Постанова

від 28.08.2022 по справі 496/1691/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/417/22

Справа № 496/1691/19

Головуючий у першій інстанції Галич О.П.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

за участю секретаря Сидоренко А.О.,

розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 13 липня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Лебедєв Євген Євгенович, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст скарги на дії державного виконавця.

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання, в якій просить визнати неправомірними дію Головного державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лебедєва Євгена Євгеновича в винесенні постанов про закінчення виконавчих проваджень № 65345522, 65344435,65345961,65343761, 65344151, 65344664 від 04 червня 2021 року; скасувати постанови Головного державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лебедєва Євгена Євгеновича про закінчення виконавчих проваджень № 65345522, 65344435,65345961,65343761, 65344151, 65344664 від 04 червня 2021 року.

Скарга обґрунтована тим, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 11 березня 2021 року у цивільній справі № 496/1691/19 задоволено позов ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення та стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в рівних частинах моральної (немайнової) шкоди 50 000 грн та судовий збір 768,40 грн. За вказаним рішенням Біляївського районного суду Одеської області видано шість виконавчих листів від 22 квітня 2021 у справі за № 496/1691/19. Вказані виконавчі листи прийняті до виконання Біляївським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та по ним було відкрито виконавче провадження № 65345522, 65344435,65345961,65343761, 65344151, 65344664. Накладені арешти та надано строк боржнику для добровільного виконання. Але постановами Головного державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лебедєвим Євгеном Євгеновичем від 04 червня 2021 року виконавчі провадження були закриті, керуючись вимогами п. 10 ч. 1 ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження». Виходячи з того, що на адресу відділу надійшов лист про повернення виконавчих документів без виконання на адресу суду, який видав виконавчий лист. Скаржник вважає постанови незаконними та такими, що підлягають скасування. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 березня 2021 року у цивільній справі № 496/1691/19 набрало законної чинності 20 квітня 2021 року, не було зупинене, змінене чи скасоване, також не було оскаржене. Виконавчі листи щодо його виконання були пред`явлені до відділу і відкрито виконавчі провадження, а отже воно було обов`язковим до виконання. Навіть, якщо припустити, що щось необхідно було виправити чи змінити з точки зору Закону, то це відбувається відповідно до норм ЦПК у відповідному процесі, наслідком якого є винесення Ухвали або Постанови суду. Жодного з зазначених документів не існувало на дату та час закриття виконавчих проваджень. Рішення було обов`язковим до виконання. Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувана або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, але це не було зроблено жодною із сторін судового процесу чи виконавчого провадження. Таким чином, у зв`язку з тим, що рішення суду не виконане, а виконавчі листи повернуті без виконання без законних на то підстав, права скаржниці на законний та справедливий суд порушено і підлягають відновленню шляхом скасування незаконних постанов про закриття провадження. З вказаними постановами остання була ознайомлена через електронний кабінет Автоматизованої системи виконавчих проваджень 05 червня 2021 року. В паперовому вигляді на її адресу вони не надходили. Отримати особисто не було можливості, адже через карантин до відділу обмежено доступ. Державним виконавцем порушено норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Конституції України та ЦПК, чим порушено права стягувача, у зв`язку з чим заявник звернулася до суду з вказаною скаргою.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 13 липня 2021 року відмовлено у задоволені скарги ОСОБА_1 (державний виконавець Лебедєв Євген Євгенович, заінтересовані особи (стягувачі): ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) на дії/бездіяльність органу примусового виконання.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити скаргу на дії державного виконавця, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що по виконавчим листам не було жодного судового рішення, що вони не підлягають виконанню.

Сповіщення сторін та заяви у справі.

У судове засідання, призначене на 17 серпня 2022 року, сторони у справі не з`явились, були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи.

16 серпня 2022 року від адвоката Шиєнкова Я.Є., який діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка вмотивована тим, що введення на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, керуючись статтею 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", враховуючи рішення Ради суддів України №9 від 24 лютого 2022 року та рішення Ради суддів України №23 від 05 серпня 2022 року, а також рекомендації Ради суддів України від 02 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану

Розглянувши заяву адвоката Шиєнкова Я.Є., який діє в інтересах ОСОБА_2 , про відкладення розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Поважність причин відкладення судом апеляційної інстанції не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін у справі.

Крім того, судом апеляційної інстанції у межах апеляційного провадження не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то підстав для розгляду справи з обов`язковою участю сторін суд апеляційної інстанції не знаходить.

Додатково апеляційний суд зауважує, що заявник не був позбавлений можливості вжити заходів для забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням власних технічних засобів.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у цивільній справі №727/4257/19.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Повне судове рішення виготовлено 29 серпня 2022 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що 11 березня 2021 року судом було ухвалено заочне рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 та виселено ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ; ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення; стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в рівних частинах моральну (немайнову) шкоду у розмірі 50000 гривень; стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в рівних частинах судові витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 768,40 гривень.

19 квітня 2021 року до суду надійшла заява адвоката Шиєнкова Ярослава Євгеновича, який діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 11 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 20 квітня 2021 року вказану заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків строком 10 днів.

22 квітня 2021 року за заявою позивача ОСОБА_1 судом помилково видано 6 (шість) виконавчих листів.

07 травня 2021 року до суду надійшла заява адвоката Шиєнкова Ярослава Євгеновича, який діє в інтересах ОСОБА_2 про усунення недоліків, які зазначені в ухвалі від 20 квітня 2021 року.

20 травня 2021 року до суду надійшла заява адвоката Шиєнкова Ярослава Євгеновича, який діє в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення від 11 березня 2021 року.

20 травня 2021 року судом було надіслано листа на електронні адреси Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , Служби у справах дітей Біляївської РДА про повернення виконавчих листів, які помилково видані судом 21 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 01 червня 2021 року прийнято заяву адвоката Шиєнкова Ярослава Євгеновича, який дії в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення та призначено судове засідання на 10 червня на 15-00 годин.

Ухвалою суду від 10 червня 2021 року заяву адвоката Шиєнкова Ярослава Євгеновича, який дії в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

14 червня 2021 року на адресу суду було повернуто 6 (шість) оригіналів виконавчих листів з Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та додані постанови про закінчення виконавчих проваджень.

Відповідно до положень ст. 450 ЦПК України, для розгляду справ даної категорії передбачені стислі строки. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Згідно із ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України в разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч. 1 цього ж Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що виконавчі провадження закінчені на підставі п. 10 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі листа Біляївського районного суду Одеської області про повернення (відкликання) виконавчих листів.

Оскільки судом першої інстанції помилково були видані виконавчі листи, суд першої інстанції правильно не вбачав підстав для задоволення скарги, оскільки державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та постанови про закінчення виконавчих проваджень є законними.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довела обставини, на які посилалась як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала.

Крім того постановою Одеського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 11 березня 2022 року було змінено в частині розміру моральної шкоди.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Питання щодо розгляду скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця судом першої інстанції по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 13 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 29 серпня 2022 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк