справа № 752/25395/20
провадження №: 1-кс/752/3549/22
У Х В А Л А
25.08.2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12020100000000278, відомості щодо якого внесені 19.03.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 368 КК України, про скасування арешту майна -
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому адвокат просить скасувати арешт з грошових коштів, накладений на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2021 у справі № 752/25395/20 (провадження № 1-кс/752/4107/21).
Своє клопотання мотивує тим, що в матеріалах клопотання прокурора відсутні будь-які документи, які б підтверджували, що ОСОБА_4 причетна до вчинення кримінального правопорушення, а вилучене її майно може бути, в силу ст. 98 КПК України, речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020100000000278. При цьому, у вказаному кримінальному провадженні відпала потреба у накладеному арешті, оскільки після накладення арешту було зібрано докази, які підтверджують непричетність власника майна до вчиненого кримінального правопорушення, тобто яка не є підозрюваною.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та прокурор не з`явились, однак до початку розгляду клопотання подали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги та додані до неї документи, вважає необхідним задовольнити вказане клопотання, виходячи з наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100000000278, відомості щодо якого внесені 19.03.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 368 КК України.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2021 повторно накладено арешт на вилучені, за місцем проживання ОСОБА_5 , грошові кошти у кримінальному провадженні №12020100000000278, з метою збереження речових доказів.
Одночасно з цим, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 проживає спільно з ОСОБА_5 , без шлюбу, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , тобто в квартирі, де був проведений обшук 12.05.2021 року, в ході якого серед іншого були вилучені грошові кошти.
Окрім цього, слід зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Із матеріалів клопотання представника власника майна вбачається, що ОСОБА_4 отримала грошові кошти в законний спосіб, зокрема під час провадження своєї підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
На підтвердження цього представник власника майна надав докази законного походження вилучених у ОСОБА_4 грошових коштів, а саме: відповідно до заяв на видачу готівки загальна сума отриманих готівкових грошових коштів, які були отримані ОСОБА_4 , складає 77 835 доларів США, 30 306 євро та 196 000 гривень. Крім того, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2016 року по 4 квартал 2020 року сума доходу ОСОБА_4 склала 2 060 008 грн. 63 коп., з яких 1 925 024,26 коп. за підприємницьку діяльність.
При цьому, слідчим судом встановлено, що вказані грошові кошти, які були вилучені у ОСОБА_4 отримала в законний спосіб, що підтверджується відповідними документами та використовувались б для своїх соціальних потреб, а також ОСОБА_4 жодним чином не причетна до вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про відсутність ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, використання, перетворення, передачі цього майна.
Крім того, слідчий суддя вважає вищевказану постанову такою, що прямо порушує засади кримінального провадження визначені п. п. 1, 2, 9 ч. 1 ст. 7 КПК України (верховенство права, законність, недоторканість права власності) і свідчить про зловживання слідчим своїм службовим становищем та відсутність належного процесуального керівництва з боку прокурора.
Згідно узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (від 07.02.2014 року), визначено, що відносно осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про накладення арешту на їх майно.
З огляду на викладене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.
Разом з цим, слідчим суддею встановлено, що власник вказаних вилучених грошових коштів не є підозрюваною або обвинуваченою у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, процесуальні та слідчі дії з вилученими грошовими коштами не проводяться, а подальший арешт майна є неспівмірним втручанням у право власності ОСОБА_4 .
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Згідно Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24.03.2005 по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що арешт накладено на вказане майно необґрунтовано, оскільки власник вилучених грошових коштів ОСОБА_4 отримала їх в законний спосіб, а також не є підозрюваною або обвинуваченою у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, а тому подальший арешт майна є неспівмірним втручанням у право власності ОСОБА_4 та з урахуванням значного часу досудового розслідування у застосуванні вказаного арешту відпала потреба, у зв`язку з цим клопотання представника власника майна про скасування арешту з майна, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 174, 372 КПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12020100000000278, відомості щодо якого внесені 19.03.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 368 КК України, про скасування арешту майна задовольнити.
Скасувати арешт з майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2021 у справі № 752/25395/20 (провадження № 1-кс/752/4107/21), у кримінальному провадженні № 12020100000000278, відомості щодо якого внесені 19.03.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 368 КК України, з грошових коштів, а саме: 200 євро в кількості 163 купюри; 100 євро в кількості 225 купюри; 50 євро в кількості 110 купюри; 20 євро в кількості 781 купюра; 10 євро в кількості 712 купюр; 5 євро в кількості 13 купюр; 50 євро в кількості 91 купюра; 100 євро в кількості 59 купюр; 200 євро в кількості 11 купюри; 500 євро в кількості 4 купюри; 100 доларів в кількості 512 купюр; 500 гривень в кількості 30 купюр; 1000 гривень в кількості 14 купюр; 20 фунтів у загальній кількості 415 купюр; 10 фунтів у загальній кількості 100 купюр, які належать ОСОБА_4 .
Зобов`язати службових осіб Київської міської прокуратури та/або службових осіб СУ ГУНП у м. Києві повернути вказані грошові кошти власнику майна - ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.08.2022 |
Оприлюднено | 25.01.2023 |
Номер документу | 105954525 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Голосіївський районний суд міста Києва
Мазур Ю. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні