Постанова

від 14.09.2022 по справі 690/190/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1055/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №690/190/21 Категорія: 311000000 Пасацька Л. А. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Нерушак Л.В., Новікова О.М.,

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняВатутінського міськогосуду Черкаськоїобласті від27травня 2022року усправі запозовом ОСОБА_1 доКНП «Ватутінськаміська лікарняВатутінської міськоїради» провизнання неправомірнимнаказу прозастосування дисциплінарногостягнення тайого скасування,поновлення нароботі,стягнення заробітноїплати зачас вимушеногопрогулу таморальної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У травні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» про визнання неправомірним наказу про застосування дисциплінарного стягнення та його скасування.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 13 листопада 2006 року згідно наказу № 1 була прийнята на роботу до Ватутінської міської лікарні на посаду молодшої медичної сестри ( лікарських кабінетів) поліклініки.

27.04.2021 року наказом директора КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» ОСОБА_2 , за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на працівника посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку оголошено догану.

Вважає, що даний наказ підлягає до скасування, оскільки систематичного невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, що в свою чергу призвело до погіршення санітарно-епідеміологічного стану в лабораторії КДВ та погіршення якості надання медичної допомоги населенню не допускала.

Вказує, що які саме вимоги робочої інструкції порушила і в чому саме полягає в оспорюваному наказі не вказано , а також не вказано місце та час невиконання нею посадових обов`язків.

Крім того, оголошення догани було мотивоване погіршенням санітарно-епідеміологічного стану в лабораторії КДВ та погіршенням якості надання медичної допомоги населенню. Проте доказів даного факту надано не було. Зі змісту наказу вбачається, що накладено дисциплінарне стягнення за невиконання посадових обов`язків, а не порушення трудової дисципліни. Порушень обов`язків, які є складовими трудової функції не допускала, тому наказ про оголошення догани є протиправними.

З таких підстав просила суд визнати наказ КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» від 27.04.2021 року № 136 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани ОСОБА_1 за невиконання посадових обов`язків неправомірним та скасувати.

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

В обґрунтування якого вказувала, що наказом директором КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» від 13 травня 2021 року № 147 її було звільнено з роботи згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Вважає, що наказ про звільнення підлягає до скасування, оскільки з 13 листопада 2006 року, згідно наказу № 1 була прийнята на роботу до Ватутінської міської лікарні на посаду молодшої медичної сестри ( лікарських кабінетів) поліклініки.

Вказує, що її обов`язки передбачені «Робочою інструкцією молодшої сестри Консультативно-діагностичного відділення , КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради», затвердженої директором даного підприємства 01.04.2021 року.

Наказом № 55 від 29 січня 2021 року КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради», «Щодо попередження працівників про зміни в структурі та штатному розписі та про скорочення штатної чисельності КНП «Ватутінська МЛ ВМР» з 01.04.2021 року, до штату «Клініко-діагностичного відділення» .

Проте згідно штатного розпису КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради», затвердженого 05 квітня 2021 року «Клініко-діагностичного відділення» в Ватутінській міській лікарні відсутнє, в штатному розписі лише вказано «Клініко-діагностична лабораторія, консультативно-діагностичного відділення». До клініко-діагностичного лабораторії керівництво лікарні її не переводило, території для прибирання не закріпляло, відповідний наказ не видавало і не ознайомлювало.

Вказує, що даний підрозділ не має в своєму штаті молодшої медичної сестри, тому відсутні підстави вважати, що вона не виконувала свої робочі обов`язки по прибиранню лабораторії. Відповідач, в оспорюваному наказі, зазначив, що нею порушено правила внутрішнього трудового розпорядку КНП «Ватутінська МЛ ВМР» та посадової інструкції, при цьому ні з правилами внутрішнього трудового розпорядку КНП «Ватутінська МЛ ВМР», ні з посадовою інструкціє, не ознайомлював, а згідно додатку № 3 наказу № 55 від 29.01.2021 року закріплення за нею робочого місця для прибирання кабінет головного економіста, лабораторію, коридор від кабінету безпеки до лабораторії.

Також зазначає, що готова виконувати свої посадові обов`язки відповідно до робочої інструкції від 01.04.2021 року в будь-якому місці клініко-діагностичного відділення, але крім клініко-діагностичної лабораторії, де працівники лабораторії , лаборанти вимагають в порушення інструкції, миття спеціальними хімічними реактивами мед.інстременти та скляних пробірок після здачі аналізів.

27.04.2021 року наказом директора КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» ОСОБА_2 , за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на працівника посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, молодшій медичній сестрі (санітарка-прибиральниця) КДВ ОСОБА_1 оголошено догану. Оголошення догани було мотивоване погіршенням санітарно-епідеміологічного стану лабораторії КДВ та погіршення якості надання медичної допомоги населенню

Вказує, що доказів даного факту в оспорюваному наказі не наведено, а також не було роз`яснено в чому полягало погіршенням санітарно-епідеміологічного стану в лабораторії КДВ та погіршення якості надання медичної допомоги населенню і в чому її вина.

Даний наказ ліг в основу оспорюваного наказу № 147 від 13.05.2021 року про звільнення за порушення трудової дисципліни.

Вважає, що вказаний наказ суперечить вимогам КЗпП України та є незаконним.

Крім того, незаконним звільненням відповідач завдав їй моральну шкоду, яку вона оцінила в 100000 грн.

На підставі наведеного просила поновити її на роботі на посаді молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці) Консультативно-діагностичного відділення КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» з 13 травня 2021 року; стягнути з КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 травня 2021 року до поновлення на роботі; стягнути з КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» моральну шкоду в розмірі 100000 грн та судові витрати пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 30 липня 2021 року об`єднано в одне провадження цивільні справи, які перебувають у провадженні Ватутінського міського суду Черкаської області, а саме: № 690/190/251 за позовом ОСОБА_1 до КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» про визнання неправомірним наказу про застосування дисциплінарного стягнення та його скасування та № 690/249/21 за позовом ОСОБА_1 до КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 травня 2022 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач систематично без поважних причин не виконувала свої службові обов`язки та до неї раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Відповідач , при застосуванні крайнього заходу, правомірно звільнив ОСОБА_1 , на підставі ч. 3 ст. 40 КЗпП України, вказавши систематичне невиконання ОСОБА_1 , без поважних причин службових обов`язків та врахував положення ч. 3 ст. 149 КЗпП України. Відповідачем дотримано процедуру звільнення позивача з роботи. Звільнення позивача проведено у відповідності до діючого законодавства, правомірно та з дотриманням визначеним законом строку й порядку, порушень трудових прав позивача судом не встановлено.

Вина КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» в незаконному звільненні ОСОБА_1 , не доведена позивачем та її представником, факти примусу виконання робіт не пов`язаних з її прямими обов`язками також не знайшли свого місця в ході судового розгляду, що свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні вимоги про визнання незаконним і скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення суду ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове, яким задоволити позов ОСОБА_1 в повному обсязі.

В мотивування апеляційної скарги вказувала на те, що з рішенням суду не згідна, оскільки нове місце роботи в Ватутінській міській лікарні, в тому числі і в лабораторії, за нею не закріплювалося, на її прохання повідомити яка дільниця за нею закріплена для прибирання, відповіді адміністрацією дано не було. Даний факт підтверджується її поясненням на акт від 17.04.2021року, зареєстрованим відповідачем 19.04.2021 року. В наказах про оголошення догани і про звільнення не зазначено, які конкретно порушення трудової дисципліни та невиконання яких конкретно посадових обов`язків нею допущено і які наслідки від цього настали.

Вказує, що наказ про оголошення догани, без вказання часу, дат порушення трудової дисципліни, конкретних пунктів порушених нормативних актів, фактично став підставою для наказу про її звільнення.

Крім того, в обох наказах вказано, що з 12.04.2021 року ОСОБА_1 порушувала трудову дисципліну , без надання доказів погіршення санітарно-епідеміологічного стану в лабораторії КДВ та погіршення якості надання медичної допомоги населенню. Вказує, що наказ про оголошення догани , на момент звільнення був оскаржений в судовому порядку, і саме тому не міг бути покладений в основу наказу про звільнення.

Висновок суду, що Клініко-діагностичне відділення ( поліклініка) та Консультативно-діагностичне відділення , це один і той самий підрозділ поліклініки КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» , оскільки відповідно до штатного розпису був затверджений наказом № 145 від 01.09.2020 року є помилковим і спростовується тим же наказом, на який посилається суд Наказ № 145 від 01.09.2020 року це наказ про затвердження іншого штатного розпису лікарні на 2020 рік, наказом № 145 від 01.09.2020 року штатний розпис Ватутінської міської лікарні від 05.04.2021 року не затверджувався.

Оскаржувані накази про оголошення догани та звільнення, в яких місце роботи позивача вказане «Клініко-діагностичне відділення», якого не існує в штаті лікарні згідно штатного розпису від 05.04.2021 року, скасовані не були.

Також судом не було враховано , що внесення керівником лікарні змін до наказів про оголошення догани та звільнення , майже через два місяці після їх видання є спроба уникнути правової відповідальності за видачу незаконних наказів та фактично позбавляє позивача можливості їх оскаржити , оскільки змінюється предмет та підстава позову, а відповідно до ст. 49 ЦПК України. сторона процесу може лише в визначений цією статтею проміжок часу змінити предмет або підстави позову.

Посилання суду про закріплення за ОСОБА_1 робочого місця прибирання кабінет головного економіста, лабораторію, коридор від кабінету техніки безпеки до лабораторії, на додаток № 3 наказу № 55 від 29.01.2021 року «Щодо попередження працівників про зміни в структурі та штатній чисельності КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» є упередженим та незаконним.

Наказ про дисциплінарне стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто орган, правомочний застосувати дисциплінарні стягнення повинні зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормо утворення, на підставі якого працівник притягується до відповідальності.

У відзиві на апеляційну скаргу представник КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» адвокат Токар О.М. просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 27 травня 2022 року залишити без змін, вважаючи рішення суду першої інстанції законним.

В обгрунтування відзиву посилається на те, що позиція апелянта, викладена в апеляційній скарзі, не відповідає дійсним обставинам справи, та тим фактичним доказам, що були досліджені судом.

Крім того, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 стягнення у вигляді догани за наказом № 136 від 27.04.2021 року. Жодних доказів неправомірності застосування зазначеного стягнення стороною позивача (апелянта) суду не надано.

Також досліджуючи наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що у відповідача були всі законні підстави для застосування відносно позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, так і послідуючого звільнення ОСОБА_1 , як такої, що не припинила нехтувати своїми професійними обов`язками незважаючи на раніше накладене стягнення за допущені аналогічні порушення.

Вказує, що місцевий суд при винесенні оскаржуваного рішення надав належну оцінку всім доказам у справі та прийшов до вірного висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо відкладення розгляду справи, то суд виходить із наступного.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи учасники справи в судове засідання не з`явились.

13 вересня 2022 року представник КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» - адвокат Токар О.М. надіслала до апеляційного суду заяву про відкладення на іншу дату розгляд справи, у зв`язку з зайнятістю представника відповідача , адвоката Токар О.М. 15.09.2022 року , в ряді інших судових засіданнях.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріалисправи,колегія суддівприходить довисновку,що наведеніпредставником відповідачаадвокатом ТокарО.М.у заявівід 13вересня 2022року причинивідкладення розглядусправи неє поважними.Так,при одночасному призначенні справ у різних судових інстанціях, у яких представником є адвокат Токар О.М, остання не надала приорітетності участі у розгляді справи у суді апеляційної інстанції.

Також колегія суддів звертає увагу на можливість участі учасників справи, зокрема, представника відповідача адвоката Токар О.М., у судовому засіданні в режимі відеоконференції, передбачену статтею 212 ЦПК України, яку представник відповідач не врахував.

З метою дотримання строків розгляду справи, судова колегія приходить до висновку про розгляд справи за відсутності представника КНП «Ватутінська міська лікарня» - адвоката Токар М.О.

Крім того колегія суддів враховує і те, що розгляд справи по трудових спорах перебуває на розгляді суду більше року.

Позивач в судове засідання не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду даної справи не подавала, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується її власним підписом у повідомленні про вручення поштового відправлення ( т.3 а.с. 40).

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 15, 16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, щокожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша

статті 13 ЦПК України).

Спірні правовідносини, що склались між учасниками справи, регулюються Конституцією України та КЗпП України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі N 9901/743/18 (провадження N 11-914заі19) висловлено правову позицію, що працівник може бути звільнений за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю). Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудових функцій працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинне бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено і сторонами не заперечувалось, що згідно наказу № 123/к від 13.11.2006 року ОСОБА_1 молодшу медичну сестру (санітарку лікарських кабінетів) стоматологічного відділення переведено з 14.11.2006 року на посаду молодшої медичної сестри (лікарських кабінетів) поліклініки.

Наказом №148 від 01.09.2020 «Про приведення назв посад медичних працівників у відповідність» (т.2 а.с. 13), а саме п.3 передбачено, що посади молодших медичних сестер (санітарка прибиральниця) лікарських кабінетів КДВ на назву молодша медична сестра (молодший медичний брат) (санітарка прибиральниця, санітар прибиральник та ін.) поліклініки клініко-діагностичного відділення (поліклініка).

Відповідно до штатного розпису (т.2 а.с.15-16), затвердженого наказом №145 від 01.09.2020 (т.2 а.с. 14), згідно якого проводяться нарахування та виплата заробітної плати, відповідно до займаних посад КДВ,клініко-діагностичне відділення (поліклініка) та консультативно-діагностичне відділення (поліклініка), це один і той самий підрозділ поліклініки КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради».

Зазначене підтверджується також листомроз`яснення № 742/а від 31.05.2021 року КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» , що клініко-діагностичне відділення, клініко-діагностичне та консультативно-діагностичне відділення (далі КДВ) це один той самий підрозділ КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради».

Згідно наказу КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради», №55 від 29.01.2021 (т.1 а.с.13) усіх працівників закладу було попереджено про зміни в структурі та штатному розписі та про скорочення штатної чисельності працівників із зміною та закріпленням дільниць за працівниками.

Відповідно до п. 3 вказаного наказу з 01.04.2021 року було введено до штату клініко-консультативного діагностичного відділення: рентген-кабінет, кабінет фізіотерапії, ЛФК, клініко-діагностичну лабораторію, центральне відділення по стерилізації, аптеку, кабінет «довіра», кабінет з інфекційних захворювань, фтизіатричний кабінет, наркологічний кабінет, психіатричний кабінет, кабінет «функціональної діагностики».

У додатку № 3 до наказу № 55 від 29.01.2021року КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» у зв`язку зі змінами в структурі штатного розпису підприємства для молодших медичних сестер (санітарок прибиральниці) поліклініки змінити та закріпити за ними дільниці за позивачкою було закріплено кабінет головного економіста, лабораторія, коридор від кабінету техніки безпеки до лабораторії.

З вказаним наказом ( №55 від 29.01.2021 ) та додатками ОСОБА_1 була ознайомлена під особистий підпис ( додаток № 2) (т.2 а.с. 14 зворотня сторона , а.с. 15).

Відповідно до робочої інструкції молодшої медичної сестри (санітарки прибиральниці) консультативно-діагностичного відділення КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради», , затвердженої директором КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради « В.П. Табачишиним 01.04.2021 року, передбачено:

2.1. Знати і дотримуватись положення про санітарно епідеміологічний режим відділення.

2.2. Забезпечувати порядок і чистоту в кабінетах, санвузлах, інших приміщеннях відділення та прилеглих до них територіях.

2.3. Проводити повсякденне вологе прибирання, не рідше як 2 рази протягом робочого дня та провітрювання кабінетів, ретельно протирати всі тверді поверхні мокрим віхтем. Тримати в чистоті раковини, і раз на тиждень проводити генеральне прибирання доручених їй приміщень з провітрюванням згідно графіку роботи. В разі виявлення інфекційної хвороби чи хворого з підозрою на інфекційне захворювання, в кабінетах проводиться заключна дезінфекція.

2.4. Своєчасно виносити сміття та медичні відходи з відділення.

2.5. Приймати участь в прийманні, сортуванні, транспортуванні брудної білизни та чистої білизни, та своєчасну її заміну.

2.6. Відповідає за збереження санітарно господарського , речового майна та споруд в закріплених за нею кабінетах.

2.7. При потребі заносити в лабораторію аналізи, інструменти в ЦСВ.

2.8. Заносити в міську СЕС аналізи, екстрені повідомлення, брати пробірки і бак. препарати.

2.9. Не залишати відділення в службові часи без дозволу кабінетної сестри медичної, старшої сестри медичної та сестри-господині.

2.10. Дотримуватись правил медичної етики.

2.11. Систематично працювати над вдосконаленням своєї праці та підвищенням особистої кваліфікації.

2.12. Знати та дотримуватись вимог Закону України «Про охорону праці», користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, дотримуватись зобов`язання щодо охорони праці, передбачених колективною угодою та правилами внутрішнього трудового розпорядку лікарні. Проходити у вставленому порядку попередні медичні огляди та профщеплення. Співпрацювати з керівником у справі безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров`ю людей, які його оточують; загрозу навколишньому природному середовищу; повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

2.13. Виконання посадової інструкції не виключає випадків окремих одночасних доручень виходячи з виробничих завдань. Коло обов`язків може бути розширене та змінене старшою сестрою медичною, сестрою господинею та медичним директором відділення.

2.14. Працювати в спеціальному медичному одязі. Не палити під час виконання службових обов`язків.

8.1. Всі приміщення відділення, яке знаходиться в чотирьохповерховому корпусі КДВ з обладнанням та устаткуванням згідно табеля оснащення санітарних норм та правил.

8.2. Робочою зоною є вся територія лікарні, яка знаходиться за адресою: м. Ватутіне, вул. Чайковського,11, територія відділення та інші структурні підрозділи лікарні, що пов`язані з виконанням її обов`язків.

Згідно акту від 12 квітня 2021 року складеного працівниками КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» ОСОБА_1 отримала примірник робочої інструкції, від підпису про ознайомлення відмовилась ( т.2 а.с. 58).

Наказом № 147 від 13.05.2021 року «Про звільнення молодшої медичної сестри, (санітарки-прибиральниці) клініко-діагностичного відділення ОСОБА_1 » винесеного директором КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» Табачишиним В.П., ОСОБА_1 - молодшу медичну сестру (санітарку-прибиральницю) клініко-діагностичного відділення , звільнено 13 травня 2021 року за систематичне невиконання без поважних причин професійних обов`язків, покладених на неї правилами внутрішнього трудового розпорядку КНП «Ватутінська МЛ ВМР» та посадовою інструкцією на займану посаду, згідно п.3 ст. 40 КЗпП України.

Підставою в наказі про звільнення зазначено: доповідні записки старшої медичної сестри КДВ з 12.04.2021 року по 13.05.2021 року (17 доповідних); доповідні записки сестри господині КДВ ( 3 доповідних); доповідні записки лікаря лаборанта КДВ ( 3 доповідних); доповідні записки медичного директора КНП «Ватутінська МЛ ВМР» ( 3 доповідних); повідомлення про надання письмового пояснення ( 4 повідомлення); акти складені комісією (з № 1по № 7);колективні звернення до адміністрації КНП «Ватутінська МЛ ВМР» молодших медичних сестер та наказ № 136 від 27 квітня 2021 року «Про винесення стягнення молодшій медичній сестрі ( санітарці-прибиральниці ) КДВ ОСОБА_1 .

В наказі про звільнення зазначено, що ОСОБА_1 молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця) КДВ з 12.04.2021 року по 13.05.2021 року ( не враховуючи терміну тимчасової непрацездатності (хвороба) та часткової щорічної відпустки) без поважних причин та пояснень ( усних, письмових) не приступала до своїх професійних обов`язків. Адміністрація КНП «Ватутінська МЛ ВМР» надавала повідомлення та складала акти, з якими вона відмовлялася ознайомлюватися та підписувати.

За систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку було винесено стягнення молодшій медичній сестрі ( санітарці-прибиральниці) КДВ ОСОБА_1 згідно наказу № 136 від 27.04.2021.

Після винесення догани, позивач свої обов`язки не виконувала, чим порушила вимоги робочої ( посадової) інструкції, а саме п. 1.5, 2.2, 2.3, 2.13, 2.14, 8.1, 8.1, не забезпечувала порядок і чистоту в кабінеті головного економіста ( доповідні старшої медичної сестри КДВ ОСОБА_3 ( т. 1 а.с. 99- 100, 105, 107-110), доповідні лікаря-лаборанта ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 101, 106, 112), акт від 29.04.2021 року складений працівниками КНП «Ватутінська МЛ ВМР» про відмову від виконання своїх обов`язків згідно посадової інструкції молодшої медичної сестри ( санітарки-прибиральниці) КДВ ОСОБА_1 ( т. 1 а.с. 102), колективне звернення від 13.05.2021 (т.1а.с.111).

Доводи апелянта , що за нею робоче місце не закріплювалося, на її прохання повідомити яка дільниця за нею закріплена для прибирання, відповіді не отримувала, спростовуються матеріалами справи, оскільки згідно додатку № 3 до наказу № 55 від 29.01.2021 року закріплені дільниці за ОСОБА_1 , а саме: кабінет головного економіста, лабораторія, коридор від кабінету техніки безпеки до лабораторії, що підтверджується її власним підписом ( т.2 с.с. 14-15).

Щодо доводів апелянта в апеляційній скарзі, що в обох наказах вказано, що з 12.04.2021 року ОСОБА_1 порушувала трудову дисципліну , без надання доказів погіршення санітарно-епідеміологічного стану в лабораторії КДВ та погіршення якості надання медичної допомоги населенню, колегія суддів зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» , затвердженого в.о. головного лікаря КНП «Ватутінська МЛ ВМР» О.А. Юрженко , 01.07.2020 року, визначено відповідальність за порушення трудової дисципліни, а також згідно табеля визначено норми обслуговування молодшою медичною сестрою (санітарка прибиральниця) службових приміщень протягом робочого дня і вказано, що ОСОБА_1 до зміни структури штатного розпису прибирала площу 136,3 кв.м при нормі 604,8 кв.м при 8-годинному робочому дні. Площа клініко-діагностичної лабораторії консультативно-діагностичного відділення складає 151,7 кв.м, та інша площа для прибирання ОСОБА_1 складає 153,3 кв.м всього загальна площа 306 кв.м при нормі 604,8 кв.м при 8-годинному робочому дні.

Наведене свідчить, що позивач була ознайомлена з правилами внутрішнього трудового розпорядку, робочою інструкцією та закріпленими за нею дільницями для прибирання, проте свідомо покладені на неї обов`язки не виконувала.

Посилання апелянта, що відповідачем не надано доказів погіршення санітарно-епідеміологічного стану в лабораторії КДВ та погіршення якості надання медичної допомоги населенню, не приймаються судом апеляційної інстанції по наступних підставах.

Наказом №259 від 02.04.2013 року «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров`я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу» із змінами і доповненнями, внесеними

наказом Міністерства охорони здоров`я України

від 01 лютого 2019 року N 280, у розділі VІІІ Санітарно-протиепідемічні заходи, в п. 8.2, 8.3 визначено, що усі приміщення, обладнання, медичний та інший інвентар повинні утримуватися в чистоті. Вологе прибирання приміщень (обробка підлоги, меблів, обладнання, підвіконь, дверей) повинна здійснюватися не менше двох разів на добу за допомогою мийних і дезінфекційних засобів. Генеральне прибирання приміщень з обробкою стін, підлоги, обладнання, інвентарю, світильників повинно проводитися щомісяця за графіком. Генеральне прибирання (миття та дезінфекція) процедурних та інших приміщень з асептичним режимом проводиться щотижня.

Враховуючи, що позивачем не виконувалась обов`язки передбачені робочою інструкцією медичної молодшої сестри, а саме не здійснювалось без поважних причин протягом тривалого часу, вологе прибирання лабораторії, кабінету головного економіста та коридору від кабінету техніки безпеки до лабораторії, що свідчить про порушення санітарно-епідеміологічного стану.

Отже, посилання апелянта, що вона не порушувала трудову дисципліну спростовуються матеріалами справи, а також обгрунтуванням викладеними в позовній заяві від 02.06.2021 року, в якій зазначено, що готова виконувати свої посадові обов`язки відповідно до робочої інструкції від 01.04.2021 року в будь-якому місці клініко-діагностичного відділення, але крім клініко-діагностичної лабораторії.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на підставу своїх порушених прав посилалася на незаконність її звільнення відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Перевіряючи законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги вчастині визнаннязаконності звільнення ОСОБА_1 відповідно доп.3ст.40КЗпП України,суд першоїінстанції дійшоввірного висновку,що позовнівимоги задоволеннюне підлягають,оскільки матеріалисправи танадані доказипідтверджують,що відповідно до положень статті 147 КЗпП України до ОСОБА_1 вірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

Устатті 139 КЗпП Українивстановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 151 КЗпП України визначено, що якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

За загальним правилом, за передбаченими пунктом 3 частини першої

статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково

(ст. 151 КЗпП України).

Отже, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок (постанова Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №742/4121/18 (провадження №61-21878св19)).

Таким чином,повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що ОСОБА_1 систематичноневиконувала трудові обов`язки, покладені на неї посадовою інстукцією та правилами трудового розпорядку КНП «Ватутінська МЛ ВМР», суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість застосування роботодавцем дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Разом з тим, оскількизвільнення позивача відбулося з дотримання трудового законодавства, правильним є висновок суду першої інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, яка є похідною вимогою від вимог про визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі.

Щодо вимоги позивача про визнання неправомірним наказу про застосування дисциплінарного стягнення та його скасування.

Устатті 139 КЗпП Українивстановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Одним із видів юридичної відповідальності є дисциплінарна відповідальність. У сфері виконання найманої праці вона полягає в обов`язку працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, давати звіт перед роботодавцем за свої протиправні дії та нести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового законодавства.

Дисциплінарна відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, має примусовий характер. Він полягає в тому, що стосовно працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, роботодавцем можуть уживатися заходи примусового впливу, примусова санкція, яка спричиняє для порушника певні негативні наслідки.

Заходи дисциплінарного стягнення, що застосовуються до деяких працівників, які несумлінно виконують свої трудові обов`язки, зазначено у статті 147 КЗпП України.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбаченістаттями 147-149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 29 КЗпП Українидо початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права й обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці.

Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП України).

Отже, роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач копію робочої інструкції молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці) консультативно-діагностичного відділення КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» , затвердженої 01.04.2021, отримала, про що свідчить акт від 12.04.2021 року, складений працівниками КНП «Ватутінська МЛ ВМР», згідно якого 12.02.2021 року молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця) консультативно-діагностичного відділення ОСОБА_1 отримала примірник робочої інструкції , від підпису про ознайомлення відмовилась (т. 2 а.с. 158).

Також в матеріалах справи міститься копія відомостей про ознайомлення позивача з посадовою інструкцією за 2018 -2019 рік, що підтверджується її підписом від 05.01.2018 року, та від 03.01.2019 року ( т. 2 а.с.102).

Враховуючи наведене, можна дійти висновку, що позивач була ознайомлена як з посадовою інструкцією , так із правилами трудового розпорядку.

Посилання апелянта , що висновок суду, що Клініко-діагностичне відділення ( поліклініка) та Консультативно-діагностичне відділення , це один і той самий підрозділ поліклініки КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» , оскільки відповідно до штатного розпису був затверджений наказом № 145 від 01.09.2020 року є помилковим і спростовується тим же наказом, на який посилається суд Наказ № 145 від 01.09.2020 року це наказ про затвердження іншого штатного розпису лікарні на 2020 рік, наказом № 145 від 01.09.2020 року штатний розпис Ватутінської міської лікарні від 05.04.2021 року не затверджувався, , не приймаються судом апеляційної інстанції та спростовуються матеріалами справи.

Так, наказом № 145 від 01.09.2020 року «Про затвердження штатного розпису КНП «Ватутінська МЛ ВМР» з 01.09.2020 року введено в дію новий штатний розпис з 01.09.2020 року по КНП «Ватутінська МЛ ВМР» та затверджено типовий штатний розпис визначений в додатку № 1 , в якому міститься консультативно-діагностичне відділення.

Згідно наказу № 148 від 01.09.2020 року «Про приведення назв посад медичних працівників у відповідність» зобов`язано старшого інспектора відділу кадрі В.Кінжибаловій зробити зміни у штатному розписі кадрової програми згідно типового штатного розпису від 01.09.2020 року та зробити відповідні записи, в тому числі змінити посади молодших медичних сестер (санітарка-прибиральниця) лікарських кабінетів КДВ на назву молодша медична сестра (молодший медичний брат) (санітарка-прибиральниця, санітар-прибиральник) клініко-діагностичного відділення (поліклініка).

Згідно наказу № 55 від 29.01.2021 року «Про попередження працівників про зміни в структурі та штатному розписі та про скорочення штатної чисельності КНП» Ватутінська МЛ ВМР» з 01.04.2021 року введено до штату клініко-діагностичного відділення, а згідно наказу № 85 від 01.04.2021 року «Про зміни в структурі та затвердження штатного розпису КНП «Ватутінська МЛ ВМР» з 05.04.2021 року введено в дію штатний розпис зазначений в додатку № 1.

Також, як зазначалось в листі-роз`ясненні № 742/а від 31.05.2021 року, а також матеріали справи містять наказ № 164 від 07.06.2021 року «Про виявлення друкарської помилки в кадрових та організаційних наказах по КНП «Ватутінська МЛ ВМР», що свідчить, що клініко-діагностичне відділення та консультативно-діагностичне відділення , це один і той самий підрозділ КНП «Ватутінська МЛ ВМР».

Колегія суддів також вважає, що помилки при оформленні наказів не може бути підставою для задоволення позову.

Щодо посилання позивач на незаконність на невідповідність вимогам трудового законодавства наказу від 13 травня 2021 року про оголошення догани, то колегія суддів зазначає .

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення , на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

До застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до ч. 1 та ч. 4ст. 149КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Із матеріалів справи вбачається, що в період з 12 квітня 2021 року по 27 квітня 2021 року ( без врахування перебування позивача на лікарняному) були подані доповідні старшої медичної сестри ОСОБА_3 ( т.2 а.с. , молодшої медичної сестри (санітарки) ОСОБА_5 ( т.2 а.с.44), старшого інспектора відділу кадрів Кінжалової В.В. ( т.2 а.с. 48), лаборанта КДВ Василенко О.В. (т. 2 а.с. 56).

Наказом № 115 від 13 квітня 2021 року «Про створення комісії щодо перевірки виконання трудових обов`язків молодшою медичною сестрою (санітарко-прибиральницею) КДВ ОСОБА_1 » було створено комісію та доручено комісії провести перевірку виконання трудових обов`язків молодшою медичною сестрою (санітарко-прибиральницею) КДВ ОСОБА_1 , надати письмове повідомлення та взяти письмове пояснення про причини невиконання посадової інструкції та за результатами скласти відповідний акт.

Також, встановлено, що позивач від надання пояснень в усній та письмовій формі відмовилась, що також підтверджується складеним працівниками КНП «Ватутінська МЛ ВМР» акт № 2 від 14.04.2021 року ( т.2 а.с. 50, № 3 від 16.04.2021 року ( т. 2 а.с. 47).

За результатами перевірки були складено висновок про результати перевірки виконань трудових обов`язків молодшою медичною сестрою (санітарка-прибиральниця) КДВ ОСОБА_1 від 24.04.2021 року, згідно якого в результаті перевірки членами комісії було знайдено підтвердження фактів неналежного виконання робочих обов`язків молодшою с/м (санітарка-прибиральниця) КДВ Лавриченко О.В. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.10, 2.12, 2.13, 2.14 робочої інструкції працівника та наказу № 55 від 29.01.2021 року.

На підставі проведених перевірок, доповідних та пояснювальних , наказом № 136 від 27 квітня 2021 року за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на працівника посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку , що в свою чергу призвело до погіршення санітарно-епідеміологічного стану в лабораторії КДВ та погіршення якості надання медичної допомоги населенню, молодшій медичній сестрі ( санітарка-прибиральниця) КДВ ОСОБА_1 оголошено догану.

Аналізуючи зміст вказаного наказу суд апеляційної інстанції вважає , що посилання позивача на невідповідність вказаного наказу вимогамКЗпП України, щодо порядку накладення дисциплінарного стягнення та невідповідності формі та змісту є невірним.

Зі змісту наказу чітко вбачається,за які порушення було накладено дисциплінарне стягнення- систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на працівника посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, і зазначено докази, які підтверджують вказані порушення.

Таким чином доводи позивача щодо невідповідності наказу про накладення дисциплінарного стягнення вимогамКЗпП України є необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при вирішенні питання про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, трудові права позивача порушені не були, і наказ про притягнення до дисциплінарного стягнення відповідає вимогамКЗпП України.

Інші доводи були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, однак на правильність висновків суду першої інстанції щодо вирішення справи по суті не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 27травня2022 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: