Постанова

від 25.10.2023 по справі 260/3110/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 рокуСправа № 260/3110/21 пров. № А/857/16455/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Довгополова О.М., Затолочного В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 липня 2023 року (суддя Микуляк П.П., м.Ужгород, повний текст складено 7 липня 2023 року), -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області (далі Виконавчий комітет, Селищна рада відповідно) в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету щодо ухилення від прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви, поданої позивачем за вхідним №02-35/1083, про присвоєння поштової адреси земельній ділянці кадастровий номер 2125355300:03:001:0423 та об`єкту нерухомого майна (житловий будинок) в АДРЕСА_1 (далі Заява);

зобов`язати відповідача розглянути Заяву та прийняти відповідне рішення за наслідками розгляду заяви;

стягнути з Виконавчого комітету за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 11800 грн, що сплачені згідно квитанції №0.0.2202043989 від 19.07.2021;

стягнути з Виконавчого комітету за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року, позов задоволено (далі Рішення суду).

22 травня 2023 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі. Заява мотивована тим, що через відсутність будь-яких бюджетних асигнувань Виконавчому комітету, а також відсутність рахунків в органах Казначейства, виконання судового рішення по справі №260/3110/21 в частині стягнення судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу, є неможливим. Позивач вважає, що у зв`язку з тим, що Виконавчий комітет не є розпорядником коштів місцевого бюджету, а обслуговується Селищною радою, яка є засновником Виконавчого комітету, відтак Селищна рада, як засновник виконавчого органу, відповідно до закону здійснює розпорядження бюджетними коштами виконавчого комітету та відповідає за його зобов`язаннями, в тому числі, і за виконання зобов`язань створеного нею виконавчого органу як юридичної особи як її засновник. Позивач просив: змінити спосіб і порядок виконання Рішення суду на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Селищної ради сплачений судовий збір у розмірі - 908 грн та витрат на правову допомогу у розмірі - 18700 грн.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання Рішення суду в частині стягнення судових витрат, шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Селищної ради сплачений судовий збір у розмірі 908 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 18700 грн.

Не погодившись з постановленою ухвалою її оскаржила Селищна рада, яка покликаючись на порушення норм процесуального права, просить таку скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У поданій апеляційній скарзі вказує, що суд належним чином не повідомив Селищну раду про дату час та місце розгляду справи; судом змінено суть прийнятого рішення, а саме ухвалою змінено боржника на Селищну раду, яка не була учасником справи.

Позивач-заявник відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як учасники справи не подали клопотань про розгляд справи за їх участі.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що в органу Казначейства в даному випадку відсутня можливість виконати виконавчі документи, видані у спірних правовідносинах, натомість виконавчі документи можуть бути виконані Селищною радою, як головним розпорядником коштів місцевого бюджету.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з дотримання норм процесуального права, однак вказане судове рішення не може бути залишено без змін, з таких міркувань.

Відповідно до частин першої-третьої статті 14 КАС судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно частини першої, третьої статті 378 КАС за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. №11-рп/2012).

З матеріалів справи видно, що Управлінням Державної казначейської служби України у Хустському районі Закарпатської області (далі Управління) листом від 03.04.2023 №01-19-08/180 повернуто позивачу без виконання виконавчий лист Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 №260/3110/21/2022 (далі Виконавчий лист) у зв`язку із відсутністю Виконавчого комітету на обслуговуванні в Управлінні (а.с.177).

Згідно Бюджетного Кодексу в Україні (далі БК) застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України і управління наявними коштами Державного бюджету України. Зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державного казначейства України.

Пунктом 9 «Прикінцевих та перехідних положень» БК передбачено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення врегульовано «Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі Порядок №845).

Згідно з пунктом 2 Порядку №845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Пунктом 3 Порядку №845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до пункту 6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв`язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

За змістом статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР) виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до частини першої та другої статті 11 Закону №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з частиною другою статті 64 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські, районі в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

За змістом пункту 3 частини першої статті 22 БК за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати.

У відповідності до статті 16 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Місцевий бюджет - це нормативно-правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду(ст. 1 Бюджетного кодексу України).

Оскільки Виконавчий комітет не перебуває на обслуговуванні в Управлінні, тобто немає відкритих бюджетних рахунків та не вправі самостійно розпоряджатися коштами Селищної ради, що і не заперечується останньою, судом першої інстанції наведені достатні і вагомі підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Разом з тим, щодо доводів скаржника про не належне повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду справи, то апеляційним судом встановлено наступне.

Як видно з матеріалів справи, судове засідання щодо розгляду спірної заяви призначено судом першої інстанції на 05.07.2023 о 9/30 год.

Повідомлення сторін у справі, тобто позивача і відповідача відбувалось шляхом оформлення повістки про виклик, яка була доставлена в електронний кабінет позивача 19.06.2023.

Крім того, 06.06.2023 позивач-заявник просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Відомостей про те, що Виконавчим комітетом отримано сформовану повістку про виклик і те, що така направлялася судом відповідачу, а також те, що судом здійснювалось повідомлення Селищної ради про дату, час та місце розгляду справи з приводу вирішення заяви, матеріали справи не містять, і апелянт вказує на те, що представник відповідача не був належним чином повідомлений про судове засідання.

Відповідно до частини другої статті 378 КАС неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Частинами першою-третьою статті 124 КАС передбачено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Статтею 126 КАС визначено, що у випадку відсутності у адресата офіційної електронної адреси повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою учасника справи видати йому повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.

Особа, яка вручає повістку, зобов`язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.

Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді (частина перша-третя статті 126 КАС).

Вказані вимоги судом першої інстанції виконані не були.

Пунктом 3 частини третьої статті 317 КАС встановлено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З огляду на те, що суд першої інстанції по суті розглядуваного питання правильно вирішив спір, однак неналежно здійснив повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з наведених підстав оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із прийняттям апеляційним судом постанови про задоволення вимог заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання Рішення суду.

Апеляційний суд не бере до увагу доводи апелянта про те, що задоволення заяви призведе до зміни боржника у зобов`язанні на юридичну особу, яка не брала участі у розгляді справи, оскільки у даному випадку йдеться виключно про зміну способу та порядку виконання Рішення суду шляхом стягнення судових витрат з рахунків Селищної ради. При цьому, заміна боржника у виконавчому провадженні (чи у виконавчому листі суду) є окремою процесуальною дією, що врегульована іншими нормами КАС обумовлена наявністю конкретно визначених юридичних фактів. В даному випадку про заміну боржника не йдеться.

Відносно посилань апелянта на те, що заява датована 08.10.2021, а надійшла до суду 22.05.2023, то очевидно, що вказана дата заяви є зазначена помилково (можливо формувалась на основі іншої процесуальної заяви, що є в матеріалах справи, а саме заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог, яка також датована 08.10.2021) і позивач направляючи її до суду не звернув увагу на дату її підписання.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що однак не призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 383 КАС, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області задовольнити частково.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 липня 2023 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі №260/3110/21 в частині стягнення судових витрат, шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04349113) сплачений судовий збір у розмірі 908 грн (дев`ятсот вісім гривень) та витрати на правову допомогу у розмірі 18700 грн (вісімнадцять тисяч сімсот гривень).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. М. Довгополов В. С. Затолочний