Постанова

від 18.10.2022 по справі 295/4072/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа 295/4072/21

Категорія 68

Додаткова постанова

Іменем України

18 жовтня 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,

розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розподіл судових витрат у цивільній справі №295/4072/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання частково недійсним шлюбного договору,

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати частково недійсним, з моменту вчинення, шлюбний договір укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. та зареєстрований в реєстрі за №9292 від 26.09.2020, а саме п.4 та п.7 вказаного шлюбного договору.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15 липня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним пункт 4 шлюбного договору: «Все рухоме (у т.ч. але не виключно акції підприємств, сертифікати, депозити в банках в будь-якій валюті, будь-які грошові кошти в будь-яких установах, інтелектуальні та авторські права тощо) та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 , набуте нею до реєстрації шлюбу та набуте на будь-яких підставах та за будь-якими правочинами, в тому числі за кредитні кошти, ОСОБА_3 в період шлюбу, або яке зареєстроване або яке буде зареєстровано на її ім`я у встановленому законодавством порядку, буде належати ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності, тобто вважатися роздільним майном подружжя.

Такий режим власності на майно буде зберігатися також у випадку збільшення цінності майна у результаті трудових або грошових внесків подружжя у період шлюбу, а також збільшення вартості вказаного майна в результаті прибудови та ремонту, здійснених у період шлюбу. Розпорядження (продаж, дарування, обмін, застава тощо) вказаним рухомим та нерухомим майном ОСОБА_3 може здійснювати самостійно без згоди ОСОБА_6 . Вважається, що кожен із подружжя під час розпорядження та/або придбання майна, діє за згодою іншого.

Я, ОСОБА_6 , відносно майна, придбаного та/або зареєстрованого відповідно до діючого законодавства на ім`я ОСОБА_3 будь-яких прав не набуваю. Зобов`язуюсь також не пред`являти вимог щодо майна , що належить та буде належати моїй дружині, ОСОБА_3 та розподілу частки в цьому майні у зв`язку із розподілом майна подружжя», укладеного 26.09.2020р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ». Визнано недійсним пункт 7 шлюбного договору: «Таким чином сторони прийшли до згоди, що все набуте ними під час перебування у зареєстрованому шлюбі нерухоме, а також рухоме майно, що потребує та не потребує реєстрації, буде роздільним майном подружжя та належати на праві особистої приватної власності тому із подружжя, на чиє ім`я воно буде зареєстровано та/або придбано. Розпорядження цим майном буде здійснюватися кожним з подружжя самостійно (без згоди дружини або чоловіка), незалежно від форми правочинів.

Своєю особистою приватною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_3 володіють, користуються і розпоряджаються на власний розсуд, вчиняють будь-які дії щодо свого майна, не узгоджуючи питання одне з одним. Вважається, що кожен із подружжя під час розпорядження та/або придбання майна діє за згодою іншого» укладеного 26.09.2020р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ». Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 липня 2022 року залишено без змін.

27 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду апеляційної інстанції з клопотанням про перерозподіл судових витрат, у якому просила стягнути з учасників справи понесені ОСОБА_1 судові витрати на надання професійної правничої допомоги у сумі 5442,00 грн згідно норм ЦПК України.

30 вересня 2022 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 подав заяву, у якій просив відмовити у стягненні витрат з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 . Вважає, що представником позивача не надано чіткого обґрунтування вимог щодо співмірності витрат на правничу допомогу з сумою, яка вказана у клопотанні про стягнення витрат на правничу допомогу. Крім того, зазначає, що заявлені витрати є необґрунтовано завищеними та такими, що не відповідають всім аспектам складності справи, обсягу наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у Житомирському апеляційному суді та часу, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів та враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат просив відмовити у задоволенні клопотання про перерозподіл судових витрат.

Розглянувши клопотання по суті, апеляційний суд приходить до висновку, що воно підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

При цьому, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в судовому засіданні 13 вересня 2022 року до виходу суду в нарадчу кімнату представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 повідомила апеляційний суд про намір подати заяву про розподіл витрат на правничу допомогу адвоката та просила суд надати 5- денний строк для подачі відповідних доказів.

Повний текст постанови Житомирського апеляційного суду складено - 14 вересня 2022 року. Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перерозподіл судових витрат подано до відділення поштового зв`язку - 19 вересня 2022 року та зареєстроване в суді апеляційної інстанції - 27 вересня 2022 року, тобто в межах строку визначеного ч.8 ст.141, ч.1 ст.246 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що 04 лютого 2021 року між адвокатом Мариніною М.О. та Ударовим О.Ю. було укладено договір про надання правової допомоги.

Пунктом 5 та 6 вказаного договору погоджені умови щодо вартості послуг і порядок розрахунків.

Відповідно до копії ордеру від 25.08.2022 ОСОБА_2 здійснювала представництво інтересів ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції.

Вбачається, що представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявлено вимогу про стягнення з учасників справи на користь ОСОБА_1 5442 грн витрат на надання професійної правничої допомоги. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу було надано договір про надання правничої допомоги №5 від 04.02.2021, акт приймання-передачі юридичних послуг №2 від 16.09.2022 на суму 5442,00 грн, квитанція №145372698 від 19.09.2022 про оплату послуг адвоката на суму 5442,00 грн.

Відповідно до акту приймання - передачі юридичних послуг у справі №295/4072/21 від 16 вересня 2022 року адвокатом Мариніною М.О. клієнтові Ударову О.Ю. надано наступні послуги та виконано безпосередньо пов`язані з ними роботи: підготовка відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15.07.2022 у справі №295/4072/21, поданого 25.08.2022 - 3000 грн (2 год.); участь в судовому засіданні - 06.09.2022 у справі 295/4072/21 - 750 грн (0,5 год.); участь в судовому засіданні - 13.09.2022 у справі 295/4072/21 - 1500 грн (1 год.); поштові витрати на відправку відзиву іншим учасникам - 96 грн., поштові витрати за відправку клопотання щодо перерозподілу судових витрат іншим учасникам - 96 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 5442, 00 грн.

Колегія суддів погоджується з тим, що загальний розмір витрат на правову допомогу, понесений позивачем у справі в суді апеляційної інстанції в сумі 5442,00 грн підтверджений належними та допустимими доказами.

Разом з тим, оцінюючи обґрунтованість понесених позивачем витрат на правову допомогу, враховуючи складність справи, час, необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених у виставленому адвокатом акту приймання-передачі №2 до договору про надання правової допомоги, з огляду на те, що вартість представництва в суді апеляційної інстанції розрахована за 1,5 годин робочого часу адвоката, а в суді апеляційної інстанції проводилося 3 судових засідань, а саме:

- 30.08.2022 - з 11 год. 02 хв. до 11 год. 06 хв. (4 хв.)

- 06.09.2022 - з 09 год. 32 хв. до 09 год. 41 хв. (9 хв.)

-13.09.2022 - з 15 год. 00 хв. до 15 год. 44 хв. (44 хв.) загальною тривалістю 57 хвилин, колегія суддів приходить до висновку про те, що справедливим буде зменшення розміру витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги до 4000 грн., які підлягають стягненню відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 .

Таким чином, враховуючи вищевикладене, клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення, оскільки витрати на професійну правничу допомогу у визначеному апеляційним судом розмірі є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, з врахуванням їх вартості та часу, затраченого на надання цих послуг.

Керуючись статтями 270, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перерозподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання частково недійсним шлюбного договору задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4000 грн витрат на правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді