Ухвала

від 22.08.2022 по справі 5004/1737/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

23 серпня 2022 року Справа № 5004/1737/11 Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп про видачу дубліката виконавчого документу, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення до виконання

по справі № 5004/1737/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії ПАТ "Надра" Луцьке регіональне управління

до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Інсайт",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю " НПП Каскад"

про стягнення 72788,66 грн солідарно,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з;

від відповідача-1: н/з;

від відповідача-2: н/з;

від заявника: н/з.

У зв`язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.

Встановив:

02.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп звернулося до суду із заявою № 0801/4Б від 01.08.2022, в якій просить суд:

- замінити сторону стягувача з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра, як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп по справі № 5004/1737/11;

- видати дублікат виконавчого листа по справі № 5004/1737/11 про стягнення заборгованості з боржника - ПП Інсайт із зазначенням нового стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп;

- поновити строк для пред`явлення до примусового виконання дублікату виконавчого листа про стягнення заборгованості по справі № 5004/1737/11 з відповідача - ПП Інсайт.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2022 розгляд заяви було розподілено судді Гарбару І. О..

Ухвалою суду від 10.08.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп про видачу дубліката виконавчого документу, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення до виконання залишено без руху; надано заявнику строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору в розмірі 74,43 грн.

15.08.2022 заявник подав заяву № 0811/10/Б від 11.08.2022 про виправлення недоліків до якої додав платіжне доручення № 4829 від 11.08.2022 про сплату судового збору в сумі 74,43 грн.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2022 розгляд заяви було розподілено судді Вороняку А. С.

Ухвалою суду від 17.08.2022 розгляд заяви призначено на 23.08.2022; запропоновано Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Надра", Приватному підприємству "Інсайт", Товариству з обмеженою відповідальністю " НПП Каскад" подати суду письмові пояснення по суті поданої заяви та наявні докази.

Ухвалу суду від 17.08.2022 надіслано судом на зазначену заявником у заяві адресу місцезнаходження відповідача-1: вул.Винниченка,67А, м.Луцьк, Волинська область, 43010 та адресу місцезнаходження відповідача-2: вул.Винниченка,67, м.Луцьк, Волинська область.

23.08.2022 поштовий конверт за ідентифікатором № 4301040398338, що направлявся відповідачу-1 повернувся на адресу суду із довідкою відділення поштового зв`язку ф.20 за адресою вибули.

23.08.2022 поштовий конверт за ідентифікатором № 4301040398320, що направлявся відповідачу-2 повернувся на адресу суду із відміткою про вручення.

В судове засідання 23.08.2022 сторони не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

За змістом ст. 329 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 1-3 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп, суд, оцінюючи докази в її обґрунтування за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Волинської області від 06.06.2011 по справі № 5004/1737/11 позов задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства "Інсайт" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" 72 788,66 грн, в т.ч. 39 084,47 грн - основного боргу, 18 412,92 грн - відсотків, 4 097,59 грн - пені, 2 874,87 грн - штрафу, 8 318,81 грн. - суми індексу інфляції та 727,89 грн витрат по сплаті державного мита і 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в позові Публічного акціонерного товариства КБ "Надра" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Каскад" відмовлено.

На виконання даного рішення Господарським судом Волинської області видано наказ № 5004/1737/11-1 від 21.06.2012, зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання 21.06.2013.

02 серпня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулися до Господарського суду Волинської області із заявою про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату даного наказу.

Вказана заява обґрунтована тим, що ТзОВ ФК «Дніпрофінансгруп» 22.05.2020 на аукціоні з продажу активів банку стала переможцем та придбало у банку, зокрема, право вимоги за кредитним договором № 6М/2008/980-МКЛВ/88 від 08.09.2008 укладений між ПАТ «КБ «Надра» та ПП «Інсайт». 31.07.2020 було укладено відповідний договір купівлі-продажу майнових прав, у т.ч. і за кредитним договором. Тому, заявник, посилаючись на положення статті 334 ГПК України, просить суд здійснити заміну стягувача за вищевказаними наказами суду з банку на ТзОВ ФК «Дніпрофінансгруп».

При цьому, заявник просить суд поновити строки для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату цього наказу, посилаючись на те, що банк не передавав ТзОВ ФК «Дніпрофінансгруп» оригіналу зазначеного вище наказу, а він як новий кредитор вважає за необхідне отримати дублікат цього наказу з метою виконання рішення суду.

При цьому, заявник зазначає, що згідно інформації з Єдиного реєстру боржників та сайту: https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Автоматизованої системи виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду Волинської області по справі № 5004/1737/11 про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором - не перебуває та не перебувало. В той же час, в кредитній справі № 6М/2008/980-МКЛВ/88, яку було передано від ПАТ КБ «Надра» до ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», виконавчий лист по справі № 5004/1737/11 про стягнення з ПП «Інсайт» відсутній. ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не могло раніше знати про відсутність оригіналу виконавчою листа, відкритого виконавчого провадження та пропуску строків для подачі виконавчого листа по справі № 5004/1737/11 у кредитному договорі стосовно стягнення заборгованості про стягнення з ПП «Інсайт». Зазначає, що дані обставини свідчать про втрату оригіналу виконавчого листа у справі № 5004/1737/11 виданого Господарським судом Волинської області на користь стягувана ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором.

Заявник вважає, що вказані причини пропуску строку пред`явлення до виконання наказів є поважними.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 52 ГПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої суд не вбачає підстав для відступу.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74, 75) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, вказувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу. У такому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині п`ятій статті 334 ГПК України.

За результатами проведення вищевказаних прилюдних торгів, 31.07.2020 між банком (продавець) та ФК «Дніпрофінансгруп» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № GL48N718070_Ur_2 (далі договір), згідно з яким продавець передав у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають: право оскаржувати, як у судовому, так і позасудовому порядках припинення, ліквідацію позичальників та майнових поручителів (поручителів), зазначених у додатку № 1 до цього договору, які є (були) боржниками за правами вимоги, які виникли за укладеними договорами, наведеними у додатку №1 до цього договору (далі - право вимоги); право звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень власника прав вимоги; право звернення до правонаступників, спадкоємців та органів місцевого самоврядування в межах прав та повноважень власника прав вимоги; права кредитора за правом вимоги (зокрема, права вимоги застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемними договорів, права, які випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права, які випливають з мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо), які виникнуть в майбутньому у разі скасування реєстрації припинення/ліквідації боржників; право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що пов`язані із здійсненням продавцем кредитних операцій, укладенням відповідних договорів та фактичною видачею грошових коштів; право отримання грошових коштів/відшкодування внаслідок порушення вимог закону при здійснення господарської діяльності, вчинення кримінальних правопорушень; право оскаржувати припинення прав вимоги, в тому числі право оскаржувати в судовому порядку припинення (відсутність) прав вимоги; право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками зміни або розірвання укладених договорів; інші права, що пов`язані або випливають із прав вимоги.

Відповідно до пункту 1.3 договору, майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору.

Крім того, 31.07.2020 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (Новий кредитор) було укладено договір №GL48N718070_Ur_2 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до пункту 1 договору від 31.07.2020 №GL48N718070_Ur_2, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів зазначених у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом "Боржники", включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту, договорами поруки, іпотечними договорами, договорами застави), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом "Основні договори", надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку визначених цим договором.

Згідно п. 2 договору №GL48N718070_Ur_2, новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржником грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору, право вимагати сплати неустойки, пені , штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум передбачених статтею 625 ЦК України (індекс інфляції, 3% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право на оскарження будь-яких правочинів/договорів, що взаємопов`язаними або є похідними від основних договорів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах у відповідності до чинного законодавства га підлягатиме передачі стягувану в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, право відновлення протиправно втрачених майнових прав (майна) щодо основних договорів в тому числі, але не виключно в судовому порядку тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Сторони підтверджують, що після набутої новим кредитором прав вимоги, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Згідно з п. 4 договору про відступлення прав вимоги, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти в сумі 5944182,51 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 14 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

З додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги слідує, що банк передав у власність ТзОВ ФК «Дніпрофінансгруп», зокрема, і право вимоги за кредитним договором, де боржником є ПП «Інсайтт».

Відтак на підставі вказаних договорів, з 31.07.2020 кредитором за кредитним договором, враховуючи положення статей 512-514 ЦК України, стала ТзОВ ФК «Дніпрофінансгруп».

Частиною 1 статті 518 ЦК України передбачено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 52 ГПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі №905/2084/14-908/4066/14 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.

Відповідно до частини 1 статті 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску строків для пред`явлення наказів до виконання, суд зазначає, що за приписами чинного процесуального законодавства суд може поновити пропущений стороною строк у разі визнання поважними причини, доведення яких Законом покладено на заявника. Причини, на які посилається заявник не є поважними причинами, які б надавали суду право поновити пропущений стягувачем строк понад 9-ть років.

Зокрема, звертаючись з вимогою про поновлення строку на пред`явлення наказу до виконання, підставами для поновлення заявник зазначає, що банк не передавав заявнику як правонаступнику оригінал наказу суду та вважає, що вказана обставина призвели до пропуску строку пред`явлення наказу до виконання та є поважною.

Однак, враховуючи вимоги строк пред`явлення наказу до примусового виконання у справі сплинув 21.06.2013, тобто дев`ять років тому. Доказів переривання чи поновлення цього строку матеріали справи не містять. Тому, не передача банком заявнику оригіналу наказу не може бути поважною причиною пропуску вказаного строку.

Крім того суд зазначає, що на час проведення електронного аукціону 22 травня 2020 року та укладення 31 липня 2020 року договору купівлі-продажу майнових прав строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Волинської області від 21.06.2012 у справі № 5004/1737/11 сплив більш ніж на сім років. Отже, в набувача таких майнових прав не могло бути законних очікувань щодо реалізації ним процесуальних прав на заміну його як стягувача у виконавчому провадженні, за винятком поновлення цих строків у судовому порядку.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте, заявником всупереч вказаної норми не доведено належними та допустимими доказами неможливість чи утруднення банку протягом 2012-2013 років звернутися з примусовим виконанням рішення суду на підставі вищевказаного наказу суду до органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень суду.

Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у справі, у тому числі і на стадії виконання рішення суду. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Установлений Законом строк для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання покликаний забезпечити рівність процесуального становища сторін, адже боржник не може необмежений час знаходитися під загрозою процедур примусового виконання судового рішення, тож Закон надав суду право продовжити вказаний строк і лише у тому разі, якщо причини пропуску вказаного строку суд визнає поважними.

Поновлення строків пред`явлення наказів до виконання через 9-ть років після спливу цих строків призведе до порушення принципу правової визначеності, який є одним із основоположних аспектів верховенства права.

За таких обставин, суд не визнає поважними причини пропуску строків пред`явлення наказів до виконання та, відповідно, не знаходить підстав для задоволення заяви щодо поновлення цих строків.

Відповідно до пункту 19.4 Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З наведених вище обставин вбачається, що звернення із заявою, яка містить вимогу про видачу дублікату наказу, відбулося поза межами строку встановленого для пред`явлення цього виконавчого документу до виконання, а тому підстави для видачі дублікату наказу у суду відсутні.

Враховуючи наведене, підстави для задоволення заяви ТзОВ ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у межах справи №5004/1737/11 у суду відсутні.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425(провадження № 12-69гс21).

Керуючись статтями 232, 234, 235, 329, 334 підпункту 19.4 пункту 19 Перехідних положень ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Дніпрофінансгруп» про видачу дубліката виконавчого документу, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення до виконання по справі № 5004/1737/11 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 255 ГПК України.

Ухвалу підписано 29.08.2022.

Суддя А. С. Вороняк