Рішення

від 09.08.2022 по справі 296/9978/20

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/9978/20

2/296/252/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" серпня 2022 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Могилевець В.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача Грибан Г.С., Флячинської З.І., Войтовича М.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Колективного учбово-виробничого підприємства "Експрес" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

1.1. 27.11.2020 ОСОБА_1 (далі також позивач) звернулась до Корольовського районного суду міста Житомира із позовом до Колективного учбово-виробничого підприємства "Експрес" (далі також відповідач, Підприємство), в якому просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати заробітної плати за період з 01 липня 2018 року по 31 жовтня 2020 року в розмірі 67 632, 00 грн.

1.2. Поданий позов обґрунтовувався тим, що з 29 липня 2011 року позивач прийнята на роботу до Житомирського Колективного учбово-виробничого підприємства "Експрес" перукарем. У зв`язку із законодавчим підвищенням з 1 січня 2017 року рівня мінімальної заробітної плати наказом №2 від 03 січня 2017 року внесено зміни до штатного розкладу та оплати праці перукарям. Так, відповідно до п.2 даного наказу тарифна ставка перукарів з 1 січня 2017 року становить 3520 грн. Згідно з додатком 2 до колективного договору та п.2 вищевказаного наказу передбачено, що заробітна плата перукарів нараховується у відсотках від суми зданої виручки. Фактично дане підвищення заробітної плати призвело до збільшення норм виробітку та планових завдань перукарям.

1.3. Про нові зміни діючих умов праці у сторону погіршення її не було повідомлено відповідачем. Даний факт встановлений позаплановою перевіркою уповноваженими особами Управління Держпраці у Житомирській області 4 вересня 2017 року. Крім того, при невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата праці проводилася за фактично виконану роботу всупереч приписам ст. 111 КЗпП України, де зазначено, що місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

1.4. 12.04.2019 Управлінням Держпраці у Житомирській області в ході перевірки було з`ясовано, що з 01 січня 2019 року на підприємстві Відповідача встановлено мінімальну тарифну ставку перукаря у розмірі 120% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2305,00 грн., планове завдання доведено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати у сумі 4173,00 грн. та встановлено відповідний відсоток оплати праці перукарям від суми зданої виручки.

1.5. 23.05.2019 Головним управлінням Держспоживслужби в Житомирській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів було зафіксовано факт незадовільного утримання Відповідачем приміщень та умов праці в перукарні з обслуговування інвалідів КУВП «Експрес» та направлено вимогу щодо усунення виявлених недоліків.

1.6. З огляду на те, що невиконання норм виробітку прямо пов`язане з незабезпеченням роботодавцем умов праці працівника, - Відповідач відповідно до вимог ст. 97, 111 КЗпП України зобов`язаний був здійснити доплату Позивачу до рівня мінімальної заробітної плати в 2018 році, а саме до 3723,00 грн., у 2019 році до 4173 грн., до серпня 2020 року до 4723 грн., у вересні жовтні 2020 року до 5000 грн. Таким чином, згідно розрахунку розміру заборгованості із заробітної плати за період з липня 2018 по жовтень 2020 року становить 67 632,00 грн., тому позивач звернулась до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за заробітною платою.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 04.12.2020 ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира відкрито провадження у цивільній справі №296/9978/20, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

2.2. 06.01.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Підприємство просило відмовити в задоволенні позову повністю, зазначало, що на підприємстві для перукарів застосовується відрядна система оплати праці, тобто встановлений відсоток від суми зданої виручки. Виробниче завдання ( норма виробітку) працівникам встановлення з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати у відповідний період. При відрядній системі оплати праці розмір заробітної плати визначається пропорційно обсягу виконаної роботи. При цьому, працівник не звільняється від обов`язку виконувати встановлену норму виробітку. ОСОБА_1 виконала доведені завдання лише на 48,6 % у 2017 році, та на 57,8% - у 2018 році. Заробітна плата позивачці виплачувалась пропорційно до виконаної нею норми праці, що узгоджується з положеннями ч.5 ст.3-1 Закону України « Про оплату праці».

Також відповідач зазначає, що позивач просить стягнути заборгованість із виплати заробітної плати за період з 01.06.2018 по 31.10.2020, однак заборгованість по заробітній платі за вказаний період на підприємстві відсутня. В ході позапланової перевірки Управлінням Держпраці у Житомирській області, яка проводилась в 2017 році з 29 по 20 серпня не встановлено порушень додержання законодавства про працю в частині дотримання розміру мінімальної заробітної плати та нормування праці (а.с.33-91).

2.3. 24.03.2021 відповідач подав до канцелярії суду заяву, про долучення додаткових доказів до матеріалів цивільної справи №296/9978/20 (а.с.92-114).

2.4. 24.09.2021 відповідач подав до суду додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, в якій зазначив, що особисті якості характеру ОСОБА_1 є основною причиною недостатності клієнтів для виконання норм виробітку (а.с.127-130).

2.5. 12.07.2022 відповідач подав до суду додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, в якій зазначив, що ОСОБА_1 не зверталась ні усно ні письмово, щоб їй надали або легшу роботу, чи знизили норму виробітку, або перевели на скорочений робочий день.

Таким чином невиконання ОСОБА_1 норм виробітку і в зв`язку з цим виплата їй підприємством заробітної плати в розмірі нижчому за мінімальний, виникло з вини самої ОСОБА_1 , як це встановлено ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» (а.с.153-155).

2.6. 10.08.2022 відповідач подав до суду заяву про застосування позовної давності до позовних вимог позивача ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості із виплати заробітної плати за період з 01 червня 2018 року по 31 жовтня 2020 року в розмірі 67 632, 00 грн., тому що позивачу достеменно було відомо про обов`язок підприємства проводити доплату до розміру мінімальної заробітної плати, якщо вона не виконує норми виробітку і це відбувається, як вона рахує, через неналежне забезпечення адміністрацією підприємства умов праці для неї. Звільнилася з роботи ОСОБА_1 08 грудня 2020 року, згідно з наказом № 63к, а з позовом про стягнення заборгованості із заробітної плати за період з липня 2018 року по жовтень 2020 року включно звернулася 27 листопада 2020 року, пропустивши строк звернення до суду.

2.7. В судовому засіданні 10.08.2022 позивач та її представник підтримали позовні вимоги повністю та вказували, що підприємство мало проводити доплату до розміру мінімальної заробітної плати позивачу.

2.8. Представники відповідача в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог, вказували, що заборгованість перед позивачем відсутня, крім того до вимог позивача потрібно застосувати строк позовної давності.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. ОСОБА_1 01.08.2011 прийнята на посаду перукаря в Колективно учбово-виробниче підприємство «Експрес» згідно наказу №55 від 29.07.2011, що стверджується копією трудової книжки від 14.08.1979 (а.с.12-14).

3.2. 04.09.2017 Управлінням Держпраці у Житомирській області проведено перевірку дотримання вимог законодавства про працю відповідачем. В ході перевірки було встановлено, що відповідачем встановлено відрядну систему оплати праці, а заробітна плата перукарів вираховується у відсотках від суми зданої виручки. Норма виробітку розраховується шляхом ділення тарифної ставки на відсоток оплати праці перукарям від суми зданої виручки, що підтверджується копією листа Управління Держпраці у Житомирській області №19/446/Д-688 (а.с.16).

3.3. 12.04.2019 Управлінням Держпраці у Житомирській області в ході перевірки було з`ясовано, що з 01.01.2019 на підприємстві встановлено мінімальну тарифну ставку перукаря у розмірі 120% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2305,00 грн., планове завдання доведено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати у сумі 4173,00 грн. та встановлено відповідний відсоток оплати праці перукарям від суми зданої виручки, що підтверджується копією листа Управління Держпраці у Житомирській області №19-11/267/Д-192 (а.с.17).

3.4. 23.05.2019 Головним управлінням Держспоживслужби в Житомирській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зафіксовано факт незадовільного утримання відповідачем приміщень та умов праці в перукарні з обслуговування інвалідів КУВП «Експрес» та направлено вимогу щодо усунення виявлених недоліків, що підтверджується копією листа Головного управління Держспоживслужби в Житомирській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №05-01/3088 (а.с.19).

3.5. З 28.12.2019 ОСОБА_1 має третю групу інвалідності на підставі загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серія 12 ААБ №866773 (а.с.21).

3.6. На підприємстві для перукарів застосовується відрядна оплата праці, тобто встановлено відсоток оплати праці від суми зданої виручки. Виробниче завдання (норма виробітку) працівникам доводиться виходячи з розміру мінімальної зарплати: 3723,00 грн. - з 01. 01. 2018 р. та 4173,00 грн. - з 01.01. 2019 р., 4723 грн - з 01. 01. 2020 р. та 5000 грн. - з 01. 09. 2020 р. При відрядній системі оплати праці розмір заробітної праці (винагороди) визначається пропорційно обсягу виконаної роботи. При цьому працівник не звільняється від обов`язку виконувати згідно режиму роботи встановлену на підприємстві норму виробітку, що підтверджується копією Колективного договору від 10.07.2017 №150 (а.с.36-44).

3.7. З 01.01.2018 внесено зміни до оплати праці перукарям - наказ №67 від 26.12.2017 та з 01.03.2018 - наказ №11 від 28.02.2018 піднято відсоток оплати праці. З 01.01. 2019 внесено зміни до оплати праці перукарям наказ №02 від 02.01.2019, з 01.01.2020 - наказ №50 від 29.10 2019 та 01.09.2020 - наказ №46 від 26 серпня 2020 (а.с.51-64).

3.8. 02.11.2018 ОСОБА_1 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, Колективним договором та Правилами внутрішнього трудового розпорядку оголошено попередження, що підтверджується копією наказу № 57 від 02.11.2018 і актами (а.с.67-68).

3.9. 05.11.2018 ОСОБА_1 обслуговувала клієнта без попереднього запису його в робочу карточку та їй було оголошено догану, що підтверджується копією наказу № 58 від 02.11.2018 (а.с.69).

3.10. 10.09.2020 ОСОБА_1 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, Колективним договором та Правилам внутрішнього трудового розпорядку, що виражається в невиконанні виробничих завдань оголошено догану, що підтверджується копією наказу № 50 від 10.09.2020 (а.с.72).

3.11. За період з липня 2018 року по жовтень 2020 року ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату у розмірі 52 566,14 грн., що підтверджується копією довідки виданої підприємством від 16.11.2020 (а.с.15).

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

4.2. Реалізація зазначених конституційних прав громадян врегульована Законом України "Про оплату праці", Кодексом законів про працю України, іншими законодавчими актами.

4.3. За правилами частини 1 статті 85 Кодексу законів про працю України норми праці - норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності - встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

4.4. Статтею 88 Кодексу законів про працю України також передбачено, що норми виробітку ( норми часу) і норми обслуговування визначаються, виходячи з нормальних умов праці, якими вважаються: справний стан машин, верстатів і пристроїв; належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, їх вчасне подання; вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення; своєчасне забезпечення технічною документацією; здорові та безпечні умови праці (додержання правил і норм з техніки безпеки, необхідне освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих наслідків шуму, випромінювань, вібрації та інших факторів, які негативно впливають на здоров`я робітників, і т.ін.).

4.5. Згідно зі статтею 90 Кодексу законів про працю України при відрядній оплаті праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок ( окладів) і норм виробітку ( норм часу).

Відрядна розцінка визначається шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.

4.6. Відповідно до частини 1, 5 статті 95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата- це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Аналогічна норма закріплена і у частині 4 статті 3 Закону України " Про оплату праці".

4.7. Згідно положень статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

4.8. Частинами 1,3-5 статті 3-1 Закону України " Про оплату праці" також передбачено, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв`язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

4.9. Отже, застосування відрядної розцінки, виходячи з установленої норми виробітку ( норми часу) не звільняє роботодавця від виконання вимог, встановлених статтею 3-1 Закону України " Про оплату праці". Для найманих працівників, які працюють за відрядною системою оплати праці, дана норма передбачає: забезпечення мінімальної заробітної плати за виконану працівником місячну (годинну) норму праці не нижче мінімальної заробітної плати в місячному розмірі; при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці пропорційно до виконаної норми праці, проведенням доплати до рівня мінімальної заробітної плати пропорційно до виконаної норми праці.

4.10 Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника ( стаття 21 Закону України "Про оплату праці"). В таких випадках доведення наявності вини працівника, що призвела до зменшення розміру заробітної плати, покладається на роботодавця.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. Встановлено, що між ОСОБА_1 та КУВП "Експрес" виникли спірні правовідносини з приводу стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

5.2. З матеріалів справи вбачається, що з 1 серпня 2011 року ОСОБА_1 працює на посаді чоловічого перукаря у Колективному учбово-виробничому підприємстві "Експрес".

5.3 На даному підприємстві для перукарів застосовується відрядна система оплати праці, а саме: встановлений відсоток оплати праці від суми зданої виручки, що підтверджується додатком до колективного договору.

5.4 Як вбачається з листа Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від 23 травня 2019 року, в якому повідомлено, що за наслідками звернення ОСОБА_1 24 січня 2019 року щодо незадовільного стану приміщення перукарні створено комісію, до складу якої увійшли спеціалісти департаменту соціальної політики Житомирської міської ради, представники КП " Інспекція з благоустрою м. Житомира" Житомирської міської ради, фахівці управління Держпраці у Житомирській області та Житомирського міського управління Держпродспоживслужби. Комісією проведено обстеження приміщення перукарні та встановлено, що факти, викладені у зверненні, підтвердилися. У зв`язку з виявленими порушеннями надано пропозиції комісії Житомирської міської ради та направлений лист адміністрації Українського фонду "Реабілітації інвалідів" Житомирської обласної ради щодо усунення виявлених недоліків у відповідності до вимог Державних санітарних правил та норм для перукарень різних типів №2.2.2.022-99.

5.5. Отже, в судовому засіданні встановлено, що приміщення перукарні перебуває у незадовільному стані та умови праці не були враховані адміністрацією при встановленні норм виробітку, як це передбачено положеннями ст.88 КЗпП України. Зазначене свідчить про те, що невиконання норм виробітку за період із липня 2018 по жовтень 2020 року не пов`язане з винними діями ОСОБА_1 . Доказів на спростування вказаної обставини відповідачем суду не надано. При цьому, суд не враховує доводів представників відповідача, що невиконання норм виробітку позивачем було наслідком встановлення їй групи інвалідності, оскільки жодних доказів на підтвердження причинного зв`язку між наявністю такої інвалідності та невиконанням норм виробітку позивачем, суду не надано, і клопотань про їх витребування не заявлено.

5.6. Статтею 111 КЗпП України, зокрема, визначено, що при невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата провадиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду ( окладу).

5.7. Проте, і з врахуванням положень даної норми працівник не може бути позбавлений права на отримання гарантованої законодавством мінімальної заробітної плати, оскільки за правилами ч.2 ст.97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами та організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

5.8. Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що заробітна плата за відрядною системою оплати праці виплачується у розмірі, меншому від мінімальної заробітної плати лише у випадку невиконання норм виробітку з вини працівника. У всіх інших випадках працівнику має бути забезпечене гарантоване державою право на оплату праці у розмірі, який не може бути меншим мінімальної заробітної плати.

5.9. Таким чином, в даному випадку роботодавець зобов`язаний здійснити доплату ОСОБА_1 до рівня мінімальної заробітної плати. Водночас, суд враховує доводи відповідача щодо періодів перебування ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати, а саме: 12 календарних днів - з 24.09. по 05.10.2018, наказ № 51к від 18.09.2018; 5 календарних днів - з 26.12 по 31.12.2019, наказ № 60к від 24.12.2019; 10 календарних днів - з 18.03. по 25.03.2020 наказ № 15к від 15.03.2020; 6 календарних днів - з 26.03. по 31.03.2020 наказ №18к від 18.03.2020; 24 календарні дні - з 01.04. по 24.04.2020 наказ №20к від 01.04.2020; 16 календарних днів - з 25.04. по 10.05.2020, наказ № 23к від 24.04.2020; 05 календарних днів - з 02.10. по 06.10.2020 наказ №52 к від 30.09.2020, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на її користь заборгованості з виплати заробітної плати за період з 01 липня 2018 року по 31 жовтня 2020 року в розмірі 54 965 гривень 08 копійок.

5.10. Щодо заяви про застосування позовної давності, слід зазначити наступне: згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України, в редакції чинній на час звернення позивача до суду, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Аналізуючи зміст частини другої статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

5.11. Враховуючи викладене, позивачем строк звернення до суду не пропущено, а тому відсутні підстави для застосування строків позовної давності. Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 частково.

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Згідно вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України та звільнення позивача від сплати судового збору при зверненні до суду в силу статті 5 Закону України "Про судовий збір", з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 840 грн. 80 коп.

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 , задовольнити частково.

2. Стягнути з Колективного учбово-виробничого підприємства "Експрес" на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати заробітної плати за період з 01 липня 2018 року по 31 жовтня 2020 року в розмірі 54 965 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 08 копійок.

3. Стягнути з Колективного учбово-виробничого підприємства "Експрес" у дохід держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач:

Колективне учбово-виробниче підприємство "Експрес"

зареєстроване місцезнаходження за адресою:

10001, м.Житомир, вул.Вокзальна, 24

ЄДРПОУ 03061143

Повне рішення суду складено 15.08.2022.

Cуддя О. С. Рожкова