Ухвала

від 05.07.2023 по справі 260/3110/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про змiну способу i порядку виконання судового рішення

05 липня 2023 рокум. Ужгород№ 260/3110/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Пшевлоцька К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 , представник - не з`явився,

відповідача: Виконавчий комітет Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлена вступна та резолютивна частини Ухвали. Повний текст Ухвали виготовлено та підписано 07 липня 2023 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, яким просить:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, щодо ухилення від прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви, поданої ОСОБА_1 16.04.2021 року за вхідним №02-35/1083, про присвоєння поштової адреси земельній ділянці кадастровий номер 2125355300:03:001:0423 та об`єкту нерухомого майна (житловий будинок) в АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати виконавчий комітет Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області, розглянути заяву про присвоєння поштової адреси земельній ділянці кадастровий номер 2125355300:03:001:0423 та об`єкту нерухомого майна (житловий будинок) в АДРЕСА_1 від 16.04.2021 року за вхідним №02-35/1083, поданої ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення за наслідками розгляду заяви;

- стягнути з Виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району, Закарпатської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 11 800,00 грн., що сплачені згідно квитанції №0.0.2202043989 від 19.07.2021 року;

- стягнути з Виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району, Закарпатської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 року , залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022, у даній справі позов задоволено повністю та зокрема, стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 18700,00 грн.

22 травня 2023 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі.

Заява мотивована тим, що на виконання рішення Закарпатським окружним адміністративним судом 08.09.2022 року видані виконавчі листи. Управлінням Державної казначейської служби України у Хустському районі Закарпатської області листом №01-19-08/180 від 03.04.2023р. було повернуто виконавчий лист, який було видано Закарпатським окружним адміністративним судом 08.09.2022року, з посиланням на те, що виконавчий комітет Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області не є клієнтом на обслуговуванні в УДКСУ у Хустському районі Закарпатської області.

Позивач зазначає, що через відсутність будь-яких бюджетних асигнувань виконавчому комітету Вишківської селищної ради, а також відсутність рахунків в органах Казначейства, виконання судового рішення по справі №260/3110/21 в частині стягнення судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу, є неможливим.

Позивач вважає, що у зв`язку з тим, що виконавчий комітет Вишківської селищної ради не є розпорядником коштів місцевого бюджету, а обслуговується Вишківською селищною радою, яка є засновником виконавчого комітету Вишківської селищної ради, відтак Вишківська селищна рада, як засновник виконавчого органу, відповідно до закону здійснює розпорядження бюджетними коштами виконавчого комітету та відповідає за його зобов`язаннями, в тому числі, і за виконання зобов`язань створеного нею виконавчого органу як юридичної особи як її засновник.

З огляду на викладене, позивач просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 17.02.2022 у справі №260/3110/21 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вишківської селищної ради сплачений судовий збір у розмірі - 908,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі - 18 700,00 грн.

Представником відповідача заперечень на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення подано не було.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд поданої ним заяви за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце проведення судового засідання та не вбачає причин для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.1-3 ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч. 1, 3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. №11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч.1ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).

Згідно Бюджетного Кодексу в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України і управління наявними коштами Державного бюджету України. Зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державного казначейства України.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного Кодексу України передбачено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення врегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011.

Згідно з п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв`язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що Управління Державної казначейської служби України у Хустському районі Закарпатської області листом №01-19-08/180 від 03.04.2023р. повернуто позивачу без виконання виконавчий лист Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 №260/3110/21/2022 у зв`язку із відсутністю Виконавчого комітету Вишківської селищної ради на обслуговуванні в УДКСУ у Хустському районі Закарпатської області.

За змістом статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 та ч, 2 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з ч.2 ст.64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські, районі в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

За змістом п.3 ч.1 ст.22 Бюджетного кодексу України за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати

У відповідності до ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Місцевий бюджет - це нормативно-правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду(ст. 1 Бюджетного кодексу України).

Отже, безпосередньо в органу Казначейства в даному випадку відсутня можливість виконати виконавчі документи, видані у спірних правовідносинах, натомість виконавчі документи можуть бути виконані Вишківською селищною радою, як головним розпорядником коштів місцевого бюджету.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.02.2022, оскільки виконання судового рішення по даній справі щодо стягнення судового збору у розмірі - 908,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі - 18 700,00 грн. з Виконавчого комітету Вишківської селищної ради є неможливим, так як остання не є розпорядником бюджетних коштів та не обслуговується в Управлінні казначейства.

При цьому, зміна способу і порядку виконання судового рішення жодним чином не змінює останнє по суті.

У пункті 41 цього ж рішення ЄСПЛ зазначив, що вказані принципи набувають навіть більшої ваги в контексті адміністративного провадження при розгляді спору, результат якого має вирішальне значення для цивільних прав сторони. Ефективний захист сторони у такому судовому процесі та відновлення законності передбачають, що адміністративні органи зобов`язані виконати рішення цього суду. У зв`язку з цим Суд зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

ЄСПЛ також зазначив, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року; у справі «Дубенко проти України» від 11 січня 2005 року; та у справі «Козачек проти України» від 7 грудня 2006 року). Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України», №29439/02, від 26 квітня 2005 року, і у справі «Крищук проти України», №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та є практикою, несумісною з положеннями Конвенції.

Суд звертає увагу, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 у справі №260/3110/21 набрало законної сили 17.08.2022.

Однак, держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 07.06.2005 у справі «Фуклев проти України», заява №71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи встановлені обставини справи (тривале невиконання рішення суду, яке набрало законної сили), зважаючи на обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та роблять його неможливим, беручи до уваги практику ЄСПЛ, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача та наявність правових підстав для задоволення такої.

На підставі наведеного та керуючись ст. 248, 256, 294, 378 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №260/3110/21- задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі №260/3110/21 в частині стягнення судових витрат, шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04349113) сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень) та витрати на правову допомогу у розмірі 18 700,00 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот гривень).

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст.296 КАС України.

Суддя П.П.Микуляк