ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/3110/21 пров. № А/857/7877/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Микуляк П.П.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Ужгород 17 лютого 2022 року, повне судове рішення складено 28 лютого 2022 року, у справі №260/3110/21 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
27.07.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, просив, з врахуванням заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог від 18.10.2021: - визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, щодо ухилення від прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви, поданої ОСОБА_1 16.04.2021 за вхідним №02-35/1083, про присвоєння поштової адреси земельній ділянці кадастровий номер 2125355300:03:001:0423 та об`єкту нерухомого майна (житловий будинок) в АДРЕСА_1 ; - визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області від 02 вересня 2021 року № 101 про відмову ОСОБА_1 у присвоєнні поштової адреси житловому будинку, розташованому в АДРЕСА_1 ; - зобов`язати виконавчий комітет Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області на черговому засіданні прийняти рішення про присвоєння адреси житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 як АДРЕСА_1 ; - стягнути з Виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району, Закарпатської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом адміністративної справи.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що звернення, яке відповідає вимогам Закону №393/96 повинно бути прийнято, всебічно та повно розглянуто у встановлені законом строки, та за наслідками розгляду якого, суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого входить вирішення спірного питання, повинен прийняти відповідне рішення. Суд першої інстанції вказав, що заява позивача з реєстраційним номером 02-35/1083 від 16.04.2021 відповідає вимогам статті 5 Закону № 393/96, а тому вона підлягала розгляду відповідачем у встановлені законом строки та порядку з наданням оцінки усім вимогам та аргументам заявника та прийняттям відповідного рішення за результатами розгляду заяви. Суд першої інстанції зазначив, що відповідач мав можливість переконатися у неповноті пакету документів передбаченого п. 2 Порядку присвоєння та зміни поштових адрес у смт.Вишково та прийняти відповідне рішення у строки встановлені Законом. Суд першої інстанції вказав, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачу письмової відповіді із переліком документів яких не вистачає, та вказівкою на кінцевий термін їх подання та дійшов висновку, що позивач звернувшись до відповідача із заявою про присвоєння поштової адреси подав всі необхідні документи, що передбачені п. 29 Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 367, такий пакет документів є повним і дотриманим позивачем.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Вишківська селищна рада Хустського району Закарпатської області подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, фактично був позбавлений можливості заперечити проти позовних вимог. Скаржник вказує, що суд не вправі вказувати відповідачу конкретно, який поштовий номер присвоювати та зазначає, що рішенням суду першої інстанції порушено право органу місцевого самоврядування самостійно визначати та присвоювати нумерацію поштових адрес. Скаржник вказує, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною та непідтвердженою документально.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, а вимоги апеляційної скарги безпідставними.
Також позивач подав клопотання про закриття апеляційного провадження, оскільки апеляційну скаргу подано Вишківською селищною радою, питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи рішенням суду першої інстанції не вирішувалося, тоді як відповідачем у справі є Виконавчий комітет Вишківської селищної ради.
В задоволенні такого клопотання судом відмовлено, оскільки виконавчі органи рад це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2125355300:03:001:0423, площею 0,0597 га, місце розташування такої: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
16.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області із заявою, простив присвоїти поштову адресу вказаній земельній ділянці та об`єкту нерухомого майна (житловий будинок), що побудований та введений в експлуатацію, що знаходиться в АДРЕСА_1 та присвоїти поштову адресу: в АДРЕСА_1 . До заяви додано копії наступних документів: паспорт, ідентифікаційний номер, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництва об`єкта.
Листом від 30.04.2021 №02-36/608 Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області повідомлено, що звернення від 16.04.2021 винесено на розгляд засідання виконкому Вишківської селищної ради 22.04.2021, однак рішення не прийнято, а відкладено питання на довивчення. Про прийняте рішення буде поінформовано додатково.
На засіданні виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області 02.09.2021 розглянуто питання щодо присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 в селі Шаян та відмовлено у присвоєнні поштової адреси у зв`язку з поданням неповного пакету документів: відсутність копії технічного паспорта на об`єкт нерухомості.
Вважаючи вказані бездіяльність та рішення протиправними, такими, що підлягають скасуванню, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі Закон № 3038-VI) відповідно до статті 26-3 якого адресою об`єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості. Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи. Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація (далі - орган з присвоєння адреси) протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва, визначеного частиною дев`ятою статті 36 та частиною 3 статті 37 цього Закону: 1) приймає рішення про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об`єкта будівництва; 2) оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності); 3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння.
На час звернення позивача із заявою від 16.04.2021, як це вірно зазначив суд першої інстнації, діяв Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 367, у відповідній редакції, (далі Тимчасовий порядок).
Згідно з пунктом 6 Тимчасового порядку за присвоєння адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна плата не стягується. Рішення про присвоєння або зміну адреси об`єкта будівництва, об`єкта нерухомого майна відповідно до цього Порядку приймає уповноважений орган містобудування та архітектури (далі - уповноважений орган з присвоєння адреси). Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - якщо об`єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради.
Пунктом 7 Тимчасового порядку встановлено, що уповноваженому органу з присвоєння адреси забороняється вимагати від замовника будівництва не передбачені цим Порядком документи для прийняття рішення про присвоєння та зміну адреси об`єкта будівництва, об`єкта нерухомого майна.
Документи та інформацію, не передбачені цим Порядком, які необхідні для прийняття рішення про присвоєння або зміну адреси об`єкта будівництва, об`єкта нерухомого майна, уповноважений орган з присвоєння адреси отримує відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги» (без участі суб`єкта звернення на підставі поданих відомостей у заяві, у тому числі шляхом доступу до інформаційних систем або баз даних інших суб`єктів надання адміністративних послуг, підприємств, установ або організацій, що належать до сфери їх управління, або через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів).
З дати прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта присвоєна відповідно до цього Порядку адреса об`єкта будівництва автоматично вважається адресою об`єкта нерухомого майна та не потребує прийняття додаткових розпорядчих документів відповідними уповноваженими органами з присвоєння адреси (пункт 8 Тимчасового порядку).
Згідно з пунктом 10 Тимчасового порядку адреса об`єкту будівництва (крім реквізиту, визначеного абзацом десятим пункту 3 цього Порядку) присвоюється за вибором замовника будівництва у порядку, визначеному пунктами 28-34 цього Порядку, після прийняття об`єкта в експлуатацію.
Згідно з долученою до матеріалів справи копією Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, (будівництво якого здійснене на підставі будівельного паспорту ВР01:1885-8361-3680-9934 №151/20 від 2020-12-11), зареєстрованої Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області №ЗК101210330638 від 15.04.2021, будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 , прийнято вважати закінченим будівництвом об`єкт готовим до експлуатації.
Відповідно до пункту 28 Тимчасового порядку замовник будівництва може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси відповідно до порядку, визначеного цим розділом, із заявою про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна (після прийняття об`єкта в експлуатацію).
Згідно з пунктом 29 Тимчасового порядку до заяви про присвоєння адреси об`єкту будівництва або об`єкту нерухомого майна додаються: копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт нерухомого майна, - якщо таке право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; викопіювання з топографо-геодезичного плану у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об`єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків); копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, - у разі присвоєння адреси об`єкту будівництва та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів; копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, - у разі присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Копії документів, які подаються для присвоєння адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна, засвідчуються замовником будівництва (його представником).
Підставами для відмови у присвоєнні адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна є: подання неповного пакету документів, визначених пунктом 29 цього Порядку; виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально; подання заяви особою, яка не є замовником будівництва або уповноваженою ним особою; подання заяви до уповноваженого органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території. Відмова у присвоєнні адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна з підстав, не передбачених цим пунктом, не допускається (пункт 31 Тимчасового порядку).
Пунктами 32-33 Тимчасового порядку встановлено, що повідомлення про відмову у присвоєнні адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна з обґрунтуванням причин відмови надсилається (надається) замовнику будівництва (його представнику) та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (за наявності) відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси в строк, що не перевищує строк, встановлений для її присвоєння.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у присвоєнні адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна, замовник будівництва (його представник) може повторно подати документи для присвоєння адреси об`єкту будівництва, об`єкту нерухомого майна.
Рішення про присвоєння адреси об`єкту будівництва за зверненням замовника будівництва надається у паперовій формі (пункт 12 Тимчасового порядку).
Матеріалами справи підтверджено, що листами Вишківської селищної ради від 30.04.2021, від 06.05.2021, від 25.05.2021 позивача та адвоката позивача повідомлено про те, що звернення позивача від 16.04.2021 щодо присвоєння поштової адреси земельній ділянці та об`єкту нерухомого майна (житловому будинку) в АДРЕСА_1 , винесено на розгляд засідання виконкому Вишківської селищної ради 22.04.2021, однак рішення не прийнято, при розгляді заяви не отримано необхідної більшості голосів, членами виконавчого комітету прийняте протокольне рішення відкласти заяву на довивчення, Вказано, що за результатами розгляду заяви та про прийняте рішення буде повідомлено додатково.
При цьому, пунктом 6 Порядку присвоєння та зміни поштових адрес смт.Вишково, затвердженого рішенням Вишківської селищної ради від 04.10.2016 №157, визначено, що при відсутності або неповного комплекту документів, зазначених у п. 2-5 цього Порядку відділ містобудування, архітектури та дизайну міського середовища міської ради надсилає заявнику письмову відповідь із переліком документів яких не вистачає та вказівкою на кінцевий термін їх подання.
В свою чергу, як це вірно зазначив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачу письмової відповіді із переліком документів яких не вистачає, та вказівкою на кінцевий термін їх подання.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон №393/96-ВР) звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду (частина 1 статті 7 Закону №393/96-ВР).
Згідно з положеннями статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Частиною 1 статті 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
Станом на 23.07.2021 (дата подання позовної заяви) відповідачем рішення стосовно присвоєння або відмови у присвоєні поштової адреси земельній ділянці та житловому будинку прийнято не було, таке прийнято лиш 02.09.2021.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
В межах спірних правовідносин наявні ознаки пасивної поведінки відповідача щодо розгляду заяви позивача, так як така не розглянута в порядку та з дотриманням строків, встановлених Законом України «Про звернення громадян», а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнання протиправною бездіяльність виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, щодо не прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача, поданої 16.04.2021 за вхідним № 02-35/1083.
В рішенні Виконавчого комітету Вишківської селищної ради від 02.09.2021 року №101 зазначена підстава для відмови в присвоєнні поштової адреси неподання повного пакету документів, передбаченого пункту 2 Порядку присвоєння та зміни поштових адрес у смт. Вишково, а саме копії технічного паспорту на об`єкт нерухомості.
Разом з тим, подання такого документу не передбачено пунктом 29 Тимчасового порядку, який має вищу юридичну силу, оскільки підзаконні нормативно-правові акти органів виконавчої влади вищого рівня, мають вищу юридичну силу щодо нормативно-правових актів органів виконавчої влади нижчого рівня, а у випадку існування неузгодженості між актами, які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо подання позивачем разом з заявою від 16.04.2021 всіх необхідних документів, що передбачені пунктом 29 Тимчасового порядку.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.
Під «дискреційними повноваженнями» слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективного державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Отже, при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.
Водночас, Європейський суд з прав людини у свої практиці зазначив, що ефективний спосіб захисту повинен бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд суб`єкта владних повноважень дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (Рішення у справі «Гурепка проти України» від 06.09.2005) і такий спосіб захисту повинен існувати незалежно від форми його вираження у правовій системі тієї чи іншої країни (Рішення у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» від 15.11.1996).
Ефективний спосіб захисту повинен запобігати виникненню або продовженню порушенню чи надати належне відшкодування порушенню, що мало місце (Рішення у справі «Кудла проти Польщі» від 26.10.2000).
З огляду фактичні обставини справи, реалізуючи встановлене частиною 1 статті 2 КАС України завдання адміністративного судочинства, з метою забезпечення ефективного способу захисту та поновлення порушеного права позивача, суд першої інстанції, не підміняючи виконавчого комітету органу місцевого самоврядування та не втручаючись у його дискреційні повноваження щодо здійснення активних дій стосовно розгляду звернення позивача, виключно, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, правомірно зобов`язав відповідача на черговому засіданні виконавчого комітету прийняти рішення про присвоєння адреси житловому будинку, що знаходиться в с.Шаян, по вул.Центральна б/н, як с.Шаян, вул.Центральна, 1 «є».
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Щодо стягнених судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу, то суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно з поточною практикою Верховного Суду зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
За відсутності в суді першої інстанції клопотання відповідача щодо неспівмірності заявлених стороною позивача витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, поданий відповідачем відзив на позовну заяву відповідного клопотання не містить, хоч у прохальній частині позовної заяви вказано про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та розмір таких, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані саме з розглядом справи в суді першої інстанції та є співмірними зі складністю справи, а розмір таких є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправної бездіяльності відповідача щодо тривалого не розгляду заяви позивача, а також протиправності оскаржуваного рішення відповідача, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі №260/3110/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.08.2022 |
Оприлюднено | 19.08.2022 |
Номер документу | 105773670 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гуляк Василь Васильович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шинкар Тетяна Ігорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні