Рішення

від 16.08.2022 по справі 480/12241/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2022 р. Справа № 480/12241/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватного акціонерне товариство "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" до Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" (далі - позивач, АТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод", АТ "КДРМЗ") звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Сумській області), в якій просило:

1) визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Сумській області №0023711-1302-1819 від 29.09.2021, видану позивачу»;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Київ від 27.12.2018 №0979701206.

Свої вимоги мотивувало тим, що позивачу не було відомо про наявність податкового повідомлення-рішення від 27.12.2018 №0979701206 у зв`язку з тим, що позивачем указане податкове повідомлення-рішення не отримувалося. Більше того, позивач від контролюючого органу не отримував також і акт податкової перевірки, на підставі якого було складено податкове повідомлення-рішення. Позивач до моменту отримання оскаржуваної податкової вимоги взагалі не знав про здійснення щодо нього податкової перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення за її результатами та не отримував жодних документів з цього приводу від відповідача. Відповідач, направивши податкову вимогу позивачу про сплату суми грошового зобов`язання, штрафних санкцій та пені, без направлення податкового повідомлення-рішення, без набуття грошового зобов`язання статусу узгодженого, грубо порушив норми Податкового кодексу України.

Податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем без вручення акта перевірки, саме рішення також не вручено, що також є порушенням Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 21.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник ГУ ДПС у Сумській області подав до суду відзив на позовну заяву з доказами на його обґрунтування, в якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що в листопаді 2018 року, в період перебування позивача на обліку у м. Києві, ГУ ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку АТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод", за результатом проведення якої складено акт перевірки та направлено позивачу на визначену ним податкову адресу засобами поштового зв`язку в строк, передбачений законодавством - 15.11.2018, однак повернуто без вручення за закінченням встановленого терміну зберігання.

На підставі акта камеральної перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «Р») від 27.12.2018 №0979701206, яке направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу, чинну на період направлення: м.Суми, Ковпаківський р-н, вул. Тополянська, 15, проте, яке повернулось без вручення з причиною повернення - «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Отже, як акт камеральної перевірки з виявленими правопорушеннями, так і податкове повідомлення-рішення були направленні контролюючим органом в строки визначені законодавством за податкової адресою позивача, тому згідно норм Податкового кодексу України вважаються належним чином вручені.

Тому 03.09.2021 в ІКП позивачу правомірно проведено нарахування по податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 27.12.2018 N 0979701206 у сумі 35705,53 гривень, сума податкового зобов`язання по якому сплачена не була, а тому зобов`язання набуло статусу податкового боргу.

Відтак, на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Сумській області було сформовано щодо АТ «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» податкову вимогу № 0023711- 1302-1819 від 29.09.2021 на суму 35705,53 грн. та направлено на податкову адресу платника - м. Суми, вул. Тополянська, буд. 15, що вручена 04.11.2021 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, позов є необґрунтованим, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 27.04.2022 до участі у розгляді справи було залучено як другого відповідача Головне управління ДПС у м.Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - відповдіач-2, ГУ ДПС у м.Києві) та встановлено йому строк для подання відзиву на позовну заяву.

Так, від ГУ ДПС у м.Києві до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-2 просив відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте за результатами камеральної перевірки, у відповідності до вимог ст. 75 Податкового кодексу України. При цьому відповідно о ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п.42.4 Податкового кодексу України, надіслані за адресою платника податків рекомендованим повідомленням про вручення. Крім того, враховуючи, що АТ "Київський дослідницький ремонтно-механічний завод" змінило місцезнаходження, матеріали камеральної перевірки, зокрема, акт від 13.11.2018 №18405/26-15-12-06-16/05528421 та податкове повідомлення рішення №0979701206 від 27.12.2018 направлено до ГУ ДПС у Сумській області супровідними листами від 29.01.2019 №7014/7/26-15-12-0613 та від 05.03.2019 №11110/7/26-15-12-06-10.

Станом на сьогодні відповіді на відзиви від позивача до суду не надходило.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом було встановлено, що позивач 15.07.1996 зареєстрований як юридична особа та є платником податку на додану вартість (а.с.26-30,34).

03.10.2018 АТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" було проведено державну реєстрацію зміни податкової адреси з м. Київ, Солом`янський р-н, вул. Ушинського, 40 на м. Суми, Ковпаківський р-н, вул. Тополянська, 15, внаслідок якої змінилася адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (а.с.26-30).

До кінця 2018 року, основним місцем обліку позивача була ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві (а.с.9), про що також вбачається з відзиву (а.с.24) та довідкою щодо реєстраційних даних (а.с.32) .

З 01.01.2019 основним місцем обліку АТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" стала ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області, а в подальшому - ГУ ДПС у Сумській області.

Вказані обставини позивачем не заперечувалися та підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.26-30), довідкою щодо реєстраційних даних (а.с.32) та про що також вбачається з відзиву (а.с.24).

В листопаді 2018 року головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС у м. Києві, на підставі пункту 200.10 статті 200, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та у порядку статті 76 Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2018р. АТ "КДРМЗ", за результатом якої складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість АТ "КДРМЗ" за вересень 2018р. від 13.11.2018 №18405/26-15-12-06-16/5528421 (а.с.34-39). Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження нарахувань з податку на додану вартість за вересень 2018р. на суму 27472грн., у зв`язку з не включенням позивачем до податкових зобов`язань за звітний період податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 27472грн.

27.12.2018 на підставі вказаного акта камеральної перевірки Головним управлінням ДФС у м.Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення №0979701206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) у розмірі 34340грн., у т.ч. за основним зобов`язанням 27472грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 6868грн. (а.с.18, 40-41).

29.09.2021, у зв`язку з тим, що за позивачем обліковувався податковий борг в загальному розмірі 35705,53грн., ГУ ДПС у Сумській області на вказану суму було сформовано АТ "КДРМЗ" податкову вимогу форми "Ю" від №0023711-1302-1819 (а.с.11, 43).

Позивач не погоджуючись в вказаними податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі ПК України) визначено, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно із п.187.1 ст. 187 ПК України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.123.1 ст. 123 ПК України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами54.3.1,54.3.2,54.3.4,54.3.5,54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.34-39), в ході камеральної перевірки контролюючим органом було встановлено, що позивачем задекларовано податкове зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2018р. у сумі 441728грн., у той час, як ним у цей період виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних на загальну суму 469200грн., у зв`язку з чим встановлено заниження АТ «КДРМЗ» нарахувань з податку на додану вартість за вересень 2018р. на суму 27472грн. (469200грн.-441728грн.), що зафіксовано в акті про результати камеральної перевірки від 13.11.2018 (а.с.34-39).

На підставі вказаного акта камеральної перевірки контролюючим органом 27.12.2018 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначено АТ «КДРМЗ» суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, у тому числі з основного платежу - у розмірі 27472грн. та штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих відповідно до п.123.1 ст. 123 ПК України у розмірі 6868грн. (25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання (а.с.40-41).

Позивач, обґрунтовуючи підстави позову, не заперечує суті виявленого контролюючим органом порушення, зафіксованого в акті камеральної перевірки та правомірності визначення, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, розміру грошового зобов`язання.

Згідно із приписами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Основною підставою протиправності податкового повідомлення-рішення, представник позивача вказує те, що це рішення не було належним чином йому вручено, що позбавило права підприємством позивача ініціювати його оскарження, а також вказує на те, що податкове повідомлення-рішення було прийнято без вручення АТ «КДРМЗ» акта камеральної перевірки.

Суд критично ставиться до доводів представника позивача щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав його не вручення представнику позивача та неможливості у зв`язку з цим ініціювати його оскарження.

Згідно із ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.3 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право серед іншого, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії; подавати докази; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Звертаючись з цим позовом до суду, представник позивача скористався своїм правом на оскарження податкового повідомлення-рішення, при цьому ще до відкриття провадження у справі надав копію оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (а.с.17-18), тобто фактично представник позивача володів інформацією про підставу прийняття такого рішення.

При цьому під час розгляду справи представник позивача мав можливість ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії; подавати докази, заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування у тому числі щодо порушення, зафіксованого в акті перевірки, що міститься в матеріалах справи, мав право подавати заперечення проти заяв, доводів і міркувань представників відповідачів. Тобто у випадку, якщо в ході розгляду справи представнику позивача стали відомі обставини про які, йому не було відомо раніше, він не був позбавлений можливості надати свої додаткові пояснення чи обґрунтування. Водночас, будь-яких заяв протягом усього розгляду справи від представника позивача до суду не надходило.

Крім іншого, як вбачається з матеріалів справи (а.с.42), оскаржуване податкове повідомлення-рішення було надіслано АТ "КДРМЗ" 28.12.2018 засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомлення про вручення за адресою - м. Суми, Ковпаківський р-н, вул.Тополянська,15, однак поштове відправлення №0410711293829 повернулося з відміткою пошти "за закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с.42).

Згідно із п. 45.2 ст. 45 ПК України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

З 03.10.2018 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осібпідприємців містились такі відомості про місцезнаходження підприємства позивача: м. Суми, вул.Тополянська,15 (а.с.27,30зворот).

Відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення було надіслано АТ «КДРМЗ» саме за його податковою адресою - за місцезнаходженням юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до пунктів 42.1, 42.2, 42.4 статті 42 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу (п.42.1).

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п.42.4).

Таким чином, враховуючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було надіслано АТ «КДРМЗ» саме за його податковою адресою, однак поштове відправлення повернулося з відміткою пошти "за закінченням встановленого терміну зберігання", з урахуванням пунктів 42.1, 42.2, 42.4 статті 42 ПК України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.12.2018 №0979701206 вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (а.с.42).

Доводи представника позивача про прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, на порушення п.86.8 ст.86 ПК України, без вручення йому акта камеральної перевірки також не знайшли підтвердження під час розгляду справи.

Дійсно згідно із п.86.8 ст. 86 ПК України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

При цьому, згідно із п.86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Так, матеріалами справи підтверджено, що акт камеральної перевірки від 13.11.2018 у строк, передбачений п.86.2 ст.86 ПК України - 15.11.2018, було направлено позивачу на його податкову адресу м.Суми, вул.Тополянська, 15, засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення, однак, поштове відправлення №0410708763008 повернулося з відміткою пошти "за закінченням встановленого терміну зберігання"(а.с.42).

Відтак, з урахуванням пунктів 42.1, 42.2, 42.4 статті 42 ПК України, вказаний акт про результати камеральної перевірки вважається врученими платнику податків.

Таким чином, доводи представника позивача, якими він обґрунтовує позовні вимоги в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 27.12.2018, не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 29.09.2021, суд зазначає наступне.

Представник позивача, з посиланням на постанови Верховного Суду, обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині наголошує на тому, що податкова вимога була надіслана на його адресу передчасно, оскільки підприємство позивача не було обізнано ні з актом перевірки, ні з податковим повідомленням-рішенням, які не були надіслані на його адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому суми грошового зобов`язання штрафних санкцій та пені, без направлення податкового повідомлення-рішення не набули статусу узгодженого.

Водночас, як вже зазначено вище, під час розгляду справи не знайшли своє підтвердження доводи представника позивача про не надсилання на його адресу акта камеральної перевірки від 13.11.2018 та податкового повідомлення-рішення від 27.12.2018. Натомість матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом зазначені акт та рішення надсилались на податкову адресу позивача та у розумінні ст.42 ПК України є належним чином врученими.

При цьому, надаючи оцінку правовим відносинам в межах позовних вимог та підстав позову, суд зазначає, що відповідно до ст. 14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У свою чергу, згідно із п. 57.3 ст. 57 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За приписами п.56.17 ст.56 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Згідно із ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йомуподаткову вимогувпорядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відтак, враховуючи приписи ст.56.17 ст. 56 ПК України, грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) у розмірі 34340грн. є узгодженим, однак, сплаченим у встановлені строки позивачем не було. Вказані обставини надавали відповідачу-1 право, на підставі ст.59 ПК України, з метою погашення податкового боргу, сформувати оскаржувану податкову вимогу та надіслати її на адресу позивача. Таким чином доводи представника позивача, якими він обґрунтовує позовні вимоги в частині оскарження податкової вимоги від 29.09.2021 також не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

При цьому, посилання представника позивача на постанови Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №808/3853/16, від 11.09.2019 у справі №826/18377/14, від 28.08.2018 у справі №802/467/16-а, суд не приймає до уваги, оскільки у цих справах Верховним Судом було встановлено факт не надсилання на податкову адресу позивача податкових повідомлень-рішень та вимог, у той час як у цій справі такий факт підтверджений. Тобто, правовідносини, що були предметом розгляду Верховним Судом у справах №808/3853/16, №826/18377/14, №802/467/16-а не є подібними до правовідносин, що є предметом розгляду цієї справи.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви приватного акціонерного товариства "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" (вул. Тополянська, 15,м. Суми,Сумська область,40022, код ЄДРПОУ 05528421) до Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м.Суми, вул.Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43995469), Головного управління ДПС у м.Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17.08.2022.

Суддя І.Г. Шевченко