Рішення

від 14.12.2022 по справі 760/21317/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/21317/21

2/760/3583/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Степановій Н.І.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет нерухомості-2019» про визнання електронних торгів недійсними,

в с т а н о в и в:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ДП «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С., ТОВ «Маркет нерухомості-2019» про визнання електронних торгів недійсними.

Свої вимоги мотивувала тим, що 12 травня 2021 року в межах виконавчого провадження № 61230194 за заявою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С. ДП «СЕТАМ» були проведені електронні торги з продажу квартири АДРЕСА_1 , яка належала їй на праві власності.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 12 травня 2021 року № 538336 переможцем торгів визначено ТОВ «Маркет нерухомості-2019».

06 серпня 2020 року приватним виконавцем був складений та затверджений акт про реалізацію предмета іпотеки.

Вважає дії щодо проведення реалізації об`єкту нерухомості незаконними та такими, що порушують її права з огляду на наступне.

Зазначає, що квартира АДРЕСА_1 відповідає критеріям, визначеним Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки кредит був наданий в іноземній валюті для споживчих цілей та спірна квартира є єдиним постійним місцем її проживання.

Просить суд ухвалити рішення, яким визнати недійсними електронні торги, проведені ДП «Сетам» по лоту № 426576 та протокол, що їх оформлює № 538336 від 12 травня 2021 року з примусової реалізації квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02 вересня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02 вересня 2021 року відмовлено у задоволені заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2021 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року відмовлено у задоволені заяви позивача про забезпечення позову.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачем ТОВ «Маркет нерухомості-2019» подано відзив на позовну заяву (а.с. 170-173).

У відзиві зазначено, що в задоволенні позову слід відмовити. Посилається на те, що спірна квартира АДРЕСА_1 не підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 травня 2021 року (станом на дату після проведення електронних торгів) на праві власності за позивачем зареєстровано 1/3 частина квартири АДРЕСА_2 . Право власності на зазначену частину квартири було зареєстрованого за позивачем з 16 лютого 2006 року, тобто до моменту отримання кредитних коштів за договором про надання споживчого кредиту від 21 листопада 2007 року, та не припинилось до моменту звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 . Крім того, зазначена квартира не використовується позивачем як місце постійного проживання, оскільки у рішенні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 16 серпня 2017 року місцем проживання позивача вказано - АДРЕСА_3 . Факт проживання позивача за цією адресою останньою не оспорювалось. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 січня 2021 року встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 проживають орендарі, що позивачем не оспорювалось.

Крім того, необґрунтованим є посилання позивача на дії приватного виконавця як на підставу для визнання електронних торгів недійсними, оскільки надання оцінки діям приватних виконавців не може відбуватись в межах розгляду цивільної справи, а лише в межах скарги на дії приватного виконавця. Також, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження порушення Порядку проведення електронних торгів, що ці порушення вплинули на результати торгів та що під час торгів були порушені права та законні інтереси позивача.

Відповідачем ДП «СЕТАМ» подано відзив на позовну заяву (а.с. 195-199).

У відзиві ДП «СЕТАМ» зазначає, що в задоволенні позову слід відмовити. Посилається на те, що перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження та не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Необґрунтованим є посилання позивача на дії приватного виконавця як на підставу для визнання електронних торгів недійсними, оскільки надання оцінки діям приватних виконавців не може відбуватись в межах розгляду цивільної справи, а лише в межах скарги на дії приватного виконавця. Також, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження порушення Порядку проведення електронних торгів, що ці порушення вплинули на результати торгів та що під час торгів були порушені права та законні інтереси позивача.

Відповідачем приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Крайчинським С.С. подано відзив на позовну заяву (а.с. 208-210).

У відзиві приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Крайчинський С.С. зазначає, що в задоволенні позову слід відмовити. Посилається на те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження порушення Порядку проведення електронних торгів, що ці порушення вплинули на результати торгів та що під час торгів були порушені права та законні інтереси позивача. Необґрунтованим є посилання позивача на дії приватного виконавця як на підставу для визнання електронних торгів недійсними, оскільки надання оцінки діям приватних виконавців не може відбуватись в межах розгляду цивільної справи, а лише в межах скарги на дії приватного виконавця. Позивач не реалізувала своє право на оскарження дій приватного виконавця, постанови приватного виконавця не скасовані. Відповідно до ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 січня 2021 року у справі № 21/4065/15-ц, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року, за скаргою ОСОБА_1 встановлено, що дії приватного виконавця під час виконання судового рішення вчинялись відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та у межах повноважень. Крім того, посилання позивача на те, що реалізована на торгах квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», спростовуються матеріалами виконавчого провадження.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 12 травня 2021 року в межах виконавчого провадження № 61230194 за заявою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С. ДП «СЕТАМ» були проведені електронні торги з продажу квартири АДРЕСА_1 , яка належала позивачу на праві власності.

Переможцем торгів стало ТОВ «Маркет нерухомості-2019», що підтверджується Протоколом № 538336 проведення електронних торгів від 12 травня 2021 року (т. 1, а.с. 7-8).

За результатами проведення електронних торгів після повної сплати вартості лоту, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Крайчинським С.С. складено акт про реалізацію предмета іпотеки від 25 травня 2021 року.

08 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавською М.А. було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ТОВ «Маркет нерухомості-2019» на квартиру АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 176).

Реалізація квартири АДРЕСА_4 з електронних торгів відбулась в рамках виконавчого провадження № 61230194, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Крайчинським С.С. з примусового виконання виконавчого листа № 210/4065/15-ц, виданого 08 грудня 2017 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу (т. 1, а.с. 211, 212-213).

Згідно з Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року, електронний аукціон - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.

Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Вбачається, що ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

Норми Закону України «Про виконавче провадження» не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Вбачається, що виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 18 розділу VII Порядку, та вказано, що зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

Враховуючи передбачені законом особливості щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення електронних торгів - це оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто правочин.

З аналізу ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Відчуження майна з електронних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статями 203, 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення.

Стосовно безпосередньо результатів електронних торгів, то підставами для визнання їх недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна.

Порушення, допущені приватним виконавцем при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Дії приватного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18).

Позивач посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 відповідає критеріям, визначеним Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки кредит був наданий в іноземній валюті для споживчих цілей та спірна квартира є єдиним постійним місцем її проживання.

Пунктом 1 ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» визначено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов`язання (п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК України), що повною мірою відповідає лексичному значенню цього слова, яке розкривається в тлумачному словнику української мови.

Отже, мораторій є відстроченням виконання зобов`язання, а не звільнення від його виконання. Відтак мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, установлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не позбавляє кредитора права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) зазначене майно.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року в справі № 643/12824/15-ц.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 травня 2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 має у власності 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 174).

Право власності на зазначену частину квартири було зареєстрованого за позивачем з 16 лютого 2006 року, тобто до моменту отримання кредитних коштів за договором про надання споживчого кредиту від 21 листопада 2007 року, та не припинилось до моменту звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 - 12 травня 2021 року.

Крім того, доводи позивача стосовно того, що спірна квартира є єдиним постійним місцем її проживання, спростовуються ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 січня 2021 року, якою встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 проживають орендарі (т. 1, а.с. 183-188).

Таким чином, квартира АДРЕСА_1 , що виступає як забезпечення зобов`язань за споживчим кредитом, наданим в іноземній валюті, не використовується позивачем як єдине місце постійного проживання, тому таке нерухоме майно не підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Позивач на будь-які інші порушення організатором торгів норм Порядку реалізації арештованого майна не посилається.

Суд вважає, що стороною позивача не надано належних доказів про те, що обставини, на які вона посилається у позовній заяві, вплинули на результати торгів, чим порушено її права.

За таких обставин, електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна відбулися з дотриманням процедури їх проведення, а факти порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорювала ці торги та яка є боржником у зобов`язанні, не знайшли свого підтвердження належними доказами.

Таким чином, вимога позивача про визнання електронних торгів недійсними не ґрунтується на законі.

З огляду на наведене, в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись статтями 15, 16, 203, 215, 650, 655, 656 ЦК України, Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 158, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства «Сетам» (м. Київ, вул. Стрілецька, 4/6, код ЄДРПОУ 39958500), приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського Сергія Станіславовича (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 25/2), товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет нерухомості-2019» (м. Київ, вул. Юрія Шумського, 1, кв. 20, код ЄДРПОУ 42918163) про визнання електронних торгів недійсними.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: