Ухвала

від 05.09.2022 по справі 336/906/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

336/906/22

2/336/2611/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі судового засідання Олексієнко С.О.,розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Ю.А. як головуючому у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ,треті особи ОСОБА_1 ,Державний реєстратор виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопка Юрій Володимирович,про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,-

Встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м.Запоріжжя перебуває вказана вище справа,яка розглядається в порядку загального позовного провадження.

02.09.2022 р.через канцелярію суду третьою особою ОСОБА_1 була подана заява про відвід судді Галущенко Ю.А.з тих підстав, що,на думку автора заяви,є сумніви в неупередженості та об`єктивності головуючого судді,які викладені з посиланням на обставини іншої цивільної справи,по якій 05.11.2008 р.Шевченківським районним судом м.Запоріжжя під головуванням судді Галущенко Ю.А.було ухвалено рішення,скасоване постановою Запорізького апеляційного суду від 19.03.2019 р.

Посилаючись на те,що у згадуваній вище справі вже вирішувався цивільний спір між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з приводу тієї ж самої квартири,яка є предметом спору у даній справі,відповідно,у судді Галущенко Ю.А.вже сформована певна суб`єктивна думка та правова позиція у спорі тих самих сторін та щодо тієї ж спірної квартири,яка була піддана критиці апеляційним судом та скасована,автор заяви вважає,що для задоволення відводу є достатніми сумніви одного з учасників справи,що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості,просить відвести суддю Галущенко Ю.А.від розгляду даної справи,судові засідання проводити без його участі.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Білицький Є.М. вважав заяву про відвід судді Галущенко Ю.А.безпідставним,спрямованим на штучне затягування розгляду справи,оскільки третя особа ОСОБА_1 на обґрунтування заявленого відводу не вказав з посиланням на докази про конкретні порушення його прав при розгляді даної справи,а посилання на розгляд суддею Галущенко Ю.А.іншої справи,учасником якої він не являвся,не свідчить про упередженість або необ`єктивність судді при вирішенні спору у даній справі. На його переконання,суд при розгляді даної справи діє у законний спосіб,підстав для задоволення заявленого відводу головуючого судді Галущенко Ю.А.не вбачає.

Позивачка ОСОБА_2 підтримала позицію свого представника.

Представник відповідачки адвокат Сердюк Р.В. з приводу заявленого відводу зауважив,що хоча суддею Галущенко Ю.А.і була розглянута справа,про яку за змістом заяви зазначив ОСОБА_1 ,проте він заперечує проти задоволення заявленого відводу.

Перевіривши доводи заявника,в тому числі з урахуванням його посилань на матеріали цивільної справи, суд знаходить її необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

В силу частини другої цієї статті ,суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно статті 40 ч.1-3,11 ЦПК України,питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Заява про відвід надійшла до суду 02.09.2002 р.за три робочі дні до судового засідання,яке призначено на 06.09.2022 р.,тому вирішується судом, який розглядає справу,в порядку ч.2 ст.40 ЦПК України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частинами 1, 2 ст. 3 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до положень ч.ч. 1 - 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні (п.п. 126, 127) у справі «Агрокомплекс проти України» (Заява № 23465/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно питання «безсторонності» у розумінні пункту 1 статті 6, в усталеній практиці Суду чітко визначено, що стосовно цієї вимоги існують два критерії: суб`єктивний і об`єктивний. Передусім, суд має бути безстороннім з суб`єктивної точки зору, тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-яку особисту прихильність або упередженість чи зацікавленість. Якщо немає доказів протилежного, діє презумпція особистої безсторонності. По-друге, суд має також бути безстороннім з об`єктивної точки зору - тобто, забезпечувати достатні гарантії для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву з цього приводу (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Кіїскінен проти Фінляндії» (Kiiskinen v. Finland), заява № 26323/95, ECHR 1999-V (витяги)). Зокрема, при застосуванні об`єктивного критерію необхідно визначити, чи існують, окрім поведінки самих суддів, безсумнівні факти, що можуть служити підставою для сумніву в їхній безсторонності (див. рішення у справі «Клейн та інші проти Нідерландів» (Kleyn and Others v. the Netherlands) [ВП], заяви № 39343/98 та інші, п. 191, ECHR 2003-VI).

При вирішенні питання щодо наявності у певній справі обґрунтованих підстав для сумніву у дотриманні цих вимог, позиція відповідної особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можна вважати такий сумнів об`єктивно обґрунтованим (див. зазначене рішення у справі «Клейн та інші проти Нідерландів» (Kleyn and Others v. the Netherlands), п. 194).

Також суд вказує, що у відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

За змістом п. 23, п. 60, п. 61 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року на 1098 засіданні заступників міністрів, - принцип незалежності судової влади означає незалежність кожного судді при здійсненні ним функцій прийняття судових рішень. Під час розгляду всіх справ судді повинні діяти незалежно та неупереджено. Судді мають приймати рішення у справах, які передані їм на розгляд. Вони можуть відмовитися від справи або її розгляду лише якщо для цього є поважні причини.

Дослідивши матеріали справи та доводи заяви , суд дійшов висновку, що заявлений ОСОБА_1 відвід судді Галущенко Ю.А. не підлягає задоволенню, оскільки в своїй заяві про відвід її автор фактично повідомляє про судові рішення,які були прийняті в іншій цивільній справі,учасником якої він взагалі не являвся, що в розумінні ч. 4 ст. 36 КПК України не може бути підставою для відводу,проте не зазначає про те,що при розгляді даної справи існують обставини,які в силу процесуального закону передбачені як підстава для відводу судді.

Також безпідставними є припущення ОСОБА_1 про недостатню безсторонність та об`єктивність судді Галущенко Ю.А.при розгляді даної справи, оскільки вони не містять конкретних фактів про порушення його прав як учасника цієї справи,не підтверджені належними доказами з посиланням на матеріали справи тощо.

Враховуючи положення ст.36 ЦПК України, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого відводу, а тому, відповідно до положень ч.3 ст.40 ЦПК України, слід передати заяву про відвід для розгляду іншому судді, визначеному у порядку, встановленому ч.1 ст.33 цього Кодексу,уповноваженому вирішувати питання про відвід судді.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 353 ЦПК України, суд,-

Постановив:

Визнати необґрунтованим відвід судді Галущенко Ю.А.,заявлений третьою особою ОСОБА_1 .

Передати справу до канцелярії суду для визначення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК складу суду, уповноваженого вирішувати питання про відвід судді.

Ухвала не оскаржується.

Суддя Ю.А.Галущенко