Постанова

від 15.08.2022 по справі 760/21317/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

16 серпня 2022 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/5915/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О.В., Кравець В.А.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва

від 23 грудня 2021 року про повернення заяви

в складі судді Українця В.В.

у цивільній справі №760/21317/21 Солом'янського районного суду м. Києва

за позовом ОСОБА_1

до Державного підприємства "Сетам", приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет нерухомості 2019"

про визнання електронних торгів недійсними,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, в якому просила визнати недійсними електронні торги, проведені ДП "СЕТАМ" по лоту №426576 та протокол, що їх оформлює №538336 від 12.05.2021 з примусової реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки) - квартири АДРЕСА_1 , переможцем за яким стало ТзОВ "Маркет нерухомості 2019".

01 грудня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмета позову, до якої долучила позовну заяву в новій редакції, в якій, окрім вимог заявлених у первісній позовній заяві, просила:

визнати недійсним та скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки: квартири АДРЕСА_1 , складений та затверджений 25.05.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Крайчинським С.С. у виконавчому провадженні №61230194, де покупцем квартири АДРЕСА_1 стало ТзОВ «Маркет нерухомості 2019»;

визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання майна: квартири АДРЕСА_1 , з електронних торгів, яке видане 08.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавською М.А.та зареєстроване в реєстрі за №192;

витребувати з чужого незаконного володіння у ТзОВ «Маркет нерухомості 2019» квартиру АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 .

Підставою для зміни предмета позовних вимог позивачка зазначила те, що відповідач ТзОВ "Маркет нерухмост 2019" оформило право власності на спірну квартиру, що підтверджується Витягом з реєстру нерухомості, у зв'язку з чим і виникла необхідність у поданні даної заяви. Також зазначила, що у позовній заяві вона звертала увагу на те, що в разі оформлення ТзОВ "Маркет нерухомості 2019" права власності на квартиру буде подана позовна заява в новій редакції.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну предмета позову.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивачка, діючи через свого представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилалася на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Як на підставу скасування ухвали суду посилалася на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вимоги у заяві про зміну предмета позову є відмінними та не пов`язані з первинною вимогою про визнання електронних торгів недійсними, оскільки не врахував, що скасування електронних торгів призведе і до скасування правовстановлюючих документів про придбання майна. А на момент подання позовної заяви не було відомо про оформлення права власності на майно, реалізоване на оспорюваних електронних торгах.

За наведених обставин просила скасувати ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 23.12.2021 та зодовольнити заяву про зміну предмета позову.

Відповідачі 09.06.2022 отримали копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги з додатками, а 23.06.2022 копію ухвали про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження, що підтверджується відомостями про доставку електронного листа (том 2, а.с. 28-29, 31-32).

27 червня 2022 року відповідач - ТзОВ "Маркет нерухомості 2019" подав письмові пояснення на апеляційну скаргу. В обґрунтування пояснень зазначив, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки процесуальне питання щодо відмови у прийнятті заяви про зміну предмета позову судом вирішено з дотриманням вимог закону. Також звернув увагу, що заяву про зміну предмета позову позивачем подано з пропуском строку, визначеного в п. 3 ст. 49 ЦПК України.

Інші відповідачі не скористалися своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02 вересня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без виклику сторін.

01 грудня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмета позову.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року відмовлено у прийнятті заяви позивача про зміну предмета позову.

Відмовляючи у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну предмета позову, суд першої інстанції виходив з того, що заява містить у собі прохання про розгляд судом нових позовних вимог, які не стосуються ні підстав, ні предмету первинної позовної вимоги про визнання електронних торгів недійсними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Таким чином, заяву позивача про зміну предмета або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 22.07.2021 у справі №910/18389/20.

Як вбачається предметом спору у цій справі у первісній редакції позовної заяви є позовні вимоги про:

визнання недійсними електронних торгів, які проведені ДП "СЕТАМ" по лоту №426576;

визнання недійсним протоколу, що електронні торги оформлює №538336 від 12.05.2021 з примусової реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки) - квартири АДРЕСА_1 , переможцем за яким стало ТзОВ "Маркет нерухомості 2019".

Дані позовні вимоги є вимогами немайноого характеру.

В подальшому, а саме 01.12.2021 позивачка подала до суду першої інстанції заяву про зміну позовних вимог, в якій, окрім первинних позовних вимог, просила:

визнати недійсним та скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки: квартири АДРЕСА_1 , складений та затверджений 25.05.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Крайчинським С.С. у виконавчому провадженні №61230194, де покупцем квартири АДРЕСА_1 стало ТзОВ «Маркет нерухомості 2019»;

визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання майна: квартири АДРЕСА_1 , з електронних торгів, яке видане 08.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавською М.А. та зареєстроване в реєстрі за №192;

витребувати з чужогонезаконного володіння у ТзОВ «Маркет нерухомості 2019» квартиру АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 .

Отже, як вбачається, позивачка доповнила позовні вимоги новими майновими вимогами, тобто змінила предмет позову.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, в обґрунтування первісно заявлених позовних вимог, позивачка посилалася на незаконність реалізації предмета іпотеки з публічних торгів, оскільки діяла заборона примусового звернення стягнення на заставлене майно, визначена Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Також зазначила, що електронні торги та протокол, що їх оформлює підлягають визнанню недійсними з підстав, визначених ст. 203, 215 ЦК України.

У позовній заяві в новій редакції, яка долучена до заяви про зміну позовних вимог, позивачка в обґрунтування цих додаткових вимог також посилалася на незаконність предмета іпотеки з публічних торгів, оскільки діяла заборона примусового звернення стягнення на заставлене майно, визначена Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

В той же час, зі змісту позовної заяви вбачається, що остання не містить обґрунтувань щодо пред'явлених додаткових позовних вимог про визнання недійсним та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки; визнаннянедійсним та скасування свідоцтва про придбання майна та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

З наведеного слідує, що вимоги, заявлені позивачкою у заяві про зміну позовних вимог фактично є новими позовними вимогами, оскільки відсутні правове обґрунтування таких вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач у заяві про зміну позовних вимог пред'явив нові позовні вимоги, які є відмінними від первинної позовної вимоги про визнання електронних торгів недійсним.

При цьому, суд першої інстанції слушно зауважив, що вимоги позовної заяви та заяви про зміну позовних вимог є пов'язаними між собою, оскільки стосуються одного й того ж об'єкта - квартири АДРЕСА_1 . А тому колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у прийнятті заяви про зміну позовних вимог, у зв'язку з непов'язаністю таких вимог з первинними.

Також, суд першої інстанції правильно вказав позивачу на те, що він право на звернення до суду з такими вимогами в загальному порядку шляхом подання позову.

В свою чергу, колегія суддів зауважує, що після звернення до суду з новим позовом позивачка не позбавлена права пред'явити клопотання про об'єднання справ та розгляд позовів в одному провадженні.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу про повернення позовної заяви судом постановлено з дотриманням норм процесуального закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 369, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді О.В. Желепа

В.А. Кравець