Постанова

від 09.08.2022 по справі 522/19529/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5465/22

Справа № 522/19529/21

Головуючий у першій інстанції Ярема Х. С.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙСУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою, в якій просила суд стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на свою користь суму боргу, що становить 4000 доларів США та суму сплаченого судового збору. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 22 грудня 2020 року позивач надав ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 4000 доларів США, згідно з графіком погашення платежу строком на 8 місяців. Проте, на момент звернення до суду із відповідними позовними вимогами, жодного платежу на повернення грошових коштів не здійснив. Крім того, відповідно до розписки дружина відповідача, ОСОБА_4 була повністю обізнана про отримані у борг грошові кошти та надала згоду у випадку невиконання відповідного зобов`язання її чоловіком в обумовлені строки здійснити стягнення на усе майно, активи, грошові кошти ТОВ «Бізнес Маркет», засновником якого є ОСОБА_4 , а також на усе спільне майно та транспортні засоби (а.с. 1-5).

Ухвалою від 28 жовтня 2021 року було відкрито провадження у справі, однак ухвалою від 22 листопада 2021 року вирішено передати відповідну справу на розгляд за підсудністю Тростянецькому районному суду Вінницької області, оскільки згідно з інформацією, наданою відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Вінницькій області, відповідачі зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 38-39).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою про передачу справи за підсудністю, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просила суд оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою направити справу на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси. В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що судом при постановлені зазначеної ухвали не взято до уваги положення ст. 532 ЦК України, згідно з якою, якщо місце виконання зобов`язання не вказано у договорі, виконання проводиться за грошовим зобов`язанням за місцем проживання кредитора. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Фактичне місце перебування відповідача зазначене у розписці, а саме Приморський район м. Одеси (а.с. 40-46).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження та ухвалою від 14 лютого 2022 року дану справу помилково призначено до розгляду з повідомленням учасників справи. Однак, відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Таким чином, справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з інформацією, наданою Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Вінницькій області, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 . З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку, що спір належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Тростянецького районного суду Вінницької області, тому справа підлягає передачі за підсудністю до даного суду (а.с. 38-39).

Апеляційний суд, відхиляючи апеляційну скаргу, вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 8 ст. 28 ЦПК України позови, які виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до положень наведеної правової норми за місцем виконання договору можуть пред`являтися позови за наявності однієї з таких умов: у договорі зазначене місце виконання; вимоги, заявлені на підставі договору, який можна виконувати тільки в певному місці.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має дослідити питання належності спору до юрисдикції суду, в тому числі й щодо територіальної юрисдикції (підсудності).

Подібні висновки викладені в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 127/30671/18 (провадження № 61-19925св19).

В апеляційній скарзі представник апелянта зазначав, що позивач, звертаючись до Приморського районного суду м. Одеси з даним позовом, керувався не ч. 8 ст. 28 ЦПК України, а ст. 532 ЦК України, згідно з якою якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора.

Згідно зі ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. Правила визначення місця виконання зобов`язання передбачено статтею 532 ЦК. При цьому слід ураховувати, що правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, пункт 4 частини першої статті 532 ЦК) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 квітня 2021 року по справі №344/16135/19 зазначив, що правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, пункт 4 частини першої статті 532 ЦК України) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності. Договір позики не відноситься до тих договорів, виконувати які можна тільки в певному місяці, оскільки повернення коштів може бути здійснене позичальником в будь-який спосіб та в будь-якому місці.

Зі змісту розписки, наявної в матеріалах справи вбачається, що сторони не обумовили місце виконання зобов`язання (а.с.4). В позовній заяві позивач вказує фактичне місцезнаходження відповідачів за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 1). Разом з тим, з довідок, виданих Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області вбачається, що місце проживання відповідачів у місті Одеса та Одеській області не зареєстроване (а.с. 24-25), а відповідно до інформації, наданої Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Вінницькій області, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 33-34).

Враховуючи, що сторони не обумовили в розписці місце виконання грошового зобов`язання, зміст розписки не свідчить, що виконання можливе лише за конкретною адресою або у певному місці, параграфом 3 глави 2 розділу І ЦПК України не передбачено територіальну юрисдикцію (підсудність) за домовленістю між сторонами, тобто договірну підсудність, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підсудність цієї справи визначається за загальними правилами підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачів, а саме Тростянецькому районному суду Вінницької області.

Зазначене відповідає висновкам Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 216/3976/15-ц (провадження № 61-16190св18).

Отже, оскільки у розписці не визначено певне місце виконання зобов`язання, а місце проживання відповідачів не зареєстроване в Одесі та в Одеській області, то суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що підсудність справи визначається за загальним правилом.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишає без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та подальшому оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький