Рішення

від 01.08.2022 по справі 280/11655/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 серпня 2022 року о 18 год. 00 хв.Справа № 280/11655/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернової Ж.М.,

помічника судді, яка за дорученням судді виконує обов`язки секретаря судового засідання Півоварової В.П.,

за участю: представника позивача Харламова Д.І.,

представника відповідача Гайдука С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Запорізький інститут регіонального розвитку» Запорізької обласної ради до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Запорізький інститут регіонального розвитку» Запорізької обласної ради (далі - позивач) до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області №14 від 11.06.2021 про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунального підприємства «Запорізький інститут регіонального розвитку» Запорізької обласної ради, кадастровий номер 2322188600:02:001:5053.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є користувачем земельної ділянки, яка розташована на землях Степненської сільської ради, з цільовим призначенням: для будівництва основних та допоміжних будівель та споруд підприємства для здійснення досліджень й експериментальних розробок у сфері природних і технічних наук, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №14696459 від 16.12.2013. Степненською сільською радою було прийнято рішення від 11.06.2021 №14, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунального підприємства «Запорізький інститут регіонального розвитку» Запорізької обласної ради кадастровий номер 2322188600:02:001:5053, а також затверджено нормативно грошову оцінку вказаної земельної ділянки. Позивач вказує на те, що спірне рішення, як нормативно-правовий акт є протиправним, оскільки відповідач у порушення вимог статті 21 Закону України №539/97-ВР «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» прийняв оскаржуване рішення без попереднього оприлюднення його проєкту в друкованих засобах масової інформації. З урахування викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначає, що рішення Степненської сільської ради від 11.06.2021 №14, яке у встановленому порядку 14.06.2021 опубліковано на офіційному веб-сайті Степненської сільської ради stepnerada.gov.ua. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру щодо Степненської сільської ради, до реєстру внесено інформацію про адресу сторінки в мережі Інтернет. Відтак, відповідач зазначає, що така інформація вважається достовірною, та опублікування оскаржуваного рішення на веб-сайті свідчить про набрання цим рішенням чинності 14.06.2021. Відповідач зазначає, що спірне рішення Степненської сільської ради не є нормативно-правовим актом та регуляторним актом, а є індивідуальним актом. З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважає, що посилання позивача на порушення вимог Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» при ухваленні спірного рішення є безпідставними. Відповідачем зазначено, що позивач виконану розробником технічну документацію із нормативної грошової оцінки земельної ділянки не оскаржує, про порушення законодавства під час її розроблення не заявляє, суму нормативної грошової оцінки земельної ділянки не спростовує. Відповідач підкреслив, що доводи позовної заяви зводяться виключно до порушень процедурних моментів прийняття органом місцевого самоврядування рішення. Зазначає, що рішення Степненської сільської ради від 11.06.2021 №14 ухвалено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виконує функцію наповнення місцевого бюджету та не має регуляторного впливу, опубліковано на офіційному веб-сайті Степненської сільської ради та набуло чинності 14.06.2021. Відповідач вважає, що оскільки ним дотримано порядок прийняття рішення, то підстави для його скасування відсутні.

На стадії підготовчого провадження по справі, 08.02.2022 позивач звернувся до суду із заявою про зміну підстав позову, в якій, окрім зазначених в позовній заяві підстав посилається на те, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення порушено вимоги ст.23 Закону України «Про оцінку земель». Зазначає, що останній під час розгляду технічної документації та вирішення питання про можливість її затвердження та введення в дію, зобов`язаний був відповідно до вимог ч.2 ст.23 зазначеного закону пересвідчитися у її відповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до законів нормативно-правових актів, чого зроблено не було, що призвело до прийняття неправомірного рішення про її затвердження. По-перше, оскільки, під час визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки незаконно та безпідставно, всупереч вимог ст.289 Податкового кодексу України застосовано коефіцієнти індексації за 2012-2020 роки, які передували даті проведення оцінки, що призвело до збільшення вартості земельної ділянки та земельного податку. Посилаючись на Постанову Верховного суду по справі №804/7002/16 від 08.12.2021, позивач зазначив, що визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. По-друге, під час визначення коефіцієнту, який враховує склад угідь, виробником технічної документації - Державним підприємством «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» не враховано, що земельна ділянка, являє собою відпрацьований кар`єр, який не експлуатується, у зв`язку з чим з 2014 року земельна ділянка перебуває у процесі рекультивації. Додаток 7 Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 №508, для відпрацьованих кар`єрів передбачає інше значення коефіцієнта, що значно менший значення коефіцієнта, який було застосовано. Враховуючи вказане та підстави, з якими позивач звернувся раніше, просить позов задовольнити в повному обсязі.

З поданих відповідачем додаткових пояснень вбачається, що він підтримує раніше заявлені заперечення та наполягає на тому, що при прийнятті оскаржуємого рішення Степненською сільською радою була встановлена відповідність технічної документації положенням Земельного та Податкового кодексів України, Закону України «Про оцінку земель», Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення та Порядку №508. Так, згідно п.4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення: Кв коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки і встановлюється залежно від складу угідь земельної ділянки відповідно до даних Державного земельного кадастру, відповідно до якого цільове призначення спірної земельної ділянки: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівельної та іншої промисловості, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання: для будівництва основних та допоміжних будівель та споруд підприємств для здійснення досліджень й експериментальних розробок у сфері природничих і технічних наук, на території Степненської сільської ради (за межами населеного пункту). Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем не надано до суду відомості, що він володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням, щоб стверджувати інше.

Ухвалою суду від 03.12.2021 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 12.01.2022.

12.01.2022 у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву до 09.02.2022.

До канцелярії суду 08.02.2022 від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». В зв`язку з заявленим клопотанням та наданням позивачем заяви про зміну підстав позову, ухвалою суду від 09.02.2022 строк підготовчого провадження було продовжено та призначено наступне підготовче засідання на 24.02.2022.

Ухвалою суду від 24.02.2022 відкладено підготовче засідання на 03.03.2022.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64-2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан. 28.02.2022 тимчасово виконуючим обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю і безпеці відвідувачів суду, працівників суду та суддів був виданий наказ №11 «Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану», яким з розгляду були зняті всі адміністративні справи, призначені до розгляду в період з 01.03.2022 по 04.03.2022.

Наказами ТВО голови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2022 №12, від 11.03.2022 №13, від 18.03.2022 №14, від 25.03.2022 №15, від 01.04.2022 №16, від 08.04.2022 №17, від 15.04.2022 №18, від 22.04.2022 №21, від 29.04.2022 №22 строк дії наказу від 28.02.2022 №11 «Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану» продовжений до 06.05.2022 включно.

З 10.05.2022 розгляд справ в Запорізькому окружному адміністративному суді відновлено.

З огляду на вищезазначене, призначене на 03.03.2022 підготовче засідання, не відбулося та 25.05.2022 судом винесено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.06.2022, про що було повідомлено сторін за допомогою електроного зв`язку.

Ухвалою суду від 23.06.2022 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 07.07.2022.

07.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.07.2022.

22.07.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 02.08.2022

В судовому засіданні 02.08.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Вислухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №14696459 від 16.12.2013, КП «Запорізький інститут регіонального розвитку» має на праві постійного користування земельну ділянку загальною площею 18 га кадастровий номер 2322188600:02:001:5053 (цільове призначення 11.02 для будівництва основних та допоміжних будівель та споруд підприємства для здійснення досліджень й експериментальних розробок у сфері природних і технічних наук).

Вказана земельна ділянка знаходиться на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), яка здійснила замовлення у Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовлення технічної документації із нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі укладеного договору №55 від 02.02.2021 на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 03.06.2021 ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розробило технічну документацію із нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 2322188600:02:001:5053 та передало Степненській сільській раді Запорізького району Запорізької області для затвердження.

11.06.2021 рішенням десятої чергової сесії дев`ятого скликання Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області №14 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунального підприємства «Запорізький інститут регіонального розвитку» Запорізької обласної ради, яка надана для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вид використання для будівництва основних та допоміжних будівель та споруд підприємств для здійснення досліджень й експериментальних розробок у сфері природничих і технічних наук (землі промисловості), що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), кадастровий номер 2322188600:02:001:5053» (арк.спр.106-107) вирішено:

- Затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунального підприємства «Запорізький інститут регіонального розвитку» Запорізької обласної ради для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вид використання для будівництва основних та допоміжних будівель та споруд підприємств для здійснення досліджень й експериментальних розробок у сфері природничих і технічних наук (землі промисловості), що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), кадастровий номер 2322188600:02:001:5053;

- Затвердити нормативну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 18,0000 га, що надана комунальному підприємству «Запорізький інститут регіонального розвитку» Запорізької обласної ради, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вид використання для будівництва основних та допоміжних будівель та споруд підприємств для здійснення досліджень й експериментальних розробок у сфері природничих і технічних наук (землі промисловості), яка розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (за межами населеного пункту), кадастровий номер 2322188600:02:001:5053», станом на 2021 рік в розмірі 54779018,88 грн (п`ятдесят чотири мільйони сімсот сімдесят дев`ять тисяч вісімнадцять гривень вісідесят вісім копійок), 1 кв.м. 304,33 грн;

- Нормативна грошова оцінка земельної ділянки виконана станом на січень 2021 і в подальшому вона підлягає щорічній індексації згідно п.2 ст.289 Податкового кодексу України;

- Термін дії нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 2322188600:02:001:5053, складає 7 (сім) років з моменту її виготовлення.

14.06.2021 вказане рішення було опубліковано на офіційному веб-сайті Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області stepnerada.gov.ua.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття зазначеного рішення, звернувся з даним позовом до суду.

В обгрунтування заявленого, позивач зазначив, що за вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації» проєкти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування повинні оприлюднюватися. Проєкт оскаржуваного рішення в друкованих засобах масової інформації опубліковано не було.

В обґрунтування протиправності спірного рішення позивач посилається на те, що відповідачем під час його прийняття порушено порядок опублікування нормативно-правового акту, а також порушено норми чинного законодавства України, що регулюють прийняття регуляторних актів.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно положень статті 23 Закону України «Про оцінку землі», технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Відповідно до ч.3 ст.201 Земельного кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - №280/97-ВР), який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 26 Закону №280/97-ВР визначений перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, зокрема, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до частин першої і другої статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як стверджує представник відповідача та суд погоджується з даною правовою позицією, оскаржуване рішення не є нормативно-правовим актом відповідно до приписів ст.4 КАС України та не є регуляторним актом відповідно до положень ст.1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а є індивідуальним актом, оскільки спірне рішення: не є правовим актом управління, яке встановлює, змініє, припиняє (скасовує правові) норми; не встановлює загальні правила регулювання однотипних відносин; не містить адміністративно-правові норми; не встановлює норми права; не розраховане на невизначене коло осіб; не встановлює загальні правила поведінки; не регламентує однотипні суспільні відносини у певних галузях; не розраховано на багаторазове застосування; не носить загальний чи локальний характер. Відповідно до приписів ст.4 КАС України, оскаржуване рішення має ознаки акту індивідуальної дії, з огляду на наступне: рішення адресовано конкретній особі, яка звернулась з цим позовом до суду; стосується прав, обов`язків та/або інтересів виключно позивача; є формально обов`язковим для чітко визначеного суб`єкта землекористувача земельної ділянки; прийняте на виконання владних управлінських функцій відповідача; розраховане на врегулювання конкретної ситуації визначення розміру земельного податку землекористувачем земельної ділянки; не має зворотної дії у часі; дія якого вичерпується його виконанням затвердженням технічної документації із нормативної грошової оцінки; визначає розмір земельного податку одноразово, який не змінюється; має визначений строк; визначає права та обов`язки землекористувача позивача, виключно щодо сплати земельного податку конкретно визначеної земельної ділянки; його (рішення) дія закінчується для позивача у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин припинення права постійного користування.

Відповідач, посилаючись на Постанову Верховного суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 10.12.2021 по справі №0940/2301/18, зазначає, що відповідно до п.271.2 ст.271 ПК України, рішення рад (як індивідуального акту) щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що посилання позивача щодо порушення відповідачем процедурної складової при прийнятті оскаржуваного рішення, є безпідставними та такими, що не свідчать про протиправність прийнятого рішення.

Стосовно посилання позивача на те, що під час прийняття Степненською сільською радою рішення порушено вимоги ст.23 Закону України «Про оцінку земель», судом встановлено наступне.

Відповідач, під час розгляду Технічної документації та вирішення питання про можливість її затвердження та введення в дію, зобов`язаний був відповідно до вимог ч. 2 ст.23 Закону України «Про оцінку землі» пересвідчитися у її відповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до законів нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 2.1 Порядку нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою: Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі, де, зокрема, Кі коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, що визначається згідно із статтею 289 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок виконана станом на січень 2021 року у подальшому вона підлягає індексації згідно ч.2 ст.289 Податкового кодексу України. Як зазначено в затвердженій відповідачем Технічній документації, грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт індексації, що визначається за формулою Кі=І:100. І середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Як вбачається із Розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки (арк.19 Технічної документації, арк.спр.75), під час визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки враховано коефіцієнт індексації (Кі) із значенням 1,897.

Позивач вважає, що, під час визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, всупереч вимог ст. 289 Податкового кодексу України застосовано коефіцієнти індексації за 2012-2020 роки, які передували даті проведення оцінки, проте відповідачем при затвердженні технічної документації не було враховано порушення вказаної норми права.

Таким чином, як вбачається з розуміння вказаного позивачем, ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» взагалі не повинен був застосовувати коефіцієнт Кі, оскільки це виключна прерогатива центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Суд не погоджується з позицією позивача, оскільки як вже зазначалось раніше, розробник технічної документації здійснював розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до розділу №2 «Порядку грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 22.08.2013 №508, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.09.2013 №1573/24105 (далі Порядок) за формулою: Цн=Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі, де Кі коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель. Тому, у позивача не було підстав для сумніву щодо правильності та законності застосування даного коефіцієнту та відповідно не було підстав для незатвердження зробленої технічної документації з цього приводу.

Стосовно посилань позивача щодо застосування коефіцієнту, який враховує склад угідь, суд не погоджується з позицією останнього та знов зазначає, що відповідно до п.2.1 Порядку, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою: Цн = Пдх Рд хСк хКмхКвхКмцхКі, де, зокрема, Кв коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки, що визначається згідно з пунктом 2.7 цього розділу.

Згідно з п.2.7 Порядку коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки (Кв), визначається за формулою: Кв = Кв1хКв2хКв3 хКв4, де, зокрема, Кв1 коефіцієнт, який враховує склад угідь земельної ділянки, визначається згідно з додатком 7 до цього Порядку відповідно до даних Державного земельного кадастру; Кв2 коефіцієнт, який враховує регіональні відмінності у формуванні рентного доходу та визначається для земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення згідно з додатком 8 до цього Порядку, а для земельних ділянок інших категорій прирівнюється до одиниці. Коефіцієнти Кв3 та Кв4 не мають суттєвого значення, оскільки прирівнюються до 1 (одиниці).

Під час розрахунку коефіцієнту, який враховує вид використання земельної ділянки (Кв), враховано наступні коефіцієнти Кв1 та Кв2: Кв1 1,2, згідно з Додатком 7 Порядку; Кв2 1,1, згідно з Додатком 8 Порядку, позивач проти застосування Кв2 не заперечує.

Згідно з Додатком 7 Порядку, при складі угідь «Землі під промисловою забудовою (крім торфорозробок, які експлуатують, та відпрацьованих розробок та кар`єрів, закритих шахт, відвалів, териконів, які не експлуатують)», застосовується значення Кв1 1,2.

Згідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (арк.спр.23) правокористувачем на праві постійного користування земельною ділянкою є КП «Запорізький інститут регіонального розвитку «Запорізької обласної ради» - позивач та власником ділянки є Запорізька обласна рада.

Позивач посилається на те, що під час застосування коефіцієнта Кв1 на рівні 1,2, розробником технічної документації, не враховано, що земельна ділянка, нормативна грошова оцінка якої визначається, являє собою відпрацьований кар`єр, який не експлуатується, у зв`язку з чим з 2014 року ділянка перебуває у процесі рекультивації (відновлення) на підставі Договору про реалізацію проекту рекультивації земельної ділянки від 31.03.2014 № 7 та затвердженого Проекту рекультивації.

Як вбачається з наданих сторонами документів, а саме, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (арк.спр.85), в якому зазначено: «цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; призначення земельної ділянки: для будівництва основних та допоміжних будівель та споруд підприємстві для здійснення досліджень й експериментальних розробок у сфері природних і технічних наук (землі промисловості); відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані».

Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 зміни до відомостей в Державному земельному кадастру здійснюються за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей.

Пунктом 6 передбачено, що до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі) належать: 1) внесення до Державного земельного кадастру: геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них); відомостей (змін до них) або надання відмови у їх внесенні про: - державний кордон, землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах), території територіальних громад; - обмеження у використанні земель; - земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення, районів у мм. Києві і Севастополі, а також міст, селищ, сіл, розташованих у їх межах; - інші об`єкти Державного земельного кадастру, розташовані за межами адміністративно-територіальних одиниць; 2) здійснення реєстрації: заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; заяв про державну реєстрацію земельної ділянки; заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту; повідомлень про виявлення технічної помилки фізичною або юридичною особою; заяв про виправлення технічних помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру; заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру; повідомлень про виявлення фізичною або юридичною особою помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії; заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру; 3) здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; 4) формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення їх зберігання; 5) присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам; 6) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; 7) узагальнення відомостей щодо кількості та якості земель в межах державного кордону, територій адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах), території територіальних громад за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру тощо.

Пункт 118 передбачає, що внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду цільового призначення).

Зазначені юридичні особи мали право та можливості внести необхідні відомості до державного кадастру, до інвентаризації земель тощо, та своїм правом не скористувались. Посилання позивача на те, що відповідач повинен був знати про стан спірної земельної ділянки, не доведено належним чином. Крім того, саме знання того, що земля промисловості не використовується за призначенням, без внесення відповідних даних до державного кадастру тощо, не може бути використане при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Інформаційною базою для грошової оцінки є відомості державних кадастрів (земельного, лісового, водного); землевпорядної, лісовпорядної, містобудівної та проектно-технічної документації, інвентаризації земель, дані державної статистичної звітності, розробник технічної документації в зазначених джерелах не бачив інформації, яка б дала можливість віднести спірну земельну ділянку до відпрацьованих розробок чи кар`єру, який не експлуатується.

Відповідно до ч.2 ст.23 Закону України «Про оцінку земель» підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.

Враховуючи викладене, при прийнятті оскаржуваного рішення, суд не вбачає порушень законодавства з боку відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Комунального підприємства «Запорізький інститут регіонального розвитку» Запорізької обласної ради (69005, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.162, код ЄДРПОУ 36247508) до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70432, Запорізька область, Запорізький район, с.Степне, вул.Першотравнева, буд.50, код ЄДРПОУ 05383342), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (69095, м.Запоріжжя, вул.Українська, буд.50, код ЄДРПОУ 00698986) про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.08.2022.

Суддя Ж.М. Чернова