВОГ, а також на запірній арматурі обвідних ліній, фланцевих з`єднаннях перед комерційним ВОГ та після нього, а також на інших пристроях і місцях для унеможливлення несанкціонованого втручання в роботу складових комерційного ВОГ або несанкціонованого відбору природного газу. Пломбування комерційного ВОГ та його складових проводиться пломбами Оператора ГРМ в місцях, передбачених проєктом, паспортами заводів-виробників ЗВТ, та в місцях, де можливе несанкціоноване втручання в роботу складових комерційного ВОГ або несанкціонований відбір природного газу.

Відповідно до приписів п.п.4, 6 глави 5 розділу X Кодексу ГРС встановлення власних охоронних пломб Оператором ГРМ, розпломбування та перепломбування елементів та складових комерційного ВОГ чи запірних пристроїв оформлюється відповідним актом, підписаним Оператором ГРМ.

Враховуючи вищенаведене, відповідачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами обставин, на які останній покликається, як на підставу своїх заперечень. Натомість, судом встановлено, що як вбачається з акту №3 на припинення газопостачання та пломбування запірних пристроїв від 01.09.2021, газопостачання на об`єкт відповідача, що знаходиться в с. Викоти Самбірського району Львівської області, було припинено 01.09.2021 шляхом закриття та опломбування пломбою №К32695078 крана (засувки) Ду150 на вводі. А пломба №К34672137, на яку покликається відповідач за первісним позовом у своєму односторонньому акті від 07.09.2021 була встановлена лише 21.01.2022, що підтверджується актом №156 від 21.01.2022, який підписаний уповноваженими особами оператора ГРМ.

Беручи до уваги наведене вище, суд прийшов до висновку, що наявні правові підстави для задоволення первісного позову АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про стягнення з ПрАТ «Самбірський керамзитовий завод» 338 411,74 грн. заборгованості за розподіл природного газу за вересень 2021 року.

Крім того, за порушення строків виконання грошового зобов`язання, з відповідача також підлягають стягненню і нараховані позивачем за спірний період 3 045,71 грн. інфляційних втрат, 1 585,44 грн. 3% річних та 8 984,14 грн. пені. Суд, в даному випадку констатує правильність здійснених позивачем за первісним позовом розрахунків, у відповідності до положень ст. 625 ЦК України та умов договору розподілу природного газу.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

На підтвердження факту наявності заборгованості відповідача за зустрічним позовом за фактично спожитий газ у 2021 році, позивач за зустрічним позовом надав акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого вбачається, що станом на 30.09.2021р. заборгованість становить 215 810,37 грн.

Господарський суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки розрахунків не є первинним документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та належним доказом для підтвердження проведеної тієї чи іншої господарської операції, здійснення тих чи інших дій, виконання цивільних прав та обов`язків; не може підтверджувати наявність чи відсутність будь-яких зобов`язань сторін. Тому, акт звірки взаємних розрахунків може оцінюватись судом як письмовий доказ лише в сукупності з первинними документами, що беззаперечно підтверджують зазначені в акті наданих послуг.

Акт звірки є документом, за яким звіряють бухгалтерський облік операцій, він не є за своєю правовою природою первинним документом та сам по собі не породжує будь-яких прав та обов`язків сторін (така позиція викладена зокрема, у постановах КГС у складі ВС від 27.08.2018 у справі №916/43/18, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 та від 21.12.2020 у справі №916/499/20).

Тобто, акт звірки розрахунків має статус документа інформаційного характеру, який підтверджує ведення бухгалтерського обліку господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.

Відображена у наданому позивачем акті звірки сума боргу не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо. Тобто, суд наголошує на тому, що враховуючи первісну позовну вимогу про стягнення заборгованості з розподілу природного газу, зустрічний позов про стягнення заборгованості мав би стосуватися саме розподілу газу, а саме авансу чи передоплати ПрАТ «Самбірський керамзитовий завод». Однак, з даного акту та за відсутності будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, встановити, що пред`явлена за зустрічним позовом сума стосується саме розподілу природного газу і має чи може бути зарахована в рахунок погашення заборгованості за вересень місяць 2021р., є неможливим.

Таким чином, за відсутності належних первинних бухгалтерських документів, посилання позивача за зустрічним позовом на вищезазначений акт звірки взаєморозрахунків не можуть бути прийняті до уваги судом, як належний та допустимий доказ в підтвердження наявності фінансового зобов`язання АТ «Львівгаз» перед ПрАТ «Самбірський керамзитовий завод» у спірних правовідносинах щодо розподілу природного газу за вересень місяць 2021 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем зустрічних позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» заборгованості в сумі 225 997,80 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення первісних позовних вимог та про відмову в зустрічних позовних вимогах.

Судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України у зв`язку із задоволенням первісних позовних вимог покладаються на відповідача за первісним позовом, водночас, у зв`язку з відмовою у задоволенні зустрічних позовних вимог покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Також, при ухваленні рішення суд звертає увагу на те, що перед судовими дебатами сторони, у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України, зробили заяву про відшкодування витрат на правничу правову допомогу, докази понесення якої останні зобов`язалися подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Первісні позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Самбірський керамзитовий завод» (81454, Львівська область, Самбірський район, с. Викоти, код ЄДРПОУ 03585024) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) 338 411,74 грн. заборгованості, 3 045,71 грн. інфляційних втрат, 1 585,44 грн. 3% річних, 8984,14 грн. пені та 5 280,41 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. В задоволенні зустрічних позовних вимог - відмовити.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені в ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.08.2022

Суддя Юркевич М.В.