УКРАЇНА
Житомирський апеляційнийсуд
Справа №296/9978/20 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О.С.
Категорія 80 Доповідач Микитюк О. Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Микитюк О. Ю.
Григорусь Н.Й.
Галацевич О.М.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників в місті Житомирі справу №296/9978/20
за позовом ОСОБА_1 до Колективного учбово-виробничого підприємства "Експрес" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати
за апеляційною скаргою Колективного учбово-виробничого підприємства "Експрес"
на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 серпня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Рожкової О.С. у м. Житомирі,
встановив:
27.11.2020 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з Колективного учбово-виробничого підприємства "Експрес" заборгованості по заробітній платі за період з 01 липня 2018 року по 31 жовтня 2020 року в розмірі 67632грн. В обґрунтування позову зазначила, що 29 липня 2011 року була прийнята на роботу перукарем. У січні 2017 року роботодавець не повідомив її про зміну умов праці в сторону погіршення, що призвело до недоотримання нею заробітної плати в період з 2018 року по жовтень 2020 року.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 10 серпня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з Колективного учбово-виробничого підприємства "Експрес" на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати заробітної плати за період з 01 липня 2018 року по 31 жовтня 2020 року в розмірі 54965грн.08 коп. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі Колективного учбово-виробничого підприємства "Експрес" просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що невиконання позивачкою норм виробітку не пов`язано з незадовільним станом приміщення, яке належить українському фонду «Реабілітації інвалідів» Житомирської обласної ради, вона не надавала адміністрації підприємства довідку про інвалідність і протипоказання для праці. Заробітна плата виплачувалась відповідно до норм виробітку. Позивачкою пропущено тримісячний, строк встановлений ч.2 ст.233 КЗпП України.
У відзиві ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира без змін.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З 01.08.2011 ОСОБА_1 працює на посаді перукаря в Колективному учбово-виробничому підприємстві «Експрес». З 28.12.2019 ОСОБА_1 є особою з третьою групою інвалідності на підставі загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, серія 12 ААБ №866773.
На підприємстві діє відрядна система оплати праці, а заробітна плата перукарів вираховується у відсотках від суми зданої виручки. Норма виробітку розраховується шляхом ділення тарифної ставки на відсоток оплати праці перукарям від суми зданої виручки, що підтверджується копією листа Управління Держпраці у Житомирській області №19/446/Д-688.
До перукарів застосовується відрядна оплата праці, тобто встановлено відсоток оплати праці від суми зданої виручки. Виробниче завдання (норма виробітку) працівникам доводиться виходячи з розміру мінімальної зарплати: 3723,00 грн. - з 01. 01. 2018 р. та 4173,00 грн. - з 01.01. 2019 р., 4723 грн - з 01. 01. 2020 р. та 5000 грн. - з 01. 09. 2020 р. При відрядній системі оплати праці розмір заробітної праці (винагороди) визначається пропорційно обсягу виконаної роботи. При цьому працівник не звільняється від обов`язку виконувати згідно режиму роботи встановлену на підприємстві норму виробітку, що підтверджується копією Колективного договору від 10.07.2017 №150 (а.с.36-44).
З 01.01.2018 внесено зміни до оплати праці перукарям - наказ №67 від 26.12.2017 та з 01.03.2018 - наказ №11 від 28.02.2018 піднято відсоток оплати праці. З 01.01. 2019 внесено зміни до оплати праці перукарям наказ №02 від 02.01.2019, з 01.01.2020 - наказ №50 від 29.10 2019 та 01.09.2020 - наказ №46 від 26 серпня 2020 (а.с.51-64).
За період з липня 2018 року по жовтень 2020 року ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату у розмірі 52 566,14 грн., що підтверджується копією довідки виданої підприємством від 16.11.2020 (а.с.15).
23.05.2019 Головним управлінням Держспоживслужби в Житомирській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зафіксовано факт незадовільного утримання відповідачем приміщень та умов праці в перукарні з обслуговування інвалідів КУВП «Експрес» та направлено вимогу щодо усунення виявлених недоліків, що підтверджується копією листа Головного управління Держспоживслужби в Житомирській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №05-01/3088 (а.с.19).
Суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і встановив, що позивачка отримувала заробітну плату в розмірі, який менше мінімальної заробітної плати.
Частинами 1,3-5 статті 3-1 Закону України " Про оплату праці" також передбачено, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.
Якщо розмір заробітної плати у зв`язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.
У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
Отже, застосування відрядної розцінки, виходячи з установленої норми виробітку ( норми часу) не звільняє роботодавця від виконання вимог, встановлених статтею 3-1 Закону України " Про оплату праці". Для найманих працівників, які працюють за відрядною системою оплати праці, дана норма передбачає: забезпечення мінімальної заробітної плати за виконану працівником місячну (годинну) норму праці не нижче мінімальної заробітної плати в місячному розмірі; при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці пропорційно до виконаної норми праці, проведенням доплати до рівня мінімальної заробітної плати пропорційно до виконаної норми праці.
Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника ( стаття 21 Закону України "Про оплату праці"). В таких випадках доведення наявності вини працівника, що призвела до зменшення розміру заробітної плати, покладається на роботодавця.
За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок, що заробітна плата за відрядною системою оплати праці виплачується у розмірі, меншому від мінімальної заробітної плати лише у випадку невиконання норм виробітку з вини працівника. У всіх інших випадках працівнику має бути забезпечене гарантоване державою право на оплату праці у розмірі, який не може бути меншим мінімальної заробітної плати.
Оскільки роботодавець не довів вину позивачки у невиконанні норм виробітку, суд першої інстанції з урахуванням періодів перебування ОСОБА_1 у відпустках без збереження заробітної плати обґрунтовано визначив розмір недоплаченої заробітної плати за період з 01 липня 2018 року по 31 жовтня 2020 року - 54 965грн.08коп.
Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП України, в редакції чинній на час звернення до суду, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують
Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Колективного учбово-виробничого підприємства "Експрес" залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 серпня 2022 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуюча: Судді:
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2022 |
Оприлюднено | 17.11.2022 |
Номер документу | 107312836 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Житомирський апеляційний суд
Микитюк О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні