Рішення

від 25.09.2007 по справі 27/349

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/349

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  27/349

25.09.07

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Сота"

до                     П.П." Цегла України"

про                    стягнення 2200,00 грн.

Суддя Дідиченко М.А.Секретар Горшкова О.О.

Представники:                     

від позивача:  не з'явились

від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач  звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у зв'язку з неналежним виконання останнім зобов'язань за Договором перевезення № 12/02/07 від 10.02.2007 року у розмірі 2 200 грн. 00 коп., яка складається з  1250 грн. 00 коп. основного боргу  та  950 грн. 00 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.08.2007 року порушено провадження у справі та призначено розгляд  справи на 03.09.2007 року.

Сторони у судове засідання 03.09.2007 року не з`явилися,  відповідач вимоги ухвали суду від 13.08.2007 року не виконав, витребуваних судом документів не надав. Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі.

31.08.2007 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло письмове обґрунтування заявлених позовних вимог, відповідно до яких позивач зазначив, що відповідач порушив строки виконання свого зобов'язання перед позивачем за  Договором перевезення № 12/02/07 від 10.02.2007 року.

Окрім того, 20.09.2007 позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі його повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду міст Києва від 03.09.2007 року відкладено розгляд справи на 25.09.2007 року, зобов'язано сторони надати суду певні документи, вчинити відповідні дії.

Сторони у судове засідання 25.09.2007 року не з'явилися,  відповідач вимоги  попередньої ухвали суду не виконав, причини неявки його повноважного представника суду не відомі.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку, що на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд -

В С Т А Н О В И В:

10.02.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сота»(надалі – перевізник) та Приватним підприємством «Цегла України»(надалі –замовник) було укладено Договір перевезення № 12/02/07 (надалі –Договір), за умовами якого позивач зобов'язується провести перевезення вантажів по маршруту визначеному сторонами договору, а відповідач діючи від власного імені в межах даного договору, надає вантаж для перевезення по внутрішньому сполученню і проводить оплату винагороди за перевезення.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору відповідач надсилає позивачу заявку, яка є невід'ємною частиною даного договору і містить в собі основні умови перевезення. Заявка може бути отримана по факсу і має юридичну силу на рівні з оригіналом.

Вартість кожного конкретного перевезення встановлюється по домовленості між позивачем та відповідачем і обумовлюється в заявці (п. 5.1. Договору).

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що робота вважається виконаною в повному об'ємі, якщо позивач доставив вантаж по місцю призначення. Підтвердженням відсутності претензій між сторонами відносно перевезення являються: завірений підписом та печаткою Акт виконаних робіт і завірену підписом та печаткою копію документу, що підтверджує доставку.

Позивач на виконання зобов'язань за Договором та відповідно до заявки №61009/1 від 10.02.2007 року надав послуги з перевезення по маршруту Шишаки – Київ за загальною вартістю 1250 грн. 00 коп. за умови оплати протягом трьох банківських днів за отримання документів, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № СО-0000180 від 12.02.2007 року.

12.02.2007 року позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № СО-0000180 на оплату виконаних робіт у розмірі 1250 грн. 00 коп.

Згідно п. 5.3. Договору оплата проводиться в обумовлені заявкою строки. У випадку відсутності у заявці точної дати проведення оплати (або конкретного строку), відповідач зобов'язаний провести оплату на протязі семи днів з моменту доставки вантажу.

Відповідач у встановлений термін з позивачем за виконані роботи не розрахувався.

03.05.2007 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 121 з вимогою невідкладно сплатити заборгованість з урахуванням 1% пені у сумі 2200 грн. 00 коп.

Відповідач претензію залишив без відповіді та без задоволення.

З огляду на зміст укладеного Договору перевезення № 12/02/07 від 10.02.2007 року він є договором  перевезення, який відповідає вимогам статті 909 ЦК України.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Таким чином судом встановлено факт порушення відповідачем договірних зобов'язань та по суті ним не оспорений.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач в судове засідання не з'явився та не надав  суду пояснень з приводу заявлених до нього позовних вимог.

На підставі ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в повному розмірі в сумі 1250 грн. 00 коп.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 950 грн. 00 коп. за період прострочення з 17.02.2007  по 03.05.2007. Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, контррозрахунку пені не надав.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. В  той час, ст. 3 зазначеного Закону України вводить певні обмеження щодо меж згоди сторін, а саме: розмір пені, передбачений ст. 1  Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, зміст п. 6.6 Договору, який передбачає наслідки несвоєчасної оплати послуг та встановлює пеню у розмірі 1% від загальної суми за кожний день прострочки платежу, є таким, що суперечить чинному законодавству.

Таким чином, розмір пені становить: 44 грн. 25 коп.

1250 грн. 00  коп. (заборгованість відповідача) х 17 % (подвійна облікова ставка НБУ) х 76 дні (період з 17.02.2007  по 03.05.2007) : 365 днів  = 44 грн. 25 коп.

На підставі вищевикладеного, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені частково у розмірі  44 грн. 25 коп.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 60 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 69 грн. 43 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Цегла України»(03040, м. Київ, вул. Стельмаха, буд. 10, кв. 528 код ЄДРПОУ 34491077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота»(76018, м. Івано –Франківськ, вул. Д.Дудаєва, 29, код ЄДРПОУ 31262487) основний борг у сумі 1250 грн. 00 коп., 44 грн. 25 коп. пені, 60 грн. 00 коп.  державного мита та 69 грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті задоволення позовних вимог відмовити.

4.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

   17.10.2007 року    

СуддяМ.А. Дідиченко