Ухвала

від 14.08.2022 по справі 260/4374/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

15 серпня 2022 року

м. Київ

справа №260/4374/20

адміністративне провадження № К/990/14014/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування дозволу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просили:

- визнати дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області щодо видачі ОСОБА_3 . Дозволу на виконання будівельних робіт від 29 травня 2009 року за №880, з реконструкції з розширенням власних нежитлових приміщень № 1, 2 на власній земельній ділянці по АДРЕСА_1 під торгово-офісні приміщення та житло в м. Ужгород протиправними;

- визнати дозвіл на виконання будівельних робіт від 29 травня 2009 року за №880, виданий Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області на ім`я ОСОБА_3 з реконструкції з розширенням власних нежитлових приміщень №1, 2 на власній земельній ділянці по АДРЕСА_1 під торгово-офісні приміщення та житло в м. Ужгород - незаконним та його скасувати.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі №260/4374/20 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 19 травня 2022 року.

Враховуючи, що повний текст постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року було складено 19 квітня 2022 року, касаційну скаргу подано 19 травня 2022 року, отже, строк на касаційне оскарження постанови не пропущений.

Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху. Скаржникам встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення обгрунтувань підстав касаційного оскарження.

На виконання ухвали Верховного Суду від 16 червня 2022 року скаржниками подано заяву, до якої долучено уточнену касаційну скаргу.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції призначено та розглянуто справу за правилами загального позовного провадження.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із видачею Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області Павленко О.Ю. Дозволу на виконання будівельних робіт від 29 травня 2009 року за №880, з реконструкції з розширенням власних нежитлових приміщень № 1, 2 на власній земельній ділянці по АДРЕСА_1 під торгово-офісні приміщення та житло в м. Ужгород.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій КАС України та прийнятих в порядку загального позовного провадження, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у таких справах, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Підставами для відкриття касаційного провадження скаржники зазначають, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення; судом апеляційної інстанції сформовано висновки, які суперечать фактичним обставинам та матеріалам справи і безпідставно зроблено висновки про те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також скаржники посилаються на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 06 вересня 2021 року у справі №560/2798/19, від 22 червня 2022 року у справі №826/8060/17, від 15 серпня 2019 року у справі №822/450/16, від 20 лютого 2020 року у справі №813/52/13-а, від 15 лютого 2021 року у справі №320/5710/20, від 02 листопада 2021 року у справі №420/2719/20, від 18 жовтня 2018 року у справі №821/140/18, від 15 серпня 2019 року у справі №320/8479/15-а.

Посилання на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 06 вересня 2021 року у справі №560/2798/19, від 22 червня 2022 року у справі №826/8060/17, від 15 серпня 2019 року у справі №822/450/16, від 20 лютого 2020 року у справі №813/52/13-а, колегія суддів вважає неприйнятними з огляду на те, що такі висновки стосуються інших обставин у справі, а тому не можуть бути застосовані до даних правовідносин.

Посилання скаржників на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 15 лютого 2021 року у справі №320/5710/20, від 02 листопада 2021 року у справі №420/2719/20, колегія суддів вважає нерелевантними до спірних правовідносин, оскільки вказані висновки стосуються визначення предметної юрисдикції спору, а не вирішення спору по суті.

Суд критично оцінює покликання скаржників на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 18 жовтня 2018 року у справі №821/140/18, від 15 серпня 2019 року у справі №320/8479/15-а, оскільки такі висновки сформовані в інших правовідносинах, а саме щодо скасування та продовження дії паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.

Суд зауважує, що саме по собі посилання на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження.

Враховуючи викладене, скаржниками не зазначено обґрунтувань підстав касаційного оскарження судового рішення у розумінні статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 16 червня 2022 року щодо зазначення обґрунтувань підстав касаційного оскарження, касаційну скаргу слід повернути.

Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування дозволу, - повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Т.Г. Стрелець

Суддя С.М. Чиркін