Постанова

від 08.08.2022 по справі 380/1905/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2022 року

м. Київ

справа №380/1905/20

адміністративне провадження № К/9901/1211/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 380/1905/20

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІСС КРОНО» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Шинкар Т. І., Онишкевич Т. В., Шевчук С. М.) від 10 грудня 2020 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІСС КРОНО» (далі - ТОВ «СВІСС КРОНО») звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 лютого 2020 року:

- № 0000765212, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на 195 432 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в бік збільшення в сумі 130 288 грн та за штрафними санкціями в сумі 65 144 грн;

- № 0000745212, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 306 145,01 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в бік збільшення в сумі 204 096,67 грн та за штрафними санкціями в сумі 102 048,34 грн.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення відповідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень ПК України є хибними, базуються виключно на суб`єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Позивач наголошує, що під час перевірки були надані всі документи у відповідності до вимог законодавства, оформлені належним чином, а операції, по яких сформовані податкові зобов`язання з податку на додану вартість, пов`язані з власною господарською діяльністю позивача. Крім цього, діяльність контрагентів у позивача не викликала сумнівів, керівниками надавались статутні та реєстраційні документи, які свідчили про те, що останній є добросовісним суб`єктом господарської діяльності.

Також, позивач вважає, що не можуть братися до уваги посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для висновків про нереальність господарських операцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) платника податку-покупця від перебування його контрагента та/або контрагентів подальших ланок за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року, скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року та прийнято нове рішення, яким позов ТОВ «СВІСС КРОНО» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2020 року № 0000765212, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на 195 432 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в бік збільшення в сумі 130 288 грн та за штрафними санкціями в сумі 65 144 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2020 року № 0000745212, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 306 145,01 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в бік збільшення в сумі 204 096,67 грн та за штрафними санкціями в сумі 102 048,34 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС на користь ТОВ «СВІСС КРОНО» 2 931,48 грн судового збору за подання позовної заяви, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 12316 від 04 березня 2020 року, 4 592,18 грн судового збору за подання позовної заяви, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 12317 від 04 березня 2020 року та 11 285,49 грн судового збору за подання апеляційної скарги, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 39 від 29 жовтня 2020 року.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 12 січня 2021 року Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року залишити в силі.

6. Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

7. 15 лютого 2021 року до Верховного Суду від ТОВ «СВІСС КРОНО» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить відмовити Офісу великих платників податків ДПС в задоволенні касаційної скарги, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року залишити без змін.

8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «СВІСС КРОНО» зареєстровано як юридична особа 08 грудня 2000 року в Кам`янко-Бузькій районній державній адміністрації Львівській області, свідоцтво про державну реєстрацію від 07 грудня 2000 року № 14001050004000002, код ЄДРПОУ 31147999, серед видів діяльності 20.20.0 Виробництво фанери, плит та панелей, шпону.

10. ТОВ «СВІСС КРОНО» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 08 грудня 2000 року за № 02-205, станом на 23 січня 2020 року перебуває на обліку у Львівському управлінні Офісу ВПП ДПС.

11. У період з 30 вересня 2019 року по 16 січня 2020 року посадовими особами Офісу великих платників податків Державної податкової служби проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «СВІСС КРОНО» з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2016 року по 30 червня 2019 року, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2019 року.

12. За результатами проведеної перевірки складено акт № 16/28-10-52-12/31147999 від 23 січня 2020 року, згідно із висновками якого перевіркою встановлено порушення ТОВ «СВІСС КРОНО»:

- пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України; пунктів 6, 7, 8, 11 Наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (із змінами і доповненнями); Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (із змінами та доповненнями); Наказу Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 130 288 грн за 2 кв. 2018 року;

- пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 665 138,88 грн, у тому числі за листопад 2016 року в сумі 461 042,21 грн, червень 2017 року в сумі 144 763,34 грн та жовтень 2018 року в сумі 59 333,33 грн;

- пункту 201.10 статті 201 ПК України, підприємством не складено та не зареєстровано в єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкову накладну на загальну суму 2 766 253,26 грн (в тому числі ПДВ 461 042,21 грн).

13. На підставі акта перевірки від 23 січня 2020 року № 16/28-10-52-12/31147999 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення рішення:

- № 0000765212 від 07 лютого 2020 року, яким ТОВ «СВІСС КРОНО» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на 195 432,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в бік збільшення в сумі 130 288 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 65 144 грн;

- № 0000745212 від 07 лютого 2020 року, яким ТОВ «СВІСС КРОНО» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 997 708,32 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в бік збільшення в сумі 665 138,88 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 332 569,44 грн.

14. Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про нереальність господарських операцій по взаємовідносинах між:

- ТОВ «СВІСС КРОНО» та ПП «Світлохім» (код ЄДРПОУ 33860841) щодо поставки товару (хімічних сполук) за грудень 2016 року (ПДВ в сумі 144763,34грн), за наслідками отримання Львівським управління ОВПП ДПС Узагальненої податкової Інформації ГУ ДПС у Херсонській області від 07 липня 2018 року № 67/21-22-14-06/33860841 щодо ПП «Світлохім» за звітні періоди декларування ПДВ березень, квітень, грудень 2016 року;

- ТОВ «СВІСС КРОНО» та ТОВ «ХСМ-2016» (код ЄДРПОУ 40689483) щодо поставки товару (фрезерного верстата) за вересень 2018 року (ПДВ в сумі 59333,33 грн) за наслідками отримання Львівським управління ОВПП ДПС Узагальненої податкової інформації ГУ ДПС у Харківській області від 01 квітня 2019 року № 324/20-40-14-21/40689483 щодо ТОВ «ХСМ-2016» за звітні періоди декларування ПДВ вересень, листопад 2018 року.

15. Вважаючи податкове повідомлення-рішення № 0000765212 від 07 лютого 2020 року протиправним в цілому, а податкове повідомлення-рішення № 0000745212 від 07 лютого 2020 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 306 145,01 грн, ТОВ «СВІСС КРОНО» звернулось із позовом до суду.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог дійшов висновку про відсутність факту підтвердження вчинених господарських операцій, у зв`язку із чим відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що в свою чергу вказує на правомірність складених відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

17. Такий висновок суду обґрунтовано тим, що задекларовані позивачем господарські операції з ПП «Світлохім» та ТОВ «ХСМ-2016», як продавцями продукції, були відсутні з огляду на проаналізовану податкову інформацію, яка зафіксована в акті перевірки.

18. При цьому судом першої інстанції констатовано, що під час проведення перевірки позивача та складання акту перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення рішення, за взаємовідносинами позивача у досліджуваний період з ПП «Світлохім», ТОВ «ХСМ-2016» сертифікати якості на продукцію до перевірки не надавались, так як і посвідчення на осіб, які приймали товар.

19. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позовних вимог виходив з того, що представлені Товариством первинні документи в своїй сукупності підтверджують підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, а також фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

20. В свою чергу, контролюючим органом не наведені та не встановлені докази, які б вказували на невідповідність господарських операцій з придбання товару меті та цілям діяльності Товариства, збитковість таких операцій чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б підтвердити фіктивність здійснених операцій, відсутність факту поставки товару, а також про те, що реалізація вказаних господарських операцій не була обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

21. Щодо не надання ТОВ «СВІСС КРОНО» під час судового розгляду справи сертифікатів, паспортів на ТМЦ, які реалізовані/придбані/використані у т. ч. під час проведення робіт, то суд апеляційної інстанції зауважив, що ці документи не є первинними у розумінні вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не можуть впливати на реальність господарських операцій Товариства з контрагентами.

22. При цьому, суд визнав безпідставними посилання відповідача на наявну податкову інформацію щодо контрагентів позивача, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженість дій між ними.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

24. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у цій справі скаржником зазначено пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

25. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував пункти 44.6, 44.7 статті 44, пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 200.1, 200.2, 200.9 статті 200 ПК України, частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», без урахування висновків щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладені Верховним Судом у постановах від 05 вересня 2018 року (провадження № К/9901/2599/18), від 24 січня 2018 року (провадження № К/9901/476/18), від 14 лютого 2020 року (провадження № К/9901/26975/18).

26. Також скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції висновок про реальність господарських операцій позивача з ПП «Світлохім» та ТОВ ХСМ-2016 зробив, обмежившись тільки встановленням факту щодо наявності у позивача первинних документів, та не надав оцінки долученим до матеріалів справи доказам відповідача, зокрема податковій інформації контрагентів позивача.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

28. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

29. Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

30. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

31. Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

32. Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

33. Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

34. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

35. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

36. Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

37. Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

38. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

39. Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

40. Згідно із частинами першою та другою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у цій нормі.

41. Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

42. Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування.

43. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, та відповідає сутності податкового обліку, який ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

44. Отже, у податковому обліку витрати, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та суми ПДВ, включені до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та витрати, пов`язані із цією операцією. Податковий кредит, крім цього, має бути обов`язково підтверджений податковою накладною, зареєстрованою відповідно до пункту 201.10 статті201 ПК.

45. Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту та витрат, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

46. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Також вимагається, щоб операція була пов`язана з господарською діяльністю платника податків, тобто була спрямована на отримання доходу (була економічно доцільною з точки зору звичайної господарської практики).

47. Перевіркою встановлено, що згідно з договором поставки товару № 4 від 03 січня 2014 року, укладеним між ТОВ «СВІСС КРОНО» (Покупець) та ПП «Світлохім» (код ЄДРПОУ 33860841) (Постачальник), із змінами в редакції додаткової угоди № 23 від 04 січня 2016 року (пролонгація дії договору на 2016 рік), постачальник зобов`язується поставити лабораторне обладнання, хімічну продукцію, покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату (п.1.1. договору).

48. Відповідно до умов вказаного договору відвантаження товару здійснюється на умовах поставки товару СРТ згідно з Правил Інкотермс-2010. Разом з товаром постачальник відправляє наступні оригінали документів: видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну. Датою поставки товару вважається дата на видатковій накладній на кожну окрему партію.

49. ТОВ «СВІСС КРОНО» оприбуткувало та в подальшому включило до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) ТМЦ (хімічну продукцію) згідно з накладними, виписаними (складеними) ПП «Світлохім» та прихідними накладними, оформленими Товариством на загальну суму з ПДВ 868 580 грн.

50. На підтвердження реальності господарських операцій з вказаним контрагентом ТОВ «СВІСС КРОНО» надало для перевірки: видаткові накладні, прихідні накладні, товарно-транспортні накладні, дебетові повідомлення про переказ коштів, платіжне доручення від 28 грудня 2016 року.

Зазначені у видаткових накладних за грудень 2016 року, складених ПП «Світлохім» (код ЄДРПОУ 33860841) ТМЦ (Амоній хлористий (Китай); Сульфат амонію (Імп.) відображено у бухгалтерському обліку проведенням Дт201 Кт631 у сумі 723817 грн Дт644 Кт631 у сумі 144 763,34 грн Дт631 Кт311 у сумі 868 580 грн (201 «Сировина і матеріали», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 644 «Податковий кредит», 311 «Поточні рахунки в національній валюті»).

51. Станом на 31 грудня 2016 року відсутня заборгованість ТОВ «СВІСС КРОНО» перед постачальником ТМЦ ПП «Світлохім».

52. Вартість ТМЦ згідно видаткових накладних виписаних (складених) ПП «Світлохім» включено до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в 2016 році у сумі 723 817,00грн. в рядок 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати за 2016 рік.

53. ТОВ «СВІСС КРОНО» відобразило суму ПДВ 144 763 грн з вартості придбаного товару згідно податкових накладних, що виписані ПП «Світлохім», у складі податкового кредиту з ПДВ за грудень 2016 року.

54. Також, згідно з договором поставки товару № ПТ-2018/322 від 11 вересня 2018 року укладеного між ТОВ «СВІСС КРОНО» (Покупець) та ТОВ «ХСМ-2016» (Постачальник), Постачальник зобов`язувався поставити Покупцю фрезерні, токарні верстати, тощо (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар згідно умов договору і своєчасно здійснити оплату.

Додатком № 1 від 12 вересня 2018 року до Договору поставки № ПТ-2018/322 від 11 вересня 2018 року сторони обумовили поставку Покупцеві верстата фрезерного б/в загальною вартістю з ПДВ 356 000 грн.

55. Поставка та придбання вказаного Товару підтверджено долученими до матеріалів справи видатковою накладною від 26 вересня 2018 року № 253, прихідною накладною від 26 вересня 2018 року, дебетовим повідомленням про переказ коштів.

56. На виконання умов договору ТОВ «ХСМ» виписало податкову накладну № 425 від 25 вересня 2018 року на верстат фрезерний, яку зареєстровано в Єдиному реєстрі накладних на суму загальну 356000 грн. (ПДВ 59333,33 грн.).

57. Також Товариством подано договір на перевезення від 01 червня 2018 року, акт здачі-прийняття робіт по перевезенню, докази оплати послуг з перевезення та товарно-транспортну накладну.

58. При цьому, надані Товариством видаткові накладні містять інформацію щодо особи, уповноваженої на отримання відповідного товару, а також документ, яким відповідні повноваження надані.

59. Разом з тим, Товариством на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами до матеріалів справи долучені копії: листів-пропозицій, акту зауваження, фото ввезення фрезерного верстата, заявки, рекомендацій по застосуванню (експлуатації) придбаного товару, акта зважування, замовлення, Сертифікату аналізу амонію.

60. Оцінивши первинні документи бухгалтерського обліку та податкову звітність ТОВ «СВІСС КРОНО», суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що факт належного документального підтвердження поставки позивачу товару, підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг спірних операцій, не мають ознак дефектності. Надані Товариством документи підтверджують зв`язок понесених витрат позивача по придбанню товару з господарською діяльністю.

61. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

62. Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

63. Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 816/5040/14 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

64. Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення від 09 січня 2007 року (заява № 803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; рішення від 22 січня 2009 року (заява № 3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; рішення від 18 березня 2010 року (заява № 6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».

65. Отже, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

66. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчили б про безтоварність операцій позивача та його контрагентів. Не наведено відповідачем й обставин та не надано доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості або інших обставин, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

67. За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди, наявності недоліків у первинних документах тощо, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що у ТОВ «СВІСС КРОНО» наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ПП «Світлохім» та ТОВ ХСМ-2016.

68. Апеляційний суд обґрунтовано відхилив доводи відповідача стосовно ненадання позивачем документів щодо якості придбаного товару, оскільки сертифікаційні документи на товар, які, в свою чергу, не містять відомостей про учасників та умови господарської операції з поставки, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції; сертифікати якості не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. А тому навіть їх відсутність не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок.

69. Ураховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли підтвердження.

70. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

71. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі № 380/1905/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов