Ухвала

від 12.09.2022 по справі 757/13700/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 757/13700/15

провадження № 61-8907ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Заворотнюка Максима Сергійовича як представника ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Толока», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Перевертуна Олександра Юрійовича про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила встановити нікчемність договору купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , посвідченого 25 квітня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном О. Ю., зареєстрованого у реєстрі нотаріальних дій за № 382 з використанням бланку ВМС 414776; визнати за ОСОБА_1 право власності на вказане нежитлове приміщення; витребувати з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Толока» (далі - ТОВ «Видавничий дім «Толока») на користь ОСОБА_1 зазначене нерухоме майно; скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ «Видавничий дім «Толока» на спірне нерухоме майно.

Печерський районний суд м. Києва рішенням від 10 вересня 2019 року позов задовольнив. Визнав договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 131 на в АДРЕСА_2 від 25 квітня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном О. Ю. за № 382 у реєстрі нотаріальних дій з використанням бланку ВМС 414776, нікчемним. Скасував державну реєстрацію права власності за ТОВ «Видавничий дім «Толока» на нерухоме майно - нежитлове приміщення № 131 на АДРЕСА_2 . Визнав за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 . Витребував з володіння ТОВ «Видавничий дім «Толока» на користь ОСОБА_1 нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .

Київський апеляційний суд постановою від 19 листопада 2020 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Шаповалова А. М. на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2019 року. Апеляційну скаргу ТОВ «Видавничий дім «Толока» залишив без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2019 року - без змін.

Верховний Суд постановою від 27 жовтня 2021 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення нікчемності договору купівлі-продажу, визнання права власності скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності скасував та справу в цій частині направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Київський апеляційний суд м. Києва постановою від 28 липня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Видавничий дім «Толока» задовольнив частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Видавничий дім «Толока» судовий збір у розмірі 2 740,50 грн.

Адвокат Заворотнюк М. С. як представник ОСОБА_1 07 вересня 2022 року подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року у вищевказаній справі.

Адвокат Заворотнюк М. С. як представник ОСОБА_1 в касаційній скарзі заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року.

Згідно з частинами першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Як видно з оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року повний її текст складено 10 серпня 2022 року. Отже, останнім днем для звернення до суду з касаційної скаргою було 09 вересня 2022 року.

Враховуючи, що касаційну скаргу подано 07 вересня 2022 року, тобто в межах тридцятиденного строку з дня складення апеляційним судом оскаржуваної постанови, тому питання про поновлення цього строку не підлягає процесуальному вирішенню.

Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки як на підставу скасування судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 755/11610/16, від 03 листопада 2021 року у справі № 205/1621/18, від 06 липня 2022 року у справі № 554/5366/15, від 19 лютого 2020 року у справі № 161/20662/18, від 20 липня 2022 року у справі № 500/1286/17, від 17 січня 2018 року у справі № 519/1046/13, від 13 липня 2022 року у справі № 761/28514/15. Також, заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

За правилами пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Диспозиція вищевказаної норми процесуального закону передбачає, що крім іншого заявнику необхідно вказувати норму права щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

В мотивувальній частині касаційної скарги адвокат Заворотнюк М. С. як представник ОСОБА_1 не зазначає в частині застосування якої саме норми права відсутній правовий висновок Верховного Суду. Мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове обґрунтування, проте, суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги обирати норми права, із застосуванням яких не погоджується заявник.

Окрім цього, відповідно до статей 25 та 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд, який переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій. Касаційна скарга повинна бути подана саме до Верховного Суду, водночас в касаційній скарзі зазначено, що вона подана до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду України, тобто неправильно зазначено найменування суду, до якого подається скарга.

Також, в порушення вимог пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України заявник у касаційній скарзі не зазначає перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.

Для усунення вказаних недоліків, заявнику необхідно надати до суду нову редакцію касаційної скарги ,в якій правильно зазначити найменування суду, до якого подається скарги, згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підставу (и) касаційного оскарження судового рішення у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судового рішення та їх відповідне мотивування, зазначити перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.

Разом із тим, в порушення вимог частини третьої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

До касаційної скарги адвокатом Заворотнюком М. С. як представником ОСОБА_1 додано ордер від 07 вересня 2022 року серії АІ № 1275927, з якого видно, що ОСОБА_1 уповноважує адвоката Заворотнюка М. С. представляти її інтереси у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду України.

Повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 у Верховному Суді указаний ордер від 07 вересня 2022 року серії АІ № 1275927 не містить.

Отже, заявнику необхідно надати суду оформлений належним чином документ (довіреність, ордер), який підтверджує повноваження адвоката Заворотнюка М. С. представляти інтереси ОСОБА_1 у Верховному Суді.

Крім цього, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру.

Позовну заяву подано у квітні 2015 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, позовної заяви немайнового характеру - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (мінімальна заробітна плата - 1 218,00 грн, підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).

Судовий збір за подання касаційної скарги за одну немайнову вимогу (скасування державної реєстрації права власності) становить 487,20 грн (243,60 грн х 200 %).

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування чи повернення ціна позову визначається вартістю майна.

В оскаржуваній постанові апеляційного суду від 28 липня 2022 року зазначено, що з мотивувальної частини вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2015 року видно, що сума 3 212 748,00 грн є дійсною (ринковою) вартістю нежилого приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 115,9 кв. м в цінах на дату оцінки згідно з висновком судово-будівельної експертизи від 24 жовтня 2012 року № 8036/8037/12-43, отже судовий збір за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру (витребування з чужого незаконного володіння нежитлового приміщення АДРЕСА_1 ) становить 7 308,00 грн (3 212 748,00 грн х 1 %, але не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, х 200 %).

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 7 795,20 грн (487,20 грн + 7 308,00 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 7 795,20 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу адвоката Заворотнюка Максима Сергійовича як представника ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев