Ухвала

від 31.08.2022 по справі 936/816/22

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про поверненя позовної заяви

Справа № 936/816/22

Провадження № 2/936/169/2022

01.09.2022 року смт.Воловець

Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Пелих О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом адвоката представника позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магія дерева», Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревообробна фабрика «Бескид», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «МОРГАН КЕПІТАЛ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Воловецький відділ державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

23.08.2022 р. представник позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Ухвалою суду від 25.08.2022 р. позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали та попереджено, що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд в ухвалі детально вказав, які недоліки допущені та яким чином їх належить усунути і в який термін.

Копія вказаної ухвали була надіслана представнику позивача на електронну пошту, вказану в позовній заяві - ІНФОРМАЦІЯ_1, яка доставлена адресату 26.08.2022 р., таким чином строк виконання ухвали суду становить до 31.08.2022 р. включно.

29.08.2022 року на електронну адресу суду, а також 30.08.2022 р. через канцелярію до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 25.08.2022 року по цій справі.

Вивчивши матеріали справи, зміст заяви на усунення недоліків, ознайомившись із доводами сторони позивача, суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що ухвалою суду від 25.08.2022 р. позовну заяву залишено без руху, зокрема, через те, що:

- не конкретизовано зміст позовних вимог, а саме, в позові не зазначено: якими діями відповідачів, залучених позивачем до участі в справі порушено права позивача; якими доказами підтверджується порушення прав позивача з боку даних відповідачів, право на звернення до суду відповідно до ст.4 ЦПК України притаманне лише особі, яка звертається за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; з ким у позивача існує спір з приводу права власності на майно, на яке накладено арешт і в чому він полягає.

- стороною позивача не надано доказів в підтвердження викладених в позові обставин, а саме не надано належним чином завірених копій постанов державного виконавця про відкриття провадження та накладення арешту на нерухоме майно. У позовній заяві також, не зазначено на підставі якого виконавчого документу накладено арешт на нерухоме майно.

- не надано доказів на підтвердження сплати судового збору відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за обидві позовні вимоги немайнового характеру.

На усунення вищенаведених недоліків представник позивача виклав у заяві, доводи, проте, що позов про зняття арешту з нерухомого майна, пред`явлений ОСОБА_1 у відповідності до п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»як власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Положенням статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.

Всупереч наведеному позовна заява не містить викладу обставин, що майно, на яке накладено арешт, належить позивачу, що він є власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном. Навпаки, у заяві на усунення недоліків представник позивача чітко зазначає, що порушення прав та інтересів позивача ОСОБА_1 полягає в тому, що він як кредитор Товариства з обмеженою відповідальністю «Магія дерева», яке є боржником за кредитним договором № 04-11-08 КЮ від 06.03.2008 року та іпотекодержатель майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревообробна фабрика «Бескид» з яким з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором було укладено договір іпотеки від 06.03.2008 року (реєстровий номер 41), які мають невиконані зобовязання за кредитним договором № 04-11-08 КЮ від 06.03.2008 року, не має змоги реалізувати свої права як кредитора та іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи наведене, суддя встановив, що позивач являється кредитором та іпотекодержателем, але доказів того, що він є власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном матеріали позовної заяви не містять.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (частина перша статті 56 Закону). Слід зазначити, що арешт майна накладається для забезпечення прав кредитора, а не на користь боржника, крім того позивач не звертався до державного виконавця з підстав того, що вважає своє право порушеним в результаті накладення арешту на нерухоме майно,у звязку із чим представником не усунено недоліки щодо змісту позовних вимог, а саме з ким у позивача існує спір з приводу права власності на майно, на яке накладено арешт і в чому він полягає.

Щодо посилання представника позивача на те, що позивач позбавлений можливості надати суду належним чином завірені копій постанов державного виконавця про відкриття провадження та накладення арешту на нерухоме майно, та інформації на підставі якого виконавчого документу накладено арешт на нерухоме майно та в інтересах кого, у звязку із тим, що виконавчі провадження щодо відповідача було завершено і після закінчення строку зберігання знищено, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03червня 2016 року №5 у матеріалах справи залежно від предмета та підстави позову мають бути належним чином завірені копії акта опису та арешту, постанови про арешт коштів чи майна боржника, вироку, рішення суду або іншого органу, на виконання яких проводився опис і арешт, матеріали, що є в кримінальній справі щодо належності описаного майна і джерел коштів на його придбання, документи про право власності на майно, кредитні зобов`язання, реєстраційні посвідчення, паспорти та інші документи, що видаються на це майно.

Стороною позивача не подано докази, які б підтвердили його звернення до відділу державної виконавчої служби щодо наявності чи відсутності постанов державного виконавця про відкриття провадження та накладення арешту на нерухоме майно, та інформації на підставі якого виконавчого документу накладено арешт на нерухоме майно,попри те, що суд на стадії відкриття провадження, залишаючи позов без руху, акцентував увагу позивача на необхідності встановлення вказаної обставини.

Крім того, представник позивача в заяві зазначає, що строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву становить три роки, у звязку із чим виконавчі провадження щодо відповідача було завершено і після закінчення строку зберігання знищено, однак жодних довідок для підтвердження вказаного, до заяви не додає. Таким чином, суд позбавлений можливості встановити з приводу чого був накладений арешт на нерухоме майно, у якому провадженні, хто був боржником і стягувачем у виконавчому провадженні, чи закінчене виконавче провадження.

Із урахуванням наведеного, позивачем, його представником не повно викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, відсутні посилання на докази наявності спору між сторонами, відсутнє звернення позивача до виконавця з відповідною заявою про надання копій постанов державного виконавця про відкриття провадження та накладення арешту на нерухоме майно.

Таким чином, судом встановлено, що, позивачем, представником позивача, недоліки вказані в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху усунуті частково, лише в частині надання доказів сплати судового збору, а без усунення вищевказаних недоліків позовна заява не може бути прийнята до провадження суду.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Зважаючи на вищевикладене, позовну заяву слід визнати неподаною та повернути позивачу, у зв`язку з невиконанням ухвали суду про залишення позову без руху у визначений судом строк.

Згідно з п.2 ч.1ст.7 Закону України "Про судовий збір"сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст.185, ст.260 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката представника позивача ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магія дерева», Товариства з обмеженою відповідальністю «Деревообробна фабрика «Бескид», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «МОРГАН КЕПІТАЛ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Воловецький відділ державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про зняття арешту з нерухомого майна,- повернути позивачеві.

Повернути позивачу ОСОБА_1 судовий збір, сплачений ним згідно квитанції ID № 5031-5903-6060-7978 від 08.08.2022 р. АТ «Банк ТРАСТ-КАПІТАЛ» та квитанції ID № 3272-3032-4174-7067 від 26.08.2022 р. АТ «Банк ТРАСТ-КАПІТАЛ» на загальну суму 1984 (одна тисяча вісімсот чотири) гривні 80 копійок.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Пелих О.О.