Постанова

від 30.08.2022 по справі 910/12366/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2022 р. Справа № 910/12366/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022

у справі № 910/12366/21 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

Державної екологічної інспекції Поліського округу (позивач - 1)

Житомирської міської ради (позивач - 2)

до Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА"

про стягнення 1 264 463,00 грн

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Василюк О.Г.;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: Ільченко О.А.,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Поліського округу (надалі - Держекоінспекція, позивач-1) та Житомирської міської ради (надалі - ЖМР, позивач-2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" (надалі - ПП "СК "ЮКА", відповідач) про відшкодування шкоди у розмірі 1 264 463,00 грн, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової перевірки додержання ПП "СК "ЮКА" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів було встановлено, що у період з 20.11.2019 по 05.01.2021 відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря виробничим устаткуванням за адресою: м. Житомир, вул. Комерційна, 4, без відповідного дозволу. Вказаний дозвіл відповідачем був отриманий лише 06.01.2021, відтак внаслідок недотримання відповідачем у вказаний період вимог законодавства про охорону атмосферного повітря державі завдано шкоду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 910/12366/21 позовні вимоги Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Житомирської міської ради до Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" про стягнення шкоди у сумі 1 264 463,00 грн задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря у сумі 37 729, 32 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 565, 94 грн; у решті вимог - відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності вини відповідача у викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу у період з 20.11.2019 по 05.01.2021. Водночас судом встановлено, що Держекоінспекцією для розрахунку маси викиду забруднюючих речовин було взято до уваги не фактичне, а максимальне значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, величини для оксиду вуглецю, оксиду азоту, кислоти оцтової та метану, що зазначені у дозволі на викид ПП "СК "ЮКА" забруднюючих речовин № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021, з огляду на що суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок суперечить Методиці № 277 від 28.04.2020. Відтак судом прийнято як належний та допустимий доказ висновок Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз інженерно-екологічної експертизи № 121/22-23 від 09.02.2022, виконаний на замовлення відповідача, у якому експерт встановив, що розмір відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПП "СК "ЮКА" у період відсутності дозволу на викиди (з 20.11.2019 по 05.01.2021) становить 37 729,32 грн.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги розрахунок шкоди, здійснений Держекоінспекцією. При цьому в обґрунтування неприйняття вказаного розрахунку до уваги судом першої інстанції зазначено, що Держекоінспекцією для розрахунку маси викиду забруднюючих речовин було взято до уваги не фактичне, а максимальне значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, величини для оксиду вуглецю, оксиду азоту, кислоти оцтової та метану, що зазначені у дозволі на викид ПП "СК "ЮКА" забруднюючих речовин № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021. Наведений висновок суду першої інстанції є безпідставним та необґрунтованим з огляду на те, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснено інспектором за формулою відповідно до Методики з урахуванням потужності викиду (показники якої взяті зі Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для ПП "СК "ЮКА") та часу роботи джерела викиду, який зазначено відповідачем у довідці від 25.02.2021. Апелянт зазначає, що наданий відповідачем висновок експертів від 09.02.2022 № 121/22-23 є неналежним та недопустим доказом, мотивуючи це тим, що покладена в основу висновку довідка від 30.04.2021 про масу забруднюючих речовин є додатком 2 до Протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел № 55/2 від 12.08.2020. Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що вказаний додаток 2 був складений відповідачем за період з серпня 2020 по 05.01.2021, а не з 20.11.2019 (з часу введення в експлуатацію обладнання). До того ж, у вказаній довідці від 30.04.2021 зазначено 6 джерел викидів забруднюючих речовин, що використовувались відповідачем без дозволу, тоді як відповідач використовує 7 джерел викидів забруднюючих речовин, на які законодавством вимагається дозвіл. Також відповідач зазначає, що у відповідь на пропозицію Держекоінспекції надати інформацію або про час роботи стаціонарних орагіназованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, або про масу наднормативно викинутих забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відповідачем надано довідку саме про час роботи. Відтак Держекоінспекцією проведено розрахунок маси викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 20.11.2019 по 05.01.2021 на підставі, в тому числі, вказаної довідки від 25.02.2021, а також відповідно до пунктів 3.1., 3.7. та 3.11. Методики.

Також прокурор вказує на те, що в рішенні викладено суперечливі висновки. Так, судом першої інстанції не прийнято як належний та допустимий доказ протокол від 12.08.2020 № 55/2 та додаток 2, тоді як в основу висновку експертів від 09.02.2022 № 121/22-23, який судом прийнято до уваги як обґрунтований розрахунок збитків, покладено додаток 2.

Крім того, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права з огляду на те, що висновок експерта було подано із порушенням строку на подання доказів, а саме: в судовому засіданні з розгляду справи по суті. Водночас під час підготовчого засідання та в заявах по суті відповідач не зазначав про намір подати даний доказ.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 910/12366/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 29.06.2022; сторонам апеляційного провадження встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

21.06.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Київської міської прокуратури надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

28.06.2022 електронною поштою від Житомирської окружної прокуратури надійшли нові докази для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 910/12366/21 відкладено на 17.08.2022.

01.07.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Житомирської окружної прокуратури надійшли нові докази для долучення до матеріалів справи, а саме: звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для ПП "СК "ЮКА" від 06.11.2020.

Частинами 1-3 статті 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) (такий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14).

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (схожий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 18.06.2020 у справі № 909/965/16).

В обгрунтування неможливості подання вказаного доказу до суду першої інстанції прокурор зазначає, що отримав вказаний звіт супровідним листом від Держекоінспекції 27.06.2022 за вх. № 1991/11-07, тобто після подання апеляційної скарги (06.05.2022).

Колегія суддів звертає увагу, що підставами для прийняття додаткових доказів можуть бути: а) додаткові докази, що існували в момент розгляду справи в суді першої інстанції, але особа, яка їх подає, не знала і не могла знати про їх існування; б) додаткові докази, що існували в момент розгляду справи в суді першої інстанції, і особа, яка їх подає, знала про їх існування, але не змогла надати їх суду з причин, які від неї не залежали; в) суд першої інстанції помилково виключив з судового розгляду надані особою докази, які мали значення для справи; г) суд першої інстанції необґрунтовано відмовив особі в задоволенні клопотання про витребування чи залучення доказів, які мають значення для справи.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на підставі вказаного звіту, в тому числі, було здійснено розрахунок заявленої до стягнення суми шкоди, наявність та достовірність вказаного документа сторонами не заперечувалася, у заявах сторін по суті є посилання на цей звіт, відтак колегія суддів оцінює вказаний документ не як новий доказ, з огляду на що вбачає за можливе прийняти його до розгляду та долучити до матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2022 розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 910/12366/21 відкладено на 31.08.2022.

У судове засідання 31.08.2022 представники позивачів не з`явилися, клопотання про відкладення судового засідання не подали.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивачів, враховуючи відсутність клопотань від останніх про відкладення розгляду справи, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги за відсутності представників позивачів.

У судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив відмовити у її задоволенні, рішення суду залишити без змін.

31.08.2022 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, на підставі звернення громадянки Корчевної Д.О. від 22.09.2020, Погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією Поліського округу № 4.1/1266ПГ від 30.09.2020 та направлення № 460 від 08.10.2020 на проведення Держекоінспекцією Поліського округу позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП "СК "ЮКА" у період з 19.10.2020 по 23.10.2020 була проведена позапланова перевірка додержання ПП "СК "ЮКА" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено акт № 500 від 23.10.2020.

Актом № 500 від 23.10.2020 було встановлено, що ПП "СК "ЮКА" - діючий об`єкт, виробничою діяльністю якого за КВЕД є лісопильне та стругальне виробництво, а саме: виготовлення брусу та дошок. Виробнича діяльність ПП "СК "ЮКА" на одному промисловому майданчику за адресою: місто Житомир, вулиця Комерційна, будинок 4. В акті зазначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря під час функціонування деревообробного підприємства відбуваються при роботі теплоагрегатів встановлених на сушильних камерах, що працюють на твердому паливі (тирса та стружка деревна), роботи котла, що працює на дровах, зварювальний пост.

Актом також встановлено відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів, а також відсутність газоочисного устаткування, що є порушенням статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

З акта вбачається, що Держекоінспекцією Поліського округу 22.10.2020 було проведене вимірювання вмісту забруднюючих речовин (оксиду азоту, оксиду вуглецю та діоксину сірки) у трьох джерелах викидів, які працюють без дозволу, за результатами чого складено акт відбору № 21-20/1 від 22.10.2020.

Зазначений акт був підписаний начальником виробництва ПП "СК "ЮКА" Ільченком О. А. із зауваженнями, у яких останній зазначив, що з метою отримання дозволу на викиди укладено договір ПП "Матрикс Груп" на розробку відповідної окуменації.

У Протоколі вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 28.10.2020 № 21-20/1 зафіксовано результати вимірювань по трьом джерелам.

Також 22.10.2020 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу за фактом здійснення викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади складено протокол № 006102 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 78 КУпАП, стосовно начальника виробництва ПП "СК "ЮКА" Ільченка О. А. За змістом вказаного протоколу Ільченко О. А. не заперечив факту порушення законодавства та пояснив, що на даний час здійснюється усунення виявлених порушень.

Того ж дня за результатами розгляду протоколу № 006102 від 22.10.2020, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу було винесено постанову № 1113-2.5, якою Ільченка О. А. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 78 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 136,00 грн.

Також державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу за фактом порушення порядку викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, непроведения інвентаризації стаціонарних джерел викидів, невизначення характеристики джерел викидів стосовно начальника виробництва ПП "СК "ЮКА" Ільченка О.А. була винесена постанова № 1114-2.5 від 23.10.2020 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 78 КУпАП (протокол № 006103 від 23.10.2020), якою на Ільченка О. А. був накладений адміністративний штраф.

Зазначені постанови Ільченко О. А. виконав самостійно та 23.10.2020 сплатив накладені на нього штрафні санкції, що підтверджується копією банківської квитанції, наявною в матеріалах справи.

Крім того, встановлено, що за результатами вказаної перевірки 26.10.2020 Держекоінспекцією Поліського округу був виданий припис № 68/2.5, яким відповідача було зобов`язано здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел лише за наявності відповідного дозволу на викиди (п. 1). Зазначений припис був отриманий начальником виробництва ПП "СК "ЮКА" Ільченком О.А.

У порядку контролю за виконанням вказаного припису, на підставі направлення № 34 від 22.01.2021, Держекоінспекція Поліського округу провела позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП "СК "ЮКА", за результатами якої був складений акт № 15 від 27.01.2021 про часткове виконання відповідачем припису № 68/2.5 від 26.10.2020, а саме - п. 1 про здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за наявності відповідного дозволу на викиди. Вказаною позаплановою перевіркою було встановлено, що Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації 06.01.2021 був виданий ПП "СК "ЮКА" дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021. Акт перевірки був отриманий представником ПП "СК "ЮКА" та підписаний ним без зауважень.

08.02.2021 Держекоінспекція Поліського округу направила на адресу відповідача лист № 2-08/516, у якому просила надати інформацію про час роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з моменту початку здійснення викидів по 05.01.2021, або масу наднормативно викинутих забруднюючих речовин за цей період. Цим же листом було повідомлено відповідача, що у разі ненадання відповідної інформації, Інспекцією буде проведено розрахунок завданої шкоди відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, прийнятим як 24 години на добу.

У відповідь на вказаний лист, ПП "СК "ЮКА" надало Держекоінспекції Поліського округу довідку № 9 від 25.02.2021, у якій вказало час роботи кожного з джерел викиду забруднюючих речовин ПП "СК "ЮКА" з 20.11.2019 (час введення в експлуатацію обладнання) по 05.01.2021. Зазначена довідка була отримана Інспекцією 05.03.2021, про що свідчить вхідний номер № 2-08/774.

Також листом від 18.02.2021 № 6 ПП "СК "ЮКА" повідомило Держекоінспекцію Поліського округу про усунення недоліків згідно припису № 68/2.5 від 26.10.2020 у повному обсязі.

23.03.2021 Держекоінспекція Поліського округу звернулася до відповідача із претензією № 27-2.5/5 про відшкодування шкоди у розмір 1 264 463,00 грн, заподіяної державі порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних організованих джерел викидів ПП "СК "ЮКА" за адресою: м. Житомир, вул. Комерційна, буд. 4.

Розрахунок шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних організованих джерел проведено на підставі:

- Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовинв атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697 (далі - Методика);

- звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПП "СК "ЮКА", 2020 року розробки;

- довідки ПП "СК "ЮКА" про час роботи стаціонарних джерел викидів від 25.02.2021 № 9;

- протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин в орагінзованих викидах стаціонарних джерел від 28.10.2020 № 21-20/1;

- довідки Житомирського обласного центру з гідрометеорології від 18.03.2021 № 996-01-63/268 про середньорічні концентрації забруднювальних речовин в атмосфері міста Житомир (в кратності середньодобових та максимально разових ГДК).

У відповідь на вказану претензію відповідач листом від 30.04.2021 повідомив Інспекцію про необґрунтованість розрахунку збитків за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, оскільки складові, які застосовані у розрахунку не відповідають Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків № 277 від 28.04.2020. Також відповідач зазначив про безпідставність нарахування відшкодування саме з 20.11.2019, у той час як позапланова перевірка Інспекцією проводилась з 19.10.2020 по 23.10.2020.

З огляду на те, що вимоги позивача згідно вищезазначених претензій не були виконані, шкоду, завдану державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем не відшкодовано, прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, а твердження скаржника вважає обґрунтованими, з огляду на наступне.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно із статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначені Законом України "Про охорону атмосферного повітря", який спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Як визначено Законом України України "Про охорону атмосферного повітря" атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Статтею 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря несуть особи, зокрема, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів влади відповідно до Закону.

Пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом відшкодування збитків (абзац 7 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України)).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди викладено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Колегія суддів зазначає, що для застосування такого виду відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків (шкоди), причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками (шкодою), вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

При цьому, у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розміру, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" суб`єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Положеннями частин 5, 7 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг за погодженням з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.

Пунктами 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №302 від 13.03.2002, передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п`ять років: суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

Відповідно до пункту 4 зазначеного Порядку для отримання дозволу суб`єкт господарювання: оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

З наведених норм права вбачається, що викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря юридичними особами при здійсненні їх діяльності врегульовано спеціальним законодавством, яке вимагає наявність відповідного дозволу на такі викиди.

Разом з тим, як вбачається з наданих прокурором актів від 23.10.2020 та від 27.01.2021, а також не заперечується самим відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства, у період з 20.11.2019 по 05.01.2021 стаціонарними джерелами викидів ПП "СК "ЮКА" здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу.

До того ж, як вірно вказано судом першої інстанції, порушення відповідачем законодавства про охорону атмосферного повітря за відсутності відповідного дозволу мало місце з 20.11.2019, з огляду на наступне.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснених юридичними особами незалежно від форми власності та господарювання, фізичними особами - підприємцями, а також юридичними особами - нерезидентами (далі - суб`єкти господарювання) встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 277 від 28.04.2020 (далі - Методика № 277).

Відповідно до пункту 3.11 Методики № 277 час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб`єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі не надання суб`єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 годинним на добу.

Як встановлено судом вище, 08.02.2021 Держекоінспекція Поліського округу направила на адресу відповідача лист № 2-08/516, у якому просила надати інформацію про час роботи стаціонарних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з моменту початку здійснення викидів по 05.01.2021, або масу наднормативно викинутих забруднюючих речовин за цей період. Цим же листом було повідомлено відповідача, що у разі ненадання відповідної інформації, Інспекцією буде проведено розрахунок завданої шкоди відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, прийнятим як 24 години на добу.

У відповідь на вказаний лист, ПП "СК "ЮКА" надало Держекоінспекції Поліського округу довідку № 9 від 25.02.2021, у якій вказало час роботи кожного з джерел викиду забруднюючих речовин ПП "СК "ЮКА" з 20.11.2019 (час введення в експлуатацію обладнання) по 05.01.2021. Зазначена довідка була отримана Інспекцією 05.03.2021, про що свідчить вхідний номер № 2-08/774.

Отже, довідкою № 9 від 25.02.2021 ПП "СК "ЮКА" самостійно повідомило Інспекцію, що датою введення обладнання в експлуатацію та початком здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є 20.11.2019. Доказів того, що викид забруднюючих речовин розпочався з іншої дати відповідачем не надано.

За таких обставин, вина відповідача у викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу у період з 20.11.2019 по 05.01.2021 доведена.

Таким чином, позивачем доведено наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як протиправна поведінка відповідача, яка виразилася у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, та безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства.

Водночас, на переконання колегії суддів, прокурором було доведено обґрунтованість нарахування ним заявленої до стягнення суми збитків, заподіяних державі в результаті здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, а наданий відповідачем висновок експертів на підтвердження розміру завданих державі збитків є неналежним та недопустим доказом, відтак не приймається колегією суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 2.1.2. Методики № 277 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

За змістом пункту 2.2. Методики № 277 факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами.

У пункті 2.8.1. Методики № 277 визначено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб`єкта господарювання без дозволу.

Задовольняючи частково на суму 37 729,32 грн заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції прийняв як належний та допустимий доказ, долучений відповідачем до матеріалів справи у судовому засіданні під час розгляду справи по суті 17.02.2022 висновок експертів ЧВ КНДІСЕ за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи за заявою ПП "СК "ЮКА" від 09.02.2022 № 121/22-23.

Частиною 1 статті 104 ГПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За змістом пункту 4.1. Методики № 277 розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Вказаний розрахунок був виконаний за формулою: З = mi х 1.1П х Аі х Кт х Кзі, де -

mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Як вбачається з висновку експерта, він зроблений на підставі довідки про масу викидів забруднюючих речовин, які викинуті в атмосферне повітря за час роботи (наданий раніше) в розмірі по забруднюючих речовинах від 30.04.2021.

Вказана довідка від 30.04.2021 містить інформацію про шість джерел викидів забруднюючих речовин (№№ 3, 5, 9, 7, 11, 12), тоді як відповідач використовує сім джерел викидів забруднюючих речовин, на які законодавством вимагається дозвіл, що не заперечується самим відповідачем.

За таких обставин, розрахунок, наведений у висновку, не може вважатися обґрунтованим, оскільки зроблений щодо шести джерел викидів, що є неправомірним з огляду на використання відповідачем семи джерел.

Більше того, згідно з п. 2.3 Методики № 277 від 28.04.2020 при визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати вимірювань: Держекоінспекції та її територіальних та міжрегіональних територіальних органів, уповноважених на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених Мінекоенерго; суб`єкта господарювання при здійсненні виробничого контролю за дотриманням встановлених нормативів викидів забруднюючих речовин.

Такі результати вимірювань мають бути зафіксовані у робочих журналах лабораторій, або у протоколах вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання; випробувальних лабораторій з відповідною сферою акредитації, які акредитовані Національним агентством з акредитації України або іншими органами з акредитації, щодо яких у Національного агентства з акредитації України є угода про взаємне визнання акредитації.

Як встановлено судом першої інстанції, докази підтвердження Національним агентством з акредитації України акредитації ТОВ "Екоскіл", а також докази визнання Національним агентством акредитації ДП "Житомирстандартметрологія" відсутні. Крім того, додаток № 2, яким є довідка від 30.04.2021, покладена в основу висновку експертів від 09.02.2022 № 121/22-23, був складений відповідачем за період з серпня 2020 по 05.01.2021, а не з 20.11.2019, тобто з часу введення в експлуатацію обладнання відповідача, що здійснювало викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

З огляду на вищевказане, суд першої інстанції дійшов висновку, що протокол ТОВ "Екоскіл" щодо вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел № 55/2 від 12.08.2020 та складений ПП "СК "ЮКА" на підставі цього протоколу додаток № 2 не є належними та допустимими доказами, з урахуванням яких може бути здійснений розрахунок заподіяної шкоди в результаті викидів ПП "СК "ЮКА" забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, але зазначає, що оскільки суд першої інстанції не прийняв додаток № 2 як належний та допустимий доказ, висновок експертів від 09.02.2022 № 121/22-23, в основку якого покладений додаток № 2, яким є довідка від 30.04.2021, також не може вважатися належним та допустимим доказом розміру збитків, заподіяних державі.

Більше того, з приводу строку подання відповідачем висновку експертів ЧВ КНДІСЕ за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи за заявою ПП "СК "ЮКА" від 09.02.2022 № 121/22-23, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом частин 1, 3 та 4 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок експертів ЧВ КНДІСЕ за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи за заявою ПП "СК "ЮКА" від 09.02.2022 № 121/22-23 було долучено відповідачем до матеріалів справи у судовому засіданні з розгляду справи по суті 17.02.2022. Водночас підготовче провадження у даній справі було закрито 21.10.2021, розгляд справи по суті призначено на 23.11.2021.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є зібрання відповідних доказів.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;

Статтею 80 ГПК України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

З протоколу судового засідання 13.01.2022 вбачається, що судове засідання було відкладено для надання відповідачу часу на подання експертного розрахунку заподіяних збитків.

Отже, у порушення норм статті 80 ГПК України відповідачем не було письмово повідомлено суд про неможливість подання доказу у встановлений строк. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Згідно з частиною 8 статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 9 статті 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

У матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження направлення прокурору та позивачам висновку експертів ЧВ КНДІСЕ за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи за заявою ПП "СК "ЮКА" від 09.02.2022 № 121/22-23.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У частині 1 статті 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У судовому засіданні 17.02.2022 протокольною ухвалою судом поновлено пропущений процесуальний строку для подання до суду вказаного висновку експертів та долучено його до матеріалів справи.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається об`єктивної неможливості подати висновок експертів у встановлений строк, а також підстав для поновлення відповідного строку для подання нового доказу на стадії розгляду справи по суті.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем було пропущено встановлений законом процесуальний строк для подання висновку експертів ЧВ КНДІСЕ за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи за заявою ПП "СК "ЮКА" від 09.02.2022 № 121/22-23. При цьому, причини неподання відповідного доказу на стадії підготовчого провадження, а також підстави для поновлення відповідного строку судовій колегії не відомі та з матеріалів справи не вбачаються.

Щодо наданого прокурором розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПП "СК "ЮКА" від стаціонарних орагінзованих джерел викидів за період з 20.11.2019 по 05.01.2021, судова колегія зазначає наступне.

Як вказує прокурор та вбачається з претензії від 23.03.2021 № 2-08/1183, даний розрахунок було здійснено на підставі Методики № 277 від 28.04.2020, звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПП "СК "ЮКА"; довідки ПП "СК "ЮКА" про час роботи стаціонарних джерел викидів від 25.02.2021 № 9; протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 28.10.2020 № 21-20/1, а також довідки Житомирського обласного центру з гідрометеорології від 18.03.2021 № 996-01-63/268 про середньорічні концентрації забруднюючих речовин в атмосфері міста Житомир.

Також, як вбачається з розрахунку, його було проведено за формулою: З = mi х 1.1П х Аі х Кт х Кзі.

Згідно з пунктом 3.1. Методики № 277 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів, здійснюється за формулою, наведеною у Методиці.

Відповідно до пункту 3.7. Методики № 277 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва);

результатами інструментально-лабораторних вимірювань;

затвердженими методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Житомирською обласною прокуратурою долучено до матеріалів справи Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 06.11.2020, який прийнято судом апеляційної інстанції, на підставі якого було проведено розрахунок заявленої до стягнення шкоди.

Колегія суддів критично оцінює доводи відповідача про те, що Держекоінспекцією для розрахунку маси викиду забруднюючих речовин було взято до уваги не фактичне, а максимальне значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, величини для оксиду вуглецю, оксиду азоту, кислоти оцтової та метану, що зазначені у дозволі на викид ПП "СК "ЮКА" забруднюючих речовин № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021, оскільки сам дозвіл на викид ПП "СК "ЮКА" забруднюючих речовин № 1810136600-Ж1 від 06.01.2021 у матеріалах справи відсутній.

З огляду на вищевикладене, апеляційній господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для відхилення розрахунку Держекоінспекції.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію такого стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення/невизнання його права відповідачем.

З огляду на те, що позивачем доведено суду належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, а саме: протиправних дій відповідача, понесення ним збитків, наявності прямого причинного зв`язку між допущеним порушенням та наявністю збитків, а також розміру збитків, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про нез`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Заступника керівника Київської міської прокуратури підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 910/12366/21 - частковому скасуванню, з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

З огляду на задоволення позову, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 253, 255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 910/12366/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі № 910/12366/21 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Житомирської міської ради до Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" про стягнення 1 264 463,00 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" (вулиця Кіквідзе, будинок 18, літера А, місто Київ, 01103, ідентифікаційний код 23513541) шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря у сумі 1 264 463 (один мільйон двісті шістдесят чотири тисячі чотириста шістдесят три) грн 00 коп., яку зарахувати до спеціального фонду бюджету Житомирської міської ради на розрахунковий рахунок № UA028999980333159331000006797, ГУК у Житомирській області/ТГ м. Житомира, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, код платежу 24062100.

Стягнути з Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" (вулиця Кіквідзе, будинок 18, літера А, місто Київ, 01103, ідентифікаційний код 23513541) на користь Житомирської обласної прокуратури (вулиця Святослава Ріхтера, будинок 11, місто Житомир, 10008, ідентифікаційний код 02909950) 18 966 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят шість) грн 95 коп. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Стягнути з Приватного підприємства "Спортивний клуб "ЮКА" (вулиця Кіквідзе, будинок 18, літера А, місто Київ, 01103, ідентифікаційний код 23513541) на користь Київської міської прокуратури (вулиця Святослава Ріхтера, будинок 11, місто Житомир, 10008, ідентифікаційний код 02910019) 27 601 (двадцять сім тисяч шістсот одну) грн 51 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.».

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

4. Матеріали справи № 910/12366/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено: 05.09.2022.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз