Рішення

від 03.08.2022 по справі 903/258/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 серпня 2022 року Справа № 903/258/21

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участю секретаря судового засідання Кошового В.А., розглянувши справу

за позовом: Приватної фірми Ельбе

до відповідача-1: Лищенської сільської ради

до відповідача-2: Підгайцівської сільської ради

про стягнення 18 422 987,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідачів: не прибули ;

Встановив: Позивач Приватна фірма Ельбе звернувся з позовом до відповідачів та просить стягнути солідарно з Підгайцівської сільської ради та Лищенської сільської ради капітальні витрати у розмірі 18 422 987,00 грн., пов`язані з поліпшенням земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:03:000:09:38, площею 2,4 га, цільове призначення землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району (відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, яка є прийнятою судом).

Ухвалою суду від 12.04.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача через відділ діловодства суду подав заяву за вх.№01-57/2299/21 у якій просить здійснювати судовий розгляд справи №903/258/21 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.04.2021 постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.05.2021.

Ухвалою суду від 17.05.2021 відкладено підготовче засідання на 14.06.2021 та зобов`язано позивача подати суду уточнення позовних вимог відповідно до вимог ст. 162 ГПК України до 10.06.2021.

Ухвалою суду від 14.06.2021 відкладено підготовче засідання на 30.06.2021.

Ухвалою суду від 30.06.2021 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів по 06.08.2021 та відкладено підготовче засідання на 19.07.2021.

Ухвалою суду від 19.07.2021 призначено у справі cудову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (43000, м. Луцьк, вул. Червоного Хреста,16), провадження у справі зупинено.

20.12.2021 до Господарського суду Волинської області повернуто копії матеріалів справи від Волинського відділення ЛНДІСЕ, у зв`язку з тим, що неможливо надати висновок судово будівельно-технічної експертизи, оскільки витребувані судовим експертом документи надані позивачем для проведення експертизи частково, що унеможливило провести необхідні дослідження і дати відповідь на поставленні в ухвалах від 19.07.2021, від 04.10.2021 питання.

Ухвалою суду від 17.01.2022 призначено у справі №903/258/21 повторну судову оціночно-будівельну експертизу. Проведення повторної судової оціночно-будівельної експертизи доручено Волинському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України (вул. Винниченка, 43, м. Луцьк, 43025).

12.04.2022. на адресу суду від Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України надійшов висновок експерта за вх. №01-57/1999/22 (вих. №19/103/13/4-2597-2022 від 07.04.2022).

Ухвалою суду від 13.04.2022 провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання на 16.05.2022.

Ухвалою суду від 16.05.2022 відкладено підготовче засідання на 06.06.2022.

Ухвалою суду від 06.06.2022 відкладено підготовче засідання на 20.06.2022.

Ухвалою суду від 20.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.08.2022.

Представники відповідача-1, відповідача-2 в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про час та дату судового засідання.

Представник позивача через відділ діловодства суду подала клопотання за вх.№01-57/4426/22 від 04.08.2022 відповідно до якого просить здійснювати судовий розгляд справи без її участі.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

14 лютого 2008 між Лищенською сільською радою Луцького району Волинської області (орендодавець )та Приватною фірмою «Ельбе» (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки № 01, строк дії даного договору становить 49 років з дня набуття чинності цим договором.(Т.1 а.с. 8-9)

Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору, орендодавець (Лищенська сільська рада) передав орендарю (ПФ «Ельбе») в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, кадастровий номер 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, цільове призначення - землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району, а орендар зобов`язався прийняти таку земельну ділянку та використовувати її відповідно до цільового призначення, а також сплачувати орендну плату.

Договір зареєстрований у Луцькому районному відділі Волинської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 01.08.2008 за № 040827600003.

Актом приймання-передачі земельної ділянки від 22.05.2008 дана земельна ділянка була передана позивачу. (Т.1 а.с. 10)

Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради звернувся з позовом до ПФ «Ельбе» про розірвання договору оренди землі № 1 від 14.02.2008 року, укладеного між Лищенською сільською радою та ПФ «Ельбе».

Рішенням Господарського суду Волинської області від 06.10.2020 у справі № 903/242/20 у позові відмовлено.

Постановою Північно-західний апеляційний Господарський суд від 21.01.2021 по справі № 903/242/20, апеляційну скаргу заступника керівника Луцької місцевої прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області від 06.10.2020 року у справі № 903/242/20 задоволено. Рішення Господарського суду Волинської області від 06.10.2020 у справі №903/242/20 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Постановлено розірвати договір оренди землі № 01 від 14.02.2008 року укладений між Лищенською сільською радою та Приватною фірмою «Ельбе».

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 передбачено, що за змістом частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини» № 01-8/1427 від 18.11.2003).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», п. 61).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

У зв`язку із достроковим припиненням дії договору оренди земельної ділянки на підставі рішення суду, позивач звернувся із позовною заявою та просить суд стягнути солідарно з відповідачів Підгайцівської сільської ради та Лищенської сільської ради витрати у розмірі 18 422 987,00 грн., пов`язані з поліпшенням земельної ділянки за кадастровим номером 0722883600:03:000:09:38, а саме: проведення на даній земельній ділянці газифікацію електропостачання району та будівництво об`єктів нерухомості і ставка.

Як встановлено судом сторони у пунктах 2.1, 2.4 договору погодили, що орендодавець зобов`язаний відшкодувати орендареві понесені останнім витрати на проведення робіт з поліпшення стану земельної ділянки на умовах, визначених за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що орендар має право отримувати відшкодування витрат на проведення робіт з поліпшення стану земельної ділянки на умовах, визначених за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Позивач доводить, що дозвіл на проведення даних робіт був погоджений із сторони Лищенської сільської ради шляхом надання окремих письмових дозволів та винесення рішень.

Надаючи правову оцінку даним спірним правовідносинам, суд виходив із такого:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

У силу положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 2 статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець зобов`язаний відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов`язані з поліпшенням стану об`єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця.

Також відповідно до статті 28 Закону України «Про оренду землі», у разі здійснення орендарем за письмовою згодою орендодавця поліпшення орендованої земельної ділянки за власний рахунок орендодавець зобов`язаний компенсувати витрати на її поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

Наслідки поліпшення наймачем речі, переданої у найм, визначені у статті 778 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Отже, законодавством закріплено право наймача на проведення поліпшень майна, яке є предметом договору найму, лише за згодою наймача. Поліпшення майна означає проведення в ньому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартість майна, його корисність, порівняно зі станом, в якому воно було до передачі його наймачу, без зміни функціонального призначення речі.

Відповідно, якщо наймодавець дає згоду на проведення таких поліпшень, він зобов`язується прийняти назад в зміненому стані річ, яка має більш високу вартість, і відшкодувати наймачеві понесені ним витрати на невіддільне поліпшення. Цивільне законодавство надає наймачу альтернативне право щодо вибору форми відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. При цьому право вибору предмета альтернативного зобов`язання належить боржнику, якщо інше не встановлене договором.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №916/685/17.

Тобто, розглядаючи справу по суті, слід встановити наявність згоди орендодавця на здійснення поліпшень, а також встановити вартість витрат наймача на поліпшення і відповідно вирішити питання про наявність підстав їх компенсувати орендарю.

На підтвердження дозволу орендодавця здійснювати поліпшення орендованого майна позивачем надано:

-Рішення Лищенської сільської ради від 26.10.2006 за № 26 яким погоджено робочий проект «Підвідний газопровід високого тиску до урочище «Крупа» в с. Лише Луцького району в межах його проходження через територію Лищенської сільської Ради та надано дозвіл на газифікацію. Розроблена та затверджена схема в подальшому стала основою у технічних умов ВАТ «Волиньгаз» на газифікацію житлового мікрорайону Урочище «Крупа» в с. Лище Луцького району від 18.03.2008 року № 89 (Т.1, а.с.18 )

-Дозвіл Лищенської сільської ради від 11.07.2008 року № 86 з якого слідує, що Лищенська сільська рада надає право дирекції ПП «Ельбе» засновник Пастухов К.А. на проведення проектних та монтажних робіт з газифікації житлових будинків в с. Лище по вулиці Лугова Лищенської сільської ради. Технічні умови на проведення робіт Лищенська сільська рада передає дирекції ПП «Ельбе». Проведення проектних та монтажних робіт буде здійснюватись за кошти ПП «Ельбе». (Т.1, а.с. 21)

-Довідку Лищенської сільської ради Луцького району за № 677 від 23.05.2006 з якої вбачається, що сільська рада не заперечує в тому, щоб приватною фірмою «Ельбе» в урочищі «Крупа» було встановлено комплектну трансформаторну підстанцію на земельній ділянці сільської ради площею 0,025га.

-Рішення Лищенської сільської ради від 27.03.2008 за № 4/28, яким надано дозвіл ПФ «Ельбе» на будівництво соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району. (Т.1 а.с. 72-73 )

-Будівництво електричних мереж для електропостачання житлового масиву (18 земельних ділянок) та соціально-культурної зони відпочинку в с. Лище Луцького району розпочалося 26.06.2013 відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт (Т.1, а.с. 33-34 )

-Висновок Волинського обласного виробничого управління водних ресурсів і водного господарства від 24.01.2005 року № 6/9-117 ПФ «Ельбе», яким погоджено будівництво ставка, при умові наступного надання для погодження Волинському облводгоспу проектної документації на будівництво ставка.

-Рішення Волинської обласної ради за №19/44 від 29.03.2005, яким погоджено надання в оренду водні об`єкти місцевого значення ПФ «Ельбе» ставок площею водного плеса 0,1 га, який знаходиться на території Лищенської сільської ради Луцького району за межами населеного пункту.

-Договір від 03.03.2008 за №32, який укладений між ПФ «Ельбе» та ПП «Райн», відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе розробку науково-технічної продукції для складання договору оренди земельної ділянки в с. Лище Луцького р-ну під забудову водойми з соціально-культурною зоною відпочинку, площею забудови 2,4 га. Вартість послуг згідно із п. 2.1. договору становила 254 000,00 грн., які були оплачені позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями.

Отже, вище зазначенні рішення та дозволи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт волевиявлення орендодавця Лищенської сільської ради на надання згоди щодо проведення поліпшень, що є обов`язковою умовою за змістом ст. 778 Цивільного кодексу України та ст. 28 Закону України «Про оренду землі» для наявності правових підстав для відшкодування витрат понесених на поліпшення земельної ділянки.

За таких обставин, судом не взято до уваги доводи відповідачів про відсутність додаткових угод на здійснення поліпшень, що передбачено п. 2.1, 2.4 договору про оренду землі.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів" (17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні").

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Дана правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Враховуючи вище викладене, судом встановлено, що проведені позивачем поліпшення земельної ділянки 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, цільове призначення землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючим спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району були проведені з дозволу Лищенської сільської ради, ухвалою суду від 17.01.2022 з метою встановлення вартості витрат, призначено у справі №903/258/21 повторну судову оціночно-будівельну експертизу. Проведення повторної судової оціночно-будівельної експертизи доручено Волинському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України (вул. Винниченка, 43, м. Луцьк, 43025).

На вирішення повторної судової оціночно-будівельної експертизи судом поставлено наступні питання:

1) яка вартість здійснених на замовлення ПФ Ельбе проектних та монтажних робіт з газифікації житлового мікрорайону Урочище Крупа в с. Лище, Луцького району Волинської області, в тому числі земельної ділянки, кадастровий номер 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, цільове призначення землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючим спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району.

2) яка вартість здійснених ПФ Ельбе робіт щодо електропостачання соціально- культурної зони відпочинку в с. Лище Луцького району та житлового масиву (18 земельних ділянок)?

3) яка вартість здійсненого ПФ Ельбе будівництва соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами, що розташована на земельній ділянці кадастровий номер 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, цільове призначення землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району?

4) яка вартість здійсненого ПФ Ельбе будівництва ставка площею водного плеса 0,1 га, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га цільове призначення землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району?

Висновком експерта Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України за результатами проведення повторної судову оціночно-будівельної експертизи встановлено, що:

1) Вартість здійснених на замовлення ПФ Ельбе проектних та монтажних робіт з газифікації житлового мікрорайону Урочище Крупа в с. Лище, Луцького району Волинської області, в тому числі земельної ділянки, кадастровий номер 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, цільове призначення землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючим спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району становить - 1 473 932,00 грн.

2) Вартість здійснених ПФ Ельбе робіт щодо електропостачання житлового мікрорайону Урочище «Крупа» в с. Лище, Луцького району Волинської області, в тому числі з поліпшенням земельної ділянки, кадастровий номер 0722883600:03:000:0938 площею 2,4 га, соціально- культурної зони відпочинку в с. Лище Луцького району та житлового масиву (18 земельних ділянок) становить - 827 646,00 грн.

3) Вартість здійсненого ПФ Ельбе будівництва соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами, що розташована на земельній ділянці кадастровий номер 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, що являється поліпшенням даної території, цільове призначення землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району становить - 394 790,00 грн.

4) Вартість здійсненого ПФ Ельбе будівництва ставка площею водного плеса 0,1 га, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, що являється поліпшенням даної території, цільове призначення землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району становить - 15 726 619 грн.

За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України)

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких підстав, суд приймає до уваги висновок експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи де досліджувались докази, а саме:

1)рішення Виконавчого комітету Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області № 4/28 від 27.03.2008;

2)договір оренди земельної ділянки № 01 від 14.02.2008

3)схема газифікації житлового району «Крупа» в с. Лище Луцького району від 2005

4)рішення Лищенської сільської ради від 26.10.2006 року № 26.

5)технічні умови ВАТ «Волиньгаз» на газифікацію житлового мікрорайону Урочище «Крупа» в с. Лище Луцького району від 18.03.2008 року № 89.

6)дозвіл Лищенської сільської ради від 11.07.2008 року № 86.

7)робочий проект електропостачання житлового масиву (18 земельних ділянок) та соціально-культурної зони відпочинку в с. Лище Луцького району

8)довідка № 677 від 23.05.2006.

9)декларація про початок виконання будівельних робіт від 26.06.2013.

10)рішення Лищенської сільської ради від 27.03.2008 року № 4/28.

11)технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна незавершеного будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 0722883600:03:000:0938.

12)висновок Волинського обласного виробничого управління водних ресурсів і водного господарства від 24.01.2005 року № 6/9-117.

13)договір № 156 на розробку науково-технічної продукції від 13.12.2004

14)протокол погодження кошторисної вартості науково-технічної продукції від 13.12.2004

15) кошторис № 156 на проектно (вишукувальні) роботи від 13.12.2004

16)акт здачі-прийомки науково-технічної продукції по договору № 156 від 13.12.2004

17)договір № 296 на розробку науково-технічної продукції від 17.10.2007

18)кошторис № 296 на проектно(вишукувальні) роботи від 17.10.2007

19)акт здачі-прийомки науково-технічної продукції по договору № 296 від 17.10.2007

20)лист Служби автомобільних доріг у Волинській області № 53/6.10 від 19.06.2006 p.

21)ордер № 13 від 15.07.2008

22)кошторис на виконання робіт по облаштуванню земельної ділянки під забудови (меліоративні та земельні роботи).

23)лист № 654 від 13.08.2007

24)акт перевірки водойм наданих в оренду щодо дотримання природоохоронного законодавства від 22.08.2007

25)технічні умови на газифікацію житлового мікрорайону Урочище Крупа в с. Лище Луцького району від 26.01.2005

26)кошторис на розробку науково-технічної продукції від 19.05.2006 p.

27)акт про перенесення в натуру меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 22.05.2008

28)розрахунок орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, грошова оцінка яких проведення на 2008

29)угода № 08/05 на розробку науково-технічної продукції від 22.03.2006

30)акт здачі-приймання виконаної роботи по угоді № 08/05 від 22.03.2006

31)накладна від 10.05.2005

32)акт здачі - приймання науково-технічної продукції від 10.05.2005

33)акт приймання-передачі земельної ділянки від 22.05.2008

34)платіжне доручення № 586 від 27.03.2008

35)платіжне доручення № 587 від 28.03.2008

36)платіжне доручення № 588 від 28.03.2008

37)платіжне доручення №589 від 28.03.2008

38)договір оренди водойми.

39)договір № 32 на ведення та розробку науково-технічної продукції від 03.03.2008 р.

40)протокол погодження договірної ціни науково-технічної продукції від 03.03.2008 р.

41)акт № 32 здачі-прийняття науково-технічної продукції за договором № 32

42)довідка № 01 від 05.01.2005 р.

43) акт археологічного обстеження земельної ділянки № 295 від 11.07.2005 р.

44)лист № 992/5.3-07 від 29.07.2005 р.

45)паспорта водойми.

46)лист № 7-6 від 04.02.2005 р. про надання водойм в оренду.

47)розпорядження № 228 від 09.12.2004 р про погодження надання в оренду водних об`єктів місцевого значення.

48)рішення № 19/44 від 29.03.2005 р. про надання в оренду об`єктів місцевого значення.

49)висновок № 1456 від 29.07.2005 р.

50)лист № 387/1-14 від 12.05.2004 р.

51)висновок № 354 від 17.06.2005 р.

52)лист № 3427 від 19.09.2006 р.

53)договір № 37 про виконання комплексної державної експертизи від 07.07.2008 р.

54)зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва 2005 Розташування житлового кварталу та соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами в с. Лище Луцького району Садиба індивідуальна GL 38.

55)зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва 2005 Розташування житлового кварталу та соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами в с. Лище Луцького району Садиба індивідуальна GL 73.

56)зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва 2005 Розташування житлового кварталу та соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами в с. Лище Луцького району.

57)договір № 216 на виготовлення проектної документації (науково-технічної продукції) від 09.06.2005 р. та копія кошторису № 1 до договору.

58)технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельної ділянки ПФ «Ельбе» для соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області 2008 рік.

59)проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПФ «Ельбе» для соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області 2005 рік.

60)Зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва № 01/21 «Житловий квартал та соціально-культурная зони відпочинку з обслуговуючими спорудами урочища "Крупа" в с. Лище Луцького району» від 10.11.2021 року.

61)Технічний звіт з інженерно-геологічних вишукувань на ділянці будівництва підвідного газопроводу високого тиску до житлового масиву «Крупа» в с. Лище Луцького району 2006.

62) Документ, підтверджуючий оплату за проведення експертизи.

63) USB флеш-накопичувач із кошторисною документацією в електронному вигляді в форматах програм АВК-5

Даний висновок складений судовим експертом П.В. Задерей Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновок судової експертизи обґрунтований, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликає сумніву у його неправильності.

Крім того, суд зазначає, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", у суду відсутні будь-які відомості, щодо сумнівів у законності здійсненної експертизи, а тому за таких підстав, даний висновок експерта є належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення на позов відповідачів викладених у відзиві на позовну заяву за вх.№01-57/2485/21 від 05.05.2021 спростовуються матеріалами справи.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підтверджений належними та допустимими доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, в процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідно до ст. 104 ЦК України, ч.3, 4. ст. 8 і ч.1,3 ст. 8-3 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», Підгайцівська об`єднана територіальна громада, як юридична особа є правонаступником прав та обов`язків Лищенської сільської ради.

За загальним правилом, правонаступництво це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ч. 1 ст. 106 ЦК України, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

У статті 107 ЦК України зазначено, що комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

З наведених вище положень вбачається, що однією з умов настання правонаступництва є внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відповідне припинення юридичної особи.

Частиною 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Тобто, до внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, її цивільна дієздатність не припиняється.

Таким чином, визначальною умовою для завершення процедури реорганізації та правонаступництва є державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Отже, відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад регулює Закон України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 8 Закон України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону. Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою. Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об`єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу. Об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою. З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Частиною 7 статті 8 Закон України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" встановлено, що під час проведення реорганізації юридичних осіб сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний об`єднаною територіальною громадою. За поданням сільського, селищного, міського голови, обраного об`єднаною територіальною громадою, відповідна сільська, селищна, міська рада може утворити комісії для забезпечення виконання таким головою повноважень з управління справами юридичних осіб, що реорганізуються.

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 8 Закон України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", державна реєстрація припинення юридичних осіб сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих комітетів шляхом приєднання здійснюється на підставі заяви, поданої сільським, селищним, міським головою, обраним об`єднаною територіальною громадою, або уповноваженою ним особою суб`єкту державної реєстрації. Державна реєстрація припинення шляхом приєднання юридичних осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, які забезпечують окреме виконання бюджетів територіальних громад, що об`єдналися, здійснюється не раніше затвердження бюджету об`єднаної територіальної громади. Юридична особа сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет є такою, що припинилася, з дня внесення запису про її припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу сільську, селищну, міську раду, обрану об`єднаною територіальною громадою, її виконавчий комітет, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснюється на підставі заяви, поданої сільським, селищним, міським головою, обраним об`єднаною територіальною громадою, або уповноваженою ним особою.

Враховуючи фактичні обставини та зазначені норми законодавства, права та обов`язки в результаті приєднання Лищенської сільської ради, до Підгайцівської об`єднаної територіальної громади, остання є правонаступником прав та обов`язків, Лищенської сільської ради, при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Отже, момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, що ліквідується шляхом злиття, не може пов`язуватись внесенням запису до реєстру про припинення юридичної особи. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі №910/5953/17).

Вищевикладене узгоджується також із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.10.2020р. у справі №619/1699/17-ц, а також із подібними правовими висновками Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020р. у справі №296/443/16-ц, провадження №61-16634сво19.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача-2.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 73, 74, 81, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Підгайцівської сільської ради (45602, Волинська обл., Луцький р-н., с. Підгайці, вул. Шкільна, 30, код ЄДРПОУ 04332331 ) на користь Приватної фірми «Ельбе» (43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 35, кв. 1, код ЄДРПОУ 13367541) капітальні витрати у розмірі 18 422 987,00 грн., пов`язані з поліпшенням земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:000:0938, площею 2,4 га, цільове призначення-землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району.

3. Стягнути з Підгайцівської сільської ради (45602, Волинська обл., Луцький р-н., с. Підгайці, вул. Шкільна, 30, код ЄДРПОУ 04332331 ) на користь Приватної фірми «Ельбе» (43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 35, кв. 1, код ЄДРПОУ 13367541 ) судовий збір у розмірі 276 344,81 грн.

4. В позові до Лищенської сільської ради відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено

12.08.2022

СуддяВ. М. Дем`як