Ухвала

від 24.10.2022 по справі 295/4072/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 295/4072/21

провадження № 61-10012ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 липня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про визнання частково недійсним шлюбного договору,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , у якому просив визнати частково недійсним, з моменту вчинення, шлюбний договір укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я. та зареєстрований в реєстрі за № 9292 від 26 вересня 2020 року, а саме пункти 4 та 7 вказаного шлюбного договору.

Позов обґрунтовано тим, що він є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказував, що після смерті батька у встановлений законодавством строк він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, згідно якої було відкрито спадкову справу № 66800004. Зазначав, що його батько ОСОБА_5 понад 10 років перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Вказував, що за час шлюбу його батька та відповідача було придбано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:04:020:0062. Зазначав, що вказаний вище будинок належав ОСОБА_3 та його батькові на праві спільної сумісної власності подружжя.

Вказував, що 17 листопада 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки в Ѕ частці. Зазначав, що законність такого продажу спадкового майна обґрунтована шлюбним договором від 26 вересня 2020 року, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я. Стверджував, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька є він, його рідний брат ОСОБА_6 та дружина батька - ОСОБА_3 . Зазначав, що його брат відмовився від своєї частки на його користь, тому він має право на 1/3 частки спірного житлового будинку та земельної ділянки. Вважав шлюбний договір укладений між його батьком та ОСОБА_3 частково недійсним, оскільки він суперечить нормам Сімейного кодексу України (далі - СК України) та ставить ОСОБА_5 у вкрай невигідні умови, оскільки передання відповідачу у власність всього майна належного його батькові поставило його у надзвичайно невигідне матеріальне становище. Крім того, стверджував, що його батько хворів, а тому не міг усвідомлювати значення своїх дій. Враховуючи вищевикладене просив задовольнити його позов в повному обсязі.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним пункт 4 шлюбного договору: «Все рухоме (у тому числі але не виключно акції підприємств, сертифікати, депозити в банках в будь-якій валюті, будь-які грошові кошти в будь-яких установах, інтелектуальні та авторські права тощо) та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 , набуте нею до реєстрації шлюбу та набуте на будь-яких підставах та за будь-якими правочинами, в тому числі за кредитні кошти, ОСОБА_3 в період шлюбу, або яке зареєстроване або яке буде зареєстровано на її ім`я у встановленому законодавством порядку, буде належати ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності, тобто вважатися роздільним майном подружжя. Такий режим власності на майно буде зберігатися також у випадку збільшення цінності майна у результаті трудових або грошових внесків подружжя у період шлюбу, а також збільшення вартості вказаного майна в результаті прибудови та ремонту, здійснених у період шлюбу. Розпорядження (продаж, дарування, обмін, застава тощо) вказаним рухомим та нерухомим майном ОСОБА_3 може здійснювати самостійно без згоди ОСОБА_5 . Вважається, що кожен із подружжя під час розпорядження та/або придбання майна, діє за згодою іншого. Я, ОСОБА_5 , відносно майна, придбаного та/або зареєстрованого відповідно до діючого законодавства на ім`я ОСОБА_3 будь-яких прав не набуваю. Зобов`язуюсь також не пред`являти вимог щодо майна , що належить та буде належати моїй дружині, ОСОБА_3 та розподілу частки в цьому майні у зв`язку із розподілом майна подружжя», укладеного 26 вересня 2020 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ». Визнано недійсним пункт 7 шлюбного договору: «Таким чином сторони прийшли до згоди, що все набуте ними під час перебування у зареєстрованому шлюбі нерухоме, а також рухоме майно, що потребує та не потребує реєстрації, буде роздільним майном подружжя та належати на праві особистої приватної власності тому із подружжя, на чиє ім`я воно буде зареєстровано та/або придбано. Розпорядження цим майном буде здійснюватися кожним з подружжя самостійно (без згоди дружини або чоловіка), незалежно від форми правочинів. Своєю особистою приватною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_3 володіють, користуються і розпоряджаються на власний розсуд, вчиняють будь-які дії щодо свого майна, не узгоджуючи питання одне з одним. Вважається, що кожен із подружжя під час розпорядження та/або придбання майна діє за згодою іншого», укладеного 26 вересня 2020 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Вирішено питання судових витрат.

ОСОБА_1 11 жовтня 2022 року засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 липня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі № 6-230цс14 та постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 331/8757/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Крім того, на думку заявника, судами порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.

Враховуючи, що судом не встановлено підстав для залишення скарги без руху, відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребування матеріалів указаної вище справи.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про визнання частково недійсним шлюбного договору, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 липня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року.

Витребувати з Богунського районного суду м. Житомира матеріали вищезазначеної цивільної справи № 295/4072/21.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак