Ухвала

від 07.08.2022 по справі 914/209/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 914/209/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Уркевича В.Ю., Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства ?"Бристоль?

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 20.07.2021

за позовом Галицької окружної прокуратури м. Львова

до: 1. Львівської міської ради,

2. Дочірнього підприємства ?Бристоль?,

3. Приватного підприємства ?Бристоль-контракт?

про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

14.07.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Дочірнє підприємство ?Бристоль? звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 10.05.2022) та рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), №3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від самого скаржника і їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок про визнання їх неповажними.

Відповідно до пункту 7 частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Оскаржувана постанова Західного апеляційного господарського суду прийнята 29.03.2022 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 10.05.2022). З огляду на відсутність дати складення повного тексту, слід вважати, що в судовому засіданні Західного апеляційного господарського суду, яке відбулося 29.03.2022 було проголошено повний текст постанови, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 18.04.2022.

Касаційну скаргу подано 14.07.2022, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги.

В касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що повний текст оскаржуваної постанови йому не надходив, а дізнався про нього лише 24.06.2022 після звернення до суду апеляційної інстанції із заявою від 24.06.2022 про видачу копії оскаржуваної постанови.

Оцінивши доводи в обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження, Суд вважає, що наведені заявником підстави є неповажними виходячи із наступного.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Згідно частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі обґрунтовуючи наявність правових підстав для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження заявник зводить свої доводи до того, що копію оскарженої постанови суду апеляційної інстанції представник учасника справи отримував лише 24.06.2022.

Положеннями частини 5 статті 242 ГПК України визначено, що копія судового рішення надсилається учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня, а згідно статті 41 цього Кодексу учасниками справи є сторони та треті особи, а не їх представники.

Отже, копія судового рішення надсилається учасникам справи, а не їх представникам.

При цьому, відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи №914/209/21 у суді касаційної інстанції відсутні, а саму касаційну скаргу було подано безпосереднього до суду касаційної інстанції, тому суд позбавлений можливості перевірити наявність або відсутність доказів надсилання копії оскаржуваної постанови скаржникові.

Виходячи із наведених вище положень ГПК України саме на заявника покладається обов`язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку.

Із ухвали Західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 вбачається, що у судовому засіданні під час розгляду апеляційних скарг Дочірнього підприємства Бристоль та Львівської міської ради був присутній представник скаржника - Дочірнього підприємства Бристоль - адвокат Цімко П.О.

Із вказаного вбачається, що скаржник мав цікавитися відомим йому судовим провадженням.

Як вбачається із викладеного, оскаржену у касаційному порядку постанову судом апеляційної інстанції було прийнято 29.03.2022, за отриманням копії оскаржуваної постанови заявник звернувся до суду лише у червні 2022 року, а касаційну скаргу подано 14.07.2022.

Таким чином об`єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення заявника, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається.

Отже, причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022, викладені в клопотанні, не можуть бути визнані поважними.

Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

Таким чином касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.

Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства ?Бристоль? залишити без руху до 08.09.2022.

2. Встановити Дочірньому підприємству ?Бристоль? строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Дочірньому підприємству ?Бристоль? надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді В.Ю. Уркевич

Є.В. Краснов