Ухвала

від 03.08.2022 по справі 2-2315/06

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"04" серпня 2022 р. Справа № 2-2315/06

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 серпня 2022 року місто Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вишгородського районного суду Київської області від 4 грудня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно та самочинні перебудови,

ВСТАНОВИВ:

2 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із вказаною заявою, у якій, посилаючись на положення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, просить: скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області у справі за № 7/2-2315 від 4 грудня 2006 року за позовною заявою ОСОБА_2 до Димерської селищної Ради Вишгородського району про визнання права власності на спадкове майно та самочинні перебудови у зв`язку з нововиявленими обставинами; призначити справу до нового розгляду; постановити нове рішення, яким визнати за нею ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1\2 частині права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями в тому числі на самочинні забудови а саме: переобладнаний з одно в двокімнатний будинок «А» із збільшенням загальної площі будинку «А» на 54,6 кв.м., житлової площі на 36,1 кв.м., сарай «Б» збільшений на 8,7 кв.м., перебудований сарай «Г», та погріб під літерою «Г», сарай під літерою «Д», зареєстрованого за ОСОБА_3 .

Згідно із частиною другою статті 427 ЦПК України протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пункті 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Частиною першою статті 42 ЦПК України передбачено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Перелік учасників справи позовного провадження є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, з аналізу змісту вказаних норм убачається, що заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами можуть бути подані учасниками справи, тобто сторонами та третіми особами, які були залучені до участі у справі в суді першої інстанції до ухвалення рішення.

У пункті 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 362 ЦПК заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 4 грудня 2022 року у цивільній справі 2-2315/06, про перегляд якого просить ОСОБА_1 , задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно та самочинні перебудови. Встановлено факт прийняття спадщини та визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будівлями в тому числі на самочинні забудови а саме: переобладнаний з одно в двохкімнатний будинок «а» із збільшенням загальної площі будинку «А» на 54,6 кв.м., житлової площі на 36,1 кв.м., сарай «Б» збільшений на 8,7 кв.м., перебудований сарай «Г», та погріб під літерою «Г», сарай під літерою «Д», зареєстрованого за ОСОБА_3

ОСОБА_1 є особою, яка не брала участі у справі та у розумінні статті 42 ЦПК України не є учасником справи, оскільки не є стороною чи третьою особою у цій справі.

Гарантії дотримання доступу до правосуддя особи, яка не брала участь у справі, але яка вважає, що судовим рішенням вирішено питання про її права та обов`язки, забезпечені передбаченим статями 352, 389 ЦПК України правом такої особи оскаржувати у апеляційному і касаційному порядку судові рішення, у яких така особа не брала участі і у разі доведення цих обставин визначені правові наслідки для апеляційного чи касаційного перегляду - це скасування судового рішення.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata- принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. («Пономарьов проти України», №3236/03, §40, ЄСПЛ, 03.04.2008). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд при винесенні постанов (постанова від 04.07.2018, справа №16/16117/13-ц, від 25.07.2018, справа №2-7982/10 та ін.).

Також Європейський суд з прав людини зазначає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури («Станков (Stankov)проти Болгарії», №68490/01, 12.07.2007) або через визначений національним законодавством строк оскарження (рішення «Науменко проти України», №41984/98, 09.11.2004).

Оскільки, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подана до суду особою, яка не має право на подачу заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вишгородського районного суду Київської області від 4 грудня 2006 року, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для відкриття провадження за поданою заявою.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вишгородського районного суду Київської області від 4 грудня 2006 року.

Керуючись статтями 42, 423427 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вишгородського районного суду Київської області від 4 грудня 2006 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно та самочинні перебудови, - відмовити.

На підставі частини другої статті 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя О.П. Лукач