Постанова

від 26.07.2022 по справі 278/3028/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 липня 2022 року

м. Київ

справа № 278/3028/21

провадження № 61-1645св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Євгенія Олегівна, державне підприємство «Сетам», ОСОБА_2 ,

представник приватного виконавця - Сікорська Ольга Анатоліївна,

третя особа - акціонерне товариство «ОТП Банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни - Сікорської Ольги Анатоліївни на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є. О, державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), ОСОБА_2 , третя особа - акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк»), із вимогами визнати недійсним електронні торги, які проведені ДП «Сетам»

26 серпня 2021 року, за результатами яких продано ОСОБА_2 об`єкт незавершеного будівництва з відсотком готовності 48 %, загальною площею 381,5 кв. м, та земельна ділянка - кадастровий номер 1822085300:03:001:0006, площею 0,5 га, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 ; визнати недійсними протокол проведення електронних торгів

ДП «Сетам» від 26 серпня 2021 року № 551550; визнати недійсним акт приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області

Волкової Є. О. про реалізацію предмета іпотеки від 08 вересня 2021 року в межах виконавчого провадження № 64677396.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області

від 23 вересня 2021 року відкрито провадження у цій справі.

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову у зазначеній справі шляхом накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва з відсотком готовності 48 % та земельну ділянку з кадастровим номером 1822085300:03:001:0006, площею 0,5 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що невжиття таких заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, призведе до виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області

від 05 жовтня 2021 року у складі судді Татуйка Є. О. у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що проаналізувавши зміст заяви, поданої заявником, суд вважав, що вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки останнім не доведено суду той факт, що невжиття саме таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заявник не довів, що вжиття заходів забезпечення позову саме таким шляхом, який зазначено в заяві, не порушить прав, свобод та інтересів будь-яких інших осіб, які не є сторонами у справі.

З наданих заявником матеріалів вбачається, що виконавчий напис був вчинений ще у 2008 році, а оскаржений позивачем лише у 2021 році після реалізації іпотечного майна на електронних торгах, а відтак заявником не наведено і підстав нагальності вжиття зазначених заходів забезпечення позову. Аналогічна заява про забезпечення позову вже була предметом розгляду судом у справі № 278/2937/21 до подання позову, у задоволенні такої заяви було відмовлено, ухвала набрала законної сили 28 вересня

2021 року та не оскаржувалась ні позивачем, ні його представником. Нових обставин в обґрунтування повторно поданої заяви не наведено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 05 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким забезпечено позов шляхом накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва з відсотком готовності 48 % та земельну ділянку з кадастровим номером 1822085300:03:001:0006,

площею 0,5 га, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 .

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що порівнявши негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно) із тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів (майно може бути відчужене), з урахуванням законного інтересу, за захистом якого заявник звернувся до суду, та майнових наслідків забезпечення позову, суд вважав, що вказані заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки обмежує відповідача лише у реєстрації та розпорядженні нерухомим майном до вирішення спору по суті та ухвалення рішення у справі, а відтак заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У січні 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку представник приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є. О. - Сікорська О. А. подала касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення представник заявника зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 752/6255/18, від 28 березня 2019 року у справі

№ 824/239/2018 та від 22 вересня 2021 року у справі № 295/6608/19.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що майно, яке виступає об`єктом забезпечення позову було реалізоване 26 серпня 2021 року. Покупець, що придбав майно не вчиняє перереєстрацію даного об`єкта, сплатив кошти за лот, отримав акт про реалізацію предмета іпотеки, та не вчиняє будь-яких дій, що б завадили боржнику користуватися спірним майном до розгляду питання по суті. Суд апеляційної інстанції не з`ясував, що дії ОСОБА_1 щодо накладення арешту на спірне майно є зловживанням процесуальними правами та ухилянням від виконання рішення суду.

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що виконавчий напис був вчинений ще у 2008 році, а оскаржений позивачем лише у 2021 році після реалізації іпотечного майна на електронних торгах, а відтак заявником не наведено і підстав нагальності вжиття зазначених заходів забезпечення позову. Зазначає, що зволікання з виконанням рішення суду, його затягування та відтермінування є порушенням прав та законних інтересів стягувана у виконавчому провадженні.

Крім того, ОСОБА_1 вже звертався до суду із заявою про забезпечення цього позову до його подачі до суду і повторні безпідставні подання позивачем заяв про забезпечення позову, зміна підстав та вимог, за відсутності будь-яких змін в обставинах справи є ознакою зловживання позивачем процесуальними правами.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є. О,

ДП «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа -АТ «ОТП Банк», про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними протоколу електронних торгів та акту про реалізації предмета іпотеки.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області

від 23 вересня 2021 року відкрито провадження у цій справі.

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову у зазначеній справі шляхом накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва з відсотком готовності 48 % та земельну ділянку з кадастровим номером 1822085300:03:001:0006, площею 0,5 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт належності спірного нерухомого майна ОСОБА_1 підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04 жовтня 2021 року.

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є. О. - Сікорської О. А. задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову є співмірними із позовними вимогами та не обмежують відповідача у можливості користуватись спірним майном.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Предметом позову у цій справі є визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними протоколу електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки - об`єкту незавершеного будівництва з відсотком готовності 48 % та земельної ділянки з кадастровим номером 1822085300:03:001:0006, площею 0,5 га, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 .

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, тому доводи касаційної скарги про те, що позов безпідставний при вирішенні цього процесуального питання не досліджуються.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 вказував, що арешт об`єктів нерухомого майна, що є предметом спору, убезпечить зазначене майно від подальшого перепродажу чи іншого виду відчуження. Разом з тим, станом на дату подання цієї заяви, переможець торгів не зареєстрував право власності на викуплене майно, а отже, незастосування такого виду забезпечення позову як заборона вчинення певних дій призведе до більшої кількості позовів (витребування майна, скасування реєстрації права власності на майно), а відтак до збільшення часових та матеріальних затрат.

Враховуючи викладене, апеляційний суд, правильно застосувавши норми процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що співмірним є способи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно із заявленими позовними вимогами.

При цьому, негативним наслідком незабезпечення позову про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними протоколу електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки є можливість державної реєстрації покупцем за собою згаданого вище нерухомого майна та подальше його відчуження.

Доводи касаційної скарги про те, що покупець, що придбав майно, не вчиняє перереєстрацію зазначеного об`єкту, не спростовують висновків суду про те, що будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Загалом доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом апеляційної інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскарженого судового рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни - Сікорської Ольги Анатоліївни залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович