Постанова

від 04.10.2023 по справі 357/9051/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

(додаткова)

04 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 357/9051/18

провадження № 61-9749св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,

Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлія Юріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (далі - ТОВ «Олійникова Слобода») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (далі - ТОВ Агрокомплекс «Узин»), державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю. Ю. про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно.

Короткий зміст рішень судів

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року позов ТОВ «Олійникова Слобода» залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ТОВ «Олійникова Слобода» задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин», щодо земельної ділянки площею 2,2799 га, кадастровий номер 3220484400:03:005:0058.

Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба речових прав» Мироненко Ю. Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40135754 від 15 березня 2018 року 16:56:26, та припинено право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку площею 2,2799 га, кадастровий номер 3220484400:03:005:0058, яке виникло на підставі договору оренди землі від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин». В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 21 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марценюк Л. А., залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року залишено без змін.

Короткий зміст вимог заяви

У вересні 2023 року до Верховного Суду надійшла заява ТОВ «Олійникова Слобода» про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить вирішити питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування заяви посилається на те, що у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марценюк Л. А., ТОВ «Олійникова Слобода» зазначало про те, що воно понесло витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 254,15 грн. Також у відзиві зазначено, що докази понесення цих витрат додаються до цього відзиву, за необхідності суду також буде подано акт наданих послуг у межах професійної правничої допомоги та їхній детальний опис відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Правове обґрунтування та висновки Верховного Суду щодо ухвалення додаткового рішення

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) дійшла висновку, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, належить до предмета доказування у справі.

У частинах четвертій-шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» повідомило про понесення витрат на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції, а 11 вересня 2023 року направило до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, тобто з дотриманням визначених частиною восьмою статті 141 ЦПК України строків та порядку.

Так, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ «Олійникова Слобода» у зв`язку з переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, його представник надав копію рахунку адвокатського об`єднання «Еверлігал» від 08 листопада 2022 року № 150, копію додаткової угоди від 08 листопада 2022 року № 22/11/08-02 до договору про надання правової допомоги від 01 лютого 2018 року № 17/02-06, копію платіжного доручення ТОВ «Олійникова Слобода»від 10 листопада 2022 року № 44 зі сплати витрат на правничу допомогу у розмірі 18 254,15 грн; ордер про надання ТОВ «Олійникова Слобода» правничої допомоги у Верховному Суді адвокатом Тетерею С. І. від 10 листопада 2022 року.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що у суді касаційної інстанції представник ТОВ «Олійникова Слобода» подав відзив на касаційну скаргу на 14 сторінках.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Олійникова Слобода» про ухвалення додаткового рішення у цій справі є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатським об`єднанням «Еверлігал» послуг, Верховний Суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» підлягають стягненню на користь ТОВ «Олійникова Слобода» витрати за надану правничу допомогу в загальному розмірі 7 000,00 грн, - по 3 500,00 грн з кожного.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Таким чином, оскільки постановою Верховного Суду від 21 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марценюк Л. А., залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року - без змін, проте не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, то є підстави для ухвалення додаткової постанови про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» у рівних частинах витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» витрати на правничу допомогу в розмірі по 3 500,00 грн з кожного.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко