Постанова

від 08.08.2022 по справі 910/17285/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2022 р. Справа№ 910/17285/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 09.08.2022,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Ольвія Буд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 (повний текст складено 20.12.2021)

у справі №910/17285/21 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІБК-Інвест»

до Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Ольвія Буд»

про визнання договору частково недійсним, розірвання договору,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «КІБК-Інвест» (далі, позивач або Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Ольвія Буд» (далі, відповідач або Кооператив) про визнання розірваним Договору №21/01/2019 від 21.01.2019 про спільну забудову земельної ділянки та визнання недійсним пункту 9.5. названого договору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог про розірвання договору позивач, посилаючись на норми статті 651 Цивільного кодексу України, зазначає, що Кооперативом були істотно порушені умови укладеного із позивачем договору (не надано відповідей на запити позивача, будівництво здійснювалось із порушенням будівельних норм та правил, із порушенням встановлених пунктом 5.3. Договору строків), що позбавляє його того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме на вчасне отримання приміщень за результатами розподілу з відповідачем.

Також, за твердженнями позивача, недійсним має бути визнаний пункт 9.5. Договору, оскільки він суперечить вимогам частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України, частині 5 статті 188 Господарського кодексу України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі №910/17285/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КІБК-Інвест» задоволено.

Визнано недійсним пункт 9.5. Договору №21/01/2019 про спільну забудову земельної ділянки від 21.01.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КІБК-Інвест» та Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Ольвія Буд».

Розірвано Договір №21/01/2019 про спільну забудову земельної ділянки від 21.01.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КІБК-Інвест» та Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Ольвія Буд».

Присуджено до стягнення з Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Ольвія Буд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІБК-Інвест» 4 540 грн витрат по оплаті судового збору.

Приймаючи рішення про визнання недійсним пункту 9.5. Договору №21/01/2019, суд зазначив, що згідно частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняється, однак названий пункт договору про спільну забудову земельної ділянки не відповідає указаним вимогам закону, адже передбачає, що у випадку розірвання/припинення договору кооператив має право продовжувати будівництво об`єкту самостійно або з залученням третіх осіб, а відтак підлягає визнанню недійсним відповідно до вимог частини 1 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України.

У частині задоволення позовних вимог про розірвання договору рішення суду мотивоване тим, що Кооперативом були допущені істотні порушення умов договору (порушені будівельні норми при будівництві, не здійснено будівництво у встановлені договором строки), що є підставою для його розірвання у відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 09.01.2022 Обслуговуючий кооператив «ЖБК «Ольвія Буд» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі №910/17285/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- рішення суду підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), оскільки спір у відповідності до вимог частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України має розглядатись за місцезнаходженням спірного майна (земельної ділянки), тобто Господарським судом Київської області;

- позивач, зловживаючи своїми процесуальними правами, вчинив ряд процесуальних дій, спрямованих на маніпуляцію з автоматизованим розподілом справ між суддями та задля отримання в головування у справі потрібного судді - Паламаря П.І. Однак, суддя Паламар П.І. не визнав такі дії Товариства зловживанням процесуальними правами у відповідності до частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України;

- Товариство звернулося до суду з позовом у даній справі передчасно, ввівши, у тому числі, суд першої інстанції в оману стосовно строків виконання зобов`язань за договором відповідачем. Так, позивачем не було надано до суду першої інстанції додаткової угоди від 14.03.2019 до Договору №21/01/2019, згідно якої пункт 5.3. останнього, на порушення якого позивач посилається у позовній заяві, було викладено в іншій редакції;

- позивачем не доведено істотності порушення умов укладеного Договору №21/01/2019, яке б тягнуло наслідком можливість його розірвання у відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України;

- суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення послався на неналежні та недопустимі докази, надані позивачем (звіт ТОВ «Будпроект 17», довідка ТОВ «Проектсервісгруп», фотокартки), які не доводять істотності недоліків виконаних робіт;

- суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання недійсним пункту 9.5. Договору, оскільки даний пункт договору узгоджується з іншими умовами договору (пунктом 3.1. Договору) та відповідає нормам діючого законодавства.

До апеляційної скарги відповідачем долучено копію додаткової угоди від 14.03.2019 до Договору №21/01/2019 від 21.01.2019.

Узагальнені доводи та заперечення учасників судового процесу проти апеляційної скарги

14.02.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Узагальнені доводи відзиву позивача на апеляційну скаргу зводяться до наступного:

- при розгляді справи судом першої інстанції відповідач не заявляв про її непідсудність Господарському суду міста Києва;

- посилання скаржника на інші судові спори як на доказ зловживання позивачем процесуальними правами є недоречним, оскільки Товариством не подавалися до суду першої інстанції аналогічні позови до відповідача;

- безпідставними є посилання скаржника на умови пункту 5.3. додаткової угоди від 14.03.2019 до Договору №21/01/2019, оскільки будівництво кожної наступної секції (черги) повинно розпочатися тільки після отримання Товариством та генеральним підрядником будівництва дозволу на виконання будівельних робіт щодо відповідної наступної секції (черги), у той час, як Кооперативом не було завершено будівництво навіть 1-ої черги. Невиконання відповідачем умов договору в цілому, а також щодо термінів будівництва, початку будівництва з порушенням будівельних норм та стандартів позбавило позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме на вчасне отримання приміщень за результатами розподілу з відповідачем. Враховуючи викладене, відповідачем істотно порушено договір та він підлягає розірванню у відповідності до статті 651 Цивільного кодексу України.

Позивач у відзиві також наголосив на тому, що відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено причин неподання доказів до суду першої інстанції у відповідності до статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

06.06.2022 від Кооперативу через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення у справі, аналогічні за своїм змістом доводам апеляційної скарги.

02.08.2022 від Кооперативу через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення у справі, у яких відповідач додатково наголосив на тому, що доводи позивача про порушення строків виконання робіт відповідачем безпідставні, адже сам позивач усупереч акту приймання-передачі функцій замовника будівництва оформив на власне ім`я дозвіл на виконання будівельних робіт від 26.04.2019 та не передав це право у подальшому Кооперативу, хоча саме Кооператив набув права забудовника відповідно до акту приймання-передачі функцій замовника будівництва від 21.01.2019.

Також відповідач наголошує на тому, що сторони цілком обґрунтовано визначили в пункті 9.5. Договору, що у разі розірвання/припинення договору кооператив має право продовжувати будівництво об`єкту самостійно або з залученням третіх осіб, а позивачем у даній справі не доведено та не обґрунтовано, яким саме нормам законодавства України нібито суперечить його зміст, окрім загальних норм статті 653 Цивільного кодексу України та частини 5 статті 188 Господарського кодексу України.

При цьому, позивач у разі розірвання договору не має права вимагати від Кооперативу повернення раніше переданих позивачем Кооперативу прав замовника будівництва за актом приймання-передачі функцій замовника будівництва від 21.01.2019. Визнання недійсним пункту 9.5. Договору не відповідає й вимогам справедливості та пункту 2.1. Договору, яким на Кооператив покладений обов`язок передачі збудованих приміщень членам Кооперативу відповідно до внесених ними коштів (пайових внесків).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2021 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Ольвія Буд» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі №910/17285/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Апеляційну скаргу було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17285/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Ольвія Буд» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі №910/17285/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

19.01.2022 матеріали справи №910/17285/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Ольвія Буд» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі №910/17285/21, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 22.02.2022.

У судове засідання, призначене на 22.02.2022, з`явилися представники позивача та відповідача.

Суд у судовому засіданні 22.02.2022 перейшов до розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представників сторін.

Під час розгляду апеляційної скарги 22.02.2022 судом апеляційної інстанції встановлено необхідність дослідження додаткових угод до Договору про спільну забудову земельної ділянки №21/01/2019 від 21.09.2019, на які посилалися представники сторін у наданих суду поясненнях.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі оголошено перерву до 15.03.2022, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «КІБК-Інвест» та Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Ольвія Буд» додаткові угоди до Договору про спільну забудову земельної ділянки №21/01/2019 від 21.09.2019.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Враховуючи наведене, судове засідання 15.03.2022 у справі №910/17285/21 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022 призначено до розгляду апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Ольвія Буд» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі №910/17285/21 на 07.06.2022.

07.06.2022 електронною поштою до Північного апеляційного господарського суду представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю забезпечення його явки у судове засідання.

У судове засідання, призначене на 07.06.2022, з`явився представник відповідача, який заперечував проти задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КІБК-Інвест» задоволено, розгляд справи №910/17285/21 відкладено на 12.07.2022.

12.07.2022 електронною поштою до Північного апеляційного господарського суду представник позивача подав заяву про проведення судового засідання за його відсутності у зв`язку із неможливістю забезпечення явки.

12.07.2022 електронною поштою до Північного апеляційного господарського суду представник відповідача подав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із перебуванням представника відповідача у місті Одеса.

У судове засідання, призначене на 12.07.2022, представники учасників справи не з`явилися.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 клопотання Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Ольвія Буд» про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.08.2022.

У судовому засіданні 09.08.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників судового процесу

У судове засідання 09.08.2022 з`явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився та 08.08.2022 подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду заяву про розгляд справи 09.08.2022 за його відсутності, залишення оскарженого рішення суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Враховуючи заяву представника позивача про розгляд справи у його відсутності, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вирішила здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Представник відповідача просив суд задовольнити його апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі

21.01.2019 між позивачем (Товариство) та відповідачем (Кооператив) укладено договір №21/01/2019 про спільну забудову земельної ділянки (далі, Договір), згідно з умовами якого сторони зобов`язалися організувати та здійснити будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями, який складається з 10-ти секцій (черг) будівництва, загальною орієнтовною (предпроектною) площею 45 000 кв.м. на земельних ділянках по вул. Вокзальній у сел. Глеваха Васильківського району Київської області (площами 1,000 га, кадастровий номер 3221455300:01:017:0158 та 1,0993 га, кадастровий номер 3221455300:01:017:0171), за рахунок фінансування (внесення пайових внесків) членів відповідача із метою отримання у власність об`єкта будівництва (приміщень) членами відповідача та позивача у тих обсягах квартирних метрів, що визначені у даному договорі.

Підписуючи даний Договір Товариство підтверджує, що передає (надає всі повноваження) Кооперативу функції Замовника будівництва, що встановлені відповідно до приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (пункт 2.4. Договору).

У пункті 3.1. Договору сторони домовились, що розподіл результатів будівництва здійснюється в порядку та на умовах, визначених сторонами в Договорі та встановлені у відповідному додатку до Договору, який є невід`ємною частиною цього договору, який сторони зобов`язані підписати до введення об`єкта будівництва в експлуатацію. До моменту розподілу результатів будівництва Кооперативу будуть належати всі речові та майнові права на побудовані будівлі, споруди та інші об`єкти нерухомості, в тому числі і об`єкти незавершеного будівництва, а також інженерні комунікації, що Кооперативом будуть побудовані на земельній ділянці.

У пункті 4.2. Договору визначені обов`язки Кооперативу за договором.

Відповідно до пункту 4.3. Договору Товариство має право вимагати від Кооперативу виконання умов даного договору; отримати приміщення відповідно до пункту 3.1. Договору; реалізувати закріплені за Товариством приміщення (квадратні метри) самому Кооперативу, його членам або третім особам; отримувати інформацію з питань будівництва об`єкта.

Згідно пунктів 4.4.6., 4.4.7., 4.4.8. Договору Кооператив має право самостійно укладати будь-які угоди на виконання всього комплексу організаційних, будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт по будівництву об`єкту від свого імені як замовник будівництва; отримувати всі документи від Товариства, що є необхідними для будівництва об`єкту будівництва; самостійно укладати договори з підрядними організаціями для виконання робіт по будівництву об`єкта від свого імені.

Будівництво об`єкту здійснюється секціями (чергами) (пункт 5.1. Договору).

Будівництво першої секції (черги) повинно розпочатись після отримання Товариством та Генеральним підрядником будівництва дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єкту (пункт 5.2. Договору).

Будівництво об`єкту в цілому має бути завершено не пізніше 1-го кварталу 2022 року (пункт 5.3. Договору).

Строк дії Договору відповідно до умов пункту 9.1. останнього встановлений з моменту підписання договору уповноваженими представниками сторін та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань.

Розірвання даного договору в односторонньому порядку не допускається крім випадків, прямо передбачених цим Договором. Розірвання даного договору можливо за взаємною письмовою згодою сторін або згідно рішення суду у встановленому законодавством України порядку (пункти 9.3., 9.4. Договору).

Згідно пункту 9.5. Договору у випадку розірвання/припинення договору кооператив має право продовжувати будівництво об`єкту самостійно або з залученням третіх осіб.

Відповідно до пункту 11.1. Договору зміни та доповнення до даного договору вносяться у письмовій формі та набирають чинності за умови їх підписання уповноваженими представниками обох сторін.

Всі додатки, зазначені в Договорі, що оформлені письмово та підписані повноважними представниками сторін, мають юридичну силу і є невід`ємними частинами даного договору (пункту 11.5. Договору).

21.01.2019 сторонами підписано акт приймання-передачі функцій замовника будівництва, згідно якого Товариство передало Кооперативу функції замовника будівництва, а саме:

- укласти від свого імені договір генерального підряду, договори підряду, тощо, необхідні для здійснення будівництва;

- надати генеральному підряднику (підряднику) будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси відповідно до договору генерального підряду (підряду);

- здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність генерального підрядника (підрядника), технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт;

- приймати у встановленому порядку та оплачувати виконані роботи;

- вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених генеральним підрядником (підрядником) порушень або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором генерального підряду (підряду);

- відмовитися від договору генерального підряду (підряду) та вимагати відшкодування збитків, якщо генеральний підрядник (підрядник) своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором генерального підряду (підряду), стає неможливим;

- ініціювати внесення змін у договір генерального підряду (підряду), вимагати розірвання договору генерального підряду (підряду) та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору генерального підряду (підряду);

- виконувати інші функції замовника будівництва, передбачені цивільним і господарським кодексами України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також іншими актами законодавства України.

26.04.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано ТОВ «КІБК-ІНВЕСТ» (замовнику) та ТОВ «ІБК Груп 2014» (генеральному підряднику (підряднику)) дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113191161327 на об`єкті будівництва по вул. Вокзальній у смт Глеваха Васильківського району Київської області.

Звертаючись до суду із позовом у даній справі про розірвання договору, Товариство зазначило, що Кооператив неналежно виконує умови Договору, зокрема, що стосується надання на запити позивача інформації з питань будівництва об`єкту, термінів будівництва (всупереч положенням пункту 5.3. Договору розпочато й навіть не завершено будівництво однієї із 10-ти секцій (черг) будівництва, яке проведено з порушенням будівельних норм), у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості вчасно одержати збудовані об`єкти (приміщення) за результатами розподілу їх із відповідачем.

На підтвердження порушення строків будівництва та будівельних норм при його здійсненні позивач долучив до позовної заяви довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектсервісгруп» №178 від 03.09.2021 з фотокартками, згідно якої станом на 03.09.2021 готовність незавершеного будівництва об`єкта нерухомого майна житлового (багатоквартирного) будинку, що знаходиться в сел. Глеваха Васильківського району, Київської області по вул. Вокзальній, буд. б/н, літ А складає 47% та звіт про проведення технічного обстеження незавершеного будівництва об`єкту «Нове будівництво житлового комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення по вул. Вокзальній в сел. Глеваха, Васильківського району Київської області» житловий будинок №1, І черги, виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпроект 17», згідно якого будівництво указаного будинку не відповідає будівельним нормам та правилам та потребує прийняття проектних рішень щодо корегування та приведення проектної документації до вимог чинного законодавства та забезпечення нормативної відстані від краю проїзду до стін будинку.

Також позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним пункту 9.5. Договору про спільну забудову земельної ділянки у зв`язку з його невідповідністю вимогам статті 653 Цивільного кодексу України, частині 5 статті 188 Господарського кодексу України, оскільки у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняється.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1-5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у статтях 124, 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 76-79 Господарського процесуального кодексу України, прийняв наданий відповідачем до справи на стадії апеляційного розгляду документ (копію додаткової угоди від 14.03.2019 до Договору №21/01/2019 від 21.01.2019), проте його оцінка буде здійснена судом апеляційної інстанції в сукупності з усіма наявними у справі доказами та перевіркою обставин справи. При цьому, вирішуючи питання про долучення до матеріалів справи копії додаткової угоди від 14.03.2019 до Договору №21/01/2019 від 21.01.2019, судом враховано, що відповідно до пункту 11.5. Договору №21/01/2019 від 21.01.2019 додаткові угоди до договору є його невід`ємною частиною, відтак неможливо здійснити повну і всебічну оцінку обставин справи без урахування усіх договірних умов. Позивач, у свою чергу, разом із позовною заявою повинен був надати усі докази, про які йому відомо, у тому числі і додаткову угоду, якою пункт 5.3. Договору, на який він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, було викладено в іншій редакції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 628 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Під предметом договору розуміються необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, який визначає, про що саме домовилися сторони. Предмет договору має відображати головну сутність договору даного виду.

У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. При цьому значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/22058/17.

З`ясування дійсних відносин, які виникають з договору, є важливим для визначення відповідного матеріально-правового регулювання таких відносин.

Згідно частини 4 статті 176 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети, без утворення єдиного суб`єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність.

Проаналізувавши зміст укладеного сторонами спору Договору, суд апеляційної інстанції зазначає, що за своєю правовою природою він є договором про спільну діяльність.

За змістом статей 1130, 1131 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Так, метою укладеного Договору, предметом якого є організація та здійснення будівництва об`єкту за рахунок фінансування (внесення пайових внесків) членів Кооперативу, є отримання у власність об`єкта будівництва (приміщень) членами Кооперативу та Товариством у тих обсягах квадратних метрів, що визначені у даному договорі.

Звертаючись до суду із позовом у даній справі, Товариство наголошує на істотному порушенні Кооперативом умов Договору (ненадання на запити позивача інформації з питань будівництва об`єкту, здійснення будівництва із порушенням будівельних норм та правил та із порушенням встановлених пунктом 5.3. Договору строків), що позбавило його того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме на вчасне отримання приміщень за результатами розподілу з відповідачем, що є підставою для розірвання Договору згідно статті 651 Цивільного кодексу України.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, погодився із доводами позивача та визнав істотними вказані порушення договору, задовольнивши позовні вимоги про розірвання Договору.

Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду, враховуючи наступне.

Згідно частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами пунктів 9.3., 9.4. Договору розірвання даного договору в односторонньому порядку не допускається крім випадків, прямо передбачених цим Договором. Розірвання даного договору можливо за взаємною письмовою згодою сторін або згідно рішення суду у встановленому законодавством України порядку.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Близький за змістом висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27.11.2018 у справі №912/1385/17.

Загальні критерії істотності порушення умов договору в розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України як необхідної передумови розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї сторони, напрацьовані усталеною судовою практикою Верховного Суду та зводяться до наступного.

Із аналізу змісту статті 651 Цивільного кодексу України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/3568/18, від 17.04.2019 у справі №910/6381/18, від 14.08.2019 у справі №910/8819/18.

Із указаного вбачається, що для встановлення можливості розірвання спірного договору необхідно визначити, чи були допущені відповідачем саме істотні порушення умов такого договору, чи наявна шкода і її розмір внаслідок дій (бездіяльності) відповідача, а також співвіднести очікуваний результат від укладеного договору та фактичні обставини внаслідок неналежного його виконання.

Поряд із цим, колегія суддів відзначає, що право на звернення не є безумовною підставою для розірвання договору. Звертаючись із позовними вимогами щодо розірвання договору, на позивача покладається обов`язок зазначити, у чому вбачається істотність порушення умов спірного договору, шкода, яка завдана йому відповідачем. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.10.2019 у справі №911/2755/18.

У пункті 4.2. Договору визначені обов`язки Кооперативу за договором, а саме:

4.2.1. Виконувати свої зобов`язання за цим Договором.

4.2.2. Прийняти на себе функції замовника будівництва.

4.2.3. Прийняти протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору за актом приймання-передачі від Товариства будівельний майданчик для будівництва об`єкту, зазначеного в пункті 1.1. даного договору.

4.2.4. Своєчасно та в повному обсязі здійснити фінансування будівництва, в тому числі за рахунок коштів членів Кооперативу.

4.2.5. Не переуступати під час дії договору свої права та обов`язки за цим договором без письмової згоди Товариства.

4.2.6. Надати Товариству пропозиції щодо розроблення та виготовлення проектної документації на будівництво об`єкту або здійснити ці дії самостійно.

4.2.7. Виконувати необхідні заходи та дії щодо:

- погодження проектної документації, що стосується будівництва об`єкта;

- погодження здійснення будівництва об`єкта у всіх компетентних органах, установах та організаціях відповідно до вимог чинного законодавства України (в тому числі містообґрунтування);

- отримання всієї необхідної документації та дозволів на будівництво об`єкта;

- здійснення будівництва об`єкта та прийняття секцій (черг) об`єкта будівництва в експлуатацію у встановленому діючим законодавством порядку;

- компенсації Товариству орендної плати за земельну ділянку;

- здійснення компенсації платежів за газ, воду, електроенергію, які спожиті в межах земельної ділянки з моменту підписання акту приймання-передачі будівельного майданчика під будівництво;

- нести витрати з охорони території будівництва.

4.2.8. Передати Товариству майнові права на приміщення в об`єкті будівництва, передбачені пунктом 3.1. цього договору.

4.2.9. Здійснювати придбання всіх необхідних будівельних матеріалів та конструкцій, розробити і узгодити проектно-кошторисну та іншу необхідну для будівництва об`єкту будівництва документацію з урахуванням пропозицій Товариства за їх наявності.

4.2.10. Нести повну матеріальну відповідальність за додержання норм чинного законодавства при виконанні умов, передбачених пунктом 4.4. даного Договору.

Згідно пункту 5.3. Договору будівництво об`єкту в цілому має бути завершено не пізніше 1-го кварталу 2022 року.

Позивач при зверненні до суду із позовом у жовтні 2021 року посилався на порушення відповідачем вказаного пункту Договору щодо строків будівництва.

Однак, як підтверджується матеріалами справи та не було повідомлено позивачем суду першої інстанції, додатковою угодою від 14.03.2019 до Договору, підписаною та скріпленою печатками сторін, і яка у відповідності до пункту 11.5. Договору є його невід`ємною частиною, сторони внесли зміни до пункту 5.3. Договору, погодивши, що будівництво кожної наступної секції (черги) повинно розпочатись тільки після отримання Товариством та Генеральним підрядником будівництва дозволу на виконання будівельних робіт щодо відповідної наступної секції (черги). Будівництво кожної наступної секції (черги) має бути завершено не пізніше 18 місяців з моменту отримання Товариством та Генеральним підрядником усієї необхідної дозвільної документації для початку будівельних робіт для відповідної секції (черги), в тому числі, але не виключно дозволу на виконання будівельних робіт щодо відповідної секції (черги).

Як вбачається із матеріалів справи, дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113191161327 був виданий ДАБІ 26.04.2019.

Однак, як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, будівництво відповідної черги будинку не було завершене у строки, встановлені названим пунктом.

Зазначене, втім, не свідчить про наявність у діях саме відповідача істотних порушень умов Договору щодо строків будівництва.

У даному контексті слід дослідити поняття замовника будівництва, функції якого за умовами укладеного Договору прийняв на себе Кооператив.

Поняття «замовника будівництва» висвітлене у низці законодавчих актів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Згідно статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Із аналізу чинних законодавчих актів, пункту 4.2. Договору та змісту Акту приймання-передачі функцій Замовника будівництва від 21.01.2019 до Договору вбачається, що основними функціями Кооперативу як замовника будівництва є вчинення дій із замовлення та організації будівельних робіт за допомогою підрядних організацій (укладення від свого імені договору генерального підряду, договорів підряду, тощо, необхідних для здійснення будівництва), технічний нагляд і контроль ходу будівництва, проведення розрахунків, прийняття закінчених робіт та здача об`єкта в експлуатацію.

Тобто, Кооператив згідно умов Договору не повинен та не здійснює безпосередньо дій з будівництва об`єкту згідно Договору, що підтверджується також дозволом ДАБІ на виконання будівельних робіт №ІУ113191161327 від 26.04.2019, у якому генеральним підрядником (підрядником) значиться ТОВ «ІБК Груп 2014».

Укладений сторонами Договір про спільну діяльність не містить ознак договору підряду, відповідно, неможливо покладати на Кооператив відповідальність за порушення строків будівництва, встановлених пунктом 5.3. Договору, яке фактично здійснюється підрядною організацією.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що пункт 5.3. Договору як у першочерговій редакції, так і у редакції Додаткової угоди від 14.03.2019, міститься у розділі 5 Договору «Терміни будівництва об`єкта», а не у розділі 4 «Права та обов`язки сторін», а саме у пункті 4.2., який встановлює обов`язки Кооперативу.

Пункт 4.2. Договору, у свою чергу, не містить обов`язку саме Кооперативу закінчити будівництво об`єкта у терміни, встановлені пунктом 5.3. Договору.

Отже, доводи позивача про порушення саме Кооперативом як стороною Договору про спільну діяльність кінцевих строків будівництва не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Поруч із цим, колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт.

Матеріалами справи підтверджується, що дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113191161327 від 26.04.2019 було отримано не Кооперативом, а Товариством і саме воно у дозволі значиться замовником будівництва.

Згідно пункту 14 названої постанови КМУ у разі коли право на будівництво об`єкта передано іншому замовнику або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або змінено інші відомості про початок виконання підготовчих або будівельних робіт, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, а також у разі, коли здійснювалося коригування проектної документації на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку, замовник протягом трьох робочих днів надсилає повідомлення про такі зміни до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Продовження виконання підготовчих та будівельних робіт без подання такого повідомлення забороняється. У разі зміни генерального підрядника чи підрядника (якщо підготовчі або будівельні роботи здійснюються без залучення субпідрядників) замовник (його уповноважена особа) повідомляє органу державного архітектурно-будівельного контролю про такі зміни через електронний кабінет.

Однак, як зазначає скаржник та не спростовано позивачем, останній не повідомляв Кооператив про внесення позивачем змін до вищевказаного дозволу на виконання будівельних робіт та не надавав Кооперативу дозволу на виконання будівельних робіт із відкоригованими даними щодо замовника будівництва.

При цьому, відповідно до умов вищенаведеного пункту 4.2.7. Договору Кооператив зобов`язаний прийняти на себе функції замовника будівництва, виконувати дії щодо здійснення будівництва об`єкта та прийняття секцій (черг) об`єкта будівництва в експлуатацію у встановленому діючим законодавством порядку.

З урахуванням викладеного, незрозуміло, яким чином на думку позивача відповідач мав виконувати функції замовника будівництва та звершити його у встановлені строки, якщо Товариство оформило дозвіл на виконання будівельних робіт на себе та фактично не передало це право у подальшому Кооперативу шляхом внесення змін до дозволу на виконання будівельних робіт.

Суд першої інстанції зазначеного не врахував та, не дослідивши правову природу укладеного Договору, який є договором про спільну діяльність, а не договором підряду на будівництво, дійшов помилкового висновку про істотне порушення відповідачем умов Договору в частині термінів будівництва.

Стосовно доводів позивача про порушення під час будівництва будівельних норм колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.1.15. Договору Товариство не буде вживати будь-яких фактичних та/або юридичних дій, спрямованих на припинення будівництва об`єкта або зупинення будівництва крім випадків порушення Кооперативом взятих у відповідності до даного Договору зобов`язань та грубого порушення Кооперативом будівельних норм і правил.

За змістом частини 4 статті 853 Цивільного кодексу України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження проведення за зверненням позивача або будь-якої іншої особи будівельно-технічної експертизи відповідності недобудованого об`єкту будівельним правилам та нормам, як і експертизи для встановлення ступеню готовності об`єкта будівництва, при цьому,

На обґрунтування позовних вимог позивачем надано Звіт про проведення технічного обстеження незавершеного будівництва об`єкту «Нове будівництво житлового комплексу з приміщеннями соціально-побутового призначення по вул. Вокзальній в сел. Глеваха, Васильківського району Київської області» житловий будинок №1, І черги, виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпроект 17», у якому зазначено, що будівництво указаного будинку не відповідає будівельним правилам та нормам та потребує прийняття проектних рішень щодо коригування та приведення проектної документації до вимог чинного законодавства та забезпечення нормативної відстані від краю проїзду до стін будинку, не може бути взятий судом до уваги як належний та допустимий доказ у справі, адже складений інженерами-будівельниками, а не експертами, попередженими про кримінальну відповідальність, як це передбачено статтею 101 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, відповідач не є підрядником згідно умов укладеного договору.

Знову ж таки, предметом спору у справі є, зокрема, встановлення наявності істотних порушень відповідачем умов саме Договору про спільну діяльність, згідно якого Кооператив виступає замовником будівництва, у той час, як дозвіл на виконання будівельних робіт оформлено на Товариство.

Отже, доводи скаржника про порушення Кооперативом будівельних норм не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки не підтверджені жодними належними, допустимими, достовірними та вірогідними у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказами.

Стосовно доводів позивача про ненадання Кооперативом на запити Товариства інформації з питань будівництва об`єкту колегією суддів встановлено наступне.

У якості додатків до позовної заяви Товариством долучені листи-запити №5 від 18.11.2020, від 29.01.2021, від 26.02.2021, 30.03.2021, №1 від 26.04.2021, у яких Товариство просило повідомити про стан будівництва, здійснення фінансування, зазначало про те, що Кооператив не компенсує витрати орендної плати за земельні ділянки, не проводить заходи щодо належної охорони будівельного майданчика, не здійснює оплату за охоронні послуги.

Однак, позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження того, що названі листи направлялися на адресу Кооперативу, як це передбачено пунктом 11.12. Договору, відповідно, у суду відсутні підстави для висновку, що Кооператив порушив право позивача на отримання інформації про будівництво об`єкта.

Враховуючи вищевстановлені обставини у їх сукупності, позивачем не доведено вчинення відповідачем істотних порушень умов Договору про спільну діяльність, наведені позивачем аргументи є недостатніми для застосування такої міри відповідальності як розірвання договору про спільну діяльність, що є необхідним для задоволення позову.

Також позивачем у позові заявлено вимогу про визнання недійсним пункту 9.5. Договору, згідно якого у випадку розірвання/припинення договору кооператив має право продовжувати будівництво об`єкту самостійно або з залученням третіх осіб.

На думку позивача, вказаний пункт Договору суперечить вимогам частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України, частині 5 статті 188 Господарського кодексу України, оскільки у разі розірвання договору, у тому числі за рішенням суду, зобов`язання сторін припиняються.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги про визнання недійсним пункту 9.5. Договору з огляду на наступне.

За змістом частин 2-3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (частина 5 статті 188 Господарського кодексу України).

Як уже зазначалося судом вище, метою укладеного сторонами Договору про спільну діяльність є отримання у власність об`єкта будівництва (приміщень) членами Кооперативу та Товариством у тих обсягах квадратних метрів, що визначені у даному договорі. При цьому, згідно пункту 2.1. Договору організація та здійснення будівництва відбувається за рахунок фінансування (внесення пайових внесків) членів Кооперативу.

Відповідно до частини 4 статті 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, логічним є те, що у разі розірвання договору про спільну забудову земельної ділянки між сторонами виникне питання, кому в такому разі належатиме результат будівництва (недобудова) та хто матиме право вчиняти дії щодо здійснення подальшого будівництва.

У статтях 6, 627 Цивільного кодексу України встановлено один із загальних принципів цивільного законодавства - свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно пункту 3.1. Договору сторони домовились, що розподіл результатів будівництва здійснюється в порядку та на умовах, визначених сторонами в Договорі та встановлені у відповідному додатку до Договору, який є невід`ємною частиною цього договору, який сторони зобов`язані підписати до введення об`єкта будівництва в експлуатацію. До моменту розподілу результатів будівництва Кооперативу будуть належати всі речові та майнові права на побудовані будівлі, споруди та інші об`єкти нерухомості, в тому числі і об`єкти незавершеного будівництва, а також інженерні комунікації, що Кооперативом будуть побудовані на земельній ділянці.

Отже, спірний пункт 9.5. Договору потрібно тлумачити у нерозривному зв`язку з пунктом 3.1. Договору.

Таким чином, у разі розірвання/припинення договору Кооператив має право продовжувати будівництво об`єкту, який йому належить відповідно до пункту 3.1. Договору до розподілу результатів, самостійно або з залученням третіх осіб.

Вказані умови Договору, на переконання колегії суддів, відповідають правовим наслідкам розірвання договору, визначеним частиною 4 статті 653 Цивільного кодексу України, а отже не суперечать ні частині 2 статті 653 Цивільного кодексу України, ні частині 5 статті 188 Господарського кодексу України, на які посилався позивач в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсним пункту 9.5. Договору.

Спірний пункт 9.5. Договору не суперечить положенням Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини сторін щодо спільної діяльності, враховуючи, у тому числі те, що фінансування будівництва у даному випадку здійснюється за рахунок пайових внесків членів Кооперативу.

Враховуючи вищезазначене, у суду відсутні підстави для визнання недійсним пункту 9.5. Договору як такого, що суперечить нормам чинного законодавства України, зокрема, положенням цивільного та господарського кодексів про розірвання договору.

За таких обставин, виходячи з усього вищевикладеного у сукупності, висновки місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог у даній справі колегія суддів вважає помилковими, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КІБК-Інвест» задоволенню не підлягають.

Усі інші доводи та міркування сторін по суті спору, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті рішення колегія суддів зазначає наступне.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує про порушення судом першої інстанції правил виключної підсудності, встановлених частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна - забудови земельних ділянок, розташованих у селищі Глеваха Васильківського району Київської області, відповідно, спір підлягав вирішенню Господарським судом Київської області.

Відповідно до статті 279 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Колегією суддів встановлено, що відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції не заявляв про непідсудність справи Господарському суду міста Києва.

У додаткових поясненнях, поданих до суду апеляційної інстанції 02.08.2022, скаржник стверджує, що Кооператив був позбавлений можливості заявити про порушення правил виключної підсудності та не заявив про це в суді першої інстанції з причин, які є поважними в силу приписів частини 2 статті 279 Господарського процесуального кодексу України.

Поважними, на переконання скаржника, є ті обставини, що відповідач не отримував ухвали суду про відкриття провадження у справі та призначення її розгляду на 30.11.2021, а в судовому засіданні 30.11.2021 представник Кооперативу не мав можливості подати відповідну заяву через необхідність попереднього ознайомлення із матеріалами справи.

Оцінюючи наведені скаржником причини, колегія суддів не вважає їх поважними, враховуючи наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 відкрито провадження у справі №910/17285/21 та призначено її до розгляду на 30.11.2021, встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення даної ухвали.

У матеріалах справи (том 1, а.с. 80) міститься рекомендоване повідомлення про вручення Кооперативу 16.11.2021 поштового відправлення із копією ухвали суду від 01.11.2021 у справі №910/17285/21 зі штрих-кодовим ідентифікатором 0105481342844.

Відповідач стверджує, що у вказаному повідомленні про вручення поштового відправлення міститься підпис невстановленої особи, яка не є працівником/представником Кооперативу.

Зазначені доводи оцінюються судом критично з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 96 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270 (далі, Правила) реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку.

За змістом пунктів 105, 106 Правил одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

Отже, обов`язок щодо перевірки повноважень представника відповідача на отримання поштового відправлення покладено на працівників АТ «Укрпошта».

Скаржником, натомість, не надано суду жодних доказів на підтвердження звернення до АТ «Укрпошта» із запитом щодо отримання інформації про те кому та на підставі яких документів було вручено поштове відправлення та зі скаргою у зв`язку з видачею рекомендованого поштового відправлення не уповноваженій Кооперативом на це особі (якщо таке мало місце), прізвище якої зазначено у рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором 0105481342844.

Водночас, судом встановлено, що представник відповідача адвокат Мойса Є.В. ознайомився із матеріалами справи 30.11.2021 на підставі клопотання від 29.11.2021 (том 1, а.с. 81) та був присутній у судовому засіданні 30.11.2021, розгляд справи за результатами якого було відкладено на 14.12.2021.

Однак, будучи обізнаним про призначення судового засідання на 14.12.2021, за результатами якого і було прийняте оскаржуване рішення, у судове засідання 14.12.2021 не з`явився, відзиву на позовну заяву або окремої заяви про непідсудність справи Господарському суду міста Києва до 14.12.2021 (включно) суду не направив.

Відтак, судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких поважних причин, що не давали можливості відповідачу заявити про відповідну обставину у суді першої інстанції, а тому, з огляду на положення частини 2 статті 279 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для скасування судового рішення із направленням справи на новий розгляд до іншого суду.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права (упередженості судді Паламаря П.І. під час вирішення спору в даній справі, вчинення позивачем процесуальних дій, спрямованих на маніпуляцію з автоматизованим розподілом справи між суддями) не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Посилання скаржника в апеляційній скарзі на інші судові спори (справи №№ 910/17341/21, 910/17352/21) є недоречними, оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачем з метою маніпулювання автоматизованим розподілом справи до Господарського суду міста Києва подавалися до відповідача інші позови з тим самим предметом та з тих самих підстав, як у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у даній справі таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Ольвія Буд» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі №910/17285/21 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 у справі №911/1454/21 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КІБК-Інвест» (03061, м. Київ, проспект Відрадний, 95-Г, код ЄДРПОУ 37740612) на користь Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Ольвія Буд» (03061, м. Київ, проспект Відрадний, 95-Г, код ЄДРПОУ 42305551) 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп судового збору за подання позовної заяви та 6 810 (шість тисяч вісімсот десять) грн 00 коп судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №911/1454/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 05.09.2022 після виходу членів колегії суддів із відпусток.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко