Постанова

від 17.08.2022 по справі 542/1598/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 542/1598/21 Номер провадження 22-ц/814/2487/22Головуючий у 1-й інстанції Кашуба М. І. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розглядуцивільних справ:

Судді-доповідача:Дряниці Ю.В.

Суддів: Пилипчук Л.І., Триголова В.М.

Секретар: Клименко Я.О.

розглянув увідкритому судовомузасіданні вм.Полтаві цивільнусправуза апеляційноюскаргою адвокатаЧуя АнатоліяІвановича,якийдієв інтересах ОСОБА_1 нарішення Новосанжарськогорайонного судуПолтавської областівід 08червня2022року усправіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору: ОСОБА_3 провизнаннязаповітучастковонедійсним,визнанняправавласності наобов`язковучастку успадщині,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання заповіту частковонедійсним,визнання прававласності наобов`язкову частку у спадщині.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона, згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 15.11.2016, є пенсіонером по інвалідності,а відповідно до довідки МСЕК № 0359612 від 01.04.2011 є інвалідом другої групи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 мати позивача. Після її смерті залишилось спадкове майно.

21 грудня 2019 року Новосанжарською державною нотаріальною конторою видано ОСОБА_2 1993 року народження свідоцтва про право па спадщину за заповітом ОСОБА_4 , 1937 року народження. Спадщина складається з приватизованої земельної ділянки, кадастровий номер 532348:3408:08:001:0108 площею 0,1986 га за адресою: АДРЕСА_1 , а також житлового будинку з господарськими побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_3 видано незаконно.

Вказує, що вона постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актом від 02.09.2021, виданого Новосанжарською селищною радою Полтавської області.

Позивач також вказує, що не мала можливості звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, через проходження лікування, що підтверджується довідкою КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради».

Посилаючись на те, що суд може визнати заповіт частково недійсним в тому випадку, якщо в нього не включені особи, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, просила судвизнати заповіт від 31 серпня 2010 року ОСОБА_4 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,посвідчений Малоперещепинською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області, зареєстрований в реєстрі за № 27, спадкоємцем в якому зазначено ОСОБА_2 , 1993 року народження, частково недійсним; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності па обов`язкову частку у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки житлового будинку з надвірними господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5323483408:08:001:0108, площею 0,1986 гадля будівництва та обслуговування житлового будинку; стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати у розмірі 1400,00 грн.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 08 червня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення оскаржила позивач, яка, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги наведено доводи аналогічні доводам позовної заяви.

Звертає увагу на те, що місцевим судом не вірно дана правова оцінка доказам, наданим позивачем та не повно досліджені обставини, що мають значення для справи.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, згідно доводів якого вважає рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, ухваленими при повному та всебічному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та яким надана належна правова оцінка. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з підстав, передбаченихст. 375 ЦПК України.

Судом першоїінстанції встановленота вбачаєтьсяз матеріалівсправи,що відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є донькою ОСОБА_4 .

Згідно з копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 з 27.04.1981.

Відповідно до довідки МСЕ серії 7-66 ТЕ, виданої 01.04.2011 ОСОБА_5 є інвалідом другої групи, інвалідність встановлено безтерміново.

Згідно з копією свідоцтва про зміну імені, виданого Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, 06 грудня 2014 року ОСОБА_5 змінила ім`я на ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданимМалоперещепинською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області30 січня 2012 року, актовий запис № 9.

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області 31 серпня 2010 року, ОСОБА_4 все своє майно де б воно не було і з чого не складалосяі всете, що буде належати їй на день смерті і на що вона законом буде мати право заповіла внуку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідачу у справі.

21.12.2019 державним нотаріусом Новосанжарської державної нотаріальної контори Уманцем М.В. видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом за реєстровими №1127, 1128 відповідно до якого спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: житлового будинку з господарськими побудовами, що знаходиться на приватизованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , та складається в цілому з житлового будинку літ. «А-1», житловою площею 58,0 кв.м., загальною площею 99,6 кв.м., літньої кухні «Б», бані «Б1», сараю «б», літньої кухні «В», гаражу «Д», сараю «З», вбиральні «Г», огорожі №1, воріт огорожі №2, колодязя питного №3, який належав померлій відповідно до виписки з погосподарської книги №1, виданої Малоперещепинською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області від 25 червня 2019 року за №1694, та приватизованої земельної ділянки, що розташована на території АДРЕСА_1 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №071039, виданого відділом Держкомзему у Новосанжарському районі Полтавської області від 28 жовтня 2010 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011057000136, кадастровий номер 5323483408:08:001:0108, площею 0,1986 га., цільове призначення (використання) земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 21.12.2019 зареєстровано право власності на зазначений житловий будинок та земельну ділянку за ОСОБА_2 .

10 вересня 2021 року державним нотаріусом Новосанжарської державної нотаріальної контори Полтавської області Уманцем М.В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з наявністю спадкоємця на підставі заповіту, який прийняв спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивачка надала до суду акт, складений 02.09.2021 депутатом Новосанжарської селищної ради про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала постійно без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 разом з померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 матір`ю ОСОБА_4 , вела постійний догляд та мали спільне господарство з 2006 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка у встановленому законом порядку та строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері не зверталась, факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не довела, а отже вона не може вважатися такою, що прийняла спадщину у встановленому законом порядку, та відсутні підстави для визнання за нею права власності на обов`язкову частку у спадщині.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду.

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого у статті 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Право на обов`язкову частку - це суб`єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту. Хоча норми про право на обов`язкову частку розміщені у главі, присвяченій спадкуванню за заповітом, за своєю сутністю право на обов`язкову частку належить до спадкування за законом. Тобто право на обов`язкову частку існує лише за наявності заповіту. Коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, визначене статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. При з`ясуванні чи відноситься певний суб`єкт до кола осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині слід враховувати, що непрацездатність особи повинна підтверджуватися відповідними документами. При цьому відповідна особа для віднесення її до кола суб`єктів, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, має бути непрацездатною саме на момент відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 26.04.2022 року у справі № 759/6542/19 наведено правовий висновок, згідно якого при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі.

Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окрему, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що позивач на момент смерті спадкодавця була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

У спадковій справі №02-14/323/2012 на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , копія якої міститься у матеріалах справи, є довідка від 20.07.2012 року, видана виконкомом Малоперещепинської сільської ради, згідно якої ОСОБА_4 на момент смерті проживала сама. Довідка видана в нотаріальну контору. (т. 1 а.с. 84 зворот).

При цьому, як встановлено місцевим судом, факт постійного проживання позивачки разом з матір`ю на момент відкриття спадщини показами свідків не підтверджено, а тому акт від 02.09.2021складений депутатом Новосанжарської селищної ради щодо постійного проживання позивачки без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 разом з померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 матір`ю ОСОБА_4 , суд сприймає критично.

Інших доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано.

Таким чином, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов обґрунтованого висновку, що подані позивачем докази достовірно не підтверджують факт її проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що позивач знала про заповіт матері, складений на її онука, знала про те, що він отримав свідоцтво про право на спадщину. При цьому, звернулась до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину та оскаржила отримане відповідачем свідоцтво через дев`ять років після відкриття спадщини.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання заповіту недійсним місцевий суд дійшов висновку, що позивачкою та її представником не доведено наявності підстав, які б мали наслідкомнедійсність заповіту, що в силу положень статей12,81 ЦПК Україниє їх процесуальним обов`язком.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки він є законним, обґрунтованим, підтверджується встановленими обставинами справи та дослідженими доказами. У доводах апеляційної скарги апелянтом такий висновок суду не спростовано.

Інші, наведені в апеляційній скарзі, доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.367,374ч. 1 п. 1,375,381,384 ЦПК України, апеляційній суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката ЧуяАнатолія Івановича,який дієв інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Новосанжарського районногосуду Полтавськоїобласті від08червня2022рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідачЮ. В. Дряниця

Судді:Л.І. Пилипчук

В.М. Триголов