Ухвала

від 05.09.2022 по справі 295/4072/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/4072/21 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Категорія 68 Доповідач Павицька Т. М.

У Х В А Л А

06 вересня 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючогосудді Павицької Т.М.,

суддів: Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі питання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 липня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, ОСОБА_1 , про визнання частково недійсним шлюбного договору,

в с т а н о в и в :

У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати частково недійсним, з моменту вчинення, шлюбний договір укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. та зареєстрований в реєстрі за №9292 від 26.09.2020, а саме п.4 та п.7 вказаного шлюбного договору. Посилається на те, що він є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що за час шлюбу його батька та відповідача ОСОБА_3 було придбано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:04:020:0062. Зазначає, що вказаний вище будинок належав ОСОБА_3 та його батькові на праві спільної сумісної власності подружжя. Вказує, що 17.11.2020 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки в Ѕ частці. Зазначає, що законність такого продажу спадкового майна обґрунтовується шлюбним договором від 26.09.2020, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. Вважає, шлюбний договір укладений між його батьком та ОСОБА_3 частково недійсним, оскільки він суперечить нормам Сімейного кодексу України та ставить ОСОБА_4 в край невигідні умови, оскільки передання відповідачу у власність всього майна належного його батькові, поставило його у надзвичайно невигідне матеріальне становище.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15 липня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним пункт 4 шлюбного договору: «Все рухоме (у т.ч. але не виключно акції підприємств, сертифікати, депозити в банках в будь-якій валюті, будь-які грошові кошти в будь-яких установах, інтелектуальні та авторські права тощо) та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 , набуте нею до реєстрації шлюбу та набуте на будь-яких підставах та за будь-якими правочинами, в тому числі за кредитні кошти, ОСОБА_3 в період шлюбу, або яке зареєстроване або яке буде зареєстровано на її ім`я у встановленому законодавством порядку, буде належати ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності, тобто вважатися роздільним майном подружжя.

Такий режим власності на майно буде зберігатися також у випадку збільшення цінності майна у результаті трудових або грошових внесків подружжя у період шлюбу, а також збільшення вартості вказаного майна в результаті прибудови та ремонту, здійснених у період шлюбу. Розпорядження (продаж, дарування, обмін, застава тощо) вказаним рухомим та нерухомим майном ОСОБА_3 може здійснювати самостійно без згоди ОСОБА_4 . Вважається, що кожен із подружжя під час розпорядження та/або придбання майна, діє за згодою іншого.

Я, ОСОБА_4 , відносно майна, придбаного та/або зареєстрованого відповідно до діючого законодавства на ім`я ОСОБА_3 будь-яких прав не набуваю. Зобов`язуюсь також не пред`являти вимог щодо майна , що належить та буде належати моїй дружині, ОСОБА_3 та розподілу частки в цьому майні у зв`язку із розподілом майна подружжя», укладеного 26.09.2020р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ». Визнано недійсним пункт 7 шлюбного договору: «Таким чином сторони прийшли до згоди, що все набуте ними під час перебування у зареєстрованому шлюбі нерухоме, а також рухоме майно, що потребує та не потребує реєстрації, буде роздільним майном подружжя та належати на праві особистої приватної власності тому із подружжя, на чиє ім`я воно буде зареєстровано та/або придбано. Розпорядження цим майном буде здійснюватися кожним з подружжя самостійно (без згоди дружини або чоловіка), незалежно від форми правочинів.

Своєю особистою приватною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 володіють, користуються і розпоряджаються на власний розсуд, вчиняють будь-які дії щодо свого майна, не узгоджуючи питання одне з одним. Вважається, що кожен із подружжя під час розпорядження та/або придбання майна діє за згодою іншого» укладеного 26.09.2020р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ». Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі. Вказує, що суд першої інстанції не вірно дійшов висновку, що спірне майно набуте в шлюбі є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки сторони за добровільною згодою уклали письмовий договір, який був посвідчений нотаріусом, при якому сторони погодили між собою всі суттєві умови договору. Зазначає, що він з дочкою є добросовісними набувачами, які за відплатним договором набули у власність спірне майно. Стверджує, що на підставі шлюбного договору укладеного між сторонами правочину було визначено, що спірне майно є особистою власністю ОСОБА_3 , а не спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а п. 4 та 7 виражають волю сторін, є послідовними та дублюють вимоги інших пунктів договору та не можуть бути визнанні недійсними окремо від договору. Зазначає, що укладення шлюбного договору є волевиявленням ОСОБА_4 направлене на визначення правового статусу майна набутого під час шлюбу, чого законодавець не забороняє.

Дослідивши матеріали справи, зміст позовної заяви та апеляційної скарги, колегія апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

За положеннями ч.ч. 5, 7 статті 53 ЦПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Статтею 192 ЦПК України встановлено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі або ухвалі, постановленій у підготовчому засіданні (якщо третіх осіб було залучено у підготовчому засіданні), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву. Учасники справи мають право надати відповідь на такі пояснення до закінчення підготовчого провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 365 ЦПК України, суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

З матеріалів справи вбачається, що 11 січня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб.

01 лютого 2013 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, кадастровий номер 1810136300:04:020:0062.

26 вересня 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено шлюбний договір, який відповідно до п.1 регулює майнові відносини між подружжям ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та їх майнові права та обов`язки як подружжя.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.11.2020, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

17 листопада 2020 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , із земельною ділянкою кадастровий номер 1810136300:04:020:0062 було відчужено ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Протокольною ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 14 липня 2021 року до розгляду справи, в якості третьої особи залучено ОСОБА_1 .

Таким чином, судове рішення, яке є предметом апеляційного оскарження, може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_5 .

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що спір у даній справі заявлений з приводу нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , із земельною ділянкою кадастровий номер 1810136300:04:020:0062, що були відчужені ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - колегія апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для залучення ОСОБА_5 , у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Керуючись ст. ст.259, 268, 53, 192, 259, 268, 365, 381 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 .

Направити зазначеній особі копію позовної заяви, копію рішення місцевого суду та копію апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Дата складання повного тексту ухвали 06 вересня 2022 року.

Головуючий

Судді