Постанова

від 05.09.2022 по справі 357/9051/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №357/9051/18 головуючий у суді І інстанції: Дубановська І.Д.

провадження №22-ц/824/4906/2022 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 вересня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Суханової Є.М., Сліпченка О.І.,

секретар судового засідання: Череп Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно.

В обгрунтуванням позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,2799 га з кадастроим номером 3220484400:03:005:0058, що розташована у межах Олійниково-Слободської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

05 червня 2013 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Ім. Котовського», яке у листопаді 2016 року було перейменоване в ТОВ «Олійникова Слобода», договір оренди землі № б/н, за яким передав в оренду ТОВ «Олійникова Слобода» земельну ділянку строком на 10 років.

25 січня 2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімська Н.І. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 18835605, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку за ТОВ «Олійникова Слобода».

Протягом усього часу дії цього договору оренди ТОВ «Олійникова Слобода» користується земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує ОСОБА_1 орендну плату. На підтвердження сплати орендної плати долучили до позовної заяви копію видаткового касового ордеру ТОВ «Олійникова Слобода» на виплату орендної плати за 2017 рік.

Їм стало відомо з відомостей ДРРПНМ, що 05 березня 2018 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ Агрокомплекс «Узин» договір оренди б/н, за яким передав останньому в оренду Земельну ділянку, а держаний реєстратор Комунального підприємства Великодимирської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлія Юріївна 05 березня 2018 року розпочала державну реєстрацію права оренди на Земельну ділянку за ТОВ Агрокомплекс «Узин» і 15 березня 2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на Земельну ділянку за ТОВ Агрокомплекс «Узин» з індексним номером 40135754.

Вважають, що за наявності дійсного договору оренди з ТОВ «Олійникова Слобода» і зареєстрованого в ДРРПНМ права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на Земельну ділянку ОСОБА_1 не мав права передавати її в оренду іншому орендарю - ТОВ Агрокомплекс «Узин», і укладанням Оспорюваного договору порушив права ТОВ «Олійникова Слобода» як її законного орендаря, а державний реєстратор Мироненко Ю.Ю., у свою чергу, не мала правових підстав проводити державну реєстрацію права оренди на неї за ТОВ Агрокомплекс «Узин».

Вважає, що такі дії ОСОБА_1 суперечать ч. 1 ст. 792 ЦК України, п. «б» ч. 1 ст. 95 ЗК України, ст. 13, 24, 25, 31 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV від 08 жовтня 1998 року та умовам Договору оренди землі № б/н, у зв`язку із чим, на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України Договір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року має бути визнаним недійсним.

В свою чергу, рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40135754 від 15 березня 2018 року відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01 липня 2004 року та у зв`язку із порушенням ст. 10, 19, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV має бути скасоване.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23 березня 2020 року, ТОВ «Олійникова Слобода» просило:

1) визнати недійсним Договір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки площею 2,2799 га з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058;

2) скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40135754 від 15 березня 2018 року 16:56:26 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку площею 2,2799 га з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058, яке виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин».

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 11 листопада 2020 року залишено без задоволення позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ТОВ «Олійникова Слобода» подало апеляційну скаргу посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову та змінити розподіл судових витрат, стягнувши солідарно з відповідачів понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 29519,17 грн..

Вказує, що державна реєстрація права оренди на земельну ділянку не є державною реєстрацією правочину у розумінні ч. 1 ст. 210 ЦК України, норми ч. 1 ст. 210 ЦК України не підлягають застосуванню для визначення моменту набрання чинності договором оренди землі, укладеним після 01 січня 2013 року.

Посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 696/1693/15-ц, і вважає, що суд першої інстанції помилково ототожнив державну реєстрацію договору оренди землі з державною реєстрацією права оренди на земельну ділянку, що призвело до помилкового застосування ним норм ч. 1 ст. 210 ЦК України, і, відповідно, до помилкового висновку про те, що цей договір не набрав чинності у зв`язку зі скасуванням державної реєстрації права оренди позивача на земельну ділянку.

Зазначає, що судом першої інстанції помилкового врахування висновку Верховного Суду у справі №322/1178/17, також висновків у справі № 357/8110/17, оскільки договір оренди землі належить до консенсуальних договорів, які вважаються укладеними з моменту досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору. Закон України «Про оренду землі» у редакції, що діє з 01 січня 2013 року, не передбачає, що договір оренди землі набирає чинності після державної реєстрації права оренди за цим договором. Договори оренди землі, укладені після 01 січня 2013 року, починають свій перебіг з моменту їх укладення, тобто, підписання сторонами. Саме по собі скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку не призводить до скасування підстави її проведення, тобто до недійсності договору оренди землі. Посилається на постави Верховного Суду у справах №912/3294/18, №912/3295/18, №291/426/17 №704/1551/16-ц.

Вважає, що судом першої інстанції неправильно витлумачено п. 37 договору оренди землі, а також не врахував висновки Верховного Суду у справах № 291/421/17, № 291/422/17, № 291/426/17, згідно з якими відсутність у ДРРПНМ державної реєстрації права оренди на земельну ділянку не позбавляє орендаря права оспорювати договір оренди землі, укладений власником земельної ділянки з іншим орендарем. Чинне законодавство України не передбачає право власника земельної ділянки, щодо якої ним вже укладено договір оренди землі, передавати її у користування іншій особі шляхом укладення з нею договору оренди землі.

Вказує, право оренди на земельну ділянку набувається на підставі договору оренди землі, що набрав чинності, а не його державної реєстрації у ДРРПНМ.

Вважає, що належним нині способом судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, а також, що позивач у цій справі не є власником спірних земельних ділянок, а є їх орендарем на підставі договору оренди землі.

Адвокат Косяк В.М., який діє в інтересах ТОВ Агрокомплекс «Узин»подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн.

Адвокат Марценюк Л.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 12500,00 грн.

Інші учасники справи, відзивів на апеляційну скаргу, у встановлений апеляційним судом строк, не подали.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, і залишаючи без задоволення позов, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що будь-яких порушень Закону, при укладенні Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, судом не встановлено, в зв`язку із чим, підстав визнавати його недійсним у суду немає та те, що сплив строку передбаченого ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, не є підставою для відмови у державній реєстрації прав, а на момент, ухвалення рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба речових прав» Мироненко Ю.Ю., індексний номер: 40135754 від 15 березня 2018 року, 16:56:28, в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про право оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058, що знаходиться в межах землекористування Олійниковослобідської сільської ради, загальною площею 2,2799 га, у ТОВ «Олійникова Слобода», був скасований, тому, позов ТОВ «Олійникова Слобода» слід залишити без задоволення.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії РЗ № 284635 від 22 січня 2003 року, ОСОБА_1 належить земельна ділянка, яка має площу 2,2799 га, кадастровий номер 3220484400:03:005:0058 та знаходиться в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району (т. 1 а.с. 11).

05 червня 2013 року ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського» уклали Договір оренди землі № б/н (т. 1 а.с. 7-8).

Відповідно до п. 1 Договору оренди землі № б/н від 05 червня 2013 року, «орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада та належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акта про право власності на землю серії РЗ № 284635 виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 22 січня 2003 року».

Згідно із п. 5 Договору оренди землі № б/н від 05 червня 2013 року, «договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі…».

Відповідно до п. 6 Договору оренди землі № б/н від 05 червня 2013 року, «орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1 262,88 грн…».

Згідно із п. 8 Договору оренди землі № б/н від 05 червня 2013 року, «орендна плата видається у такі строки - до 31 грудня поточного року».

Відповідно до п. 16 Договору оренди землі № б/н від 05 червня 2013 року, «передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 (п`ятиденний) строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі».

Згідно з п. 37 Договору оренди землі № б/н від 05 червня 2013 року, «цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації».

Відповідно до Акта приймання-передачі земельної ділянки № б/н, б/д, «орендодавець ОСОБА_1 з одного боку, передає, а орендар ТОВ «Ім. Котовського» в особі директора Голика П.В., який діє на підставі Статуту, з другого, приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку, кадастровий номер 3220484400:03:005:0058, що знаходиться в межах землекористування Олійниковослобідської сільської ради, загальною площею 2,2799 га» (т. 1 а.с. 10).

25 січня 2015 року о 13:22:31 год., державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімська Н.І., ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18835605 та внесено запис про інше речове право № 8486027 від 25 січня 2015 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ «Ім. Котовського», що виникло згідно з Договором оренди землі № б/н від 05 червня 2013 року (т. 1 а.с. 15).

Згідно з протоколом № 5 Загальних зборів учасників ТОВ «Ім. Котовського» від 22 листопада 2016 року, ТОВ «Ім. Котовського» перейменоване на ТОВ «Олійникова Слобода» (т. 1 а.с. 16-19).

Відповідно до Видаткового касового ордеру № 77 від 28 березня 2017 року, ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Олійникова Слобода» компенсацію оренди за земельний пай в розмірі 6 000 грн. (т. 1 а.с. 20).

05 березня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали Договір оренди земельної ділянки № б/н (т. 2 с. 3-4).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, «орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода, Білоцерківського району, Київської області».

Згідно з п. 1.2 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, «предметом цього договору є встановлення порядку використання орендарем земельної ділянки для здійснення господарської діяльності та реалізації орендодавцем своїх прав на земельну ділянку».

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,2799 гектарів, яка розміщена на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода, Білоцерківського району, Київської області. Право власності орендодавця на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії РЗ № 284635, виданим на підставі розпорядження Білоцерківської РДА № 28 від 22 січня 2003 року. Кадастровий номер земельної ділянки 32204844400:03:005:0058».

Згідно з п. 3.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, «договір укладено на 7 (сім) років від дати його реєстрації в установленому законодавством порядку».

Відповідно до п. 12.1 Договору оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року, «цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації».

15 березня 2018 року о 16:56:26 год. державним реєстратором комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба речових прав» Мироненко Ю.Ю. ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40135754 та внесено запис про інше речове право № 25259862 від 05 березня 2018 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ Агрокомплекс «Узин», що виникло згідно з Договором оренди земельної ділянки № б/н від 05 березня 2018 року.

30 листопада 2018 року, приватним нотаріусом Білоцерківського міськрайонного нотаріального округу Київської області Деруном К.А., засвідчений підпис Ліченко В.В. у Заяві на розподіл земельної ділянки, яка адресована компетентним органам або всім, кого це стосується, в якій він просив та надав згоду на розмежування, шляхом поділу, земельної ділянки розміром 2,2799 га. з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровим номером 3220484400:03:005:0058, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада, на дві нові, площею 1,1400 га, та 1,1399 га (т. 2 а.с. 45).

12 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиною М.О., ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44564684 та внесено запис про право власності № 29402350 від 07 грудня 2018 року, за яким ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,1399 га з кадастровим номером 322084400:03:005:0076 (т. 2 а.с. 46).

12 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиною М.О., ухвалене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44564925 та внесено запис про право власності № 29402585 від 07 грудня 2018 року, за яким ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,14 га з кадастровим номером 322084400:03:005:0077 (т. 2 а.с. 47).

10 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали Договір оренди землі № б/н (т. 2 с. 48-50).

Згідно з п. 2 Договору оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року, «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,1400, 1,1399 га., в т. ч. ріллі 1,1400 га, 1,1399 га, кадастровий номер 3220484400:03:005:0077, 3220484400:03:005:0076, яка розташована на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода Білоцерківського району Київської області. Право власності на земельну ділянку, що передається в оренду відповідно до цього Договору, належить орендодавцю на підставі державного акта РЗ № 284635 від 23 липня 2003 року та заяви № 3139 від 30 листопада 2018 року».

Відповідно до п. 8 Договору оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року, «договір укладено на сім років з дати державної реєстрації права оренди, який набирає чинності з дати укладення та підписання його орендодавцем».

13 грудня 2018 року о 08:25:17 год., державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиною М.О., ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 44575879 та внесено запис про інше речове право № 29412565 від 10 грудня 2018 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ Агрокомплекс «Узин», на земельну ділянку з площею 1,14 га та кадастровим номером 3220484400:03:005:0077, що виникло згідно з Договором оренди земельної ділянки № б/н від 10 грудня 2018 року (т. 2 а.с. 51).

13 грудня 2018 року о 08:21:39 год., державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиною М.О., ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 44575807 та внесено запис про інше речове право № 29412515 від 10 грудня 2018 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ Агрокомплекс «Узин», на земельну ділянку з площею 1,1399 га та кадастровим номером 3220484400:03:005:0076, що виникло згідно з Договором оренди земельної ділянки № б/н від 10 грудня 2018 року (т. 2 а.с. 52).

Відповідно до ст. 204 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Системний аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19) і підтримана постановами Верховного Суду, прийнятими пізніше, зокрема 10 вересня 2021 року в справі № 535/1095/20 (провадження № 61-9347св21), 06 вересня 2021 року в справі № 278/3528/19 (провадження № 61-1536св21) та інших.

Апеляційним судом встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року в справі № 357/9440/20, скасовано рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2021 року та прийнято нову постанову, якою позов ТОВ «Олійникова Слобода» про визнання незаконним і скасування наказу задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року.

Також встановлено, що постановою Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 357/9440/20 (провадження № 61-15073св21), постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року в частині вирішення по суті позову товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 про визнання незаконним і скасування наказу залишити без змін.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним Договору оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки площею 2,2799 га з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Під час апеляційного перегляду підтверджено факт виникнення у ТОВ «Олійникова Слобода» права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220484400:03:005:0058, загальною площею 2,2799 га, на підставі договору оренди землі № б/н від 05 червня 2013 року, укладеного позивачем з ОСОБА_1 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 січня 2015 року, номер запису 8486027.

05 березня 2018 року ОСОБА_1 уклав з іншим орендарем ТОВ Агрокомплекс «Узин» договір оренди б/н, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058, після чого державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю.Ю. 15 березня 2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на неї за ТОВ Агрокомплекс «Узин» з індексним номером 25259862.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Системний аналіз наведених вимог закону дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою оренда землі передбачає передачу земельної ділянки у строкове платне володіння і користування одній особі - орендарю.

Відповідно до ч. 6 ст. 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Відтак, чинне законодавство України не передбачає право власника земельної ділянки, яка вже передана в оренду, передавати її в користування іншій особі, ніж орендар, в тому числі на праві оренди.

Апеляційний суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду в постанові від 11 травня 2018 року в справі № 902/803/17, згідно яких декілька договорів найму однієї і тієї речі можуть існувати тільки якщо річ по ним передається виключно у користування наймачу (наприклад, користування музичним інструментом, приміщенням або обладнанням, але в різний час). Якщо договори найму передбачають передачу речі наймачу у користування та володіння, перевага віддається договору, який був укладений раніше.

Отже, укладення договору оренди землі з іншим орендарем без попереднього припинення або розірвання договору оренди землі з дійсним орендарем земельної ділянки суперечить наведеним нормам ЦК України, ЗК України, Закону України «Про оренду землі» та порушує права орендаря, якому ця земельна ділянка була передана в оренду раніше.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що на дату укладення оспорюваного договору б/н від 05 березня 2018 року договір оренди, укладений ТОВ «Олійникова Слобода» з ОСОБА_1 , був дійсним, не оспорений в судовому порядку, не був припинений або розірваний з підстав, визначених законом або договором, ОСОБА_1 не мав правових підстав для передачі спірної земельної ділянки в оренду будь-якій іншій особі, в тому числі ТОВ Агрокомплекс «Узин», і відповідно укладати з нею договір оренди.

Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що укладення ОСОБА_1 оспорюваного договору оренди з ТОВ Агрокомплекс «Узин» суперечить ч. 1 ст. 792 ЦК України, ст. 13, 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовам договору оренди, оскільки перешкоджає ТОВ «Олійникова Слобода» користуватися спірними земельними ділянками і тим самим позбавляє його права користування ними та права самостійно господарювати на них за відсутності підставі для припинення або розірвання укладеного ним договору оренди, що є підставою для визнання цього договору недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Щодо позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40135754 від 15 березня 2018 року 16:56:26, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Відповідно до до п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі № 450/441/19 (провадження № 61-691св22).

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельних ділянок за відповідачем ТОВ Агрокомплекс «Узин», є належним способом захисту права і таким чином підлягають задоволенню з одночасним припиненням права оренди землі у ТОВ Агрокомплекс «Узин».

Разом із тим, у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Близькі за змістом висновки сформульовані також у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/17792/17.

Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі.

Отже, позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, не може бути звернена до державного реєстратора, якого позивач визначив відповідачем. Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19).

Так, спір у ТОВ «Олійникова Слобода» виник з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» з приводу порушення останніми права оренди позивача на нерухоме майно та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію за ТОВ Агрокомплекс «Узин» права оренди спірних земельних ділянок.

Відтак, звертаючись до суду з позовними вимогами про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, позивач правильно визначив ТОВ Агрокомплекс «Узин» відповідачем як особу, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Однак, оскільки державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі, відтак вимоги ТОВ «Олійникова Слобода» про скасування рішення державного реєстратора, пред`явлені до цього відповідача, задоволенню не підлягають з наведених вище підстав.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що не майнові права позивача було порушено відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин».

Тобто при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав керуватись положеннями ч. 1 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 792 ЦК України, ст. 13, 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та ст. 26, 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерій реальності витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи компенсувати судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п.80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна та інші проти України» (пп.34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п.95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідного до п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Встановлено, що при зверненні до суду з позовом ТОВ «Олійникова Слобода» понесено судові витрати на суму 55058,35 грн., що складається з судового збору за подання позовної заяви - 3524,00 грн., витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції - 25995,17 грн., судового збору за подання апеляційної скарги - 5286,00 грн., витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції - 20253,18 грн..

Згідно копії договору №17/02-06 про надання правової допомоги від 01 лютого 2018 року, укладеного між ТОВ «Олійникова Слобода» з адвокатським об`єднанням «Еверлігал», за умовами якого об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову допомогу, спрямовану на захист прав та законних інтересів клієнта у цивільних, господарських та адміністративних справах, а клієнт - оплатити надану об`єднанням правову допомогу.

Згідно копії додаткової угоди №12 до договору про надання правової допомоги №17/02-06 від 01 лютого 2018 року, укладеної 06 липня 2018 року між ТОВ «Олійникова Слобода» з адвокатським об`єднанням «Еверлігал», якою сторони погодили, що об`єднання надає клієнту правову допомогу щодо представництва його інтересів у судовому спорі з ОСОБА_28 , ТОВ Агрокомплекс «Узин» та державним реєстратором КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. про визнання недійсним договору оренди, а також розмір винагороди об`єднання за надання правової допомоги в сумі 700 євро, крім того ПДВ - суму, еквіваленту 140 євро, що разом становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентній 840 євро.

Відповідно до рахунку на оплату №127 від 06 липня 2018 року, складеного АО «Еверлігал», ТОВ «Олійникова Слобода» має сплатити 25995,17 грн й відповідно до платіжного доручення №3801 від 24 липня 2018 року ТОВ «Олійникова Слобода» сплатила вказану суму грошових коштів на користь АО «Еверлігал».

Згідно копії додаткової угоди №21/12-18 до договору про надання правової допомоги №17/02-06 від 01 лютого 2018 року, укладена 21 грудня 2018 року між ТОВ «Олійникова Слобода» з адвокатським об`єднанням «Еверлігал», якою сторони погодили, що п.п. а.2 п. 4 договору №17/02-06 про надання правової допомоги від 01 лютого 2018 року викладено в настпуній редакції "Договір є укладеним на строк до 31 грудня 2019 року включно".

Згідно до детального опису робіт (наданих послуг) та здійснених витрат в процесі надання правничої допомоги у справі №357/9051/18, відповідно до якого зазначено, що АО «Еверлігал» надало наступні послуги/роботи ТОВ «Олійникова Слобода»: аналіз наданих ТОВ «Олійникова Слобода» документів щодо незаконного одностороннього розірвання договору оренди та перереєстрації права оренди земельних ділянок, розробка правової позиції та плану дій щодо захисту прав та законних інтересів, збір додаткової доказової бази, необхідної для захисту, отримання витягів по земельній ділянці з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підготовка позовної заява, підготовка пакету документів, підготовка та подання клопотання про витребування доказів від відповідачів, підготовка клопотань про запобігання зловживання відповідачами своїми процесуальними правами, представництво інтересів ТОВ «Олійникова Слобода» в судових засіданнях, підготовка детального опису робіт та здійснених витрат в процесу надання правничої допомоги. Загальна сума здійснених судових витрат становить 29519,17 грн., що складається з 3524,00 грн. судового збору та 25995,17 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг в рамках правової (професійної правничої) допомоги за договором про надання правової допомоги №17/02-06 від 01 лютого 2018 року, від 16 листопада 2020 року АО«Еверлігал» надано, а клієнтом прийнято послуги на суму 25995,17 грн..

Згідно копії додаткової угоди №23/11/20-1 до договору про надання правової допомоги №17/02-06 від 01 лютого 2018 року, укладена 23 листопада 2020 року між ТОВ «Олійникова Слобода» з адвокатським об`єднанням «Еверлігал», якою сторони погодили, що об`єднання надає клієнту правову допомогу щодо представництва його інтересів у судовому спорі з ОСОБА_28 , ТОВ Агрокомплекс «Узин» та державним реєстратором КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. про визнання недійсним договору оренди, а також розмір винагороди об`єднання за надання правової допомоги в сумі 500 євро, крім того ПДВ - суму, еквіваленту 100 євро, що разом становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентній 600 євро.

Відповідно до рахунку на оплату №346 від 24 листопада 2020 року, складеного АО «Еверлігал», ТОВ «Олійникова Слобода» має сплатити 20253,18 грн й відповідно до платіжного доручення №2796 від 26 листопада 2020 року ТОВ «Олійникова Слобода» сплатила вказану суму грошових коштів на користь АО «Еверлігал».

Таким чином, апеляційний суд вважає, що позивачем доведено співмірність понесених витрат. Тому, враховуючи характер спірних правовідносин, тривалість розгляду вказаної справи обсяг матеріалів справи, що потребували зібранню, дослідженню, аналізу, кількістю судових засідань на яких представники представляли інтереси позивача у судових засіданнях суду першої та апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про стягнення судового збору з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь позивача по 27529 гривень 17 копійок.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода»задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 11 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» задовольнити частково.

Визнати недійснимДоговір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 , Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки площею 2,2799 га з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058.

Скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Юлії Юріївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40135754 від 15 березня 2018 року 16:56:26 та припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку площею 2,2799 га з кадастровим номером 3220484400:03:005:0058, яке виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНКОПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (09137 Київська область, Білоцерківський район, село Олійникова Слобода» код ЄДРПОУ: 03755360) судові витрати у розмірі 27529 гривень 17 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (юридична адреса: Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Антонівка, вулиця Олексія Цмокна, 1-А, код ЄДРПОУ: 32638214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (09137 Київська область, Білоцерківський район, село Олійникова Слобода» код ЄДРПОУ: 03755360) судові витрати у розмірі 27529 гривень 17 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «08» вересня 2022 року.

Головуючий суддяЛ.П. Сушко СуддіЄ.М. Суханова О.І. Сліпченко