Постанова

від 26.10.2022 по справі 903/258/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26 жовтня 2022 року Справа № 903/258/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Підгайцівської сільської ради

на рішення Господарського суду Волинської області від 04.08.2022

(ухвалене у м. Луцьку, повний текст складено 12.08.2022)

у справі № 903/258/21 (суддя Дем`як В.М.)

за позовом Приватної фірми "Ельбе"

до відповідачів:

1) Лищенської сільської ради

2) Підгайцівської сільської ради

про стягнення 18 422 987 грн

за участю представників сторін:

від Приватної фірми "Ельбе" - Матвіюк Н.Р.;

від Лищенської сільської ради - не з`явився;

від Підгайцівської сільської ради - Скриннік І.А.

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма "Ельбе" звернулася з позовом до відповідачів та просила стягнути солідарно з Підгайцівської сільської ради та Лищенської сільської ради капітальні витрати у розмірі 254 000 грн, пов`язаних з поліпшенням земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, цільове призначення - землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він був орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, який достроково розірваний на підставі рішення суду.

Вказує, що ним були здійсненні поліпшенням земельної ділянки за кадастровим номером 0722883600:03:000:0938, а саме проведення на цій земельній ділянці газифікацію електропостачання району та будівництво об`єктів нерухомості і ставка.

Визначаючи суму позову, ПФ "Ельбе" зазначила ціну за Договором № 32 на ведення та розробку науково-технічної продукції від 03.03.2008, який укладений між ПФ "Ельбе" та ПП "Райн", відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе розробку науково-технічної продукції для складання договору оренди земельної ділянки в с. Лище Луцького р-ну під забудову водойми з соціально-культурною зоною відпочинку, площею забудови 2,4 га.

Також позивач у позові пояснив про неможливість визначення точної ціни позову, на момент подання позовної заяви, у зв`язку із тим, що не всі документи збереглися та вказав про подальше заявлення експертизи.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.07.2021 у справі № 903/258/21 призначено у справі cудову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

15.12.2021 експертом Волинського відділення ЛНДІСЕ надано повідомлення про неможливість надання висновку.

10.01.2022 на адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до справи висновку судового експерта Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України №СЕ-19/103-21/10828-БТ від 31.12.2021, відповідно до якого загальна вартість здійснених на замовлення ПФ "Ельбе" робіт у житловому кварталі та соціально-культурній зоні відпочинку з обслуговуючими спорудами урочища "Крупа" в с. Лище Луцького району становить 18 422 987 грн.

17.01.2022 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідачів 18 422 987 грн. Така заява була прийнята ухвалою Господарського суду Волинської області від 23.06.2022 у справі № 903/258/21.

Ухвалою суду від 17.01.2022 призначено у справі №903/258/21 повторну судову оціночно-будівельну експертизу. Проведення повторної судової оціночно-будівельної експертизи доручено Волинському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України.

12.04.2022 до суду першої інстанції від Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України надійшов висновок експерта № СЕ-19/103-22/948-БТ від 07.04.2022.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 04.08.2022 у справі №903/258/21 задоволено позов. Стягнуто з Підгайцівської сільської ради на користь Приватної фірми "Ельбе" капітальні витрати у розмірі 18 422 987 грн, пов`язані з поліпшенням земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:000:0938, площею 2,4 га, цільове призначення-землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району. В позові до Лищенської сільської ради відмовлено.

При ухвалені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується надання орендодавцем згоди щодо проведення поліпшень орендованої земельної ділянки, а їх вартість підтверджена висновком експерта Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України за результатами проведення повторної судової оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/103-22/948-БТ від 07.04.2022.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 11, 91, 104, 106, 107, 626, 628, 792 ЦК України, ст. ст. 13, 24, 28 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 8, 8-3 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".

Не погоджуючись із зазначеним рішенням із апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду звернулася Підгайцівська сільська рада, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 04.08.2022 у справі №903/258/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги вказує таке:

- судом першої інстанції при прийнятті рішення не застосовані норми ч. З ст. 15, ст. 24, ст. 28 Закону України "Про оренду землі", ст. 626, ст. 628 Цивільного кодексу України та п. 2.1, 2.4 договору оренди землі, оскільки відсутні додаткові угоди на здійснення поліпшень, що передбачено п. 2.1, 2,4 Договору оренди землі, документально підтверджені дані щодо фактичних витрат відповідача на здійснення поліпшень щодо конкретної земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:03:000:0938, яка раніше перебувала в оренді;

- при прийнятті рішення судом першої інстанції були порушені норми ч. 1 ст. 778 ЦК України, ст. 24 та ст. 28 Закону України "Про оренду землі", ст. 76 та ч. 1 ст. 77 ГПК України, так як обов`язок орендодавця на компенсацію невід`ємних поліпшень земельної ділянки за відсутності згоди орендодавця на їх здійснення відсутній;

- висновок експертизи є необґрунтованим і не може бути належним та допустимим доказом понесення позивачем витрат на поліпшення земельної ділянки з кадастровим номером 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, яка є вільною від забудови, а тому судом першої інстанції порушені вимоги ст. ст. 76, 77, 104 ГПК України.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що рішення Господарського суду Волинської області від 04.08.2022 є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції при його ухвалені неправильно застосовані норми матеріального права, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, тому зазначене рішення підлягає скасуванню.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що остання підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких підстав:

- умовами Договору та законодавством передбачено право наймача на проведення поліпшень майна, яке є предметом договору найму за згодою наймача;

- дозвіл на проведення робіт із поліпшення орендованого майна був погоджений із сторони Лищенської сільської ради шляхом надання окремих письмових дозволів та винесення рішень;

- оскільки Лищенська сільська рада, як орендодавець вчинила ряд дій, підтверджуючих погодження проведення всіх поліпшень орендованої земельної ділянки згідно проектної документації та виконання всіх договірних умов, тому необхідності в укладанні додаткової угоди до договору не було;

- формальна відсутність окремої додаткової угоди до договору оренди не може свідчити про відсутність погодження здійснення відповідних дій орендодавцем;

- відповідач в апеляційній скарзі заперечує проти висновку експерта Волинського НДЕКЦ МВС, посилаючись на його необґрунтованість нібито через відсутність платіжних документів, підтверджуючих проведення оплат за проведені роботи. Однак, під час розгляду справи у суді першої інстанції, після повернення матеріалів від експерта, представник відповідача не заявляв клопотань про призначення повторної чи додаткової експертизи або направлення матеріалів справи до іншої експертної установи, чим фактично погодився із такою ситуацією, оскільки йому було достовірно відомо і про призначення експертизи і про її проведення.

З огляду на викладене, позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Підгайцівської сільської ради на рішення господарського суду Волинської області від 04.08.2022 у повному обсязі.

Також, представник скаржника скерував до суду апеляційної інстанції клопотання про залучення доказів, до яких додав копію листів АТ "Волиньгаз" від 02.09.2022, Луцької філії ПрАТ "Волиньобленерго" від 05.09.2022.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що такі докази не подавалися суду першої інстанції, а з їх змісту вбачається, що вони є відповідями на адвокатський запит.

Обґрунтовуючи неможливість їх подання в суд першої інстанції представник, у клопотанні та в судовому засіданні 26.10.2022 вказав, що він не представляв інтереси скаржника в суді першої інстанції, а відповідні докази були отримані вже після подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За наведених скаржником обґрунтувань, суд апеляційної інстанції не надає оцінку таким доказам, оскільки зміна представника після ухвалення місцевим господарським судом рішення, вибір адвокатом стратегії захисту клієнта, а як наслідок подання нових доказів суду апеляційної інстанції не можуть бути підставою для прийняття ним нових доказів, за відсутності доказів об`єктивних причин неможливості отримання таких доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції.

В судовому засіданні 26.10.2022 в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при ухвалені оскарженого рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи. З огляду на вказане, вважає, що рішення Господарського суду Волинської області від 04.08.2022 у справі №903/258/21 слід скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні заявила, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. Зауважила, що матеріалами справи підтверджується надання орендодавцем згоди на здійснення поліпшень та вартість таких поліпшень. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення позову до Підгайцівської сільської ради, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові, а в решті рішення залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 14.02.2008 між Лищенською сільською радою Луцького району Волинської області (орендодавець) та Приватною фірмою "Ельбе" (орендарем) було укладено Договір оренди земельної ділянки № 01 (далі - Договір; т. 1, а. с. 8-9) за умовами якого орендодавець передав орендарю в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, кадастровий номер 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, цільове призначення - землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району, а орендар зобов`язався прийняти таку земельну ділянку та використовувати її відповідно до цільового призначення, а також сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 2.1 Договору погодили, що орендодавець зобов`язаний відшкодувати орендареві понесені останнім витрати на проведення робіт з поліпшення стану земельної ділянки на умовах, визначених за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.

В п. 2.2. Договору передбачено, що орендодавець має право давати письмову згоду орендарю на зведення у встановленому законодавством порядку житлових, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд, закладання багаторічних насаджень, здійснення у встановленому порядку зрошувальних, осушувальних, інших меліоративних робіт, будувати ставки та водойми.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що орендар має право отримувати відшкодування витрат на проведення робіт з поліпшення стану земельної ділянки на умовах, визначених за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Строк дії цього Договору становить 49 років з дня набуття чинності цим Договором (п. 4.2. Договору).

Договір був підписаний сторонами, скріплений їх печатками та зареєстрований у Луцькому районному відділі Волинської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 01.08.2008 за № 040827600003.

Актом приймання-передачі земельної ділянки від 22.05.2008 земельна ділянка була передана позивачу (т. 1, а. с. 10).

В подальшому, як убачається із матеріалів справи та Єдиного державного реєстру судових рішень заступник керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради звернувся з позовом до ПФ "Ельбе" про розірвання договору оренди землі № 1 від 14.02.2008, укладеного між Лищенською сільською радою та ПФ "Ельбе".

Рішенням Господарського суду Волинської області від 06.10.2020 у справі № 903/242/20 у позові відмовлено.

Постановою Північно-західний апеляційний Господарський суд від 21.01.2021 по справі №903/242/20, апеляційну скаргу заступника керівника Луцької місцевої прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області від 06.10.2020 у справі № 903/242/20 задоволено. Рішення Господарського суду Волинської області від 06.10.2020 у справі №903/242/20 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Постановлено розірвати договір оренди землі №01 від 14.02.2008 укладений між Лищенською сільською радою та Приватною фірмою "Ельбе" (т. 1, а. с. 42-47).

Постанова суду апеляційної інстанції була залишена без змін постановою Верховного Суду від 08.06.2021.

Враховуючи розірвання Договору, ПФ "Ельбе" звернулася до суду із цим позовом про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з поліпшенням орендованого майна.

На підтвердження таких поліпшень, а також згоди орендодавця на їх здійснення, позивач долучив до матеріалів справи:

- рішення Лищенської сільської ради від 26.10.2006 за № 26 яким погоджено робочий проект "Підвідний газопровід високого тиску до урочище "Крупа" в с. Лише Луцького району в межах його проходження через територію Лищенської сільської Ради та надано дозвіл на газифікацію. Розроблена та затверджена схема в подальшому стала основою у технічних умов ВАТ "Волиньгаз" на газифікацію житлового мікрорайону Урочище "Крупа" в с. Лище Луцького району від 18.03.2008 № 89 (т. 1, а. с. 18);

- технічні умови на газифікацію житлового мікрорайону Урочище "Крупа" в с. Лище Луцього району (т. 1, а. с. 19-20);

- дозвіл Лищенської сільської ради від 11.07.2008 № 86, яким орендодавець надає право дирекції ПП "Ельбе" засновник Пастухов К.А. на проведення проектних та монтажних робіт з газифікації житлових будинків в с. Лище по вулиці Лугова Лищенської сільської ради. Технічні умови на проведення робіт Лищенська сільська рада передає дирекції ПП "Ельбе". Проведення проектних та монтажних робіт буде здійснюватись за кошти ПП "Ельбе" (т. 1, а. с. 21);

- робочий проект електропостачання житлового масиву (18 земельних ділянок) та соціально-культурної зони відпочинку в с. Лище Луцького району (т. 1, а. с. 22-24);

- проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПФ "Ельбе" для соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області 2005 рік (т. 1, а. с. 26-27);

-довідку Лищенської сільської ради Луцького району за № 677 від 23.05.2006 з якої вбачається, що сільська рада не заперечує в тому, щоб приватною фірмою "Ельбе" в урочищі "Крупа" було встановлено комплектну трансформаторну підстанцію на земельній ділянці сільської ради площею 0,025га. (т. 1, а. с. 32);

- декларацію про початок виконання будівельних робіт від 26.06.2013 (т. 1, а. с. 33-34);

- рішення Лищенської сільської ради від 27.03.2008 за № 4/28, яким надано дозвіл ПФ "Ельбе" на будівництво соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району (т. 1, а. с. 35);

- технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна незавершеного будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 0722883600:03:000:0938 (т. 1, а. с. 36-39);

- висновок Волинського обласного виробничого управління водних ресурсів і водного господарства від 24.01.2005 № 6/9-117 ПФ "Ельбе", яким погоджено будівництво ставка, при умові наступного надання для погодження Волинському облводгоспу проектної документації на будівництво ставка (т. 1, а. с. 40);

- платіжне доручення № 586 від 27.03.2008 на суму 8 076 грн, платіжне доручення № 587 від 28.03.2008 на суму 147 грн 71 коп., платіжне доручення № 588 від 28.03.2008 на суму 2 019 грн, платіжне доручення №589 від 28.03.2008 на суму 3 365 грн (т. 1, а. с. 74-77);

- договір № 156 на розробку науково-технічної продукції від 13.12.2004 та протокол погодження кошторисної вартості науково-технічної продукції від 13.12.2004 (т. 1, а. с. 147);

- кошторис № 156 на проектно (вишукувальні) роботи від 13.12.2004 (т. 1, а. с. 148);

- акт здачі-прийомки науково-технічної продукції по договору № 156 від 13.12.2004 (т. 1, а. с. 149);

- договір № 296 на розробку науково-технічної продукції від 17.10.2007 та кошторис № 296 на проектно(вишукувальні) роботи від 17.10.2007 (т. 1, а. с. 151);

- акт здачі-прийомки науково-технічної продукції по договору № 296 від 17.10.2007 (т. 1, а. с. 152);

- лист Служби автомобільних доріг у Волинській області № 53/6.10 від 19.06.2006 (т. 1, а. с. 153);

- ордер № 13 від 15.07.2008 (т. 1, а. с. 154);

- кошторис на виконання робіт по облаштуванню земельної ділянки під забудови (меліоративні та земельні роботи) (т. 1, а. с. 155);

- акт перевірки водойм наданих в оренду щодо дотримання природоохоронного законодавства від 22.08.2007 (т. 1, а. с. 157);

- кошторис на розробку науково-технічної продукції від 19.05.2006 (т. 1, а. с. 159);

- акт про перенесення в натуру меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 22.05.2008 (т. 1, а. с. 160);

- розрахунок орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, грошова оцінка яких проведення на 2008 рік (т. 1, а. с. 161);

- угода № 08/05 на розробку науково-технічної продукції від 22.03.2006 (т. 1, а. с. 162);

- акт здачі-приймання виконаної роботи по угоді № 08/05 від 22.03.2006 (т. 1, а. с. 163);

- накладна від 10.05.2005 (т. 1, а. с. 164);

- акт здачі - приймання науково-технічної продукції від 10.05.2005 (т. 1, а. с. 165);

- договір оренди водойми від 21.09.2010 (т. 1, а. с. 171-172);

- договір № 32 на ведення та розробку науково-технічної продукції від 03.03.2008, який укладений між ПФ "Ельбе" та ПП "Райн", відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе розробку науково-технічної продукції для складання договору оренди земельної ділянки в с. Лище Луцького р-ну під забудову водойми з соціально-культурною зоною відпочинку, площею забудови 2,4 га. Вартість послуг згідно із п. 2.1. договору становила 254 000 грн (т. 2, а. с. 246-247);

- протокол погодження договірної ціни науково-технічної продукції від 03.03.2008 (т. 2, а. с. 245);

- акт № 32 здачі-прийняття науково-технічної продукції за договором № 32 (т. 2, а. с. 242);

- довідка № 01 від 05.01.2005 (т. 2, а. с. 188 на звороті);

- робочий проект 283/2005-КЧ розташування житлового кварталу та соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами в с. Лище Луцького районну Книга 1 (т. 2, а. с. 216-224);

- лист № 992/5.3-07 від 29.07.2005 (т. 3, а. с. 23);

- паспорт водойми (т. 3, а. с. 24);

- акт археологічного обстеження земельної ділянки № 295 від 11.07.2005 (т. 3, а. с. 25);

- лист № 7-6 від 04.02.2005 про надання водойм в оренду (т. 3, а. с. 131);

- розпорядження № 228 від 09.12.2004про погодження надання в оренду водних об`єктів місцевого значення (т. 3, а. с. 16);

- рішення Волинської обласної ради за №19/44 від 29.03.2005, яким погоджено надання в оренду водні об`єкти місцевого значення ПФ "Ельбе" ставок площею водного плеса 0,1 га, який знаходиться на території Лищенської сільської ради Луцького району за межами населеного пункту (т. 3, а. с. 18-20);

- висновок Луцького районного відділу земельних відносин № 1456 від 29.07.2005 (т. 3, а. с. 25 на звороті);.

- лист № 387/1-14 від 12.05.2004 (т. 3, а. с. 126);

- висновок № 354 від 17.06.2005 (т. 2, а. с. 189-190);

- лист № 3427 від 19.09.2006 (т. 2, а. с. 202);

- договір № 37 про виконання комплексної державної експертизи від 07.07.2008 (т. 2, а. с. 240-241);

- зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва 2005 Розташування житлового кварталу та соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами в с. Лище Луцького району Садиба індивідуальна GL 38 (т. 1, а. с. 231-238).

- договір № 216 на виготовлення проектної документації (науково-технічної продукції) від 09.06.2005 та копія кошторису № 1 до договору (т. 2, а. с. 225-230);

- технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельної ділянки ПФ "Ельбе" для соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області 2008 рік (т. 3, а. с. 26-46);

- проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПФ "Ельбе" для соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області 2005 рік (т. 3, а. с. 47-125);

- зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва № 01/21 "Житловий квартал та соціально-культурная зони відпочинку з обслуговуючими спорудами урочища "Крупа" в с. Лище Луцького району" від 10.11.2021 (т. 2, а. с. 89-121);

- технічний звіт з інженерно-геологічних вишукувань на ділянці будівництва підвідного газопроводу високого тиску до житлового масиву "Крупа" в с. Лище Луцького району 2006 (т. 2, а. с. 191-201);

- Договір № 06/20/19 на закупівлю послуг Код за ДК 021:2015:5034300-1 Послуги з ремонту і технічного обслуговування відеообладнання від 19.06.2019, Акти надання послуг по вказаному Договору (т. 2, а. с. 203-215);

- Інвестиційний договір № 16/02/07 від 16.02.2007 та прибуткові касові ордери (т. 3, а. с. 238-243).

Суд звертає увагу, що одні й тіж самі докази долучалися позивачем до матеріалів справи декілька разів, зокрема три-чотири рази, під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а ч. 1 ст. 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земель (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 767 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймач зобов`язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Наслідки поліпшення наймачем речі, переданої у найм, визначені у статті 778 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Отже, законодавством закріплено право наймача на проведення поліпшень майна, яке є предметом договору найму, лише за згодою наймача. Поліпшення майна означає проведення в ньому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартість майна, його корисність, порівняно зі станом, в якому воно було до передачі його наймачу, без зміни функціонального призначення речі.

Відповідно, якщо наймодавець дає згоду на проведення таких поліпшень, він зобов`язується прийняти назад в зміненому стані річ, яка має більш високу вартість, і відшкодувати наймачеві понесені ним витрати на невіддільне поліпшення. Цивільне законодавство надає наймачу альтернативне право щодо вибору форми відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. При цьому право вибору предмета альтернативного зобов`язання належить боржнику, якщо інше не встановлене договором.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №916/685/17.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець зобов`язаний відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов`язані з поліпшенням стану об`єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця.

Згідно із ст. 28 Закону України "Про оренду землі" у разі здійснення орендарем за письмовою згодою орендодавця поліпшення орендованої земельної ділянки за власний рахунок орендодавець зобов`язаний компенсувати витрати на її поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди. Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню. Орендар вправі залишити за собою здійснені ним за власний рахунок вигоди від поліпшення орендованої земельної ділянки, якщо ці поліпшення можуть бути відокремлені без заподіяння шкоди земельній ділянці.

Вище вказано, що позивач був орендарем земельної ділянки, кадастровий номер 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, на підставі укладеного з Лищенською сільською радою Договору оренди земельної ділянки № 01 від 14.02.2008, який був розірваний в судовому порядку.

При цьому, суд враховує, що Підгайцівська сільська рада є правонаступником Лищенської сільської ради, оскільки остання була приєднана до Підгайцівської сільської ради. Вказана обставина не заперечується сторонами.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Позивач вказує, що ним, за згодою орендодавця, в період користування вказаною земельною ділянкою, були понесені витрати на її поліпшення, на підтвердження чого надає такі докази:

1) рішення Лищенської сільської ради від 26.10.2006 за № 26; довідку Лищенської сільської ради Луцького району за №677 від 23.05.2006; рішення Лищенської сільської ради від 27.03.2008 № 4/28; висновок Волинського обласного виробничого управління водних ресурсів і водного господарства від 24.01.2005 № 6/9-117; рішення Волинської обласної ради за №19/44 від 29.03.2005; висновок Луцького районного відділу земельних відносин № 1456 від 29.07.2005; лист № 7-6 від 04.02.2005 про надання водойм в оренду; лист № 992/5.3-07 від 29.07.2005; висновок № 354 від 17.06.2005; паспорт водойми; договір оренди водойми від 21.09.2010; акт археологічного обстеження земельної ділянки № 295 від 11.07.2005; акт перевірки водойм наданих в оренду щодо дотримання природоохоронного законодавства від 22.08.2007; акт про перенесення в натуру меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 22.05.2008;

Вказаними доказами підтверджується: надання згоди Лищенської сільської ради на встановлення орендарем комплектної трансформаторної підстанції; будівництво соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами; погодження інших органів щодо передання в оренду позивачу водного об`єкту місцевого значення та будівництво ставка; передання водного об`єкту в оренду; розташування, закріплення за органом місцевого самоврядування водного об`єкту місцевого значення; погодження проекту землеустрою; погодження місця розташування земельної ділянки для соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами; відсутність культурного шару та необхідності проведення археологічних робіт; проведення перевірки водойми; встановлення та закріплення на місцевості меж орендованої земельної ділянки.

2) технічні умови на газифікацію житлового мікрорайону Урочище "Крупа" в с. Лище Луцього району; дозвіл Лищенської сільської ради від 11.07.2008 № 86; робочий проект електропостачання житлового масиву (18 земельних ділянок) та соціально-культурної зони відпочинку в с. Лище Луцького району; зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва 2005 Розташування житлового кварталу та соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами в с. Лище Луцького району Садиба індивідуальна GL 38; зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва 2005 Розташування житлового кварталу та соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами в с. Лище Луцького району Садиба індивідуальна GL 73; зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва Житловий квартал та соціально-культурна зони відпочинку з обслуговуючими спорудами урочища "Крупа" в с. Лище Луцького району від 10.11.2021; технічний звіт з інженерно-геологічних вишукувань на ділянці будівництва підвідного газопроводу високого тиску до житлового масиву "Крупа" в с. Лище Луцького району 2006; договір № 37 про виконання комплексної державної експертизи від 07.07.2008.

Проаналізувавши такі докази, суд зазначає, що вони підтверджують розроблення документації щодо газифікації та електрифікації земельної ділянки, іншої документації щодо майбутнього будівництва об`єктів на земельній ділянці, проведення експертної перевірки документації.

3) лист № 3427 від 19.09.2006; платіжне доручення № 586 від 27.03.2008 на суму 8 076 грн, платіжне доручення № 587 від 28.03.2008 на суму 147 грн 71 коп., платіжне доручення № 588 від 28.03.2008 на суму 2 019 грн, платіжне доручення №589 від 28.03.2008 на суму 3 365 грн.

Відповідно до листа № 3427 від 19.09.2006 Управління з контрою за використанням та охороною земель у Волинській області направило акт визначення втрат сільськогосподарського виробництва пов`язаних з вилученням сільськогосподарських угідь. Однак, в матеріалах господарської справи відсутні вказані акти та відсутні докази, які б підтверджували, що таке вилучення пов`язане з орендованою позивачем за Договором № 01 земельною ділянкою.

Із призначення таких платіжних доручень №586, 588, 589 "Визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов`язаних з вилученням земельних ділянок згідно акту без ПДВ" не вбачається, що такі втрати пов`язані саме із земельною ділянкою 0722883600:03:000:0938.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що загальна сума за такими платіжними дорученнями дорівнює 13 460 грн, що збігається із сумою у листі № 3427 від 19.09.2006, в той же час, така сума мала бути сплачена не пізніше 2-ох місяців з дати затвердження, коли платіжні доручення датовані березнем 2008 року.

В свою чергу платіжне доручення №587 має призначення платежу "За видачу дозволів на реалізацію в Україні РЕЗ згідно рахунку № 379 від 03.03.2008 в т. ч. ПДВ 24 грн 62 коп.", що також не підтверджує понесення відповідачем витрат на поліпшення земельної ділянки.

4) договір № 156 на розробку науково-технічної продукції від 13.12.2004 та протокол погодження кошторисної вартості науково-технічної продукції від 13.12.2004; кошторис № 156 на проектно (вишукувальні) роботи від 13.12.2004; акт здачі-прийомки науково-технічної продукції по договору № 156 від 13.12.2004; договір № 296 на розробку науково-технічної продукції від 17.10.2007 та кошторис № 296 на проектно(вишукувальні) роботи від 17.10.2007; акт здачі-прийомки науково-технічної продукції по договору № 296 від 17.10.2007; договір №216 на виготовлення проектної документації (науково-технічної продукції) від 09.06.2005 та копія кошторису № 1 до договору; договір № 32 на ведення та розробку науково-технічної продукції від 03.03.2008; протокол погодження договірної ціни науково-технічної продукції від 03.03.2008; акт № 32 здачі-прийняття науково-технічної продукції за договором № 32; довідка № 01 від 05.01.2005; кошторис на виконання робіт по облаштуванню земельної ділянки під забудови (меліоративні та земельні роботи); кошторис на розробку науково-технічної продукції від 19.05.2006; угода № 08/05 на розробку науково-технічної продукції від 22.03.2006; акт здачі-приймання виконаної роботи по угоді № 08/05 від 22.03.2006; накладна від 10.05.2005; акт здачі - приймання науково-технічної продукції від 10.05.2005.

З перелічених доказів суд апеляційної інстанції встановив, що позивач укладав правочини з іншими контрагентами, які мали підготувати відповідну документацію (проекти), яка в майбутньому слугувала б для проведення певних робіт щодо покращення орендованої земельної ділянки. Первинні докази щодо оплати за такими договорам відсутні.

5) декларацію про початок виконання будівельних робіт від 26.06.2013.

Щодо вказаної декларації суд зазначає, що станом на момент розгляду справи, позивач належними доказами, як-то декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, не довів прийняття об`єкту - електричних мереж, в експлуатацію (п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.20211 № 641).

6) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна незавершеного будівництва та довідка №522.

Зазначені докази підтверджують ту обставину, що станом на 15.01.2021 на земельній ділянці з кадастровим номером 0722883600:03:000:0938 наявний лише фундамент. Однак, такі докази не підтверджують понесення позивачем будь-яких витрат на здійснення відповідних будівельних робіт.

7) лист Служби автомобільних доріг у Волинській області №53/6.10 від 19.06.2006; ордер №13 від 15.07.2008.

Такі докази вказують на надання Службою згоди на влаштування переходу ліній електропередач та газопроводу через автомобільну дорогу.

8) Договір № 06/20/19 на закупівлю послуг Код за ДК 021:2015:5034300-1 Послуги з ремонту і технічного обслуговування відеообладнання від 19.06.2019, Акти надання послуг по вказаному Договору.

Суд вказує, що Договір № 06/20/19 укладений між ПП "Грані захисту" та Службою автомобільних доріг у Волинській області, його предметом є послуги з ремонту і технічного обслуговування відеообладнання.

При цьому, позивач не обґрунтовує, яким чином наведений правочин відноситься до спірних правовідносин, а тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі докази не є належними у цій справі.

9) Інвестиційний договір № 16/02/07 від 16.02.2007 та прибуткові касові ордери (т. 3 а. с. 238).

Проаналізувавши вказані докази суд встановив, що Інвестиційний договір № 16/02/07 від 16.02.2007, укладений між ОСОБА_1 (інвестор) та ПФ "Ельбе" (забудовник) за умовами якого забудовник зобов`язується організувати спорудження та забезпечити введення в експлуатацію об`єкту будівництва та поліпшення земельної ділянки, здійснити закріплення за інвестором об`єкту інвестування, а також передати інвестору об`єкт інвестування, а інвестор, в свою чергу, зобов`язується здійснити відповідне фінансування об`єкту інвестування на умовах, в порядку та строки, що передбачені Договором. Вартість об`єкту інвестування на дату укладення Договору становить 4 040 00 грн. Пунктом 4.5.2. Договору передбачений графік сплати платежів за Договором інвестування. На виконання вказаного Договору інвестування ПФ "Ельбе" прийняло від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3 233 500 грн, що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 10 від 20.02.2007 на суму 1 365 500 грн, № 28 від 18.06.2007 на суму 959 000 грн, № 50 від 16.11.2007 на суму 909 000 грн.

Однак, в матеріалах господарської справи відсутні докази, які підтверджують подальше використання позивачем таких коштів для покращення об`єкту оренди за Договором № 01.

Підсумовуючи усе викладене, суд вказує, що наведені вище докази безпосередньо не підтверджують обставин понесення витрат на поліпшення орендованої земельної ділянки в цілому, чи під час проведення будь-яких проміжних етапів робіт, які направлені на поліпшення земельної ділянки, а лише опосередковано вказують на взаємовідносини позивача з органами місцевого самоврядування, установами та різними контрагентами щодо замовлення/погодження технічної чи іншої документації, на підставі якої, в подальшому мали здійснюватися поліпшення земельної ділянки.

При цьому, первинних доказів оплати за відповідними правочинами матеріали господарської справи не містять.

Окрім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач неодноразово подавав одні і тіж самі докази, взамін тих, котрі витребовувалися.

Зокрема, ухвалою Господарського суду Волинської області від 28.10.2021, враховуючи клопотання експерта, суд зобов`язав повивача надати (т. 1, а. с. 202, 206):

- проектно-кошторисну документацію в повному обсязі на газифікацію житлового мікрорайону Урочище "Крупа", електропостачання соціально-культурної зони відпочинку та житлового масиву в с. Лище, будівництво соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами та ставка на території Лищенської сільської Луцького району;

- акти приймання виконаних робіт будівельно-монтажних робіт ф. №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт ф. №КБ3 по досліджуваних об`єктах.

На виконання вказаної ухвали позивач надав:

- зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва 2005 Розташування житлового кварталу та соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами в с. Лище Луцького району Садиба індивідуальна GL 38 (долучений до клопотання т. 1, а. с. 213);

- зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва "Житловий квартал та соціально-культурна зони відпочинку з обслуговуючими спорудами урочища "Крупа" в с. Лище Луцького району" від 10.11.2021 (т. 2, а. с. 89-121).

В подальшому, на клопотання іншого експерта та вимогу ухвали Господарського суду Волинської області від 15.02.2022 (т. 2, а. с. 158, 177) позивач повторно надає такі документи (т. 2, а. с. 216-224, 231-238).

Водночас, позивач не надав акти та довідки форми № КБ-2в, № КБ-3, які могли би підтвердити об`єми та вартість здійснених робіт.

До того ж, оцінюючи усі наявні в матеріалах справи докази, суд бере до уваги, що значна частина таких доказів датована до укладання Договору оренди земельної ділянки № 01 від 14.02.2008 (подекуди до трьох років), що також не дає підстав стверджувати, що відповідні докази підтверджують здійснення позивачем дій щодо покращення саме за Договором № 01 орендованої земельної ділянки.

Також, апеляційний господарський суд бер до уваги, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 17.01.2022 було призначено у справі №903/258/21 повторну судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Волинському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України.

На вирішення повторної судової оціночно-будівельної експертизи поставлено питання:

1) яка вартість здійснених на замовлення ПФ "Ельбе" проектних та монтажних робіт з газифікації житлового мікрорайону Урочище "Крупа" в с. Лище, Луцького району Волинської області, в тому числі земельної ділянки, кадастровий номер 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, цільове призначення - землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючим спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району.

2) яка вартість здійснених ПФ "Ельбе" робіт щодо електропостачання соціально- культурної зони відпочинку в с. Лище Луцького району та житлового масиву (18 земельних ділянок)?

3) яка вартість здійсненого ПФ "Ельбе" будівництва соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами, що розташована на земельній ділянці кадастровий номер 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, цільове призначення - землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району?

4) яка вартість здійсненого ПФ "Ельбе" будівництва ставка площею водного плеса 0,1 га, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га цільове призначення - землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району?

Висновком експерта від 07.04.2022 № СЕ-19/103-22/948-БТ Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України за результатами проведення повторної судову оціночно-будівельної експертизи встановлено, що:

1) Вартість здійснених на замовлення ПФ "Ельбе" проектних та монтажних робіт з газифікації житлового мікрорайону Урочище "Крупа" в с. Лище, Луцького району Волинської області, в тому числі земельної ділянки, кадастровий номер 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, цільове призначення - землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючим спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району становить - 1 473 932 грн.

2) Вартість здійснених ПФ "Ельбе" робіт щодо електропостачання житлового мікрорайону Урочище "Крупа" в с. Лище, Луцького району Волинської області, в тому числі з поліпшенням земельної ділянки, кадастровий номер 0722883600:03:000:0938 площею 2,4 га, соціально- культурної зони відпочинку в с. Лище Луцького району та житлового масиву (18 земельних ділянок) становить - 827 646 грн.

3) Вартість здійсненого ПФ "Ельбе" будівництва соціально-культурної зони відпочинку з обслуговуючими спорудами, що розташована на земельній ділянці кадастровий номер 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, що являється поліпшенням даної території, цільове призначення - землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району становить - 394 790 грн.

4) Вартість здійсненого ПФ "Ельбе" будівництва ставка площею водного плеса 0,1 га, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 0722883600:03:000:0938, площею 2,4 га, що являється поліпшенням даної території, цільове призначення - землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району становить - 15 726 619 грн.

Вище вказано, що такий висновок експерта був покладений в основу рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Щодо такого висновку, суд зазначає таке.

В силу приписів статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частини 3 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване у судовому рішенні

Отже, висновок експерта відноситься до засобів доказування нарівні із іншими доказами у справі та не має будь-яких переваг поряд з іншими доказами у справі.

Проаналізувавши вищезгаданий висновок експерта, суд апеляційної інстанції оцінює його критично, з огляду на те, що:

- зі змісту висновку вбачається надання експертом оцінки кошторисної документації, наявній в матеріалах справи та додатково наданій на флеш накопичувачі, а не первинним документи, які підтверджують понесення витрат на поліпшення земельної ділянки;

- експерт за результатом огляду об`єкту дослідження вказує про експлуатування будівлі, хоча відповідно до технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна незавершеного будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 0722883600:03:000:0938, такий об`єкт має лише фундамент;

- за результатом оглядом експерт зафіксував підведення газифікації, електропостачання та розчищення водойми, її розширення та поглиблення, однак чим саме фактично підтверджено газифікацію та електропостачання земельної ділянки висновок експерта не містить. Щодо робіт із водоймою, суд зауважує, що відповідно до висновку експерт використав вимірювальну рулетку, курвіметр дорожній, штангель циркуль, якими неможливо зробити відповідні заміри. Суд враховує, що у висновку відсутні будь-які заміри водойми, її фізичні величини, а також порівняно з якими початковими характеристиками відбулося збільшення водойми;

- близько семи сторінок висновку в його дослідницькій частині містить скопійовані пункти Настанови з визначення вартості будівництва, на підтвердження твердження експерта про вірність кошторисної документації;

- в дослідницькій частині висновку експерт не вказує, яким чином проводилися досліди, котрі саме об`єкти чи предмети були досліджені ним на земельній ділянці, їх можливу вартість, що з дослідженого є поліпшеннями, котрі були здійсненні позивачем та чим це документально підтверджено;

- у висновку зазначається про будівельно-технічну експертизу, хоча суд призначав оціночно-будівельну експертизу.

Крім того, щодо покладення в основу висновку зведених кошторисних розрахунків, суд апеляційної зазначає таке.

Відповідно до п. 3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, у цих Загальних умовах терміни вживаються у такому значенні:

кошторис - зведені витрати, зведені кошторисні розрахунки, об`єктні та локальні кошторисні розрахунки, об`єктні та локальні кошториси, кошториси на окремі види робіт, кошториси на проектні та пошукові роботи, інші розрахунки витрат на будівництво, складені за встановленою формою, на основі яких визначається кошторисна вартість будівництва і договірна ціна. Кошторисна вартість будівництва може визначатися у приблизному або твердому кошторисі. Кошторис вважається твердим, якщо договором підряду не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за згодою сторін;

кошторисна документація - кошториси та інші документи, пов`язані із складанням (розрахунки, обґрунтування, пояснення, відомості про ресурси тощо) і необхідні для визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни.

Згідно з п. п. 88, 91 Загальних умов приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду. Передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи.

Відповідно до п. 96 Загальних умов підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

За приписами п. п. 99, 100 Загальних умов розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 1.2. Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 у цій Настанові терміни вживаються у такому значенні:

зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва - кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об`єкта будівництва або його черги, який включає кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати, та складається на основі об`єктних кошторисів та/або об`єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат;

кошторис виконаних будівельних робіт - кошторис, який визначає вартість виконаних будівельних робіт за період, встановлений у договорі (щомісячно, за етап тощо);

кошторисний розрахунок - кошторисний документ, який визначає кошторисну вартість окремих видів витрат, які згідно з вихідними даними на проектування необхідні для здійснення будівництва і не враховані кошторисними нормами (витрати на перевезення працівників будівельних організацій автомобільним транспортом, витрати на відрядження працівників будівельних організацій на об`єкт будівництва, витрати на організацію робіт вахтовим методом тощо);

кошторисні нормативи - нормативні показники витрат ресурсів (трудовитрат, часу роботи будівельних машин та механізмів, витрат матеріалів, виробів і комплектів), встановлені на прийняті вимірники будівельних робіт, виражених у натуральних (фізичних) одиницях виміру; нормативні показники (вартісні, відсоткові, індексні, ресурсні) встановлені на прийняті одиниці виміру робіт (послуг) у будівництві;

локальний кошторис - первинний кошторисний документ, який визначає кошторисну вартість окремих видів будівельних робіт та витрат по об`єктах і складається на підставі обсягів робіт, визначених проектною документацією;

локальний кошторисний розрахунок - первинний кошторисний документ, який визначає кошторисну вартість окремих видів будівельних робіт по об`єктах і складається замість локальних кошторисів у випадках, коли об`єми будівельних робіт і розміри витрат остаточно не визначені і підлягають уточненню.

Згідно із п. 6.1. Настанови з визначення вартості будівництва, взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться за період, встановлений в договорі (щомісячно, за етап тощо). При визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єкту будівництва застосовуються первинні облікові документи "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (форма № КБ-2в) і "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (форма № КБ-3), які наведено у додатку 36 та додатку 37 цієї Настанови, та при твердій договірній ціні за укрупненими показниками вартості - "Звіт про виконання робіт за контрактом на об`єкті будівництва за період (місяць/рік)", "Підсумковий звіт про вартість виконаних робіт за контрактом на об`єкті 50 будівництва за період" та "Акт здавання-приймання виконаних будівельних робіт", які наведено у додатках 38, 39 та 40 цієї Настанови. У вартості виконаних робіт враховуються прямі витрати, загальновиробничі витрати, кошти на зведення і розбирання тимчасових будівель і споруд, кошти на виконання будівельних робіт у зимовий (літній) період, інші супутні витрати (на відрядження, перевезення працівників, доплати працівникам у зв`язку з втратою часу в дорозі тощо), а також прибуток, адміністративні витрати, кошти на покриття ризиків, на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, податок на додану вартість. При розрахунках за виконані будівельні роботи за контрактами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародних фінансових установ за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються первинні облікові документи "Звіт про виконання робіт за контрактом на об`єкті будівництва за період (місяць/рік)", "Підсумковий звіт про вартість виконаних робіт за контрактом на об`єкті будівництва за період", "Акт здавання-приймання виконаних будівельних робіт", які наведено у додатках 38, 39 та 40 цієї Настанови. У разі застосування твердої договірної ціни за укрупненими показниками вартості при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи пункти 6.4 - 6.15 цієї Настанови не застосовуються.

Отже, в цьому випадку, підсумкове визначення вартості виконаних робіт та затрачених матеріальних цінностей на такі роботи визначається саме на підставі Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3), які складаються, як за результатом виконання проміжних робіт, так і всього комплексу, передбачених кошторисом робіт.

В той же час, самі зведені кошторисні розрахунки (додатки 2-5 до висновку експерта) не підтверджують фактичне понесення позивачем будь-яких витрат, а лише містять всі статті витрат майбутнього проекту, які ще фактично не понесені замовником робіт.

Окрім того, всі зведені кошторисні розрахунки складені в поточних цінах станом на 10.11.2021, тобто цінах, які сформувалися вже після розірвання Договору в судовому порядку, а не в цінах, які були дійсними на момент здійснення відповідних робіт з поліпшення земельної ділянки.

До того ж, матеріали справи не містять договорів підряду на виконання будівельних чи інших робіт, пов`язаних із діями на поліпшення земельної ділянки, об`єктів на ній, а містять договори, пов`язані із розроблення документації, однак відсутні належні докази оплати за такими договорами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при проведенні експертизи та наданні висновку, експертом були порушені вимоги глави 5 розділу II Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, не враховані всі норми Настанови з визначення вартості будівництва.

Також, суд апеляційної інстанції убачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права при призначенні повторної судової оціночно-будівельної експертизи, її доручення Волинському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України та подальшого врахування висновку при вирішенні спору з таких підстав.

Вище вказано, що 10.01.2022 на адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до справи висновку судового експерта Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № СЕ-19/103-21/10828-БТ від 31.12.2021, відповідно до якого загальна вартість здійснених на замовлення ПФ "Ельбе" робіт у житловому кварталі та соціально-культурній зоні відпочинку з обслуговуючими спорудами урочища "Крупа" в с. Лище Луцького району становить 18 422 987 грн (т. 2, а. с. 129-143)

Ухвалою суду першої інстанції від 17.01.2022, з врахуванням ухвали від 25.01.2022, призначено у справі №903/258/21 повторну судову оціночно-будівельну експертизу. Проведення повторної судової оціночно-будівельної експертизи доручено Волинському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України (т. 2, а. с. 150-152, 154).

В силу ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

При призначенні повторної відповідної експертизи суд не надав можливість відповідачу висловити заперечення щодо усного клопотання представників позивача про призначення експертизи, визначити сторонам експертну установу (експерта), що є порушенням принципів змагальності сторін, пропорційності.

За приписними ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване у судовому рішенні.

В свою чергу, всупереч ч. 2 ст. 99 ГПК України та ст. 104 ГПК України за наявності висновку № СЕ-19/103-21/10828-БТ від 31.12.2021, зробленого на замовлення учасника справи не мотивував його відхилення чи існування в суду обґрунтованих сумнівів щодо його правильності при призначені повторної судової оціночно-будівельної експертизи.

Згідно із ч. 2 ст. 107 ГПК України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Враховуючи наявність в матеріалах справи висновку судового експерта Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № СЕ-19/103-21/10828-БТ від 31.12.2021, суд призначив повторну судову оціночно-будівельну експертизу цій самій експертній установі, що є порушенням прямої процесуальної норми.

Окрім того, у разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність. (ч. 2 ст. 103 ГПК України).

Відповідно до п. 3.7. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (далі - Інструкція № 53/5), якщо в документі про призначення експертизи (залучення експерта) провідну експертну установу не визначено, вона визначається за згодою між керівниками установ, а якщо вони не дійшли до згоди, - то органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), для проведення комплексної експертизи.

Згідно із п. 2.2. Інструкції № 53/5 на експерта покладаються обов`язки, зокрема, заявити самовідвід за наявності передбачених законодавством обставин.

За приписами ст. 37 ГПК України секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 35 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суд зазначає, що висновок експерта від 07.04.2022 № СЕ-19/103-22/948-БТ Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України та висновок експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 31.12.2021 № СЕ-19/103-21/10828-БТ надав один і той же експерт - Задрей П.В.

Тобто, на момент надання висновку від 07.04.2022 № СЕ-19/103-22/948-БТ, судовий експерт Задрей П.В. вже мав сформульований висновок щодо поліпшення земельної ділянки, оскільки надав висновок від 31.12.2021 № СЕ-19/103-21/10828-БТ на замовлення учасника справи, що виникає сумніви в його неупередженості та об`єктивності. Також суд звертає увагу, що вказані висновки є подібними за своїм змістом та фактично ідентичні у заключних частинах.

Однак, вказані обставини не були враховані судом першої інстанції при покладенні в основу рішення про задоволення позову висновку експерта № СЕ-19/103-22/948-БТ від 07.04.2022.

Тому, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що вищевказаний висновок експерта є неналежним доказом у справі і керуючись ст. 104 ГПК України відхиляє такий висновок.

Всі вищевказані недоліки висновку експерта № СЕ-19/103-22/948-БТ від 07.04.2022 стосуються і висновку експерта № СЕ-19/103-21/10828-БТ від 31.12.2021, виконаного на замовлення учасника справи (позивача).

Підсумовуючи усе вищевикладене, апеляційний господарський суд зазначає, що матеріали господарської справи не містять доказів понесення позивачем витрат на здійснення невід`ємних поліпшень земельної ділянки, яка перебувала в його користуванні на правах оренди.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона, якщо інша сторона не надала доказів протилежного. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18 (п.41). Тобто "концепція негативного доказу", закріплена у ч.10 ст.81 ГПК, не може тлумачитися так, що певна обставина вважається доведеною, допоки інша сторона її не спростувала, оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Про це зазначено у п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18. За загальним правилом, тягар доведення обставин, які є підставою позову, покладається на позивача. Окрім того, відповідно до п. 2.1 Договору орендодавець зобов`язаний відшкодувати орендареві понесені останнім витрати на проведення робіт з поліпшення стану земельної ділянки на умовах, визначених за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Окрім того, в силу ст. 28 Закону України "Про оренду землі" у разі здійснення орендарем за письмовою згодою орендодавця поліпшення орендованої земельної ділянки за власний рахунок орендодавець зобов`язаний компенсувати витрати на її поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендодавець зобов`язаний відшкодувати орендареві понесені останнім витрати на проведення робіт з поліпшення стану земельної ділянки на умовах, визначених за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, підставою для відшкодування орендодавцем витрат на проведення робіт з поліпшення стану земельної ділянки, які поніс орендар, є укладена між сторонами відповідна додаткова угода до Договору.

В той же час, матеріали господарської справи не містять укладеної між сторонами додаткової угоди до Договору, якою сторони погодили порядок відшкодування та розмір відповідних витрат, як і не містять доказів звернення орендаря до орендодавця із пропозицією щодо укладання відповідного правочину, чи здійснення будь-яких інших дій на виконання п. 2.1. Договору.

Натомість, вже після розірвання Договору в судовому порядку, 26.01.2021 звернувся до Підгайцівської сільської ради з листом в якому просив призначити комісію для визначення ринкової вартості понесених витрат на поліпшення земельної ділянки, що вбачається зі змісту листа Підгайцівської сільської ради № 235/1.15./2-21 від 10.03.2021 (т. 1, а. с. 11).

Таким чином, враховуючи відсутність укладеної між сторонами додаткової угоди до Договору, а також не доведення позивачем понесення ним будь-яких витрат на поліпшення орендованої земельної ділянки, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Суд зазначає, що під час апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду, ним було надано оцінку доводам сторін, які є необхідними для правильного вирішення цього спору, за обставин, що склалися між сторонами та з врахуванням наявних у матеріалах справі доказів.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, підтверджується матеріалами справи.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права (п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи вказане, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Підгайцівської сільської ради, скасування рішення Господарського суду Волинської області від 04.08.2022 у справі № 903/258/21 в частині задоволення позову до Підгайцівської сільської ради та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в позові.

Також, з огляду на положення ст. 129 ГПК України, враховуючи, відмову в задоволенні позову, судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Підгайцівської сільської ради задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 04.08.2022 у справі №903/258/21 скасувати в частині задоволення позову до Підгайцівської сільської ради.

Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

В решті рішення залишити без змін.

3. Стягнути з Приватної фірми "Ельбе" (43025, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Винниченка, будинок 35, квартира 1, код 13367541) на користь Підгайцівської сільської ради (45602, Волинська обл., Луцький р-н, село Підгайці, вул. Шкільна, будинок 30, код 04332331) - 414 517 грн 21 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Господарському суду Волинської області видати наказ на виконання цієї постанови.

5. Справу № 903/258/21 надіслати Господарському суду Волинської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "28" жовтня 2022 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.