Ухвала

від 02.08.2022 по справі 369/8321/17

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/8321/17

Провадження №2-зз/369/26/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Смушко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Києві клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Заворотнюк Максима Сергійовича про зняття арешту по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ПЛЮС", третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Міськрайонне управління Держгеокадастру в Києво-Святошинському районі та м.Ірпені Головного управління Держгеокадастру в Київській області про визнання незаконними дій, визнання правочинів недійсними та скасування записів щодо цих дій та правочинів та за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Плюс» про визнання права власності, виселення та зобов`язання вчинити дії, -

вс та но ви в:

У липні 2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Заворотнюк М. С. подав до суду клопотання про зняття арешту, а саме просив суд скасувати арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 3222482001:01:007:5230, загальною площею 0,0597 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, кадастровий номер: 3222482001:01:007:5231, загальною площею 0,0598 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У судове засідання сторони не з`явилися, повідомлялись належним чином, представник заявника подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Враховуючи викладене суд вважає за можливим провести розгляд клопотання про зняття арешту за відсутності учасників справи, оскільки неявка осіб не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.

За ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

При розгляді заяви встановлено, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ПЛЮС", третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Міськрайонне управління Держгеокадастру в Києво-Святошинському районі та м.Ірпені Головного управління Держгеокадастру в Київській області про визнання незаконними дій, визнання правочинів недійсними та скасування записів щодо цих дій та правочинів та за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Плюс» про визнання права власності, виселення та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.08.2017 року накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 3222482001:01:007:5230, загальною площею 0,0597 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер: 3222482001:01:007:5231, загальною площею 0,0598 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_2 .

Накладено арешт на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05.09.2017 року ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 серпня 2017 року залишено без змін.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.12.2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ПЛЮС", третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Міськрайонне управління Держгеокадастру в Києво-Святошинському районі та м.Ірпені Головного управління Держгеокадастру в Київській області про визнання незаконними дій, визнання правочинів недійсними та скасування записів щодо цих дій та правочинів задоволено частково.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, бланк серії НОМЕР_1 , виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Києво-Святошиснького районного управління юстиції в Київській області Білоус Н.В. від 28 грудня 2015 року, на земельну ділянку площею 0,0597 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 3222482001:01:007:5230, індексний номер: 51002410 від 28.12.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 820372632224, та скасувати номер запису про право (в державному реєстрі прав) 12792801 від 09.12.2015 року.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області, на земельну ділянку площею 0,0598га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 3222482001:01:007:5231), індексний номер: 51245153 від 30.12.2015року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 823539632224, та скасувати номер запису про право (в державному реєстрі прав) 112849603 від 10.12.2015 року.

Витребувано Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1195 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 3222482001:01:007:0021, з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Плюс» про визнання права власності, виселення та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року рішення Києво-Святошинськогорайонного суду Київської області від 28 грудня 2018 року залишено без змін.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року: розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно вимог ч. 1, 2ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Також слід зазначити, щостаттею 124 Конституції Українивизначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей2,18,153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьоїстатті 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Питання про скасування заходів забезпечення позову судом не вирішено судом при постановленні рішення.

Статтею 321 ЦК Українипередбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки на даний час провадження по справі закінчено, рішення суду набрало законної сили, представник позивача подав клопотання про зняття арешту, враховуючи те, що наявність арешту порушує права власника та суперечить приписам статей319,321 ЦК Українисуд вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.73,210,158,293 ЦПК України, суд, -

постановив :

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Заворотнюк Максима Сергійовича про зняття арешту по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР ПЛЮС", третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Міськрайонне управління Держгеокадастру в Києво-Святошинському районі та м.Ірпені Головного управління Держгеокадастру в Київській області про визнання незаконними дій, визнання правочинів недійсними та скасування записів щодо цих дій та правочинів та за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Плюс» про визнання права власності, виселення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.08.2017 року, шляхом зняття арешту з земельної ділянки, кадастровий номер: 3222482001:01:007:5230, загальною площею 0,0597 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий номер: 3222482001:01:007:5231, загальною площею 0,0598 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.С. Пінкевич